Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

замки)

  • 1 воздушный

    повітряний, (редко) воздуховий. -ное пространство - повітря, (повітряна просторінь). -ные течения - течії в повітрі. -ная баня (сушильный шкаф) - сушарня. -ная опухоль - шкурна ядуха (пухлина). -ный флот - повітряна флота. -ный насос - духовий смок. -ные замки - химери, надхмарні будування. Строить -ные замки - думками (думкою), багатіти, у хмарах літати, надхмарні палати будувати.
    * * *
    пові́тряний и повітря́ний; ( лёгкий) легки́й

    возду́шное пиро́жное — кул. легки́й (духови́й) пирі́г

    возду́шное пла́тье — легке́ (леге́ньке, ефі́рне) пла́ття (вбрання́)

    возду́шные за́мки — химе́ри, -ме́р, надхма́рні (фантасти́чні) за́мки (пала́ти)

    \воздушный поцелу́й — поцілу́нок руко́ю

    Русско-украинский словарь > воздушный

  • 2 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 3 замок

    I. 1) (внутренний) замок (-мка), (висячий) колодка, замок. Под -ком - під ключем, під замком. Взять из-под -ка - з-під ключа, з запору взяти. -мки, соб. - колоддя. [Колоддя скрегоче при дверях (Франко)];
    2) (при деревянной постройке соединение брёвен в -мок) замок (Чуб.), каювання, окаювання (Мнж.), стик (-ку). Рубить в дереве -ки для связи - каювати (Мнж.);
    3) типогр. - брать набор в -мок - слюсувати, заслюсувати форму (Звин.);
    4) (у ружья) замок (-мка).
    II. замок (-мка), ум. замочок (-чка). Воздушный -мок - надхмарний, захмарний замок. Воздушные -ки строить - химери ганяти, у хмарах літати, надхмарні замки будувати. Место, где стоял -мок - замчище, замковище.
    * * *
    I з`амок
    за́мок, -мку
    II зам`ок
    замо́к, -мка́; (висящий диал.) коло́дка

    быть на \замок ке́ (под \замок ко́м) — бу́ти на замку́ (під замко́м)

    Русско-украинский словарь > замок

  • 4 избивать

    избить
    1) (убивать) побивати, побити, вибивати, вибити, убивати, повбивати, повибивати кого. [Хлібороби опановували замки, побивали скрізь латинських попів і вертались до стародавньої слов'янської віри (Куліш). Вибивали народ тисячами (Стор.). Усіх людей у городі повбивали (Грінч.)]. -бить всех до тла - вибити до ноги;
    2) (исколотить; истрепать) бити, побити, збивати, збити. Его в кабаке -били - його в шинку побили, збили. Яблоко это -бито - яблуко це побите. -бить кнут - побити батіг (батога) на кому. [Побив на йому увесь батіг]. -бить до синяков кого - на синяки (на синці) побити, (і)зсинити кого. [Та так побила свекруху, на синяки! (Берд.)]. -бить кого в биток - на (в) яєчню, на болото кого побити, збити. [Збив го (его) на болото (Франко, Пр.)]. -бить кого палкой - вибити кого палицею, обпалкувати кого. [Я його добре обпалкую, аби тільки впіймався (Липовеч.)]. -бить кого до крови - в кров роз'юшити кого. Избитый и Избиенный -
    1) побитий, вибитий, повбиваний, повибиваний;
    2) побитий, збитий. [Нарешті, збитого і майже голого повели мене до війта (Франко)]. Я весь -бит - я ввесь побитий, чисто (геть) побитий;
    3) см. Избитый, прил. -ться -
    1) страд. побиватися, убиватися, вибиватися; битися; бути побитим, вибитим и т. д.;
    2) битися, побитися, збиватися, збитися. Он сам -бился пьяный - він п'яний сам побився. Сапожки -бились - чобітки збилися, побилися, стопталися, ступцювалися.
    * * *
    несов.; сов. - изб`ить
    1) ( наносить побои) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти, вибива́ти, ви́бити, збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш); товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́, несов. убива́ти

    \избивать би́ть кнуто́м — поби́ти (зби́ти) батого́м (пу́гою); відбато́жити, ви́батожити

    2) (уничтожать, убивать) вибива́ти, ви́бити, вини́щувати, -щую, -щуєш, ви́нищити, убива́ти, уби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и мног. поперебива́ти
    3) (повреждать, приводить в негодность) би́ти, поби́ти, збива́ти, зби́ти; товкти́, потовкти́

    \избиватьби́ть доро́гу — розби́ти доро́гу (шлях)

    \избивать би́ть но́ги — зби́ти (поби́ти) но́ги

    \избивать би́ть о́бувь — зби́ти (поби́ти) взуття́

    Русско-украинский словарь > избивать

  • 5 лапа

    1) лапа, (зап.) лаба. [Пише, як сорока лапою (Номис). І кум-вовк досягає до куми- лисиці лабою і хоче з неї кожуха зняти (Казка з Под.)]. Он всё под свою -пу метёт - він усе до своїх лап пхає, до себе гарбає. Запускать -пу (перен.) - запускати лапу, красти. Нагреть -пу - погріти руки, набити калитку. Сосать -пу - смоктати лапу. Они -па в -пу живут - вони живуть у добрій злагоді (згоді), це одна душа й одна сорочка; вони один (одно[е]) одного, одна одну покривають. Попасться в -пы кому - пійматися (дістатися) в лапи, попастися в лабети кому;
    2) (загиб, колено) ріг (р. рогу), коліно. Якорная -па - ключка (зуб, дзюб) в котві, якірна лапа. [В котві зуб уломавсь (Київ)];
    3) (пята оковки, железной подпорки и т. п.) п'ятка, вухо;
    4) строит. - замок (-мка), зруб (-бу и -ба), (смычка) стик (- ку); см. Замок 2. Рубить в -пу - врубувати (зарубувати) в замок, в замки;
    5) (кривулина) кривуля, корчань (-ня), соха;
    6) бот. -па львиная или медвежья (Alchemilla vulgaris L.) - приворотень (-тня) (звичайний), наворотень (-тня), лапушник. -па мужская (Androsace septentrionalis L.) - переломник (північний).
    * * *
    ла́па; диал. ла́ба

    ла́пы — мн. ла́пи, род. п. лап; перен. лабе́ти, -тів

    Русско-украинский словарь > лапа

  • 6 назойливый

    настирливий, настирний, в'їдливий, натрутливий, натрутний, назолистий, (навязчивый) нав'язливий, налазливий, влізливий. [Надоїдливе, настирливе крутіння в голові (Крим.). Ну, й настирна-ж дитина! (Бердянщ.). Настирне питання (Коцюб.). Довгий, в'їдливий гудок (Черкас.). В'їдлива думка (Дніпр. Ч.). Ті замки сховають від натрутних очей мої розкоші (Л. Укр.). Нахабна, тупа, налазлива гидотність (Крим.). Влізлива думка (Крим.)]. -вый человек - настирлива людина; см. Назойник, -ница.
    * * *
    насти́рливий, насти́рний; ( надоедливый) надоку́чливий, доку́чливий, доку́чний; ( навязчивый) уї́дливий, ула́зливий, улі́зливий, уна́дливий, нала́зливий, назо́листий

    Русско-украинский словарь > назойливый

  • 7 Пощё[о]лкивать

    пощелкать и Пощё[о]лкать
    1) (кнутом) виляскувати, поляскати, (только несов.) вихльоскувати, витрахкувати, (гал.) вилускувати батогом;
    2) (пальцами, языком) викляскувати, кляскати, покляскати; (пальцами) клокати, поклокати; (только языком) поцмоктувати, поцмоктати; (зубами) клацати, поклацати, цокати (цокотіти), поцокати, клямцати, поклямцати, кланцати, покланцати; (чем-л. металлич. и т. п.) цокати, поцокати, вицокувати, клямцати, поклямцати. [Замки (колодки) цокають (клямцають). Ятіль (дятел) на дереві вицокує. Панотці тільки поцмоктували (Свид.)];
    3) (потрескивать) лускати (иноді), полускати, лущати, полущати; см. Потрескивать. [Горіхи лущать під ногами];
    4) (орехи, семячки) лускати, полускати, лузати, полузати (горіхи, насіння). [Дівчата лузають насіння та горіхи (Грінч.)];
    5) (о соловье) витьохкувати, тьохкати, потьохкати;
    6) (давать щелчки) давати щиглика, щигля (сапатки, цопки), надавати щигликів и т. д. кому.

    Русско-украинский словарь > Пощё[о]лкивать

См. также в других словарях:

  • Замки — Изображения З. и даже остатки разного рода запоров находят между ассирийскими, египетскими, греческими и римскими древностями. Особенно замечателен З. египетский, употребляющийся еще в наше время в этой стране, в Турции и, по странному совпадению …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Замки Белоруссии — Замки Белоруссии  оборонительные сооружения, сооружавшиеся на территории современной Республики Беларусь в XIII XVII веках. Большинство замков до наших дней не сохранились. Замок как тип сооружения представляет собой оборонительный объект,… …   Википедия

  • Замки Эдуарда I в Уэльсе — Замки и крепости короля Эдуарда I в древнем княжестве Гуинедд* Castles and Town Walls of King Edward in Gwynedd** Всемирное наследие ЮНЕСКО …   Википедия

  • Замки Саксонии —   Это служебный список статей, созданный для координации работ по развитию темы. Его необходимо преобразовать в информационный список и …   Википедия

  • Замки Северного Рейна — Вестфалии —   Это слу …   Википедия

  • Замки Мекленбурга — Передней Померании —   Это …   Википедия

  • замки с полным проходным отверстием (типа ШЛО) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN streamline tool jointsfull hole joints …   Справочник технического переводчика

  • замки с увеличенным проходным сечением — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN full hole tool joint …   Справочник технического переводчика

  • замки с широким проходным отверстием — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN full hole joints …   Справочник технического переводчика

  • замки, составляющие одно целое с трубой — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN unitized joints …   Справочник технического переводчика

  • Замки Японии — Символ замка на японских картах Традиционный японский замок (яп …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»