-
1 железа
* * * -
2 Гланда
залоза. [Залози понапухали]; (медиц. терм.) мигдалова залоза, мигдалина. Иметь припухшие гланды - залозувати. [Мої воли тепер залозують]. Больной гландами - залозуватий. -
3 железа
glandula) залоза, ум. залозка. Грудная -за - молочнівка, грудь (р. -ди). Миндалевидная -за - мигдалик. Слюнная -за - слинівка. Предстательная -за - простата, присечник.* * *анат.за́лоза -
4 зобный
воловий. -ная железа - волова залоза. -ный корень, бот. Scrophularia aquatica - ранник (-ку).* * *1) во́ловий2) зо́бний -
5 околоушный
привушний, коловушний. -ная железа - привушна, коловушна залоза.* * *анат.приву́шний -
6 поджелудочный
анат. підшлунковий. [Підшлункова залоза].* * *анат.підшлунко́вий -
7 Межпочечник
анат. міжниркова залоза. -
8 жировой
-
9 миндалевидный
-
10 околоушный
-
11 паращитовидный
-
12 поджелудочный
-
13 пубертальный
-
14 шишковидный
-
15 щитовидный
См. также в других словарях:
залоза — и, ж. Орган, що виробляє необхідні для організму речовини або видаляє кінцеві продукти обміну. •• Гетерокри/нні за/лози залози, що продукують і виділяють одночасно кілька різних секретів. За/лози вну/трішньої секре/ції залози, що продукують… … Український тлумачний словник
ЗАЛОЗА — Матфей Залоза, полоцкий сельчанин. 1601. Арх. Сб. I, 223. Срв. Железа … Биографический словарь
залоза — [за/лоза] зие, д. і м. з і, мн. озие, оз … Орфоепічний словник української мови
залоза — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
железа — мн. железы, диал. зелезы, также залоза, золоза, укр. залоза, блр. залоза, др. русск. желоза, железа, цслав. жлѣза glandula , болг. жлеза (Младенов 168), сербохорв. жлиjѐзда, словен. žleza, др. чеш. žleza, чеш. žlaza, слвц. žlaza, польск. zoɫza,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
бубон — I б убон бна, ч. Ударний музичний інструмент; дерев яний або пластиковий обруч з мембраною із шкіри або пластику (з вмонтованими в нього брязкальцями або без них). II буб он у, ч. Напухла лімфатична залоза. Сифілітичний бубон … Український тлумачний словник
вим'я — ви/м я і ви/мені, с. Орган (молочна залоза з сосками) у самиць ссавців, функцією якого є вироблення і виділення молока … Український тлумачний словник
гіпофіз — а, ч. Залоза внутрішньої секреції у хребетних, розміщена біля основи головного мозку, яка впливає на ріст і розвиток організму; мозковий придаток … Український тлумачний словник
жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… … Український тлумачний словник
залозистий — а, е. Прикм. до залоза. •• Зало/зисте по/ле ділянка епітелію, в якій усі клітини виділяють секрет … Український тлумачний словник
залозка — и, ж. Зменш. до залоза … Український тлумачний словник