-
61 иметь сильное желание закурить
General subject: long for a smokeУниверсальный русско-английский словарь > иметь сильное желание закурить
-
62 можно (позвольте) закурить?
General subject: will you let me smoke ?Универсальный русско-английский словарь > можно (позвольте) закурить?
-
63 можно закурить?
1) General subject: (позвольте) will you let me smoke?2) Makarov: will you let me smoke? -
64 позвольте закурить?
Makarov: will you let me smoke?Универсальный русско-английский словарь > позвольте закурить?
-
65 разрешите закурить
vai drīkstu uzsmēķēt? -
66 закуривать (I) > закурить (II)
فعل light upРусско-персидский словарь > закуривать (I) > закурить (II)
-
67 просить закурить
vgener. pedir un pitillo -
68 разрешите закурить?
formgener. ¿me permite fumar? -
69 можно закурить?
predic.gener. kas tohib suitsetada? -
70 дай-ка закурить
vgener. passe-moi une sèche -
71 снова закурить
advgener. se remettre à fumer -
72 дай закурить
vgener. fammi fare una tirata -
73 можно мне закурить?
Saanko polttaa? -
74 У Вас не найдется закурить?
-
75 есть закурить?
-
76 Разрешите закурить?
Шупшаш лиеш мо? -
77 Можно закурить?
-
78 закуривать
закурить (вн.) -
79 закуривать
закурить1) (начать курить) закурити;2) (зажигать и раскуривать трубку) закурювати, закурити, запалювати, запалити (цигарку, люльку), (о мн.) позакурювати, позапалювати що (люльки). [А дай-но вогню - люльку закурити (Коцюб.). Позакурювали люльки (Сл. Гр.). Давид запалив цигарку (Кониськ.)];3) (задымить) закурювати, закурити, задимлювати и задимляти, задимити. [Затопила, закурила сирими дровами (Чуб. V)];4) (водку, дёготь) закурювати, закурити, починати, почати курити (гнати);5) (закутить) закурити; см. Загулять, Запить. [Продав усю худобу, та як закурив (Сл. Гр.)];6) безл. (о вьюге) - закурило, закрутило. Закуренный - закурений, запалений, задимлений.* * *несов.; сов. - закур`ить1) заку́рювати, -рюю, -рюєш, закури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. позаку́рювати; ( папиросу) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати2) (сов.: стать курильщиком) поча́ти кури́ти (пали́ти) -
80 взорвать
См. также в других словарях:
ЗАКУРИТЬ — ЗАКУРИТЬ, закурю, закуришь, совер. 1. (несовер. закуривать) что. Зажечь и начать курить (папиросу, сигару, трубку). 2. (несовер. нет) без доп. Начать курить, стать курильщиком. Я закурил 18 ти лет. Бросил было, а потом опять закурил. 3. (несовер … Толковый словарь Ушакова
закурить — засмолить, зашмалять, прокурить, затянуть, прикурить, закоптить, закутить Словарь русских синонимов. закурить см. закутить Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
ЗАКУРИТЬ — ЗАКУРИТЬ, урю, уришь; уренный; совер. 1. что. Начать курить. З. сигарету. 2. Стать курильщиком. Закурил ещё в школе. 3. кого (что). Прокурить, пропитать табачным дымом (разг.). Закуренное помещение. Вы меня совсем закурили. | несовер. закуривать … Толковый словарь Ожегова
закурить — закурить, закурю, закурит и устарелое закурит … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Закурить — I сов. неперех. Начать курить. II сов. перех. разг. см. закуривать II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
закурить — закурить, закурю, закурим, закуришь, закурите, закурит, закурят, закуря, закурил, закурила, закурило, закурили, закури, закурите, закуривший, закурившая, закурившее, закурившие, закурившего, закурившей, закурившего, закуривших, закурившему,… … Формы слов
закурить — глаг., св., употр. сравн. часто Морфология: я закурю, ты закуришь, он/она/оно закурит, мы закурим, вы закурите, они закурят, закурил, закурила, закурило, закурили, закуривший, закуренный, закурив; нсв. закуривать; сущ., с … Толковый словарь Дмитриева
закурить — закур ить, ур ю, урит … Русский орфографический словарь
закурить — I (II), закурю/(сь), ку/ришь(ся), рят(ся) [зажечь(ся) о трубке, сигарете] II закури/ться (II), закурю/сь, ку/ри/шься, ку/ря/тся (начать куриться о сопке и т.п.) … Орфографический словарь русского языка
закурить — C/A гл см. Приложение II … Словарь ударений русского языка
закурить — курю, куришь; закуренный; рен, а, о; св. 1. (что). Зажечь (папиросу, трубку и т.п.) и начать курить. З. сигарету, папиросу, трубку. Взял папиросу, зажёг спичку, закурил. 2. Стать курильщиком; начать курить табак. Он рано закурил. Бросил было, а… … Энциклопедический словарь