-
41 закріпка
техн.закре́па -
42 закріплений
1) закреплённый; укреплённый2) упро́ченный3) закреплённый; упро́ченный -
43 закріпленість
закрепле́нность -
44 закріплення
Iзакрепле́ниеII1) закрепле́ние; укрепле́ние2) упроче́ние3) закрепле́ние; упроче́ние4) техн., мед. закрепле́ние -
45 закріплювальний
закрепи́тельный -
46 закріплюваний
закрепля́емый -
47 закріплювання
1) закрепле́ние; укрепле́ние; крепле́ние2) закрепле́ние; упроче́ние -
48 закріплювач
техн., хим.закрепи́тель -
49 закріплюючий
техн., хим.закрепи́тельный -
50 закріпляти
1) закрепля́ть, закрепи́ть; (делать более прочным, крепко стоящим) укрепля́ть, укрепи́ть; (только несоверш. - прочно привязывать) крепи́ть (мор.)2) (устанавливать за кем, за чем что) упро́чивать, упро́чить3) (о распределении людей, инвентаря; юр. о владении) закрепля́ть, закрепи́ть; укрепля́ть, укрепи́ть; ( делать прочным достоянием кого-нибудь) упро́чивать, упро́чить -
51 закріплятися
Iзакрепля́ться, закрепи́ться; укрепля́ться, укрепи́тьсяIIупро́чиваться, упро́читьсяIII страд. з., несоверш.закрепля́ться; укрепля́ться; крепи́ться; упро́чиваться; закрепля́ться; укрепля́ться; упро́чиваться -
52 закріпляючий
закрепля́ющий -
53 закріпний
закрепи́тельный, закрепля́ющий -
54 закріпостити
закрепощРть, закрепости́ть -
55 закріпоститися
закрепоща́ться, закрепости́ться -
56 закріпощати
закрепоща́ть, закрепости́ть -
57 закріпощатися
закрепоща́ться, закрепости́ться -
58 закріпити
zakripytyдієсл. -
59 закріплений
zakripłenyjприкм. -
60 закріплювати
გამყარება
См. также в других словарях:
закрій — 1 іменник чоловічого роду дія від: закроювати закрій 2 іменник чоловічого роду обрис, форма чого небудь рідко … Орфографічний словник української мови
закр. — закр. закрыто … Словарь сокращений и аббревиатур
закрій — крою, ч. Рс. Закрій; вирізування з тканини за певною закройкою … Словник лемківскої говірки
закріпитися — [закр іпи/тиес а] пл у/с а, р і/пиес :а/ р іпи/с :а, р і/пиец :а/ р іпи/ц :а, р і/пиемо/с а, р і/пиетеис а/ р іпиете/с а, р і/пл а/ц :а; нак. пи/с а, п і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
закріплений — [закр’і/плеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
закріплення — [закр’і/плеин :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
закрівецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
закрійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
закрійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
закрійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
закріпачений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови