-
1 закономерный
-
2 закономерный
закономірний; правомірний.* * *закономі́рний -
3 законосообразный
закономірний.* * *закономі́рний -
4 неправомерный
1) неправний, неправомірний, незгідний із правом (із законом), незаконний;2) см. Несоразмерный.* * *неправомі́рний -
5 противный
1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].* * *I1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний2) ( противоречащий) супере́чний, проти́внийIIоги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний
См. также в других словарях:
закономірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
закономірний — а, е. Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами … Український тлумачний словник
закономірність — ності, ж. 1) Властивість за знач. закономірний. 2) Об єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності; закон (у 4 знач.). || Основне положення якої… … Український тлумачний словник
закономірно — Присл. до закономірний. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
незакономірний — а, е. Не обумовлений законом; який здійснюється випадково … Український тлумачний словник
законний — а, е. 1) Який спирається на закон (у 1 знач.), здійснюється або відбувається відповідно до закону. || Встановлений законом. || Який має право на що небудь. || розм. Справжній, непідроблений. •• Зако/нний шлюб шлюб, юридично оформлений відповідно… … Український тлумачний словник
необхідний — а, е. 1) Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. 2) у знач. ім. необхі/дне, ного, с. Те, що обов язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін. 3) філос. Закономірний, невипадковий. || у знач. ім. необхі/дне, ного,… … Український тлумачний словник
послідовний — а, е. 1) Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. || тільки мн. Які приходять на зміну одне одному, з являючись щоразу замість попереднього. Ряд послідовних поколінь. || Який здійснюється кількома етапами; поступовий.… … Український тлумачний словник
зрозумілий — а, е. 1) Доступний для сприймання, ясний, дохідливий. || Який має близькі кому небудь думки, погляди, інтереси і т. ін. 2) Який має підставу, закономірний. •• Зрозумі/ла річ у знач. вставн. сл. зрозуміло, звичайно … Український тлумачний словник
історія — ї, ж. 1) тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. 2) тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. •• Істо/рія хворо/би медичний … Український тлумачний словник
необхідність — ності, ж. 1) Потреба в чому небудь. •• Ре/чі (предме/ти, това/ри) пе/ршої необхі/дності продукти харчування, одяг і предмети домашнього вжитку, без яких не можна обійтися. 2) філос. Об єктивний закономірний зв язок між явищами матеріального світу … Український тлумачний словник
