заколювати

См. также в других словарях:

• заколювати — люю, люєш, (заколити, колю), Ол. 1. Заколювати, вбивати встромивши ніж в тіло. 2. Пришпилювати чим небудь волосся, одяг …   Словник лемківскої говірки

• заколювати — юю, юєш, недок., заколо/ти, олю/, о/леш, док., перех. Пришпилювати чим небудь одяг, волосся і т. ін …   Український тлумачний словник

• заколювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• заколоти — I олю/, о/леш, док. 1) перех. Убити, встромивши в тіло вістря холодної зброї. || перех. Забити колієм (у 2 знач.), ножем (зазвичай свиню). 2) неперех., перев. безос. Почати колоти (про відчуття болю, кольки). II див. заколювати …   Український тлумачний словник

• заколювання — я, с. Дія за знач. заколювати …   Український тлумачний словник

• заколюватися — ююся, юєшся, недок., заколо/тися, олю/ся, о/лешся, док. 1) Скріплювати на собі чим небудь одяг, хустку і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до заколювати …   Український тлумачний словник

• зашпилювати — юю, юєш, недок., зашпили/ти, илю/, и/лиш, док., перех. Заколювати шпилькою, з єднуючи або закріплюючи що небудь …   Український тлумачний словник

• зашпилюватися — ююся, юєшся, недок., зашпили/тися, илю/ся, и/лишся, док. 1) Заколювати на собі що небудь шпилькою. 2) тільки недок. Пас. до зашпилювати …   Український тлумачний словник

• переколювати — юю, юєш, недок., переколо/ти, олю/, о/леш, док., перех. 1) Приколювати, підколювати що небудь іще раз, повторно або заново, по іншому. Переколювати стрічку. 2) Колоти чим небудь гострим усіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь; колоти в… …   Український тлумачний словник