-
1 заковувати
( у кайдани) enfetter -
2 заковувати
= закуватиto chain, to enchain, to enfetter; ( в кайдани) to put in irons, to shackle -
3 заковувати
= закува́тизако́вывать, закова́ть -
4 заковувати
техн. зако́вывать, око́вывать -
5 заковувати у кайдани
Українсько-англійський юридичний словник > заковувати у кайдани
-
6 zakuwać
заковувати -
7 encase
v2) покривати; облицьовувати3) вставляти; обрамляти; заковувати; поміщати4) буд. опалубити* * *[in'keis]v1) упакувати; покласти в ящик, футляр; помістити в оболонку2) покривати; облицьовувати; вставляти, вправляти; заковувати, поміщати3) бyд. помістити в опалубку -
8 enchain
-
9 enfetter
v2) перен. поневолювати* * *v -
10 fetter
1. n звич. pl1) пута2) кайдани для ніг3) окови; узи2. v1) спутувати (коня)2) сковувати, заковувати в кайдани3) зв'язувати, обмежувати; стримувати* * *I n; pl1) пута3) окови, узи, путаII v1) сплутувати ( коня)2) сковувати, заковувати ( у кайдани)3) зв'язувати, сковувати ( умовностями) -
11 gyve
1. n поет. plкайдани; пута; узи2. v поет.заковувати у кайдани; сковувати; зв'язувати* * *I n; pl; поет.кайдани, окови, узиII v; поет.заковувати в кайдани; сковувати; зв'язувати -
12 iron
1. n1) залізо2) чорний метал3) сила, твердість4) суворість, жорстокість5) виріб із заліза6) pl стремено7) розм. легка вогнепальна зброя; пістолет8) pl протези для ніг9) праска10) pl кайдани; ланцюги, наручники; пута11) меч12) битва, побоїще13) мед. препарат залізаstrike while the iron is hot — присл. куй залізо, поки гаряче
2. adj1) залізний, зроблений із заліза2) дужий, міцний, сильний; незламний, непохитний3) суворий, жорстокий4) поет. непробудний, тяжкий5) злий, недобрий, скрутний6) чорного (сірого) кольоруiron age — залізний вік; перен. жорстокий вік
iron carbide — хім. карбід заліза
iron oxide — хім. окис заліза
iron rations — військ. непорушний запас
iron walls — флот, що стоїть на сторожі Великої Британії
3. v1) прасувати, гладити2) оббивати залізом3) заковувати у кайданиiron out — амер. а) вирівнювати; б) згладжувати; улагоджувати
* * *I n1) xiм. залізо; чорний метал2) сила, твердість; суворість, жорстокість3) залізний виріб; pl стремено; cл. легка вогнепальна зброя; пістолет; ключка із залізною головкою ( гольф); pl ножні протези; праска; pl окови, кайдани; наручники; гарпун; cл. гроші, монети4) мeд. препарат заліза5) одиниця виміру товщини предмета (= 1/48 дюйма)6) як компонент складних слів (- iron)7) праска, утюгII a1) залізний, зроблений із заліза2) сильний, міцний; твердий, непохитний; суворий, жорстокий; пoeт. який сковує, непробудний, важкий; який міцно єднає, зв'язуєIII v1) прасувати, гладити; прасуватися2) покривати, оббивати залізом -
13 shackle
1. n1) pl наручники; кайдани; путаshackles on the wrists — наручники (кайдани) на руках
2) pl перен. окови, перешкоди3) pl обрізки м'яса4) військ. м'ясний суп5) тех. обойма, скоба, серга2. v1) заковувати у кайдани2) перен. заважати, сковувати, перешкоджати, ставати на перешкоді3) з'єднувати, зчіпляти, приковувати* * *I n1) pl кайдани; окови, пута, узи; перешкоди2) pl; cл. обрізки м'яса; вiйcьк. м'ясний суп3) тex. обойма, скоба, сергаII v1) заковувати в кайдани; заважати, стискувати, сковувати2) з'єднувати, зчіплювати, приковувати -
14 заковывать
заковать1) (в цепи) заковувати кувати, закувати, закути (в кайдани), брати, узяти в заліза, (о мн.) позаковувати кого. [І сміє нас кувати у кайдани (Грінч.)]. Закованный - закутий, закований, кутий. [Він у темниці, в кайдани закутий (Л. Укр.). І коліна одпочинуть, кайданами куті (Шевч.)];2) безл. -вало - взяло морозом дуже, с[за]кувало, (о мн.) позаковувало (морозом). [Землю закувало більш як на аршин. Ставки наші так позаковувало, що коли-б і риба не погинула];3) (лошадь) заковувати, закувати (коня), (о мн.) позаковувати (коні). [Недотепний коваль закував коня, - тепер шкутильгає].* * *несов.; сов. - заков`атьзако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, закува́ти и заку́ти и мног. позако́вувати; ( в кандалы), ско́вувати, скува́ти, забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти, кува́ти несов., око́вувати, окува́ти и оку́ти -
15 enfetter
сковувати; заковувати ( у кайдани) -
16 shackle
-
17 закувати
1) док. див. заковувати2) ( про зозулю) ( to begin) to cuckoo -
18 кайдани
мн.заковувати в кайдани — to shackle, to fetter, to handcuff
порвати кайдани — to shatter one's chains; to gain freedom
-
19 сковувати
= скувати1) ( метали) to forge, to weld together2) ( заковувати в ланцюги) to chain, to fetter, to bind, to shackle, to put in fetters ( irons)3) військ. to hold, to fixсковувати вогнем — to pin ( down) by the fire
4) ( кригою) to lock up5) ( про рухи) to constrain, to enchain -
20 закувати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
заковувати — ую, уєш, недок., закува/ти і заку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) кого в що, перев. зі сл. кайдани, ланцюги. Накладати кому небудь на руки або ноги кайдани, ланцюги і т. ін., сковуючи їх кінці. || перен. Позбавляти свободи, волі. || Одягати у… … Український тлумачний словник
заковувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перековувати — ую, уєш, недок., перекува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Підковувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Заковувати ще раз, повторно або заново, по іншому. Перекувати в язнів. 3) Піддавати обробці куванням іще раз, повторно або заново, по… … Український тлумачний словник
заклинцювати — ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Забиваючи клинці, укріпити що небудь. 2) зі сл. кайдани, заст. Те саме, що закувати (див. заковувати 1)) … Український тлумачний словник
заковування — я, с. 1) Дія за знач. заковувати. 2) спец. Ушкодження копита коня під час кування (див. кування I). 3) спец. Різні дефекти кування (див. кування II) … Український тлумачний словник
заковуватися — ується, недок. Пас. до заковувати 1), 2) … Український тлумачний словник
закувати — I див. заковувати. II ую/, ує/ш, док. Почати кувати (про зозулю) … Український тлумачний словник
закути — див. заковувати … Український тлумачний словник
кувати — I кую/, кує/ш, недок., перех. 1) також без додатка. Б ючи молотом по металу (перев. розжареному) або натискаючи пресом, надавати йому потрібної форми. || Обробляючи метал молотом або пресом, виготовляти що небудь; виковувати (у 1 знач.). 2)… … Український тлумачний словник
обковувати — ую, уєш, недок., обкува/ти і рідко обку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Куючи, оббивати, покривати що небудь з усіх боків, по всій поверхні металом. 2) Те саме, що заковувати 1). 3) розм. Куючи, виготовляти все необхідне для когось. 4) перен.… … Український тлумачний словник