заехать

1. Also: КАК ЖЕ, КАК ЖЕ coll (used as an affirmative response to a question or in support of a statement) certainly, it is clear or agreed (without needing to be stated or proven): (yes (but, why),) of course

2. used to express disagreement, doubt that sth. said by the interlocutor is as stated (the speaker often repeats the part of the interlocutor's statement with which he disagrees)

thatis what you think!

(to deliver or receive) a powerful blow to the side of the head

X дал Y-y по уху = X boxed Y's ear(s)

Y получил в ухо - Y got a box (a clout) on the ear.

, < заехать> (­еду, ­дешь; ­зжай !) einkehren, absteigen (в В in D); vorbeischauen (к Д bei D), besuchen (A); einen Abstecher machen; hineinfahren, hereinfahren; hingeraten, hineingeraten; abholen (за Т A); (im Bogen) heranreiten, heranfahren; biegen (за В um A), verschwinden; P herunterhauen

* * *

заезжа́ть [-ʒʒ-], <зае́хать> (-е́ду, -дешь; -зжа́й !) einkehren, absteigen (в В in D); vorbeischauen (к Д bei D), besuchen (A); einen Abstecher machen; hineinfahren, hereinfahren; hingeraten, hineingeraten; abholen (за Т A); (im Bogen) heranreiten, heranfahren; biegen (за́ В um A), verschwinden; pop herunterhauen

* * *

<-ю, -ешь> нсв, зае́хать св

1. (куда́-л.) einen Abstecher machen

2. (за кем-л./чем-л.) jdm mit dem Auto abholen

* * *

1) gener. Einkehr halten, abholen (за кем-л., за чем-л.), absteigen, bet (j-m) Einkehr halten, j-n mit dem Wagen abholen (на машине; за кем-л.), zukehren, einkehren

2) milit. abschwenken (в походном строю), aufschwenken

3) nav. abhojen

• КАК ЖЕ coll

[Particle]

=====

1. Also: КАК ЖЕ, КАК ЖЕ coll [used as an affirmative response to a question or in support of a statement]

⇒ certainly, it is clear or agreed (without needing to be stated or proven):

- (yes (but, why),) of course;

- of course I do (will etc);

- yes, indeed (I do etc);

- sure(ly);

- naturally;

- [in limited contexts] well then (, well then);

- [in response to "Do you mind...?", "Do you object to...?" etc] of course not (, of course not).

     ♦ "Может быть, помните? Я вам рассказывал об Абуталипе Куттыбаеве". - "А, ну как же, как же! Прекрасно помню" (Айтматов 2). "Perhaps you'll remember - I told you once about Abutalip Kuttybaev." "Oh, yes, of course, indeed I do! I remember well now" (2a).

     ♦ "Ах да, конечно же, "Капитаны", "Африка", "Нигер"... Как же, как же, в наше время все гимназисты от этих стихов [Гумилёва] с ума сходили" (Копелев 1). "Ah yes, of course, 'Captains/ Africa,' The Niger.' But of course, in our day all the Gymnasium students were crazy about some of his [Gumilev's] poems" (1a).

     ♦ "Разве вы ездите верхом?" - " Как же! К нынешнему дню и фрак нарочно заказывал" (Гончаров 1). "But do you ride?" "Of course I do! I had the coat specially made for to-day" (1a).

     ♦ "У меня для вас письмо от сына, от Алексея Сергеевича". - " А-а-а! Как же, как же!" (Федин 1). "I have a letter for you from your son, from Aleksei Sergeyevich." "A-A-ah! Well then, well then" (1a).

     ♦ "Мне нужно кое о чем переговорить, так не хотите ли заехать ко мне?" - "Как же, как же", - сказал поспешно Хлобуев и вышел с ним (Гоголь 3). "There's something I'd like to discuss with you. Would you mind coming to my house?" "Of course not, of course not," Khlobuyev said hastily and went out with him (3a).

2. used to express disagreement, doubt that sth. said by the interlocutor is as stated (the speaker often repeats the part of the interlocutor's statement with which he disagrees):

- that's what you think!;

- (oh) sure!;

- yeah, right!;

- [in limited contexts] sure one does <will etc>.

     ♦ [Катерина:] И на воле-то он словно связанный. [Варвара:] Да, как же, связанный! Он как выедет, так запьет (Островский 6). [К.:] So, even on his own, it's just as if he were still tied to her. [V.:] That's what you think! As soon as he leaves here, he'll start in drinking (6f).

     ♦ "Ленту, что ли, привезли? - спросил я. - Опять "Девушку с гитарой'?" - "Как же, ленту, дожидайся!" - ответил Чудаков (Аксёнов 1). "What, did you bring a movie?" I asked. "The Girl with the Guitar again?" "Oh sure, a movie, that's a good one!" answered Chudakov (1a).

     ♦ "Ты думаешь, ты любишь?! Как же! Да ты за человека никого не считаешь" (Битов 2). "You think you love? Sure! But you don't consider anyone a person" (2a).

     ♦ [Бусыгин:] Он говорил, что он сам сочиняет музыку. [Нина (насмешливо):] Ну как же (Вампилов 4). [В.:] He said he composed music himself. [N (ironically):] Sure he does (4a).

• КАК ЖЕ coll

[Particle]

=====

1. Also: КАК ЖЕ, КАК ЖЕ coll [used as an affirmative response to a question or in support of a statement]

⇒ certainly, it is clear or agreed (without needing to be stated or proven):

- (yes (but, why),) of course;

- of course I do (will etc);

- yes, indeed (I do etc);

- sure(ly);

- naturally;

- [in limited contexts] well then (, well then);

- [in response to "Do you mind...?", "Do you object to...?" etc] of course not (, of course not).

     ♦ "Может быть, помните? Я вам рассказывал об Абуталипе Куттыбаеве". - "А, ну как же, как же! Прекрасно помню" (Айтматов 2). "Perhaps you'll remember - I told you once about Abutalip Kuttybaev." "Oh, yes, of course, indeed I do! I remember well now" (2a).

     ♦ "Ах да, конечно же, "Капитаны", "Африка", "Нигер"... Как же, как же, в наше время все гимназисты от этих стихов [Гумилёва] с ума сходили" (Копелев 1). "Ah yes, of course, 'Captains/ Africa,' The Niger.' But of course, in our day all the Gymnasium students were crazy about some of his [Gumilev's] poems" (1a).

     ♦ "Разве вы ездите верхом?" - " Как же! К нынешнему дню и фрак нарочно заказывал" (Гончаров 1). "But do you ride?" "Of course I do! I had the coat specially made for to-day" (1a).

     ♦ "У меня для вас письмо от сына, от Алексея Сергеевича". - " А-а-а! Как же, как же!" (Федин 1). "I have a letter for you from your son, from Aleksei Sergeyevich." "A-A-ah! Well then, well then" (1a).

     ♦ "Мне нужно кое о чем переговорить, так не хотите ли заехать ко мне?" - "Как же, как же", - сказал поспешно Хлобуев и вышел с ним (Гоголь 3). "There's something I'd like to discuss with you. Would you mind coming to my house?" "Of course not, of course not," Khlobuyev said hastily and went out with him (3a).

2. used to express disagreement, doubt that sth. said by the interlocutor is as stated (the speaker often repeats the part of the interlocutor's statement with which he disagrees):

- that's what you think!;

- (oh) sure!;

- yeah, right!;

- [in limited contexts] sure one does <will etc>.

     ♦ [Катерина:] И на воле-то он словно связанный. [Варвара:] Да, как же, связанный! Он как выедет, так запьет (Островский 6). [К.:] So, even on his own, it's just as if he were still tied to her. [V.:] That's what you think! As soon as he leaves here, he'll start in drinking (6f).

     ♦ "Ленту, что ли, привезли? - спросил я. - Опять "Девушку с гитарой'?" - "Как же, ленту, дожидайся!" - ответил Чудаков (Аксёнов 1). "What, did you bring a movie?" I asked. "The Girl with the Guitar again?" "Oh sure, a movie, that's a good one!" answered Chudakov (1a).

     ♦ "Ты думаешь, ты любишь?! Как же! Да ты за человека никого не считаешь" (Битов 2). "You think you love? Sure! But you don't consider anyone a person" (2a).

     ♦ [Бусыгин:] Он говорил, что он сам сочиняет музыку. [Нина (насмешливо):] Ну как же (Вампилов 4). [В.:] He said he composed music himself. [N (ironically):] Sure he does (4a).

• В УХО < ПО УХУ> дать, заехать, съездить кому, получить и т.п. highly coll

[PrepP; these forms only; adv]

=====

⇒ (to deliver or receive) a powerful blow to the side of the head:

- X дал Y-у по уху≈ X boxed Y's ear(s);

- X boxed <douted, bashed> Y on the ear;

     ♦ "Он [твой муж] заслуженный ангел республики, он ни разу не заехал тебе в ухо, не вынудил тебя выцарапать ему ни одного глаза..." (Залыгин 1). "...He [your husband] deserves the order of Angel of the Soviet Union! He's never once boxed your ears, never forced you to scratch his eyes out, not even one eye" (1a).

     ♦ "Он вас побранил, а вы его выругайте; он вас в рыло, а вы его в ухо, в другое, в третье - и разойдитесь; а мы вас уж помирим" (Пушкин 2). "If he swore at you, you curse him back; if he hit you in the mug, you bash him on the ear; and once more, and again; and then go your separate ways; we'll see to it that you make up" (2a).

• В УХО < ПО УХУ> дать, заехать, съездить кому, получить и т.п. highly coll

[PrepP; these forms only; adv]

=====

⇒ (to deliver or receive) a powerful blow to the side of the head:

- X дал Y-у по уху≈ X boxed Y's ear(s);

- X boxed <douted, bashed> Y on the ear;

     ♦ "Он [твой муж] заслуженный ангел республики, он ни разу не заехал тебе в ухо, не вынудил тебя выцарапать ему ни одного глаза..." (Залыгин 1). "...He [your husband] deserves the order of Angel of the Soviet Union! He's never once boxed your ears, never forced you to scratch his eyes out, not even one eye" (1a).

     ♦ "Он вас побранил, а вы его выругайте; он вас в рыло, а вы его в ухо, в другое, в третье - и разойдитесь; а мы вас уж помирим" (Пушкин 2). "If he swore at you, you curse him back; if he hit you in the mug, you bash him on the ear; and once more, and again; and then go your separate ways; we'll see to it that you make up" (2a).

нсв см заехать

verbalt præf

1 betegner en handlings begyndelse (handligen vedvarer herefter en vis tid)

2 - ell - + -ся: a) betegner at handlingen udføres med en særlig evt. usædvanlig intensitet, ofte også at den overdrives og fører til et negativt ell. uønsket resultat

3 perfektiverer visse grundverber

nominalt præf

1 m

2 m

se заехать.

vb. svippe

* * *

imperf; ks заехать

см. заехать

* * *

gener. mordre (за линию)

1) ( по пути) di passaggio, nel tragitto

2) ( одновременно) contemporaneamente

* * *

1) di passaggio, strada facendo

2) перен. per inciso; en passant фр.

* * *

gener. cammino facendo, in trascorso

заверну́ть

1. (en)paki, (en)volvi;

2. (свернуть в сторону) turni;

\завернуть за у́гол ĉirkaŭiri la angulon, sin turni post la angulon;

3. (зайти) разг. halti ĉe, eniri, viziti;

4. fermi (кран);

ŝraŭbi (гайку);

\завернуться (укутаться) envolviĝi, sin kovri.

* * *

1) вин. п. ( обернуть) envolver (непр.) vt; empaquetar vt ( упаковать)

2) вин. п. ( загнуть) doblar vt; remangar vt, arremangar vt (рукава, по́лы и т.п.); enfaldar vt (по́лы)

3) ( свернуть в сторону) doblar vt, dar la vuelta

4) разг. (зайти, заехать мимоходом) entrar vi ( de paso)

5) вин. п. ( завинтить) atornillar vt, enroscar vt; cerrar (непр.) vt ( закрыть)

6) прост. ( быстро наступить) llegar (empezar) de repente, caer (непр.) vi

7) прост. ( сказать) decir de repente (inesperadamente)

* * *

1) (в бумагу и т.п.) envelopper vt

2) ( свернуть в сторону) tourner vt

3) ( зайти мимоходом) разг. entrer vi (ê.), passer vi chez qn

4) (винт, гайку и т.п.) visser vt, serrer vt

5) (подол, рукав) разг. retrousser vt

1) см. заехать 1), 2), 3), 4)

2) спорт. заезд

несов.; см. заехать 1), 2), 3), 4), 5)

1) бер уңайдан

2) барышлый, узышлый, кайтышлый, килешли, юл уңаена

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *