-
1 задовго
-
2 задовго
1) ( до чего) задо́лго2) долгова́то; до́лго; сли́шком до́лго -
3 задовго
zadowhoприсл. -
4 before
1. adv1) раніше, давніше; колись2) попереду◊ the day before — напередодні
◊ long before — давно вже, задовго до
2. prep1) перед, до; раніше2) попереду3) ніжdeath before dishonour — краще смерть, ніж ганьба
I love him before myself — я люблю його більше, ніж себе
◊ the day before yesterday — позавчора
◊ before everything else — насамперед
◊ before long — незабаром
◊ before now — раніше
◊ before then — до того часу
3. conj1) перш ніж; раніше, ніж; до того як; поки неhe arrived before I expected him — він приїхав раніше, ніж я чекав його
2) швидше, ніж, скоріше, ніжI would die before telling him — я скоріше умру, ніж скажу йому
* * *I adv1) раніше, колись2) спереду; уперед3)a moment before — хвилину тому, щойно
II preplong before — задовго до, давно вже
1) у часовому значенні вказує на передування до; раніше2) у просторовому значенні вказує на знаходження або рух перед ким, чим-небудь перед3) указує на протікання процесу в чиїй-небудь. присутності перед, у присутності присутність у якій-небудь організації, у суді за викликом перед розгляд, обговорення питання ким-небудь на, в, у, перед; тж. передається орудн. вiдм.4) указує на що-небудь у майбутньому перед5) указує на перевагу, вищість в положенні, ранзі, здібностях перед, попереду6) уживається при вираженні надання переваги скоріше ніж, краще ніж7)IIIcj1) перш ніж, раніше ніж; поки не2) скоріше ніж -
5 long
1. n1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часуfor long — на великий строк, надовго
before long — незабаром, скоро
2) вірш, довгий склад3) фон. довгий голосний2. adj1) довгийlong waves — рад. довгі хвилі
2) високий, довготелесий3) тривалий, давно існуючийlong custom — давній (старовинний) звичай
long service — військ. надстрокова служба
4) довжиною (в), завдовжки5) віддалений6) фін. довгостроковий7) повільний, млявий8) зморний, нудотний9) численний, великий; що складається з безлічі пунктів (великої кількості членів тощо)long family — дуже велика (багатодітна) сім'я
10) надмірний, великий; товстийlong price — непомірна (надмірна) ціна
11) довгастий, видовжений12) нудний, багатослівний13) фон. довгий (голосний звук, склад)◊ the long arm — великий вплив, влада
◊ he has a long arm — він впливова людина
◊ a long dozen — тринадцять, чортова дюжина
◊ long ears — дурість
◊ long face — похмуре (сумне) обличчя
◊ long finger — середній палець руки
◊ long firm — шахрайська фірма, шахрайське підприємство
◊ long green — амер. паперові гроші
◊ long head — проникливість; передбачливість
◊ to have a long head — бути передбачливим (прозорливим, далекоглядним)
◊ long home — могила
◊ a long hour — не менше години
◊ long hundredweight — англійський центнер (50,8 кг)
◊ long in the teeth — старий
◊ long jump — спорт. стрибок у довжину
◊ long memory — добра пам'ять
◊ a long mile — не менше милі
◊ long nine — амер. дешева сигара
◊ long odds — нерівні шанси
◊ long primer — друк. корпус
◊ long robe — мантія судді; ряса
◊ long shilling — добрий заробіток
◊ long sight — далекозорість
◊ long suit — перевага (в чомусь)
◊ Long Tom — далекобійна гармата; довга сигара
◊ long ton — довга (англійська) тонна (1016 кг)
◊ long tongue — довгий язик, балакучість
◊ the Long Vacation — літні канікули (в англійських університетах і судах)
◊ by a long chalk (shot) — набагато, значно
◊ not by a long chalk (shot) — аж ніяк, ні в якому разі
◊ he is not long for this world — він не жилець на цьому світі
◊ in the long run — кінець кінцем; у кінцевому підсумку
◊ the long and the short of it — коротше кажучи
◊ to make (to cut) a long story short — коротше кажучи, одним словом
◊ to take long views — бути далекоглядним (передбачливим)
3. adv1) довго; тривалоhow long do you mean to stay in Paris? — скільки (часу) ви думаєте пробути в Парижі?
all day long — весь (цілий) день
2) давно, довгий час3) протягом◊ as long as — скільки завгодно
◊ so long as — якщо тільки; за умови, що
◊ so long! — до побачення!
◊ long live! — хай живе...!
4. v* * *I n1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу2) пoeт. довгий склад; гpaм. довгий голосний; мyз. лонга3) eк. покупець цінних паперів4) ( довгі) штани; великий зріст ( чоловічого одягу)II a1) довгийat long range — на великій відстані; з великої відстані; високий, довготелесий
2) довгий, тривалийfor a long time — довго, давно; надовго; довгостроковий
4) віддалений; eк. довгостроковий5) повільний; нудний, нудотний6) численний, великий; великий7) подовжений, довгастий; витягнутий8) гpaм. довгий (про голосний, про склад) повний; цілийlong mile — добра миля, не менше милі
9) (on) багатий ( на що-небудь); сильний ( у чому-небудь)10) eк. який грає на підвищенняIII adv1) довго; довгостроково2) давно; довгий час3) посил. повністю; від початку до кінця4) eк. на підвищенняas long as — поки = so long as
so long as — якщо тільки, за умови, що
IV vlong live..! — хай живе..!
(for, after) палко бажати, жадати; прагнути -
6 before
I adv1) раніше, колись2) спереду; уперед3)a moment before — хвилину тому, щойно
II preplong before — задовго до, давно вже
1) у часовому значенні вказує на передування до; раніше2) у просторовому значенні вказує на знаходження або рух перед ким, чим-небудь перед3) указує на протікання процесу в чиїй-небудь. присутності перед, у присутності присутність у якій-небудь організації, у суді за викликом перед розгляд, обговорення питання ким-небудь на, в, у, перед; тж. передається орудн. вiдм.4) указує на що-небудь у майбутньому перед5) указує на перевагу, вищість в положенні, ранзі, здібностях перед, попереду6) уживається при вираженні надання переваги скоріше ніж, краще ніж7)IIIcj1) перш ніж, раніше ніж; поки не2) скоріше ніж -
7 задолго
нрч. задовго, узадовзі, довго перед чим.* * *нареч.задо́вго -
8 предприятие
(торговое, промышленное) підприємство: (научное, общественного характера) заклад (-ду), заповзяття. [Торговельне, промислове підприємство. Комунальні підприємства. Дрібне (мелкое) підприємство. Капітал на наукові заповзяття (Стат. Акад. Наук). Не задовго до мого заслання він приїхав до Перми, силкуючись нахилити мене до деяких заповзяттів (Єфр.)]. Рискованное -тие - непевна справа.* * *1) підприє́мствопромы́шленное \предприятие — промисло́ве підприє́мство
риско́ванное \предприятие — ризико́вана (непе́вна) спра́ва
-
9 zbyt
-
10 граматологія
ГРАМАТОЛОГІЯ - одна з найвпливовіших течій філософського постмодерну. Будучи гранично широким філософсько-семіологічним ученням про буттєві і когнітивні потенції письма, вона вивчає його як щось незмірно більш масштабне, ніж такою вважалася писемність в її новоєвропейському розумінні. В межах Г. вона означає будь-яку форму буттєвості людини в навколишньому світі. Задовго до того, як зародилася писемність, людство, не усвідомлюючи цього, залишало в навколишньому просторі розмаїті "сліди" своєї присутності. І саме ці "сліди" є тим, що іменується неологізмом "архе-письмо". Але "архе-письмо" - це тільки одне значення "письма" (у граматологічному тлумаченні). Основоположником Г. е Деррида, який заклав її основи в праці "Про граматологію" (1967). Генеалогічні корені Г. сягають філософії стоїків, розвинутої в працях Філона Александрійського, а по тому - в творах філософів Середньовіччя Томи Аквінського, Августина та ін. Зазнавши могутнього впливу з боку гуссерліанської феноменології, фройдівського психоаналізу, вітгенштайнівської філософії мови, Г. запропонувала своє власне розв'язання одвічних проблем семіотики, лінгвістики, риторики, герменевтики, пов'язаних з природою "знаку", "тексту", "гіпертексту", "семіозису" тощо. Головним предметом критики граматологів є теоцентристська позиція, відповідно до якої світ в цілому і його історія - це текст Всевишнього Творця. Протиставляючи цій теоцентристській позиції уявлення про історію людства як про грандіозний процес становлення, самодеконструювання письма (в згаданому сенсі), Г. вступає в багатовіковий дискурс ("розмову" = "суперечку") щодо цієї одвічної філософської проблеми не тільки з новоєвропейською метафізикою, а й історіософією, культурологією, герменевтикою, риторикою тощо. Метафізику, яка апологетизує диктатуру логоса вад будь-якими знаковими формами його маніфестації, Деррида позначає терміном "логоцентризм". Логоцентризм - це характерна риса всієї європейської культурної історії, яка минула до появи Г. Розкривши витоки і соціокультурні наслідки логоцентризму, Г. здійснює грандіозну стратегію його деконструкції. Головна мета цієї стратегії - підрив влади логоса у всій європейській культурі. Саме з цією метою Деррида та його послідовники переосмислюють роль і значення знака не тільки в опозиції "знак - смисл", а й у процесі конституювання "культурного образу реальності" ("картини світу"). -
11 Спіноза, Бенедикт
Спіноза, Бенедикт (Барух) (1632, Амстердам - 1677) - нідерл. філософ-пантеїст. Походив із родини купця, продовжив справу батька після його смерті В. наслідок розходження з релігією С. було вигнано з євр. общини Амстердама по звинуваченню в атеїзмі, після чого він жив у с. Регенсбург (поблизу Гааги), в яку переселився біля 1670 р., а на життя заробляв шліфуванням лінз. Його вчення - критична переробка філософії Декарта і розбудова нової системи поглядів. У Декарта фізика і метафізика відокремлені - перша має матеріалістичний характер, друга - ідеалістичний. С. об'єднує їх через об'єднання природи і Бога, внаслідок чого останній - носій не лише мислення, а й тілесності, а всі предмети природи, хоча і різною мірою, живі, одушевлені. Головне поняття, що поєднує Бога і природу, - субстанція. Бог, або субстанція, що складається з безлічі атрибутів (невід'ємних властивостей), з яких кожний виражає вічну і безконечну сутність, існує необхідно - це вихідна теза С. З цих атрибутів ми знаємо два - протяжність і мислення. Висунення саме їх пояснюється розвитком механіки і математики, зростанням ролі наукового пізнання на той час. Бог і природа єдині, але не тотожні: Бог - це іманентна, внутрішня, а не трансцендентна причина всіх речей. Все знаходиться в Богові і в ньому рухається. Природа - це "всі речі", або "все", а субстанція - єдність і необхідність існування в ній. Атрибути Бога - одночасно і атрибути природи. Вони були виділені ще Декартом як властивості двох незалежних субстанцій - тілесної і мислячої. Згідно зі С., існує тільки одна субстанція, бо він, на відміну від Декарта, дуаліста, - моніст. У дійсності не існує нічого випадкового, а лише єдине і необхідне, які складають дві головні риси субстанції. Вони ж є підставами для систематичного впорядкування знання, бо дозволяють дедуктивним шляхом вивести всю систему світу. Такий шлях наявний в математиці, і С. переносить "геометричний метод" в філософію, яким викладає головні свої твори Ц. им пояснюється та обставина, що С. свідомо розробив величну систему задовго до "героїчної епохи філософії в Німеччині" (Маркс), коли мислителі почали будувати подібні системи. Метою С. було - осягнути загальний природний порядок, частину котрого становить людина. Стисло його закони викладені в "Короткому трактаті про Бога, людину та її щастя" (1658 - 1660), розгорнуто - в п'яти розділах головного твору "Етика" (1677), самі назви яких являють її зміст: про Бога; про природу і походження душі; про походження і природу афектів (пристрастей); про людське рабство, або про силу афектів; про могутність розуму, або про людську свободу. В цілому це - метафізика, антропологія і теорія пізнання, остання як засіб для досягнення щастя людини. Звільнення від афектів передбачає свободу думки і слова, а також сприятливий для цього суспільний лад. їм суперечили офіційна релігія і соціально-політичні відносини, які вона обслуговувала. Вони обидві виключали або обмежували свободу мислення. Звідси критика Біблії і тяжіння С. до республіканського суспільного ладу. Релігію, засновану на канонічному тлумаченні "Святого Письма", він називав марновірством і наголошував: між релігією і марновірством існує та головна відмінність, що перша своєю підставою має мудрість, а друге - неосвіченість (невігластво). Тому вчення С. філософсько-релігійне. Бейль визначав його як систему атеїзму; вона і є такою, порівняно з ортодоксальною релігією, але не сама по собі. С. доводив, що з найвищого роду пізнання - інтелектуальної інтуїції - необхідно виникає пізнавальна любов до Бога, яка є найвище благо. Багатогранністю системи С. пояснюється її вплив на подальшу історію думки, особливо на нім. мислителів від Лессинга до Фоєрбаха. Перший навіть вважав, що немає ніякої філософії поза філософією С., а останній називав його Моїсеєм новітніх свободних мислителів. Вплив ішов саме через ідеї про єдність усього існуючого. С. так і сприймали: "все - єдине" (Лессинг); "Бог і матерія єдині", "Бог це - все у всьому" (Едельман); "все, що є, єдине, і більше нічого немає" (Ліхтенберг); єдині мислення, відчуття і матерія (Гердер); Гете знайшов у С. самого себе і водночас найкращу опору для себе. Показовою стала "суперечка про пантеїзм" С. наприкін. XVIII ст. в Німеччині, в якій взяли участь і виявили себе прибічниками або супротивниками культурні діячі різних напрямів. Од того часу і до сьогодення ця суперечка не згасає вже не тільки в Німеччині. Складна структура вчення С. робить її привабливою для багатьох течій думки - релігійних і атеїстичних, матеріалістичних та ідеалістичних. Всі вони прагнуть використати його у своїх інтересах.[br]Осн. тв.: "Короткий трактат про Бога, людину та її щастя" (1660); "Богословсько-політичний трактат" (1670); "Етика" (1677).М. Булатов
См. также в других словарях:
задовго — присл. 1) до чого. За багато часу перед здійсненням чого небудь, до настання чогось. 2) розм. Протягом тривалішого часу, ніж звичайно, або дуже довго … Український тлумачний словник
задовго — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Моргун, Фёдор Трофимович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Моргун. Фёдор Трофимович Моргун … Википедия
далече — на большое расстояние, далеко (2): Дремлетъ въ полѣ Ольгово хороброе гнѣздо; далече залетѣло; не было онъ обидѣ порождено ни соколу, ни кречету, ни тебѣ, чръныи воронъ, поганыи Половчине. 11. О! далече заиде соколъ, птиць бья, къ морю. А Игорева… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ібери — ів, мн. 1) Стародавні грузинські племена, що населяли Іберію задовго до н. е. 2) Те саме, що іберійці … Український тлумачний словник
переварювати — юю, юєш, недок., перевари/ти, варю/, ва/риш, док., перех. 1) Задовго проварюючи, позбавляти потрібних якостей. 2) перен., розм. Осягати, засвоювати розумом. 3) тільки недок., перев. із запереч. не, перен., розм. Терпляче зносити; ставитися до… … Український тлумачний словник
переварюватися — юється, недок., перевари/тися, ва/риться, док. 1) Проварюючись, варячись задовго, втрачати потрібні якості. 2) тільки недок. Пас. до переварювати 1), 4) … Український тлумачний словник
перетушкувати — у/ю, у/єш, док. 1) Тушкувати усе чи багато чого небудь. 2) Тушкувати заново, ще раз, повторно. 3) Задовго тушкуючи, позбавити потрібних властивостей … Український тлумачний словник
предок — дка, ч. 1) Старший родич по висхідній лінії з боку матері чи батька (звичайно старіший за діда, бабу). || Той, від кого веде початок рід. || Родоначальник якогось виду або роду (про тварин). 2) перев. мн. Попередники сучасних поколінь; люди, що… … Український тлумачний словник
тризуб — а, ч. 1) Прадавній священний символ триєдиного Бога і єдності світобудови, що виник задовго до християнства. 2) Державний герб Київської Русі – України за князювання Володимира Великого. 3) Державний герб УНР і Директорії (1917 1920). 4) Символ… … Український тлумачний словник