-
1 задевать
задеть зачіпати, зачепити, учепити що и за що, зачіпатися, зачепитися, учепитися за що, (затрагивать) займати, зайняти кого. [Зачепив ногою глиняник і розбив. Гляди не вчепи стовпа, бо вісь поламаєш. Парубок зачепив (зайняв) дівчину. А лаятимуся! нехай мене не займає!]. -деть кого-либо за живое - дошкуляти, дошкулити кому и кого, допікати, допекти (до серця) кому, дійняти кого до живого, упекти в живе, взяти за печінки кого. [Вміла вона дошкулити ворога (Єфр.). Вам смішки, а йому до серця допекло. Його так і взяло за печінки (Квітка)]. Не -вай меня, его - не (за)чіпай, не руш, не займай мене, його, нехайте його. Задевающий за живое - дошкульний. [Дошкульне слово]. Задетый - зачеплений, учеплений; дійнятий.* * *I несов.; сов. - заде́ть1) (кого-что, за что) зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (кого-що, за що); ( цеплять при движении) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що), черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим)2) ( кого-что) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти, торкати, торкну́ти; ( причинять неприятность) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); ( оскорблять) обража́ти, обра́зитиII(сов.: деть) заді́ти, -ді́ну, -ді́неш, заподі́ти, поді́ти, запрото́рити, мног. подіва́ти, позадіва́ти -
2 колоть
I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].II. кольнуть1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.* * *несов.; сов. - кольн`утьколо́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти -
3 колоться
1) (раскалываться) колотися, (о камне) лупатися, (о лучине) скі[и]патися;2) (покалывать) колотися, колоти, штрикатися, штрикати;3) (задевать за живое) колотися, шпигатися;4) (друг с другом) колотися, різатися, рубатися;5) (вонзать в себя оружие) заколюватися; колотися;6) (о скоте) битися, (о свинье) колотися, різатися.* * *коло́тися -
4 Затро[а]гивать
затрогать, затронуть что (коснуться) торкатися, торкнутися чого и (реже) торкати, торкнути що, дотикатися, дотикнутися и діткнутися чого; кого (задевать) - зачіпати и зачіпляти, зачепити, займати, за(й)няти (о мног.) позачіпати, позаймати кого, що, (первому) налазити, налізти на кого. [Я його не чіпаю, а він сам налазить (Звин.)]. Он первый -нул меня - він перший зачепив (зайняв) мене, він перший наліз на мене. [Та хіба-ж я вас, пане, зачепив? Тож ви мене заняли (Грінч.)]. -вать вопрос о чём - торкатися питання (справи) про що, зачіпати (порушувати, займати) питання (справу) про що. [Простіть, що я зараз торкнувся грубого й цинічного пункту (Крим.). Картина народнього життя, в якій зачеплено найближчі і найпекучіші народні справи (Грінч.)]. -вать, -нуть за живое кого - діймати, дійняти до живого кого, доходити, дійти кому до живого, уражати, уразити кого - (сильно) дозоляти, дозолити кому (до живих печінок); срвн. Задевать. -вать чью душу, сердце - займати (порушувати) душу, серце кому. [Сі приказки займають душу зглибока (Хата). Тихо так усюди, тільки соловейки співають… так душу твою й займає (Г. Барв.). І тими піснями всім серце порушу (Самійл.)]. Чем тебя особенным -нули? - (образно) хіба (чи) тебе возом зачепили? Затронутый - торкнутий, діткнений, порушений, зачеплений, зайнятий. -
5 задирать
задрать -1) задирати и дерти (вгору), задерти и задрати, задублювати, задубити, (о мн.) позадирати, позадублювати. -рать голову, хвост, ноги задирати (задерти) голову, хвоста, ноги, закопилювати (закопилити) хвоста, задублювати (задубити) хвоста. [Біжить кінь, хвоста задубивши]. -рать нос (голову) - кирпу гнути, губу копилити проти кого, пиндючитися, високо нестися. -драв ноги - задерши ноги. Я тебе как дам, так и ноги -рёшь - як стусону тебе, то й п'ятами вкриєшся (ноги задереш);2) (затрагивать) задирати, задерти, зачіпати, зачепити, займати, за(й)няти кого, заводитися, завестися з ким, чіплятися до кого, налазити на кого. Он всех -рает - він кожного зачіпає, він з кожним заводиться, до кожного чіпляється, на кожного налазить;3) роздирати, роздерти. -драть за живое - дійняти (допекти) до живого, до серця, до печінок. Волк козу -драл - вовк козу розірвав. Задранный - задраний, задертий, задублений.* * *несов.; сов. - задр`ать1) задира́ти, заде́рти и задра́ти, -деру́, -дере́ш и мног. позадира́ти\задиратьть нос — см. нос
2) ( растерзывать) розрива́ти, розірва́ти, роздира́ти, розде́рти и розідра́ти, задира́ти, заде́рти и задра́ти3) ( засекать розгами) засіка́ти, засікти́, -січу́, -січе́ш4) (задевать, вызывать на ссору, драку) задира́ти несов.; зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш
См. также в других словарях:
Задевать за живое — ЗАДЕВАТЬ ЗА ЖИВОЕ. ЗАДЕТЬ ЗА ЖИВОЕ. Разг. Экспрес. Действовать на самолюбие, гордость кого либо; глубоко волновать. Задели его барина, задели за живое и Захара. Расшевелили и честолюбие, и самолюбие: преданность проснулась и высказалась со всей… … Фразеологический словарь русского литературного языка
ЗАДЕВАТЬ ЗА ЖИВОЕ — что кого Обижать, пробуждать самолюбие. Подразумевается эмоциональная реакция на какие л. поступки, слова, ущемляющие гордость, самолюбие кого л. Имеется в виду, что чьи л. невнимание, пренебрежительное отношение, насмешки и т. п. (Р) причиняют… … Фразеологический словарь русского языка
задевать за живое — задевать/задеть за живое Чаще сов. прош. вр. Сильно, глубоко волновать; очень интересовать, увлекать. С сущ. со знач. лица или отвлеч. предмета: учитель, мастер, замечание, выступление, рассказ, повесть… задевает за живое; задеть кого? ученика,… … Учебный фразеологический словарь
задевать за живое — кто кого [чем] Имеется в виду, что лицо (Х) случайно или нарочно своими словами или насмешками причиняет душевную боль другому лицу (Y). ✦ Х задевает за живое Y а. Оставь его в покое. Своими насмешками и намёками ты задеваешь его за живое. (Реч.) … Фразеологический словарь русского языка
Задевать за живое — затрагивать самолюбие, сильно взволновать, затронув что либо важное, дорогое. ФСВЧиЭ … Термины психологии
задевать — См. возбуждать, обижать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. задевать … Словарь синонимов
задевать за больную жилку, за десятое ребро, за живое, за живую струну — См … Словарь синонимов
задевать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я задеваю, ты задеваешь, он/она/оно задевает, мы задеваем, вы задеваете, они задевают, задевай, задевайте, задевал, задевала, задевало, задевали, задевавший, задевая; св. задеть; сущ., с … Толковый словарь Дмитриева
Задеть за живое — ЗАДЕВАТЬ ЗА ЖИВОЕ. ЗАДЕТЬ ЗА ЖИВОЕ. Разг. Экспрес. Действовать на самолюбие, гордость кого либо; глубоко волновать. Задели его барина, задели за живое и Захара. Расшевелили и честолюбие, и самолюбие: преданность проснулась и высказалась со всей… … Фразеологический словарь русского литературного языка
задевать — (задеть за живое) касаться (коснуться), в том числе сознательно, вопроса, чувствительного для собеседника, его самолюбия, недостатков, неудач. • Поведение со мною мужчин, как бы оно ни было учтиво, поминутно задевало мое самолюбие (А.… … Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология
ЗАДЕТЬ ЗА ЖИВОЕ — что кого Обижать, пробуждать самолюбие. Подразумевается эмоциональная реакция на какие л. поступки, слова, ущемляющие гордость, самолюбие кого л. Имеется в виду, что чьи л. невнимание, пренебрежительное отношение, насмешки и т. п. (Р) причиняют… … Фразеологический словарь русского языка
