-
1 загострений
1) ( гострий) pointed, sharp, spiky, peaked, tapered2) ( напружений) aggravated, strained, tense3) (витончений; чутливий) acute; keen -
2 загострений
-
3 загострений
-
4 загострений
zahostrenyjприкм. -
5 загострений
техн. заострённый, зато́ченный -
6 загострений
kergin (напружений) -
7 загострений предмет
Українсько-англійський юридичний словник > загострений предмет
-
8 загострений бутин
заострённая трамбо́вкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > загострений бутин
-
9 bladed
загострений, заточений -
10 bladed article
-
11 pointed
adj1) гострий, шпилястий, гострокінцевий; загострений2) заструганий, підструганий (олівець тощо)3) ущипливий, різкий, уїдливий, колючий; критичний4) підкреслений, ясно виражений; цілком очевидний; що має певну мету5) пунктуальний, точний6) наведений, націлений (про зброю)* * *[`pxintid]a1) гострийpointed style — готичний стиль, готична архітектура
2) гострий, загострений; загострений ( про олівець)3) гострий; уїдливий, різкий; критичний4) підкреслений, ясно виражений, цілком очевидний; який переслідує певну мету5) пунктуальний, точний; точно направлений, за адресою ( про зауваження)6) наведений, націлений ( про зброю) -
12 acuate
adjгострий, загострений* * *aгострий, загострений -
13 acumen
n1) проникливість, кмітливість; гострота (розуму)2) бот. загострений кінчик (стебла, пагона)* * *n1) проникливість, кмітливість; гострота розуму2) бoт. загострений кінчик (стебла, паростка) -
14 acuminate
Iadj бот., біол.гострокінцевий, загостренийIIv* * *I a; бот., біол.гострий, загостренийII vзагострювати, робити гострим -
15 arrow-headed
adjзагострений, клиноподібний* * *aклинуватий, клиноподібний, загострений -
16 cultrate
adjгострий, загострений* * *[`keltreitˌ keltrifxːm]= cultriform; a; спец.гострий, загострений -
17 edged
adj1) облямований, оточений; оторочений2) загострений; ріжучий; що має вістря3) колючий, ущипливий (про зауваження)4) розм. п'яний* * *a1) облямований, обведений, оточений2) який має вістря, загострений; ріжучий3) уїдливий ( про зауваження)4) cл. п'яний -
18 edgy
adj1) гострий, загострений; ріжучий2) з чіткими краями (контурами)3) дразливий, роздратований; нервовий* * *a1) гострий, загострений; ріжучий2) жив. який має різкий, чіткий контур3) роздратований; нетерплячий; нервовий -
19 feather-edged
adj1) що має гострий край; загострений2) друк. з необрізаними краями* * *a1) який має гострий край; загострений2) пoлiгp. з необрізаними краями; з необрізаними полями -
20 grassed
adj1) зарослий травою2) злегка загострений (про ключку для гри в гольф)* * *a1) покритий, зарослий травою
См. также в других словарях:
загострений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загострити. 2) у знач. прикм.З гострим кінцем, краєм. 3) у знач. прикм. Гострий, звужений або кутастий (про риси обличчя). 4) у знач. прикм., перен. Гостро виражений, дуже відчутний. 5) у знач. прикм., перен.… … Український тлумачний словник
загострений — [заго/стреинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
загострений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
цвях — (загострений стрижень); гвіздок (маленький); тибель (дерев яний кілочок); (в)ухналь (для кування коней); шпень (без головки); шпиль (довгий); шпилька (у шевській справі маленький дерев яний); ґонталь (ґонтовий); бретналь (для злежнів); дахналь… … Словник синонімів української мови
голка — и, ж. 1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. 2) Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення. 3) Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. 4) перев … Український тлумачний словник
гострий — I 1) (здатний колоти / різати); загострений (якому надано такої властивости); гостролезий (про знаряддя) 2) (звужений на кінці), загострений, гострокінцевий, гостроконечний Пор. шпилястий 1) 3) (з великою кількістю солі, прянощів, спецій),… … Словник синонімів української мови
агітфільм — у, ч. Політично загострений короткометражний фільм … Український тлумачний словник
вістря — я, с. 1) Тонкий, загострений або звужений кінець якогось предмета. 2) Гострий, різальний бік якого небудь знаряддя; лезо. 3) перен. Найістотніша частина чогось, спрямована на боротьбу проти чогось. •• На ві/стрі ножа/ (бу/ти, знахо/дитися і т. ін … Український тлумачний словник
гостряк — а/, ч., розм. 1) Тонкий, загострений кінець чого небудь, яким колють. || Звужений кінець, верх чого небудь. 2) Гострий бік якого небудь знаряддя, ріжучий край його; лезо … Український тлумачний словник
двосічний — а, е. Загострений з обох боків … Український тлумачний словник
загостреність — ності, ж. Властивість і якість за знач. загострений 3 6) … Український тлумачний словник
