Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

заговор

  • 1 заговор

    1) змова, змовини (-вин). Составлять (составить) -вор - учиняти (учинити) змову (змовини), змовлятися (змовитися) на кого и проти кого;
    2) (заклинание) замова, замовини, нашепт (-ту); (действие) замовляння, відмовляння, шептання. [Він проти того скарбу знає замову (Квітка). Знає замовини. Не хотів він брати відьомського нашепту (Г. Барв.)].
    * * *
    I

    \заговор р молча́ния — перен. змо́ва мовча́ння

    II этногр.
    замовля́ння, замо́ва, примо́ва

    Русско-украинский словарь > заговор

  • 2 заговорённый

    1) загово́рений, забала́каний
    2) загово́рений

    Русско-украинский словарь > заговорённый

  • 3 заговаривать

    заговорить
    1) (начать говорить) заговорювати, заговорити, забалакувати, забалакати, здіймати мову, зняти мову, загомоніти до кого про (за) що и що. -ть с кем - заговорювати, заговорити и т. д. до кого, озиватися, озватися и обізватися до кого. В нём -рило любопытство - його взяла цікавість;
    2) кого - забалакувати, забалакати кого, заговорювати, заговорити кого, замовляти, замовити зуби, забивати, забити баки кому. [Зараз підсіла до чоловіка, та й ну його забалакувати. Та не замовляйте зуби,- не болять. Не забивай баки];
    3) (завораживать) замовляти, замовити, заворожувати, заворожити, (от болезни) відшептувати, відшептати, вимовляти, вимовити що. [Кров замовляти. Баба пристріт замовляє. Бешихо, бешихо, я тебе вимовляю, на пущі засилаю. Умів і трясцю відшептати (Котл.)]. Заговорённый - заговорений, замовлений; (заговорный) замовний. [Замовний скарб].
    * * *
    I
    ( пытаться завести разговор) заговорювати, -рюю, -рюєш, забала́кувати
    II несов.; сов. - заговор`ить
    1) ( утомлять разговором) загово́рювати, -рюю, -рюєш, заговори́ти, -ворю́, -во́риш, забала́кувати, забала́кати
    2) ( воздействовать заговором) этногр. замовля́ти, замо́вити, примовля́ти, примо́вити, загово́рювати, заговори́ти; ( шептанием) відші́птувати, відшепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш
    3) (сов.: начать говорить) заговори́ти, забала́кати; загомоні́ти

    со́весть \заговариватьт — со́вість (сумлі́ння) загово́рить

    4) (сов.: овладеть речью, языком) заговорити, забала́кати

    Русско-украинский словарь > заговаривать

  • 4 волшебный

    чарівний, чарівливий, чародійний. -бное зелье - чар-зілля. -бный цветок - чароцвіт. -бный напиток - дання. Как по мановению -бного жезла - мов чарами, мов з-під чарівничої палічки. -бный фонарь - чародійний ліхтар (р. -ря). -бный заговор - примова. -бная сказка - казка-дивниця, чарівна казка. Волшебная крапива - біла кропива, глуха кропива, окладник, червона кропива, шандра.
    * * *
    чарівни́й, чарівли́вий, чарівни́чий, чарівни́цький

    \волшебный фона́рь — чарівни́й ліхта́р; проєкці́йний ліхтар

    Русско-украинский словарь > волшебный

  • 5 заговариваться

    заговориться с кем, о чём заговорюватися, заговоритися, забалакуватися, забалакатися, загомонітися з ким про (за) що.
    * * *
    несов.; сов. - заговор`иться
    1) ( увлекаться разговором) загово́рюватися, заговори́тися, -ворю́ся, -во́ришся, забала́куватися, -куюся, -куєшся, забала́катися, сов. загомоні́тися; ( заболтаться) забазі́катися
    2) (несов.: говорить бессмыслицу) загово́рюватися, забала́куватися
    3) страд. несов. замовля́тися, загово́рюватися

    Русско-украинский словарь > заговариваться

  • 6 комплот

    комплот (-ту), змова.
    * * *
    компло́т, -у; ( заговор) змо́ва

    Русско-украинский словарь > комплот

  • 7 мятеж

    заколот, колот (-ту), (восстание, бунт) повстання, бунт (-ту), бунтування (-ння), (зап. устар.) ребелія, (смута, смятение) ворохі[о]бня, колотнеча, чвара (-ри) и чвари (р. чвар), каламутня, (волнение народное) розрухи (-хів), розрух (-ху), невпокій (-кою), (заговор) змова. [Останнє польське повстання (Грінч.)]. Поднимать, поднять -теж - зчиняти, зчинити (зривати, зірвати) повстання (заколот), збивати, збити колотнечу. Призывать к -жу - за[на]кликати до заколоту (повстання, розрухів). Постоянный, извечный -теж - безнастанні (повсякчасні) ворохі[о]бні (заколоти, повстання), (до)вічний заколот. [Безнастанні ворохобні в природі (Калит.)].
    * * *
    за́колот, -у; бунт, -у

    Русско-украинский словарь > мятеж

  • 8 наговор

    1) (действие) - см. Наговаривание; оконч. наговоре[і]ння, набалакання; наклепання на кого, обмовлення кого; нашептання, замовлення чого и т. п.;
    2) (навет) наговір (-вору), обмова, наклеп, поклеп (-пу), нашепт (-ту) и (мн.) нашепти (-тів). [Що це? напуск на мене, наговір? (Мирн.). Я гордував обмовою людською (Куліш)];
    3) (заговор) наговір, нашепт, примова. [Не пий тієї води - вона з наговором (Київщ.)].
    * * *
    1) ( навет) нагові́р, -во́ру, обмо́ва, ( действие) обмовля́ння, обмовлення; ( поклёп) на́клеп, -у; ( наушничество) на́шепти, -тів
    2) этногр. нагові́р, на́шепт, -у, примо́ва

    Русско-украинский словарь > наговор

  • 9 наговорный

    1) (поклёпный) обмовний;
    2) (заговорённый) наговірний, наговорений, нашептаний. [Наговірна вода (Київщ.)].
    * * *
    этногр.
    нагово́рний, нагово́рений, наше́птаний

    Русско-украинский словарь > наговорный

  • 10 обнаруживать

    обнаружить
    1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);
    2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -
    1) відкриваний;
    2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -
    1) відкритий, знайдений;
    2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.
    * * *
    несов.; сов. - обнар`ужить
    виявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити

    Русско-украинский словарь > обнаруживать

  • 11 открываться

    открыться
    1) відкриватися, відкритися, від[роз]чинятися, від[роз]чинитися, відхилятися, відхилитися, (о мног.) повідкриватися, повідчинятися, порозчинятися, повідхилятися, (гал.) роз[о]творятися, роз[о]творитися; (о чём-л. закрытом) відтулятися, відтулитися, відтикатися, відіткнутися; (о чём-л. завешанном) відслонятися и відслонюватися, відслонитися [Завіса (запона) відслонилася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]гортатися, від[роз]горнутися (о замкнутом) від[роз]микатися, від[роз]імкнутися. Окно не -вается - вікно не від[роз]чиняється. У него -крылись глаза - в його или йому розплющились очі на що, у його или йому полуда спала з очей;
    2) кому, перед кем - відкриватися, відкритися кому, перед ким, виявлятися, виявитися кому [Виявлюсь йому сам. Дуже цікавого їм нічого не виявилось], об'являтися, об'явитися кому, перед ким, звірятися, звіритися кому, перед ким з чим; (обнаруживаться) викриватися, викритися. [Воно викриється, хто це зробив (Грінч.)]. Срв. Обнаруживаться, -житься. -ся перед кем - розгортатися, розгорнутися перед ким. [Якийсь дивний рай розгорнувся перед її душею (Н.- Лев.)]. Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности - перед вами блискуче поле розгортається для громадської діяльности. Перед ними -лось небольшое озеро - перед їми (ними) стало (розгорнулось) невеличке озеро. Отсюда -вается прекрасный вид на море - звідси розгортається чудовий вигляд на море. Будущее -лось перед ним - майбутнє (прийдешнє) відкрилось (виявилось) перед їм. Всё -лось - усе виявилось. Я хочу -крыться вам - я хочу звіритися вам (перед вами) з чим. -крылся заговор - викрито змову. -вается случай - випадає оказія; трапляється оказія, випадок;
    3) (находиться) відкриватися, відкритися, з[від]находитися, з[від]найтися, від[ви]шукуватися. -ваются новые источники нефти - з[від]находяться нові джерела нафти;
    4) (об открытиях, изобретениях) винаходитися, винайтися;
    5) (заводиться) відкриватися, відкритися, закладатися, закластися и заложитися. -лась техническая школа - відкрилася (заклалася) технічна школа. Новая трамвайная линия -кроется в недалёком будущем - нова трамвайна колія пройде незабаром; (начинаться) починатися, початися. -крылось трамвайное движение - почався трамвайний рух. -крылись военные действия - почалися воєнні (військові) дії;
    6) (публично) відкриватися, відкритися. [Відкрився партійний з'їзд]. В городе -лась холера - в місті показалася (об'явилася, прокинулася) холера. -вается случай - випадає (трапляється) нагода (оказія). -вается (освобождается) место управляющего - звільняється місце управителя.
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыться
    1) відкрива́тися, відкри́тися и повідкрива́тися; відтуля́тися, відтули́тися, відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися; відчиня́тися, відчини́тися и повідчиня́тися, відхиля́тися, відхили́тися; розгорта́тися, розгорну́тися; розкрива́тися, розкри́тися; розплю́щуватися, розплю́щитися; викрива́тися, ви́критися
    2) (рассказывать о себе, признаваться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, відкрива́тися, відкри́тися

    Русско-украинский словарь > открываться

См. также в других словарях:

  • ЗАГОВОР — ЗАГОВОР, заговора, муж. 1. (заговор устар.), Тайное соглашение нескольких лиц о совместных действиях против кого нибудь для достижения каких нибудь определенных политических целей. Противоправительственный заговор. Раскрыт контрреволюционный… …   Толковый словарь Ушакова

  • Заговор — заклинательная словесная формула, к рой приписывается магическая сила. Русские З. часто обозначаются и другими названиями, имеющими видовое значение, как то: наговоры, обереги, заклинания, присушки, отсухи, шептанья, слова и т. д. У немцев… …   Литературная энциклопедия

  • заговор — См. козни …   Словарь синонимов

  • заговор — (в знач. «тайное соглашение» и «магические слова, обладающие колдовской силой») и устарелое заговор. Пример устарелого ударения у А. Пушкина: «[Басманов:] Опальному изгнаннику легко Обдумывать мятеж и заговор» (Борис Годунов) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • заговор — ЗАГОВОР, а, муж. Тайное соглашение о совместных действиях против кого н. в политических и других целях. Антиправительственный з. • Заговор молчания (книжн.) сознательное замалчивание чего н., негласное соглашение не говорить о чём н. II. ЗАГОВОР …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАГОВОР — тайное соглашение о совместных организованных действиях, преследующих цель захватить власть или совершить иное преступление против существующего строя. Во Франции понятие 3. представляет собой разновидность организации злоумышленников . Специфика …   Юридический словарь

  • ЗАГОВОР 1 — ЗАГОВОР 1, а, м. Тайное соглашение о совместных действиях против кого н. в политических и других целях. Антиправительственный з. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАГОВОР 2 — ЗАГОВОР 2, а, м. Магические слова, обладающие колдовской или целебной силой. З. от болезни. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАГОВОР — «ЗАГОВОР», СССР, КИРГИЗФИЛЬМ, 1989, цв., 104 мин. Социальная драма. Кальман, освобожденный по амнистии из колонии, оказывается единственным, кто приходит на помощь женщине, у которой похитили ребенка... В ролях: Советбек Джумадылов (см.… …   Энциклопедия кино

  • Заговор — тайное соглашение нескольких лиц о совместных действиях против кого либо, чаще всего для достижения определенных политических целей. Политическая наука: Словарь справочник. сост. проф пол наук Санжаревский И.И.. 2010 …   Политология. Словарь.

  • ЗАГОВОР — молчания. Книжн. Неодобр. Намеренное замалчивание печатью, общественностью и т. п. какого л. значительного, но неприятного факта, заслуги неугодного лица. ФСРЯ, 161; БТС, 554; ШЗФ 2001, 78. Быть в одном заговоре с кем. Печор. Работать вместе с… …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»