Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

загиба

  • 1 загинаний

    загиба́емый

    Українсько-російський політехнічний словник > загинаний

  • 2 загинатися

    загиба́ться

    Українсько-російський політехнічний словник > загинатися

  • 3 загинний

    загиба́емый

    Українсько-російський політехнічний словник > загинний

  • 4 пропадать

    пропасть
    1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;
    2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];
    3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);
    4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].
    * * *
    I несов.; сов. - проп`асть
    пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тися
    II
    па́дати [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > пропадать

  • 5 загибать

    техн., несов. загиба́ть, сов. загну́ть
    загина́ти, загну́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > загибать

  • 6 загибать

    техн., несов. загиба́ть, сов. загну́ть
    загина́ти, загну́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > загибать

  • 7 загинальний

    техн. загиба́тельный, заги́бочный

    Українсько-російський політехнічний словник > загинальний

  • 8 загинання

    техн. загиба́ние, заги́бка

    Українсько-російський політехнічний словник > загинання

  • 9 загинати

    техн. загиба́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > загинати

  • 10 загинач

    техн. загиба́тель

    Українсько-російський політехнічний словник > загинач

  • 11 загнути

    техн. загиба́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > загнути

  • 12 гибель

    1) загин, загибіль (и загибель) (р. -бели), згуба; реже: погибель, гибель (р. -бели), погуба, ещё реже: пагуба, згин, загиб, загиба; (галицк.) загибок, пропадок, загиблиця (р. -ці), (уничтожение) заглада. [Терпи до загину (Шевч.). Боротися до загину (Грінч.). Готують нам загибель (Крим.)]. На гибель, на верную гибель - на загин, на згубу, на згин, на певну (видющу) згубу. Привести к гибели - довести до загину, завести в погибель (Квітка). Гибель ему (Сгинь он!) - хай він згине! на нього пропасть!
    2) (бедственное положение, безвременье) безголов'я. [ Бенькетують вражі ляхи, - наше безголов'я (Шевч.)];
    3) (пагуба) погуба, згуба. [Той метал - був погубою й для тіла, а не тільки для душі (Крим.)];
    4) (съедение, разорение) потала. [Попустити свій край на поталу (Леонт.)];
    5) (несметное множество) сила, сила-силенна, безліч (р. -чи), незліченно, незліченно чого-неб.; до напасти, до смутку чого-неб. [Грошей у його до смутку. Курей тут - до напасти. Грошей незліченно].
    * * *
    1) загибель, -лі, поги́бель, ги́бель; ( смерть) заги́н, -у
    2) ( множество) ги́бель; си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної, бе́зліч, -і

    Русско-украинский словарь > гибель

  • 13 игрушка

    Игрушечка
    1) цяця, цяцька, іграшка, забавка, ум. цяценька, цяцечка, іграшечка, забавочка. [Йому добрих цяцьок не купуйте: ламає (Крим.). Маю я теж іграшок і забавок багацько… коники славні маю… (М. Вовч.)];
    2) (переносно) іграшка, цяцька, забавка. Быть -шкой чего, чьей - бути за іграшку чого (чому), кому, іграшкою чого, кому, за цяцьку (за забавку) кому. [Як раб скорявсь усім вередуванням, за іграшку її всім примхам був (Грінч.)]. Кошке -шки, а мышке слёзы - кішці іграшка, а мишці сльози (Номис) или Кіт гуляє, а мишка загибає;
    3) (что-л. изящное) цяця, цяцечка, лялечка. Домик как -шечка - будиночок, як лялечка, як цяцечка;
    4) (лёгкое дело) іграшка, забавка. Это ему не работа, а -шка - це йому не робота, а іграшка (забавка); це йому за іграшки.
    * * *
    1) і́грашка, ця́цька; цяця́нка; дет. ця́ця; (предмет забавы, развлечения) за́бавка, заба́ва, ви́грашка

    как (сло́вно) \игрушка ка — як (на́че, нена́че, мов) і́грашка (ля́лечка, ця́цечка)

    2) ( послушное орудие чужой воли) і́грашка, за́бавка

    быть \игрушка кой в чьи́х-либо рука́х — бу́ти і́грашкою (за і́грашку, за́бавкою) в чиїх-не́будь рука́х

    Русско-украинский словарь > игрушка

  • 14 кошка

    1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;
    2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];
    3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;
    4) (плеть) канчук-трійчатка;
    5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.
    * * *
    I
    1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́

    как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт

    2) ( якорь) кішка; ( небольшой) рачо́к, -чка́
    3)

    ко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів

    II
    ( отмель) диал. коса́, котви́ця

    Русско-украинский словарь > кошка

  • 15 погибать

    погибнуть гинути, загибати, загинути, згибати, згинути, погибати, погинути, пропадати, пропасти, (о мног.) погинути, вигинути (диал. вигибти), попропадати, (опис.) накладати, накласти, наложити головою. [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). Якби бог слухав пастуха, то давно-б погинуло стадо (Ном.). Вигибли всі до душі колишні мешканці (Дніпр. Чайка)]. -нуть от голода - згинути, пропасти з голоду. [Дай чого їсти, а то пропаду з голоду (Рудч.)]. -гиб безвозвратно - загинув без вороття. Хлеб -гиб от засухи - хліб пропав з посухи. Всё -бло - все пропало. Если это случится, то я -гиб, мы -гибли - якщо це станеться, то я пропав (ми пропали), то я пропащий (ми пропащі). [Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де-небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі (Рудч.)]. Он -гиб в общественном мнении - він пропав (загинув) перед громадською думкою. Бесславно -гиб - загинув без слави, (грубо) пропав - і собаки не брехали (не гавкали). Погибший - загиблий, згиблий; пропащий, страчений. [Пропащий час. Пропащий талант. Страчене життя]. -ший человек, -шая девушка - пропащий чоловік (пропаща людина), пропаща дівчина. -шее создание - пропаще створіння.
    * * *
    несов.; сов. - пог`ибнуть
    ги́нути (несов.), загиба́ти, заги́нути, погиба́ти, поги́нути и поги́бнути; диал. згиба́ти, зги́бнути; прям. вигиба́ти, ви́гинути и диал. ви́гибти; ( пропадать) пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти, несов. зги́нути

    Русско-украинский словарь > погибать

  • 16 погибель

    згуба, загибель, загиба, загиблиця, загибок, загин, погибель, погуба, пагуба; (напасть) безголов'я. См. Гибель. [Сказав це собі на згубу (Звин.). А, пагуби на тебе немає (Звин.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис)]. Согнуть кого в три -бели - в дугу зігнути кого. Он как-будто стремится к своей -бели - він наче сам шукає собі згуби.
    * * *
    1) поги́бель, -лі, заги́бель; ( пагуба) згу́ба, диал. загу́ба; (несчастье, беда) безголо́в'я, безголі́в'я; (смерть, конец) заги́н, -у
    2) ( множество) бе́зліч, -чі; си́ла, си́ла-силе́нна, ги́бель, ги́біль

    Русско-украинский словарь > погибель

См. также в других словарях:

  • загиба —      Начинка, то есть все, что идет в загибень загнутое, свернутое тесто.      (Кулинарный словарь В.В. Похлебкина, 2002) * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») …   Кулинарный словарь

  • загиба́ть — аю, аешь. несов. к загнуть …   Малый академический словарь

  • Загиба Ф. —         (Zagiba) Франтишек (р. 20 X 1912, Розенау, ныне Рожнява, Восточно Словацкая область) австр. музыковед. По нац. словак. Учился в ун те Братиславы (1937 41), совершенствовался в Вене. С 1942 был директором Ин та музыкознания Академии наук и …   Музыкальная энциклопедия

  • ЗАГИБА —         Начинка, т. е. все, что идет в загибень загнутое, свернутое тесто …   Большая энциклопедия кулинарного искусства

  • загиба́ние — я, ср. Действие по знач. глаг. загибать и состояние по знач. глаг. загибаться. Загибание проволоки …   Малый академический словарь

  • загиба́ться — аюсь, аешься; несов. 1. несов. к загнуться. 2. страд. к загибать …   Малый академический словарь

  • световой поток в точке загиба (световой характеристики) — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN knee luminous flux …   Справочник технического переводчика

  • загибаться — загибаться, загибаюсь, загибаемся, загибаешься, загибаетесь, загибается, загибаются, загибаясь, загибался, загибалась, загибалось, загибались, загибайся, загибайтесь, загибающийся, загибающаяся, загибающееся, загибающиеся, загибающегося,… …   Формы слов

  • загибание — загибание, загибания, загибания, загибаний, загибанию, загибаниям, загибание, загибания, загибанием, загибаниями, загибании, загибаниях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • загибание — я; ср. к Загибать и Загибаться. З. проволоки …   Энциклопедический словарь

  • Загибание — I ср. 1. процесс действия по гл. загибать I, загибаться I 1. 2. Результат такого действия; отклонение части чего либо в сторону или назад. II ср. 1. процесс действия по гл. загибаться II 1. 2. Результат такого действия; что либо загнутое или… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»