Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

загадка

  • 1 загадка

    загадка, (ум.) загадочка, загадонька. Задать -ку - загадати загадку. Разгадать -ку - відгадати загадку.
    * * *
    за́гадка и зага́дка

    Русско-украинский словарь > загадка

  • 2 залегать

    залечь
    1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];
    2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];
    3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];
    4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];
    5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;
    6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];
    7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;
    8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).
    * * *
    несов.; сов. - зал`ечь
    заляга́ти, залягти́

    Русско-украинский словарь > залегать

  • 3 затычка

    1) затичка, заткалка; (деревянная у бочки) чіп (р. чопа), (ум.) чі[о]пок, чі[о]пець, чіпочок (-почка), (тряпка, которой затыкают отверстие в дым. трубе) заткально, заткало (-ла), (ум. заткальце), каглянка. [В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки (Загадка). Мій верх і заткало (Номис)];
    2) (шутл. о человеке) заткало.
    * * *
    за́тичка; ( деревянная) чіп, род. п. чопа́, уменьш. чо́пик, чопе́ць, -пця́, чопо́к, -пка́; ( для трубы) за́ткало, за́ткално, диал. ка́гла́; на

    \затычка ку — перен. на за́тичку

    Русско-украинский словарь > затычка

  • 4 махать

    махивать, махнуть
    1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;
    2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];
    3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];
    4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -
    1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;
    2) безл. - махатися.
    * * *
    несов.; сов. - махн`уть
    1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти
    2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

    Русско-украинский словарь > махать

  • 5 мотать

    1) (пряжу, нитки) мотати (пряжу, нитки). -тать на ус - мотати на (в)ус, брати на розум. [Бери, мовляв, Петро, на розум (Франко)];
    2) (качать головою, ветвями и т. п.) мотати, хитати, коливати, (диал.) майта[о]лати чим. [Бичок став і, мотаючи головою, грізно подивився на його (Мирн.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)];
    3) (деньги, имущество) марнотратити, (реже) марнотравити, гайнувати (усилит. гаєм гайнувати), переводити, тринькати, розтринькувати, ц(в)индрити, мантачити, мотати що (гроші, добро). [Якби хліб нам трудом прийшовся, дак ви-б так не марнотратили (Борзенщ.). І вона, і небіжчик гайнували гроші в Генуї та Ніцці (Н.-Лев.). Заробить гроші та й гайнує їми, - нічого не зостається в його (Новомоск.). Нехай гаєм не гайнує (Рудан.). Я гірко працюю, а синаш усе цвиндрить (Крим.). Без пуття своє життя мантачим (Куліш). Добре, бач, діло на батькові гроші жити та мотати (Мирн.)]. Он был бы богат, если б не -тал - він був-би багатий, коли-б не марнотратив (не гайнував, не цвиндрив, не переводив) гроші. Мотанный - мотаний.
    * * *
    I несов.; сов. - мотн`уть
    мота́ти, мотну́ти; (махать чем-л.) метля́ти; ( качать) хита́ти, хитну́ти, несов. теліпа́ти
    II мот`ать
    ( нерасчётливо тратить) марнотра́тити, гайнува́ти, розтри́нькувати, ци́ндрити

    Русско-украинский словарь > мотать

  • 6 мыться

    мываться
    1) митися, банитися, віхтюватися, шаруватися; срв.
    II. Мыть 1;
    2) пратися, полоскатися, золитися, лужитися; срв.
    II. Мыть 2. [На вогні переться, а на воді сушиться (Загадка)];
    3) митися, (умываться) умиватися, (насм.) вибілюватися. Кошка -тся, гостей пророчит - кіт умивається, гості будуть. -ться ещё не -лся, а уже угостился - ще й не вмивався, а вже набрався. Как ни мойся, белее снега не будешь - як не вибілюйся, а біліший (-ша) як сніг не будеш; не поможе ні мило, ні вода, коли така врода;
    4) (менструировать) мати місячне (місячку), пратися, митися, бути в цвіту, менструювати. Она как раз моется - в неї саме місячне, вона саме переться (миється), вона саме в цвіту.
    * * *
    2) страд. ми́тися; пратися

    Русско-украинский словарь > мыться

  • 7 мясной

    м'ясний, м'ясовий. [Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору (загадка: конь) (Чуб. I)]. -ная лавка - різниця. -ные ряды - різниці (-ниць). [Пристав мов собака до різниць (Номис)]. -ная пища - м'ясна їжа, м'ясиво. Я до -ной пищи не большой охотник - я до м'ясива не дуже ласий. -ное блюдо - м'ясна страва, (жаркое) печеня. -ной цвет - м'ясний (м'ясовий) колір темно-червоний колір (-льору).
    * * *
    м'ясни́й

    Русско-украинский словарь > мясной

  • 8 неразгаданный

    1) нерозгаданий. [На його чолі відзначалася мука нерозгаданого питання (Васильч.)];
    2) невгаданний; (необ'яснимый) нез'ясовний, (загадочный) невідгадний, загадковий; (непостижимый) не(до)відомий, незрозумілий. [Стояв неначе в легкій задумі після дивного й неодгадного сну (Яворн.). Таємний і неодгадний Чумацький шлях (Яворн.). Недовідома загадка (Крим.)].
    * * *
    нерозга́даний; невідга́даний

    Русско-украинский словарь > неразгаданный

  • 9 обличаться

    обличиться виявлятися, виявитися. [Ось як виявилась ця загадка (Стор.). Усякий злочин виявиться]. Виновный -чается всем ходом дела - винуватця виказує (виявляє) увесь хід справи.
    * * *
    1) викрива́тися; вика́зуватися; плямува́тися
    2) виявля́тися

    Русско-украинский словарь > обличаться

См. также в других словарях:

  • Загадка — метафорическое выражение, в котором один предмет изображается посредством другого, имеющего с ним какое нибудь, хотя бы отдалённое, сходство; на основании последнего и должен отгадать задуманный предмет. В древности загадка средство испытания… …   Википедия

  • загадка — Задача, шарада, ребус. См …   Словарь синонимов

  • ЗАГАДКА — ЗАГАДКА, жанр народно поэтического творчества; краткое замысловатое иносказательное поэтическое описание какого либо предмета или явления, предлагаемое как вопрос для отгадывания. По форме (мерная речь, созвучие слов и рифма) народная загадка… …   Современная энциклопедия

  • ЗАГАДКА — ЗАГАДКА, загадки, жен. Иносказательное изображение в короткой формуле предмета или явления, которые нужно угадать; выражение, требующее разгадки. В загадке: не огонь, а жжется разумеется крапива. || То, что непонятно и требует разгадки или… …   Толковый словарь Ушакова

  • Загадка — может быть определена как замысловатый вопрос, выражаемый обычно в форме метафоры. По Аристотелю, З. «хорошо составленная метафора». Веселовский рассматривает З. в связи с формулами параллелизма и склонен видеть в ней одночленный параллелизм… …   Литературная энциклопедия

  • ЗАГАДКА — сфинкса. Книжн. 1. Задачи, требующие большой сообразительности и остроумия для их решения. 2. Что л. непонятное, загадочное, неразрешимое. БМС 1998, 195. Сфинксова загадка. Книжн. Устар. То же. /em> Восходит к греческой мифологии. БМС 1998, 195.… …   Большой словарь русских поговорок

  • загадка — бледная (Минский); жестокая (Бальмонт); мучительная (Л.Андреев); нераскрытая (Белый); туманная (Ратгауз) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913.… …   Словарь эпитетов

  • Загадка —  Загадка  ♦ Enigme    Задача, которую мы не в силах решить, но не потому, что она превосходит наши средства познания (тогда это была бы тайна), и не потому, что она не поддается доводам логики (тогда это будет апория), а потому, что она неверно… …   Философский словарь Спонвиля

  • Загадка — ЗАГАДКА, жанр народно поэтического творчества; краткое замысловатое иносказательное поэтическое описание какого либо предмета или явления, предлагаемое как вопрос для отгадывания. По форме (мерная речь, созвучие слов и рифма) народная загадка… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • ЗАГАДКА — жанр народно поэтического творчества; иносказательное поэтическое описание какого либо предмета или явления, испытывающее сообразительность отгадывающего …   Большой Энциклопедический словарь

  • Загадка — (евр. хида, сокрытое , сплетенное ). Как и большинство жителей Востока, израильтяне любили загадывать и отгадывать З. В значении З. слово хада встречается в Суд 14:12 19; 3Цар 10:1; 2Пар 9:1. В Иез 17:2 приводится подобная З. притча (Притч 1:6),… …   Библейская энциклопедия Брокгауза

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»