-
1 йарын
завтра -
2 йарын
завтра; йарын ахшам завтра ввечері; йарынд'е на завтра Б. -
3 бӧгӱн
сьогодні; бӧгӱндэн йарын, йарындан ӧбӱр кӱне з сьогодні на завтра, з завтра на післязавтра СЛ; бӧгӱндэн берли / сора від сьогодні СГС; пор. бегӱн, бӧн, бӧӱн, бӱгӱн, бӱӱн. -
4 бӱгӱн
сьогодні СБ,П, О, СГ; бӱгӱн ахшам сьогодні ввечері У; бӱгӱн-йарын сьогодні-завтра; і сьогодні, й завтра, завждиП; бӱгӱнлердэ в ці дні Кб.; пор. бегӱн, бӧгӱн, бӧн, бӧӱн, бӱӱн. -
5 ахыл
(ахлы, ахылы)1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимегенбиңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знаєпівтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ. -
6 балхурт
бджола ВН, СБ, СМ, Б, НКД; трутень СБФ; балхурт йарын тишлеҗек — бӱгӱн хорхай бджола укусить завтра, а він боїться сьогодні НМ. -
7 бӱгӱн-йарын
сьогодні-завтра ВН. -
8 д'ель-
(д'елий) іти сюди, їхати сюди, приходити, приїздити, прибувати, досягати ВН-К, СГСК; д'елий ардымдан іде за мною СБ; четтэн д'елий ӱч атлы від краю села їдуть сюди троє верхівців П; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; йарын д'елеҗ ек він має приїхати завтра СК; мен д'ельдим сексен йашна я дожив до вісімдесяти років СГ; ош (сефайа) д'ельдиниз ласкаво прошу СК; ғурбет эльдэ д'елен олмаз, д'идэн олмаз ғарибин йолуна на чужині ніхто не товаришує — не допоможе біднякові в дорозі СК; д'елий вахыт, т'итий вахыт минає час СГ; д'елип д'ечен перехожий ВН; пор. гель-, д'е-, йель- II, кель-, т'е-, т'ель-, чель-. -
9 д'ене
знову, все одно, все-таки СБ, СГ-СК; он пармағын мум этсен, д'ене дэ д'ечмезсин хоч з усіх своїх десяти пальців зроби свічки, все одно не догодиш СГ; йарын д'ерек тавух соймаа — д'ене аша эт олур завтра треба зарізати курку — все-таки буде м'ясо на юшку СГС; пор. гене, йене, йени II, йине II, кене, т'ене, т'ине, эне. -
10 саат
1. годинник.2. година; саат хач? К / хач саат? СМ, СГС котра година?; не саат? о котрій годині? О, СГС; саат бир йеҗе ми, эт'и йеҗе ми перша чи друга година ночі Г; саат бир эт'иҗе приблизно до другої години Г; о саат дӧрттэ д'елийдир вона прийде, напевно, годині о четвертій М; саат онда о десятій годині Г; саат онда — он бириндэ годині о дванадцятій — о першій Г, СЛ; саат он эт'иҗе до дванадцятої години Г; саат сет'издэ о восьмій годині СМ; даа саат тохуз йох іще немає дев'ято ї години Г; саат ӱчтэн сора саат сет'изе дэ сағайляр після третьої години доять також о восьмій годині СК; саат эт'ид'ерек йеҗе до другої години ночі СМ; ӱч саатха йеҗе о третій годині ночі ВН; дӧрт саатта саба тураҗас мусиш вставати о четвертій годині ранку У; ӱч саатта йеҗе туруй У.3. час, момент; хайтмаа вахыт т'ельди, сааты прийшов час, момент прощатися Г; саатында сана дарылырса — йарын сени махтар якщо в ту мить він на тебе і розгнівається, то завтра він тебе похвалить Г; ве саатында мезарын ичиндэн чыкып киттилер і в ту ж мить вони вийшли з кладовища й піС шли геть Кб.; о саатчесне в ту ж хвилину Б; аз саатын ичиндэ за короткий час Г; бир саат чине в ту ж мить У; бу саат зараз Г; бу саатта зараз, тепер П; не саат коли Г; о саат зразу, відразу Г; аман о саат К, о саат да СМ, Б, Г зразу ж, у ту ж мить, тоді ж, тут же, тієї ж миті; о саат, ао, хайсы чапхалай сеэң артыңа, ону т'ерек эди алмаға в той час, саме тоді, коли він бігав за тобою, треба було його брати У; о саат ӧльдӱрдӱлер ону в той момент вони убили його Г; о саатта СГ, Кб., ол саатта СЛ в ту ж хвилину, в ту ж мить; пор. сағат. -
11 салдыр-
відкладати СГ; бӱгӱнт'и ишин йарына салдырма сьогоднішню роботу на завтра не залишай СГС. -
12 ташхан
бурхливий К; йарын ташхан су т'елир завтра буде повінь, паводок К. -
13 той
весілля, гуляння, свято, учта; той йаса- справляти гуляння ВН, Б; той тэрбийасыны кӱтдотримуватися весільних звичаїв СЛ; йарын той олуй абунда, хоншуда дӱгӱн; той — дӱгӱн завтра тут буде гуляння, у сусідів весілля; той — це весілля СК; той-дӱгӱн йап- справляти бучне весілля, гуляння Г. -
14 тэкмиль
повний, цілий, досконалий, зовсім, цілком, повністю, точно так само ВН, СМ, У, Г; тэкмиль дэ бишийи йохтур зовсім нічого немає СМ; тэкмиль т'ест'елед'ен порізав повністю СМ; эпси заре энди дэ тэкмиль йулхуп алыйляр усю дочиста пшению повиривали СМ; тэкмиль дэ бахша зовсім інакший У; йарын чалған тэкмиль таптайляр зовсім витоптали те, що завтра треба було косити У; сен ки... җӱмне неснелери тэкмиль этиҗисин ти, що робиш усе досконалим Г; тэкмиль эйле- виконувати, завершувати Г. -
15 хыз
(хызы, хзы) дівчина, дочка; хыз бала дівчинка; хыз баллар дівчата У; хыз торун онука НБЄ; хыз эвлад дочка, спадкоємиця СБ, У, М, СК; хыз бала эвне мисафирбӧгӱн вар, йарын т'елин т'итэр дочка — гість у хатісьогодні вона тут, завтра піде заміж СЛ; хыз олғанда коли була дівчиною У; бӱйӱк хызым моя старша дочка П; билирим т'и, сиз җеннетэ варырсыз, улу хызларынен сефа сӱрерсиз знаю, ви потрапите до раю, матимете приємність спілкуватися там із великими дівами СЛ; див. хызхардаш. -
16 эртэ
1. рано, раніше, ранній; эртэ пиш- рано визрівати СМ; эртэ тур- вставати рано СБ, У, Г; эртэ турған ач халмай хто рано встає, голодним не лишається СБФ; эртэ турғанға аллах берий хто рано встає, тому бог дає СБА; эртэ турмаз, бет йумаз він рано не встає й не вмивається СБЧ; саба эртэ рано вранці СМ, К; йарын саба эртэ завтра рано вранці СГ; эртэ харпуз ранні кавуни СМ; даан эртэ іще раніше НКД; эртэдэн раніше Б, К, зранку О, К.2. наступний день; җумаа эртэси субота; базар эртэси понеділок.
См. также в других словарях:
ЗАВТРА — ЗАВТРА, завтре, заутра, завтракась, завтрича нареч. день следующий за нынешним, время по первой за сим ночи и до следующей. Завтра или завтрие употр. как сущ., ср. (род. завтрея или завтрого или завтрева; дат. завтрею или завтрему или завтру,… … Толковый словарь Даля
ЗАВТРА — ЗАВТРА. 1. нареч. На следующий день после сегодняшнего. Завтра поработаю, а нынче погуляю, говорит лентяй. 2. в знач. сущ. завтра, нескл., ср. (в прост. употр. род. завтрого и дат. завтрому, пишется завтрего, завтрему). Завтрашний день; день,… … Толковый словарь Ушакова
завтра — не нынче завтра, не сегодня завтра, ну уж это завтра!, хоть сегодня, хоть завтра.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. завтра завтрашний день, грядущее, будущее, будущие… … Словарь синонимов
Завтра — это навсегда Mañana es para siempre Жанр мелодрама / драма Создатель Маурисио Навас Гильермо Рестрепо Кончита Руис Таня Карденас В главных ролях Лусеро Серхио Сендель Сильвия Наварро Фернандо Колунга Ё … Википедия
ЗАВТРА — 1. нареч. На следующий день после сегодняшнего. Приеду з. 2. перен., нареч. В недалёком будущем. Вчера был учеником, з. будет мастером. 3. нескл., ср. День, следующий за сегодняшним. Отложить дела на з. или до з. До з.! (приветствие при… … Толковый словарь Ожегова
завтра — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ЗАВТРА — «ЗАВТРА», СССР, ЛАДЬЯ (киностудия им. М.Горького)/КВАДРАТ (Москва), 1991, цв., 81 мин. Мелодрама. Их поезда стояли по разные стороны платформы, готовясь тронуться в противоположных направлениях. В распоряжениигероев было всего десять минут,… … Энциклопедия кино
завтра — глаг., нсв., употр. очень часто 1. Если вы что то сделаете (или что то будет) завтра, значит, вы сделаете это не сегодня, а на следующий день. Сегодня я занят, а завтра могу приехать к тебе. 2. Если вы говорите, что завтра кто то станет, к… … Толковый словарь Дмитриева
завтра — , неизм., ср. Завтрашний день; будущее. ** Светлое завтра. патет. То же, что светлое будущее. См. будущее. ◘ Счастье народов, светлое завтра в наших руках, друзья (Л.Ошанин). Лейся, песня, 113. Ратовал за новое, светлое завтра. ДН, 1979 … Толковый словарь языка Совдепии
завтра — , завтраки, завтрашний Не нынче завтра (разг.) вскоре, в очень непродолжительном времени. Не по летам и чин завидный: не нынче завтра генерал. рибоедов. Завтрашний день перен. ближайшее будущее. Позаботиться о завтрашнем дне.… … Фразеологический словарь русского языка
завтра — укр. завтра, блр. заўтра, др. русск. заутра (Поуч. Влад. Мон. и др.), ст. слав. заоутра πρωί завтра (Супр.), словен. zâjtra, zâutrа завтра утром , чеш. zejtra, zitra, слвц. zajtra; см. Преобр. I, 240; о конструкции за с родительным в ст. слав … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
