заволодіти

См. также в других словарях:

• заволодіти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• заволодіти — див. заволодівати …   Український тлумачний словник

• заволодіти — див. заволодівати …   Словник синонімів української мови

• заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… …   Словник синонімів української мови

• заволодівати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• заволодівання — я, с. Дія за знач. заволодівати …   Український тлумачний словник

• заволодівати — а/ю, а/єш, недок., заволоді/ти, і/ю, і/єш, док., чим. 1) Брати у своє володіння, привласнювати. || Повністю захоплювати ініціативу в чому небудь, привертати увагу, зацікавлюючи чимось. 2) перен. Опановувати, охоплювати кого , що небудь. ||… …   Український тлумачний словник

• заволодіння — я, с. Дія за знач. заволодіти …   Український тлумачний словник

• заволодіти — [заволоуд’і/тие] д і/йу, д і/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

• много плѢнити — заволодіти, оволодіти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …   Український тлумачний словник