Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

завершальний

См. также в других словарях:

  • завершальний — а, е. Який являє собою завершення, закінчення чого небудь …   Український тлумачний словник

  • завершальний — [завеирша/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • завершальний — (який завершує, закінчує що н.), заключний, підсумковий, фінальний, останній, остаточний, кінцевий, прикінцевий …   Словник синонімів української мови

  • завершальний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • завершальний комплекс робіт при поточному ремонті свердловин — заключительный комплекс работ при текущем ремонте скважин final work package in running well repair *Abschlußarbeiten der laufenden Bohrlochinstandhaltung – роботи, якi виконуються пiсля опускання свердловинного експлуатацiйного обладнання. Вiн… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • заключний — а, е. Який завершує що небудь; останній, завершальний. •• Заклю/чний бала/нс складений на підставі інвентаризації усіх матеріальних цінностей і розрахункових взаємовідносин річний баланс, що є найповнішим і найточнішим відображенням фінансово… …   Український тлумачний словник

  • кінцевий — а, е. 1) Який міститься, перебуває, розташований на кінці, у кінці чого небудь; останній. 2) Завершальний, остаточний. || Який визначає собою яку небудь діяльність і завершує її; основний. Кінцева мета …   Український тлумачний словник

  • підсумковий — I підсумк овий а, е. 1) Прикм. до підсумок. 2) Завершальний, заключний. II підс умковий а, е. Прикм. до підсумок …   Український тлумачний словник

  • послідовий — а, е, анат. Прикм. до послід II 2). •• Послі/довий пері/од третій, завершальний, період пологів, в якому відбувається відшарування плаценти та виділення посліду …   Український тлумачний словник

  • фінальний — а, е. Стос. до фіналу, який є фіналом; завершальний. Фінальний свисток. || Який бере участь у фіналі (у 3 знач.). Фінальні команди …   Український тлумачний словник

  • кінцевий — 1) (який перебуває, розташований на кінці, у кінці чогось), прикінцевий; останній (який закінчує собою низку однорідних предметів, явищ, дій тощо); крайній (який міститься скраю, на межі чогось); наконечний (зазв. про звуки, літери) 2) див.… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»