-
1 зав'язати
I док. див. зав'язуватизав'яз`атиII = зав'язнутизав'яз`ати -
2 зав'язнути
= зав'язати II -
3 зав'язувати
= зав'язати1) ( зв'язувати) to tie, to bind, to knot, to do up2) ( покладати початок) to start, to strike up3) жарг. (припиняти, відмовлятися) to give up -
4 забарсаць
зав'язати -
5 очі
мн.заплакані, запухлі очі — swollen eyes; зав'язати
комусь очі — to blindfold, to hoodwink
заплющувати очі на щось — to blink at, to connive at
-
6 в'язатися
I1) ( відповідати чомусь) to tallyце погано в'яжеться (з) — it does not tally ( with), it jars ( with), it goes counter (to)
2) ( зав'язуватися - про плоди) to set3) pass. to be tied; to be knitII pass. до в'язати II
См. также в других словарях:
зав'язати — 1 дієслово доконаного виду зв язати зав язати 2 дієслово недоконаного виду застрявати … Орфографічний словник української мови
зав'язати — I див. зав язувати. II а/ю, а/єш, недок., зав я/знути і зав я/зти, ну, неш; мин. ч. зав я/з, ла, ло; док. 1) Застрявати, загрузати в чому небудь. 2) перен. Баритися, затримуватися де небудь довго, не маючи змоги вибратися … Український тлумачний словник
зав'язати — I [завйаза/тие] а/йу, а/йеиш (застрявати) II [завйаза/тие] йажу/, йа/жеиш; нак. йажи/, йаж і/т (зв язати) … Орфоепічний словник української мови
зав'язати — див. зав язувати … Словник синонімів української мови
зав'язувати — зав язати (скріплювати вузлом, петлею), зв язувати, зв язати, зашморгувати, зашморгнути, запетлювати … Словник синонімів української мови
зав'язаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зав язати I 1), 2). || зав я/зано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
зав'язнути — див. зав язати II … Український тлумачний словник
зав'язти — див. зав язати II … Український тлумачний словник
вив'язати — 1 дієслово доконаного виду розв язуючи зав язане, вийняти вив язати 2 дієслово доконаного виду зв язати з ниток … Орфографічний словник української мови
в'язати — в яжу/, в я/жеш, недок., перех. 1) у що, чим і без додатка. З єднувати, скріплювати що небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв язувати. || з ким – чим і без додатка, перен. Єднати, сполучати. || Прив язувати до чого небудь. || у що і без додатка … Український тлумачний словник
зв'язувати — I = зв язати 1) (з єднувати, скріплювати що н. за допомогою мотузка, ланцюга тощо), в язати; вив язувати, вив язати (старанно); скручувати, скрутити, у[в]шнуровувати, у[в]шнурувати (туго); прив язувати, прив язати, підв язувати, підв язати,… … Словник синонімів української мови
