Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

забуття

  • 1 запамятование

    забуття́

    Русско-украинский словарь > запамятование

  • 2 забвение

    забуття, забуток (-тку). Приходить, притти в -ние - забуватися, забутися, іти (піти) в непам'ять (у забуток). Предавать, предать -нию - у непам'ять (у забуток) повертати, повернути (пускати, пустити) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. Вызывающий, дающий -ние - забутний, забутковий. [Чи мені дано такого зілля забутного чи що? (Г. Барв.)].
    * * *
    тж. забв`енье
    забуття́, забува́ння; (в сочетании с глаголами іти́, впада́ти) непа́м'ять, -ті

    предава́ть, преда́ть \забвение нию — забува́ти, забу́ти, -бу́ду, -бу́деш, пуска́ти, пусти́ти в непа́м'ять, поверта́ти, поверну́ти в небуття́

    Русско-украинский словарь > забвение

  • 3 забытьё

    см. Забытие.
    * * *

    впада́ть, впасть в \забытьё тьё — упада́ти, упа́сти в забуття́, забува́тися, забу́тися

    Русско-украинский словарь > забытьё

  • 4 кануть

    1) (исчезнуть) канути, пірнути в що. [А він канув, провалився; його вже забули, чи був коли (Шевч.). Старшая менчу турнула, менчая в воду канула (Пісня. Звин.). Бідна моя голівонька! всі надії мої канули (Г. Барв.). І поховались (зірочки) у синьому небі, мов у море канули (Квітка). Згинув (замір), пірнув у безодні інших думок (Леонт.)]. -нуть в воду, в вечность - піти у воду, у вічність (у віки). -нуть в Лету (забвения) - пірнути в Лету забуття, піти у непам'ять. [Пішло в непам'ять козацьке завзяття разом з козацькою славою (Куліш)]. Как в воду -нул - як у воду пішов (упав, канув, пірнув) хто, що; як вода змила кого, що. [Об Василеві ні чутки, ні вісточки: як у воду впав (Квітка)]. Ещё год -нул в вечность - ще рік пішов (канув) у вічність;
    2) (капнуть) капнути, крапнути; см. Капать.
    * * *
    ка́нути; ( исчезнуть) зни́кнути

    Русско-украинский словарь > кануть

  • 5 наслаждение

    1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;
    2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];
    3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.
    * * *
    насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да

    Русско-украинский словарь > наслаждение

  • 6 пресыщать

    -ся, пресытить, -ся пересичувати, -ся и пересищати, -ся, переситити, -ся чим; срв. Насыщать, -ся. [Давно переситивсь війною (Куліш). Учтою життя не мали ще коли пересититься (Франко)]. -сытиться жизнью - нажитися до переситу (до несхочу), пересититися життям. Пресыщённый - пересичений чим. [Він приніс утомленій Еладі та пересиченому завойовницькою експансією Римові чари забуття (Ніков.). Пересичені і розчаровані (М. Зеров)]. -щён театрами - пересичений театрами.
    * * *
    несов.; сов. - прес`ытить
    переси́чувати, пересити́ти

    Русско-украинский словарь > пресыщать

  • 7 пробуждать

    пробудить пробуджати и пробуджувати, пробудити, будити, збудити кого, що. [Пробуджає свого пана (Чуб. V). Збудили мене зо сну. А збудити людський розум є в науки тільки сила (Грінч.)]. Срв. Будить, Разбудить. -дить кого от сна, из забытья, задумчивости - пробудити, збудити кого зо сну (и від сну), з забуття, з замислености, з задуми. -ждать, -дить в ком чувства, наклонности - будити, збудити, пробуджати, пробудити почуття, нахильності в кому (и в кого) до чого. [У мене це до вас збудило віру (Грінч.)]. -дить из состояния апатии, косности кого (переносно) что - пробуркати, розбуркати кого, що. [Розбуркали приспану народню думку (Грінч.)]. -дить чью скорбь, воспоминания - розбуркати, відживити чиє горе, спомини. -дить страсти - збудити, розбуркати пристрасті в кому. Пробуждённый - збуджений, пробуджений; розбурканий, пробурканий.
    * * *
    несов.; сов. - пробуд`ить
    1) ( будить) буди́ти, збуди́ти, розбу́джувати, розбуди́ти и порозбу́джувати, несов. пробуди́ти, попробу́джувати, позбу́джувати, побуди́ти; пробу́ркувати, пробу́ркати и попробу́ркувати, розбу́ркувати, розбу́ркати и порозбу́ркувати, прокида́ти, проки́нути
    2) перен. пробу́джуваґти, пробуди́ти и попробу́джувати, розбу́джувати, розбуди́ти и порозбу́джувати; ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти и позбу́джувати

    Русско-украинский словарь > пробуждать

  • 8 Забытие

    Забытьё забуття; см. Забвение. [Очі закриваю, лежу у тихім забутті (Черняв.)].

    Русско-украинский словарь > Забытие

См. также в других словарях:

  • забуття — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • забуття — я/, с. 1) Втрата згадки про кого , що небудь. || Неприйняття до уваги чого небудь. •• Відхо/дити в забуття/ остаточно забуватися, не згадуватися. 2) Стан того, хто повністю відсторонився від щоденних турбот, думок, переживань і т. ін. 3) Стан… …   Український тлумачний словник

  • забуття — [забут :а/] т :а/, р. мн. т :і/ў …   Орфоепічний словник української мови

  • Raisa Nedashkovskaya — Infobox Actor name = Raisa Nedashkovskaya caption = Raisa Nedashkovskaya, 1961 birthname = Rayisa Nedashkivska birthdate = 17 February, 1943 birthplace = Malyn, Ukrainian SSR, Soviet Union deathdate = deathplace = othername = occupation = Actress …   Wikipedia

  • Знамя Победы — Штурмовой флаг 150 й ордена Кутузова II степени Идрицкой стрелковой дивизии …   Википедия

  • Заяц, Владимир Аполлинарьевич — Владимир Аполлинарьевич Заяц Дата рождения: 9 сентября 1949(1949 09 09) Место рождения: Великая Бугаевка, Васильковский район Киевская область, УССР Дата смерти …   Википедия

  • Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения …   Википедия

  • Кулиш, Пантелеймон Александрович — Пантелеймон Александрович Кулиш Дата рождения …   Википедия

  • Лунёв, Святослав Игоревич — Святослав Игоревич Лунёв Дата рождения 19 апреля 1964(1964 04 19) (48 лет) Место рождения Киев, Украина Страна …   Википедия

  • Владимир Аполлинарьевич Заяц — Владимир Апполинарьевич Заяц (род. 9 сентября 1949 года ум. декабрь 2002 года) украинский писатель фантаст. Родился в с. Большая Бугаевка (Киевская обл.). Окончил Киевский медицинский ин т (1972), врач педиатр Вышгородского центра скорой помощи.… …   Википедия

  • Владимир Заяц — Владимир Апполинарьевич Заяц (род. 9 сентября 1949 года ум. декабрь 2002 года) украинский писатель фантаст. Родился в с. Большая Бугаевка (Киевская обл.). Окончил Киевский медицинский ин т (1972), врач педиатр Вышгородского центра скорой помощи.… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»