Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

забрать+себе+в+голову

  • 41 голова

    1. ж.
    1. (в разн. знач.) head; (в знач. единицы счёта скота) head (pl. head); (перен.: ум) mind; ( мозг) brains pl.

    у меня этого даже и в голове не было — it had not even entered my head, it was not even in my mind, it never crossed my mind

    мне пришла в голову мысль — a thought has occurred to me, или has struck me, или has come into my mind, или has crossed my mind

    2.:

    голова сахару — sugar-loaf*

    человек с головой — a man* with brains, a man* of sense

    тупая голова — dull / slow brain; dull / slow wits pl.

    умная голова — clever brain, wise head

    светлая голова — lucid mind, bright intellect, bright spirit

    голову давать на отсечение разг. — stake one's head / life; wager / lay* one's life

    голову повесить — hang* one's head, become* / be dejected / despondent

    головой ручаться за кого-л. — answer / vouch for smb. as for oneself, answer for smb. with one's life

    быть головой выше кого-л. — be far superior to smb., be head and shoulders above smb.

    валить с больной головы на здоровую — lay* the blame on smb. else; lay* one's own fault at smb. else's door

    (действовать) через чью-л. голову — (act) over smb.'s head

    вбить в голову кому-л. (вн.) разг. — knock / hammer into smb.'s head (d.)

    вбить себе в голову (вн.) — get* / take* into one's head (d.)

    с головы до ног — from head to foot, from top to toe

    в первую голову — in the first place, first and foremost

    выдать головой кого-л. — betray smb.

    выкинуть из головы (вн.) разг. — put* out of one's head (d.), dismiss (d.), get* rid (of)

    забрать себе в голову (вн.) — take* into one's head (d.)

    ломать себе голову (над) — puzzle (over), rack one's brains (over)

    намылить кому-л. голову разг. — give* smb. a good scolding, или dressing-down; haul smb. over the coals идиом.

    на свою голову — bring* smth. upon oneself

    очертя голову — headlong, rashly

    поднять голову — hold* up one's head

    поплатиться головой — pay* for smth. with one's life*

    потерять голову — lose* one's head / wits

    не терять головы — keep* one's head

    ударять в голову — rush to the head; (о вине и т. п.) go* to one's head

    окунуться, уйти с головой во что-л. — plunge into smth., get* up to one's neck in smth.

    у него кружится голова — he feels giddy; (от; перен.) he is dizzy (with)

    у него это из головы вон разг. — he clean forgot it, it quite escaped him

    2. м. (руководитель)
    chief, master

    сам себе голова — one's own master

    Русско-английский словарь Смирнитского > голова

  • 42 голова

    головка, головушка
    1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;
    2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;
    3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.
    * * *
    голова́

    без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий

    ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися

    в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше

    Русско-украинский словарь > голова

  • 43 голова

    57 С
    1. ж. неод. pea (kehaosa; keraja kujuga toiduaine; eesosa; karja loendusühik); надеть на голову шапку mütsi pähe panema, с непокрытой \головаой palja peaga, paljapäi, кивнуть \головаой pead noogutama, покачать \головаой pead vangutama v raputama, ранен в голову peast haavatud, \головаа сахару, сахарная \головаа suhkrupea, \головаа сыра juustukera, \головаа колонны kolonni pea, идти в \головае eesotsas minema, стадо в двести голов kahesajapealine v kahesajaloomaline kari;
    2. (вин. п. ед. ч. \головау) м. од. pea, juht; городской \головаа aj. linnapea; ‚
    умная \головаа helge pea, tarkpea;
    садовая \головаа kõnek. puupea, tainapea, jahupea, kõlupea, tuhajuhan;
    отчаянная \головаа kõnek. uljaspea;
    дырявая \головаа kõnek. pea nagu sõelapõhi;
    \головаа варит у кого kõnek. pea jagab v lõikab kellel;
    \головаа на плечах у кого kellel on nuppu;
    \головаа пухнет у кого kõnek. kelle(l) pea huugab otsas;
    \головаа трещит у кого kõnek. kelle(l) pea lõhub otsas (valutada);
    сам себе \головаа ise enda peremees;
    ходить на \головае pea peal käima;
    выдать себя с \головаой ennast reetma;
    заплатить \головаой за что oma peaga maksma mille eest;
    стоять \головаой за кого oma elu andma v viimse hingetõmbeni võitlema kelle eest;
    уйти с \головаой в работу üle pea töösse sukelduma;
    человек с \головаой peaga v nupukas mees;
    в первую голову kõigepealt, esmajoones;
    сломя голову kõnek. ülepeakaela;
    как снег на голову nagu välk selgest taevast;
    на свежую голову selge v värske peaga;
    через голову кого keda vahele jättes v ignoreerides;
    на свою голову kõnek. endale nuhtluseks;
    очертя голову mõtlematult, uisapäisa;
    сложить голову langema, hukkuma;
    повесить голову kõnek. pead norgu laskma;
    вскружить голову кому kõnek. kellel pead segi ajama;
    намылить голову кому kõnek. peapesu tegema kellele;
    морочить голову кому kõnek. kärbseid pähe ajama kellele;
    снять голову с кого kõnek. kelle pead maha võtma;
    забрать себе в голову что kõnek. endale pähe võtma mida;
    биться \головаой об стену (oma) pead vastu seina taguma, juukseid katkuma;
    из \головаы вон kõnek. nagu peast pühitud;
    с ног до \головаы v
    с \головаы до ног pealaest jalatallani;
    свалить с больной \головаы на здоровую kõnek. süüd süütule veeretama;
    (сидеть) в \головаах kõnek. peatsis v peaotsis (istuma)

    Русско-эстонский новый словарь > голова

  • 44 забирать

    Г несов.сов.
    забрать 1. 169 а кого-что (ära, kaasa, kätte, kinni, endale) võtma v haarama, (kaasa, ära) viima v kiskuma; \забирать товары в долг van. kaupa võlgu võtma v ostma, \забирать вперёд van. võlgu võtma, \забирать в солдаты kõnek. sõduriks võtma, \забирать на улице kõnek. tänaval kinni võtma v arreteerima, \забирать вожжи в руки ohje pihku haarama, \забирать власть võimu haarama, \забирать с собой всё ценное kõike väärtuslikku kaasa viima, иногда такой страх забирает kõnek. vahel tuleb kole hirm peale, их забирал холод kõnek. külm kippus neile ligi v liiga tegema;
    2. 169b (kõrvale) kalduma v pöörduma; тропинка заметно забирала влево rada pöördus silmanähtavalt vasakule;
    3. 169a что, чем tarastama; kinni lööma;
    4. 169a что, во что sisse toppima, peitma; \забирать рубашку в брюки särki pükstesse toppima, \забирать волосы в узел juukseid sõlme siduma;
    5. 169a что sisse võtma v õmblema; \забирать ширину kitsamaks tegema; ‚
    \забирать v
    забрать (себе) в голову что kõnek. endale pähe võtma mida;
    \забирать v
    забрать в (свои) руки что enda kätte haarama mida, käppa peale panema millele;
    \забирать v
    забрать верх над кем-чем kõnek. peale jääma, võimust võtma kelle-mille üle;
    \забирать v
    забрать за живое kõnek. sügavalt erutama, enesearmastust v uhkust riivama;
    \забирать v
    забрать за сердце kõnek. südant haavama, südamesse minema

    Русско-эстонский новый словарь > забирать

  • 45 голова

    голов||а
    ж
    1. прям., перен ἡ κεφαλή, τό κεφάλι:
    с непокрытой \головаой ἀσκεπής, ξεσκούφωτος· светлая \голова перен φωτεινός νοῦς, (ρωτεινό μυαλό· пустая \голова ὁ κουφιοκέφαλος, ὁ κουφιοκεφαλάκης· горячая \голова перен ὁ θερμόαιμος' с ясной \головао́й νηφάλια, μέ καθαρό μυαλό· кивать \головао́й κατανεύω·
    2. (единица счета скота) τό κεφάλί
    3. (руководитель, начальник) ὁ ἐπί κεφαλής, ἡ κεφαλή, ὁ ἀρχηγός:
    городской \голова ист. ὁ δήμαρχος, ὁ πρόεδρος τοῦ δημοτικοῦ συμβουλίου· ◊ \голова сахару ἕνα κεφάλι ζάχαρη· \голова идет кру́гом τά χάνω, σαστίζω· у него закружилась \голова ζαλίστηκε· у нее закружилась \голова от успеха ἀπό τήν ἐπιτυχία πήραν τά μυαλά της ἀέρα· с \головаы́ до ног ἀπό τήν κορυφή ὡς τά νύχια· валить с больной \головаы на здоровую φορτώνω τά σφάλματα μου σέ ἄλλον в первую голову πρίν ἀπ' ὅλα, πρώτιστα· мне пришло в голову μοῦ ήρθε στό μυαλό, μοῦ κατέβηκε· вбить (или забрать) себе в голову βάζω στό κεφάλι μου, βάζω στό νοῦ μου· выкинуть из \головаы βγάζω ἀπ'τό νοῦ μου· разбить на голову συντρίβω ὁλοκληρωτικά, τσακίζω κατακέφαλα· терять голову χάνω τά λογικά μου· ломать голову над чем-л. σπάνω τό κεφάλι μου νά· вскружить голову кому́-л. ξεμυαλίζω κάποιον· морочить кому́-л. голову ζαλίζω, σκοτίζω, τσατίζω κάποιον забивать кому́-л. голову φουσκώνω τά μυαλά κάποιού намылить кому́-л. го́лоиу βάζω γερή κατσάδα σέ κάποιον голову даю на отсечение что... κόβω τό κεφάλι μου πώς...· повесить голову χάνω τό θάρρος μου· сложить голову σκοτώνομαι στή μάχη, δίνω τή ζωή μου· на свою голову στήν καμπούρα μου, ἀπάνω μου1 сломя голову πολύ γρήγορα· очертя голову μέσ' τά ὅλα, ριψοκινδυνεύοντας τά πάντα· иметь голову на плечах εἶμαι στά λογικά μου, εἶμαι στά καλά μου· вино́ ударило ему́ в голову τό κρασί τον χτύπησε στό κεφάλι· как снег на голову (появиться, свалиться) ἐξαφνα, ξαφνικά, ἀναπάντεχα· снявши голову по волосам не плачут погов. ὁ βρεγμένος τή βροχή δέν τή φοβάται· окунуться (или уйти) с \головао́й во что́-л. ρίχνομαι μέ τά μούτρα· быть \головао́й выше кого́-л. στέκομαι ἕνα κεφάλι πιό ψηλά ἀπό κάποιον ручаться \головао́й ἐγγυώμαι προσωπικά, βάζω τό κεφάλι μου· отвечать \головао́й εἶμαι ὑπεύθυνος μέ τή ζωή μου· поплатиться \головаой πληρώνω μέ τή ζωή μου,· πληρώνω μέ τό κεφάλι μου· рисковать \головао́й παίζω τό κεφάλι μου, ριψοκινδυνεύω τή ζωή μου· выдать себя с \головао́й ξεσκεπάζομαι, ἀποκαλύπτομαι· биться \головао́й о стен(к)у χτυπιέμαι, χτυπῶ τό κεφάλι μου στον τοίχο· в \головаах στό προσκέφαλο· сколько голов, столько умо́в погов. ὁ καθένας μέ τό χαβᾶ του.

    Русско-новогреческий словарь > голова

  • 46 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 47 вздуматься

    Русско-английский синонимический словарь > вздуматься

  • 48 возыметь желание

    take it into one's head словосочетание:

    Русско-английский синонимический словарь > возыметь желание

  • 49 Г-246

    ВБИВАТЬ/вбить (ЗАБИРАТЬ/ЗАБРАТЬ, БРАТЬ/ВЗЯТЬ, ЗАБИВАТЬ/ЗАБИТЬ, ВТЕМЯШИВАТЬ/ВТЕМЯШИТЬ substand) СЕБЕ в ГОЛОВУ coll (в БАШКУ substand) что VP subj: human often foil. by a что-clause) to convince o.s. of sth. usu. some idea that becomes fixed in one's head), adhere stubbornly to sth. (often a wrong or foolish notion or idea)
    X вбил себе в голову, что... = X got
    took) it into his head that...
    X got an idea
    a notion) into his head that...
    (in rude contexts only) X got (took) it into his (thick) skull (head) that... "Я тебя спрашиваю, как ты мог забрать такую нелепость себе в голову?» - повторил Обломов (Гончаров 1). "I ask you: how did you ever get such a preposterous idea into your head?" Oblomov repeated (1b).
    «Да, - угрюмо сказал Передонов, - вы взяли себе в голову, что я никуда не гожусь, а я постоянно о гимназии забочусь» (Сологуб 1). "That's right," said the sullen Peredonov, "you've taken it into your head that I'm not good for anything, even though I am constantly concerned about the gymnasium" (1a).
    Втемяшил себе в башку жениться, - он (Михаил) бросил короткий, разъяренный взгляд на Егоршу, -твоё дело» (Абрамов 1). "If you've got it into your skull to get married,"-he (Mikhail) cast a quick, furious look at Egorsha- "that's your business" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-246

  • 50 забирать

    Новый русско-итальянский словарь > забирать

  • 51 решать

    гл.
    Русский глагол решать как и его ближайший эквивалент to decide дают общее название действия, не уточняя обстоятельств, при которых достигается решение. Нижеприведенные английские соответствия, сохраняя общее значение, уточняют характер решения и обстоятельства, при которых оно принято.
    1. to decide — решать, решить (нейтральный глагол, используется в разных стилях речи): to decide smth — решать что-либо; to decide to do smth — решить что-либо сделать; to decide when…, why…, where… — решить, когда…, почему…, где… It is difficult to decide what to do. — Трудно решить, что нужно сделать. You must decide one way or other. — Ты должен решить так или иначе. He should decide for himself. — Он должен сам решить. His opinion decided me. — Его мнение было для меня решающим./ Его мнение заставило меня принять рсшение./Ero мнение убедило меня. The question is not yel decided. — По этому вопросу еще нет решения. Nothing is decided yet. — Еше ничего не решено.
    2. to resolve — твердо решать, принять твердое решение ( особенно в результате прошлого опыта или ошибок): After the divorce she resolved never to marry again. — После развода она твердо решила больше никогда не выходить замуж. Не returned to the lab, resolving to stay there until the experiment was finished. — Он вернулся в лабораторию с твердым решением остаться там до конца эксперимента.
    3. to choose — решать, решить, выбрать одно из возможных решений, предпочитать какое-либо решение: I told him to drive slowly but as usual he chose to ignore my advice. — Я велел ему ехать медленно, но как обычно он решил проигнорировать мой совет. More and more young couples today are choosing not lo marry. — Все больше молодых пар в наши дни предпочитают не вступать в брак./Все больше молодых пар в наши дни решают не вступать в брак. Не believes people should be allowed to use drugs if they so chose. — Он считает, что людям нужно разрешить пользоваться наркотиками, если они так решили.
    4. to conclude — решать, решить, прийти к заключению ( особенно после учета всех фактов): The jury listened carefully to the evidence and concluded that the man was guilty. — Судьи внимательно выслушали все свидетельские показания и пришли к решению, что этот человек был виновен./Судьи внимательно выслушали все свидетельские показания и пришли к заключению, что этот человек был виновен. Не concluded from the analysis of traffic accidents that the speed limit should be lowered. — Проанализировав дорожные аварии, он пришел к выводу, что предел скорости должен быть снижен.
    5. to clinch — решить, принять окончательное решение ( в отношении чего-либо почти уже решенного): We had thought about living around here when we retired, then we saw this beautiful house and it clinched it. — Мы думали о том, чтобы поселиться здесь, когда отойдем отдел, и когда увидели этот прекрасный домик, то это окончательно убедило нас.
    6. to make up one's mind — решать, решить, останавливаться на каком-либо решении ( в результате обдумывания этого решения в течение длительного времени): Now that she has made up her mind to resign, there is no way you can persuade her not to. — Теперь, когда она решила уйти в отставку, ничто не может разубедить ее. I wish he would make up his mind — we can't wait forever. — Мне бы хотелось, чтобы он уже принял решение — мы не можем ждать до бесконечности.
    7. to take it into one's head to do smth — неожиданно решить; приходить в голову, забрать себе в галопу (особенно то, что другим кажется странным или глупым): Не met her only once and now he has taken it into his head to ask her to marry him. — Он видел ее только один раз, и теперь ему взбрело в голову просить ее стать его женой. For some reason they took it into their heads to go swimming at midnight. — Неизвестно по какой причине они вдруг решили пойти купаться в иолночь./Неизвестно по какой причине им вдруг взбрело в голову пойти купиться в полночь.
    8. to be up to smb — иметь право решать самому, Сыть в чьей-либо воле что-либо сделать, зависеть от решения кого-либо: Shall we finish the job now, or leave it till tomorrow? — I don't mind, it is up to you. — Мы закончим работу сегодня или оставим ее до завтра? — Не возражаю, как ты решишь. It is up to them what to do with the money. — Им решать, что делать с ними деньгами.
    9. to rest with smb — решать, решить, решиться (особенно, когда решение остается за кем-либо): The committee has made certain recommendations, but the final decision rests with the President. — Комиссия дала ряд рекомендаций, но окончательное решение остается за президентом.

    Русско-английский объяснительный словарь > решать

  • 52 забирать

    1. забрать (вн.)
    1. ( брать) take* away (d.); seize (d.); collect (d.); ( овладевать) capture (d.); take* possession (of); ( арестовывать) arrest (d.)
    2. разг. (о чувствах и т. п.) come* over (d.)

    его забрало за живое — he was touched to the quick

    забирать себе в голову (вн.) — take* into one's head (d.); get* smth. fixed in one's head

    забирать в руки — take* in hand (d.)

    забирать в свои руки — take* into one's own hands (d.), take* over (d.)

    2. забрать (вн.; ушивать, убавлять)
    take* in (d.)

    забирать в шов — take* in a seam

    Русско-английский словарь Смирнитского > забирать

  • 53 забирать

    несовер. - забирать; совер. - забрать
    1) (кого-л./что-л.)
    take away, seize, collect; capture, take possession ( овладевать)
    2) (кого-л.; арестовывать)
    3) (кого-л.; разг.)
    4) без доп. bear, turn off, aside
    ••

    Русско-английский словарь по общей лексике > забирать

  • 54 голова

    * * *
    в разн. знач. галава, -вы жен.

    сколько голов, столько умов погов. — што галава, то розум

    голова идёт кругом — галава круціцца, галава ідзе кругам

    сломя голову, очертя головуна злом галавы (карку)

    с головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят — з галавы да ног, з ног да галавы, з (ад) галавы да пят

    Русско-белорусский словарь > голова

См. также в других словарях:

  • забрать себе в голову — См. думать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. забрать себе в голову вообразить, втемяшить себе в голову, вбить себе в голову, предположить, верить, думать …   Словарь синонимов

  • Забрать себе в голову — ЗАБРАТЬ, беру, берёшь; ал, ала, ало; забранный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Забрать себе в голову — ЗАБИРАТЬ СЕБЕ В ГОЛОВУ что либо. ЗАБРАТЬ СЕБЕ В ГОЛОВУ что либо. Прост. Упорно держаться какого либо мнения. Алексей знал, что если отец заберёт что себе в голову, то уж того… у него и гвоздём не вышибешь (Пушкин. Барышня крестьянка) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Забирать/забрать себе в голову — что. Народн. То же, что брать в голову. БТС, 310; БТС, 311; Жиг. 1969, 152 …   Большой словарь русских поговорок

  • Забирать себе в голову — что либо. ЗАБРАТЬ СЕБЕ В ГОЛОВУ что либо. Прост. Упорно держаться какого либо мнения. Алексей знал, что если отец заберёт что себе в голову, то уж того… у него и гвоздём не вышибешь (Пушкин. Барышня крестьянка) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ЗАБРАТЬ — ЗАБРАТЬ, заберу, заберёшь, прош. вр. забрал, забрала, забрало (безл. забрало), совер. (к забирать) (разг.). 1. кого что. Взять себе, присвоить, захватить. «Мебелишку, какая была у нас, хозяин за долг забрал.» Лесков. || Покорить, завоевать,… …   Толковый словарь Ушакова

  • забрать —   Забрать в голову, в башку что (разг. фам.) упорно держаться какой н. мысли, намерения.     Забрал в башку такие глупости.   (Много) забрать себе в голову (разг. фам.) заважничать, зазнаться.     Молодой человек неглупый, но много забрал себе в… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ЗАБРАТЬ — ЗАБРАТЬ, беру, берёшь; ал, ала, ало; забранный; совер. 1. кого (что). Взять, захватить. З. свои вещи. Забрал детей и уехал. 2. кого(что). Задержать или арестовать (разг.). Хулигана забрали в милицию. З. за взятку. 3. (1 ое лицо и 2 е лицо не… …   Толковый словарь Ожегова

  • забрать — 1. ЗАБРАТЬ, беру, берёшь; забрал, ла, ло; забранный; ран, а и а, о; св. 1. что. Захватить, охватить рукой (руками). З. в руки пальто, сапоги, шапку. // Устар. Занять, взять взаймы, взять вперёд (преимущественно деньги). З. в долг. 2. кого что.… …   Энциклопедический словарь

  • забрать в голову — Забра/ть (себе) в голову что Задумать что л. и упорно придерживаться принятого намерения, мысли …   Словарь многих выражений

  • забрать — I беру/, берёшь; забра/л, ла/, ло; за/бранный; ран, а и а/, о; св. см. тж. забирание, забор 1) а) что Захватить, охватить рукой (руками). Забра/ть в руки пальто, сапоги, шапку. б) …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»