заблищати

См. также в других словарях:

• заблищати — щу/, щи/ш, док. 1) Почати блищати (у 1 знач.). || безос. 2) Вирізнитися своїм блиском, яскравим кольором; з явитися …   Український тлумачний словник

• заблищати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• загравати — I заграю/, заграє/ш і рідко заграва/ю, заграва/єш, недок. 1) Жартами, компліментами підкреслено виявляти захоплення ким небудь; залицятися до когось. 2) перен. Догідливо, лицемірно підлещуючись, домагатися ласки, прихильності в кого небудь. II… …   Український тлумачний словник

• засяяти — і зася/ти, я/ю, я/єш, док. 1) Почати сяяти, світити, випромінюючи сяйво (про світила, джерела світла). 2) Заблищати, заіскритися, відбиваючи світло, проміння. 3) без додатка і чим. Заблищати від якого небудь почуття (про очі). || Виразити радість …   Український тлумачний словник

• заблистіти — ищу/, исти/ш, док., рідко. Те саме, що заблищати …   Український тлумачний словник

• зажевріти — іє, док. 1) Почати жевріти, горіти, тліти без полум я. 2) Почати сяяти, виблискувати неяскравим світлом. || перен. Засяяти, заблищати, виражаючи якісь почуття (про очі). 3) перен. Заясніти, зачервоніти від сонячного і т. ін. світла. ||… …   Український тлумачний словник

• спломеніти — і/ю, і/єш, док., поет. Раптом яскраво заблищати, засвітитися. || Швидко і сильно почервоніти (від хвилювання, ніяковості, радості і т. ін.); спалахнути …   Український тлумачний словник

• блиснути — ну, неш, не, Ол. Блиснути, заблищати …   Словник лемківскої говірки