-
1 забирати
1) забира́ть, забра́ть, брать, взять; ( применяя силу) захва́тывать, захвати́ть; ( прочь - о неживых предметах) убира́ть, убра́ть, прибира́ть, прибра́ть, принима́ть, приня́ть; ( о многих предметах) собира́ть, собра́ть; ( уходя - о вещах) уноси́ть, унести́; ( уходя - о людях и животных) уводи́ть, увести́; ( уезжая) увози́ть, увезти́2) (тайком - соверш.) красть, укра́сть; ( о животных) уводи́ть, увести́, своди́ть, свести́3) ( арестовывать) забира́ть, забра́ть4) ( о чувствах) перен. охва́тывать, охвати́ть; забира́ть, забра́ть5) (об энергии, времени) занима́ть, заня́ть, поглоща́ть, поглоти́ть; ( о являющемся помехой) отнима́ть, отня́ть6) ( об изменении направления) забира́ть, заора́тьзабира́ти по́глядом — пожира́ть взгля́дом
-
2 забрати
см. забирати
См. также в других словарях:
забирати — а/ю, а/єш, недок., забра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех.Брати що небудь собі, із собою. || Схопивши, охопивши рукою (руками або яким небудь знаряддям), брати щось. || Витягати, висмоктувати з чого небудь. 2) перех. Вести, везти кого небудь із… … Український тлумачний словник
забирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
урывати — забирати, відбирати (не урывай чести никому, то і тобі не будут) … Лемківський Словничок
відбирати — I = відібрати 1) (брати в когось що н. силоміць), забирати, забрати, віднімати, відняти, відіймати, відійняти, вилучати, вилучити, реквізувати; видирати, видерти, видрати, виривати, вирвати, вихоплювати, вихопити, вихвачувати, вихватити (перев. з … Словник синонімів української мови
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
видирати — а/ю, а/єш, недок., ви/дерти і ви/драти, деру, дереш, док., перех. 1) Рвучи, відділяти, відокремлювати що небудь од цілого. || Витягати, виймати з чогось в язкого, липкого. || перен. Діставати, знаходити з труднощами. 2) Забирати з гнізда, з нори… … Український тлумачний словник
відбирати — а/ю, а/єш, недок., відібра/ти, відберу/, бере/ш; мин. ч. відібра/в, бра/ла, бра/ло; док., перех. 1) Віднімати, забирати щось насильно. || Позбавляти права володіти чим небудь, мати що небудь. || Брати в когось те, що належить віддачі. || Брати що … Український тлумачний словник
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник
підбирати — а/ю, а/єш, недок., підібра/ти, рідко підобра/ти, підберу/, підбере/ш, док., перех. 1) Піднімати що небудь із землі руками. || Збирати те, що впало, або розкидане, розсипане. || Прибирати з землі скошене збіжжя або викопану городину. || Наводити… … Український тлумачний словник
Догхантеры — Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности. Догхантеры («охотники на собак» от англ. dog + hunters, также догкиллеры … Википедия
бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… … Український тлумачний словник