забавляти

См. также в других словарях:

• забавляти — я/ю, я/єш, недок., заба/вити, влю, виш; мн. заба/влять; док. 1) перех. Розважати, веселити кого небудь розмовами, витівками і т. ін. || Давати розвагу, втіху. 2) перех. Заспокоювати, втихомирювати (дитину). 3) неперех., діал. Затримуватися …   Український тлумачний словник

• забавляти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• забавляти —  (да) удържам; (да) забавям …   Църковнославянски речник

• розважати — а/ю, а/єш і рідко розва/жувати ую, уєш, недок., розва/жити, жу, жиш, док. 1) перех. Звертаючись до кого небудь із розмовами, справами і т. ін., відволікати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного. || Заспокоювати, втішати у горі, нещасті… …   Український тлумачний словник

• бавити — влю, виш; мн. ба/влять; недок. 1) перех. Забавляти, няньчити, доглядати (дітей). || Розважати чим небудь (дорослих). 2) перех., діал. Гаяти, барити. 3) неперех., діал. Баритися, гаятися …   Український тлумачний словник

• жартуватися — у/ємося, у/єтеся, недок., розм., рідко. 1) Говорити один одному дотепи, забавляти, смішити один одного. 2) безос. Жартувати з охотою, з задоволенням …   Український тлумачний словник

• забавити — див. забавляти …   Український тлумачний словник

• забавляння — я, с. Дія за знач. забавляти 1) …   Український тлумачний словник

• забавник — а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити …   Український тлумачний словник

• позабавляти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Забавити всіх чи багатьох. 2) Забавляти якийсь час …   Український тлумачний словник

• веселити — (викликати веселощі), звеселяти, звеселити, розвеселяти, розвеселити, забавляти, забавити, розважати, розважити, тішити, потішати, потішити …   Словник синонімів української мови