-
21 з'єднувати
zjednuwatyдієсл. -
22 об'єднувати
ob'jednuwatyдієсл. -
23 поєднувати
pojednuwatyдієсл. -
24 приєднувати
-
25 з'єднувати
გაერთიანება -
26 об'єднувати
გაერთიანება -
27 поєднувати
გაერთიანება -
28 приєднувати
მიერთება -
29 роз'єднувати
განცალკევება, დაშორება -
30 зєднувати
злучацьзлучыцьлучыцьяднаццаяднаць -
31 обєднувати
злучацьзлучыцьяднаццаяднаць -
32 поєднувати
злучацьзлучыцьяднаццаяднаць -
33 з’єднувати
birleştirmek; bağlamaq -
34 включати
= включити1) to include; ( y списки) to inscribe, to insert2) ( об'єднувати) to embody3) ( вводити в дію) to start; ( електрику) to switch on -
35 возз'єднати
= возз'єднатися; док. див. возз'єднувати, возз'єднуватися -
36 долучати
( додавати) to add; ( приєднувати) to join -
37 зв'язувати
= зв'язати1) ( скріплювати) to tie, to fasten, to bind; to tie together; to tether2) ( з'єднувати) to bind; ( обмежувати) to restrict3) ( з допомогою засобів зв'язку) to put in touch ( with), to contact4) (встановлювати зв'язок, залежність) to link, to connect5) ( на будівництві перехватами) to brace6) ( скріплювати в'яжучою речовиною) to bind, to bond, to cement -
38 згуртовувати
= згуртувати1) ( гуртувати) to group, to assemble, to cluster together2) ( об'єднувати) to unite; ( організовувати) to organize; (цементувати, консолідувати) to rally, to cement -
39 з'єднати
= з'єднатися; док. див. з'єднувати, з'єднуватися -
40 зливати
См. также в других словарях:
з'єднувати — ую, уєш, недок., з єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об єднувати, згуртовувати. || Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле. || перен. Зв язувати кого небудь із кимось певними… … Український тлумачний словник
об'єднувати — ую, уєш, недок., об єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності… … Український тлумачний словник
з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі … Словник синонімів української мови
возз'єднувати — ую, уєш, недок., возз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати знову (про країну, народ тощо) … Український тлумачний словник
поєднувати — ую, уєш, недок., поєдна/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. Збирати разом, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле; об єднувати. || перен. Єднати на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; зближувати, згуртовувати. || перен., заст. Примиряти.… … Український тлумачний словник
приєднувати — ую, уєш, недок., приєдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Додавати що небудь до чогось, об єднувати з чимсь. || у сполуч. зі сл. до себе. Збільшувати свої володіння. || Прикріплювати що небудь до чогось. || Вбирати в себе що небудь, сполучатися з… … Український тлумачний словник
об'єднувати — I = об єднати (утворювати щось ціле, збираючи разом які н. окремі одиниці, первні), з єднувати, з єднати, зливати, злити, гуртувати, згуртовувати, згуртувати, зводити, звести, інтеґрувати II ▶ див. єднати I, складатися I, 1) … Словник синонімів української мови
від'єднувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
возз'єднувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
з'єднувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
об'єднувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови