жриця

См. также в других словарях:

• жриця — і. Жін. до жрець. •• Жри/ця коха/ння книжн. повія …   Український тлумачний словник

• жриця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• вакханка — и, ж. 1) В античному світі – жриця бога Вакха, учасниця вакханалій (у 1 знач.). 2) перен. Жінка, нестримна у проявах своєї пристрасті, хоті …   Український тлумачний словник

• весталка — и, ж. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості та зобов язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині …   Український тлумачний словник

• піфія — ї, ж. У Стародавній Греції – жриця віщунка у храмі бога Аполлона в Дельфах. || перен. Особа, що робить незрозумілі, двозначні висновки …   Український тлумачний словник

• кора — (корія) (грец. дівчина) Статуя жінки, зображеної у довгому хітоні та розташованої на високому постаменті (порівн. курос). Можливо зображалась жриця. Характерна для архаїчного мистецтва Стародавньої Греції. Інколи так називають підпору у вигляді… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• корія — кора (корія) (грец. дівчина) Статуя жінки, зображеної у довгому хітоні та розташованої на високому постаменті (порівн. курос). Можливо зображалась жриця. Характерна для архаїчного мистецтва Стародавньої Греції. Інколи так називають підпору у… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• вакханка — (в античному світі жриця бога Вакха), менада …   Словник синонімів української мови