-
1 жований
-
2 жований
I прич. II прил.жёваный; перен. изжёванный -
3 жований
żowanyjприкм. -
4 браковать
1) бракувати, сортувати;2) (находить недостатки) ґан(ьд)жувати (ґанчувати) кого (щось) или ким (чим), ганьбувати ким (чим). [На базарі ґаньджують дуже ці гроші, не приймають. Дівчина вередує женихами, - ґанчує. Полотном купець не ганьбує, хоч-би яке було]. -ванный - збракований, браковий, зґан(ьд)жований, зґанчований, негодящий. [Ці миски бракові, тим вони й дешевші].* * *бракува́ти -
5 жевать
жувати, (грубее) жвакати, (глодать) жвакувати. [Вовки-сіроманці козацькую кість жвакували]. -ать жвачку - ремиґати. Жёванный - жуваний, жований.* * *1) жува́ти (жую́, жує́ш); ( есть) куса́ти, ( чавкая) жва́кати, жвя́кати, ( глодая) жвакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, жмакува́ти, жма́кати; ( с трудом) кутуля́ти\жеватьть губа́ми — жува́ти губа́ми
2) перен. жува́ти -
6 мять
1) м'яти (мну, мнеш), наминати, м'яшкурити, (жать, комкать) бгати, жужмити, гарбати, жмакати, жмакувати, (месить) місити що. [Не терши, не м'явши, не їсти калача (Номис). В руках груша аж пом'якшала, так її наминає (Свидн.). Смирний, хоч у вухо бгай (Приказка)]. -ть живот - вибирати живота (живіт, у животі). [Ворожка вибирає живіт (Сл. Гр.)];2) (о волокнист.) м'яти, терти (тру, треш), тіпати, (солому) мервити (мервлю, -виш), (кожу) м'яти, виминати, (ключом) ключкувати що. [Мати коноплі біля комина мне (Тесл.)];3) жувати, жерти, лупити; срв. Жевать, Жрать. Мятый (неоконч. и оконч.) - (зі)м'ятий, (по)м'яшкурений, (зі)бганий, (по)жмаканий, (по)жмакований, (по)гарбаний, мішений, вимішений; (по)тертий, (по)тіпаний, (з)мервлений, (по)ключкований; (з)жований, (з)жертий, (з)луплений.* * *1) м'я́ти (мну, мнеш); ( комкать) бга́ти, жу́жмити2) (лён, коноплю) м'я́ти; ( трепать) тіпа́ти, те́рти (тру, треш) -
7 żuty
[жути]adj
См. также в других словарях:
жований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до жувати. 2) прикм. Роздрібнений, розім ятий зубами … Український тлумачний словник
жований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
кукла — а, ж. 1) розм., заст. Загорнений у ганчірку жований хліб і т. ін., що його використовували замість соски. 2) діал. Згорнуте пасмо льону. 3) Пачка нарізаного паперу, яку шахраї підсовують замість грошей. Підсунути куклу … Український тлумачний словник
пожований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пожувати 1). 2) у знач. прикм. Те саме, що жований 2). 3) у знач. прикм., розм. Дуже пом ятий. 4) у знач. прикм., перен., розм. Те саме, що заяложений 2) … Український тлумачний словник
мережований — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
безвладний — на, не, Пр. Спараліжований, безсилий, що не володіє собою … Словник лемківскої говірки
