жил-был

• (В) ПОСЛЕДНЕЕ ВРЕМЯ

[PrepP or NP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ in the period immediately preceding (and often including) the present:

- recently;

- lately;

- of late;

- latterly;

- [in limited contexts] over (during) the last (past) few weeks (months).

     ♦...В последнее время доктор проявлял признаки неблагонадёжности -...под подушкой у него нашли книгу Авторханова "Технология власти"... (Войнович 6). The doctor had recently been showing signs of ideological unreliability. Avtorkhanov's book The Technology of Power had been found under his pillow (6a).

     ♦ В последнее время у него был довольно мрачный вид, но здесь, в горах, он сумел соросить свои заботы и заметно повеселел (Искандер 4). Lately he had been looking rather grim, but here in the mountains he had managed to throw off his worries and had brightened noticeably (4a).

     ♦...В последнее время хоть мальчик и не любил переходить в своих шалостях известной черты, но начались шалости, испугавшие мать не на шутку... (Достоевский 1). Of late...though the boy did not like to overstep a certain line in his pranks, there began to be some pranks that genuinely frightened his mother... (1a).

     ♦...Князь Василью нужно было решить дела с Пьером, который... последнее время проводил целые дни дома, то есть у князя Василья, у которого он жил... (Толстой 4)....Prince Vasili had to settle matters with Pierre, who...had latterly spent whole days at home, that is in Prince Vasili's house where he was staying... (4b).

     ♦ Ко многому я привык в последнее время... Но к тому, что мне смутно чудилось теперь в Зинаиде, - я привыкнуть не мог... (Тургенев 3). I had got used to many things during the last few weeks....But what I seemed to be dimly discerning now in Zinaida I could never become used to... (3a).

• (ХОТЬ) ЛОЖИСЬ ДА ПОМИРАЙ substand

[(хоть +) VPimper; these forms only; usu. subord clause; fixed WO]

=====

⇒ (used to express hopelessness, despair) (the situation is so desperate that) there is no escape, death is the only way out for s.o.. there's nothing (left) to do but lie down and die; there's nothing left but to lie down and die; you (he etc) might (just) as well lie down and die; life isn't worth living.

     ♦ [Лука:] Был он - бедный, жил - плохо... и когда приходилось ему так уж трудно, что хоть ложись да помирай, - духа он не терял... (Горький 3). [L ] He was a poor man and had a hard life. Sometimes things got so bad it looked as if there was nothing left for him to do but lie down and die. But he didn't give up (3d).

• (ХОТЬ) ЛОЖИСЬ ДА ПОМИРАЙ substand

[(хоть +) VPimper; these forms only; usu. subord clause; fixed WO]

=====

⇒ (used to express hopelessness, despair) (the situation is so desperate that) there is no escape, death is the only way out for s.o.. there's nothing (left) to do but lie down and die; there's nothing left but to lie down and die; you (he etc) might (just) as well lie down and die; life isn't worth living.

     ♦ [Лука:] Был он - бедный, жил - плохо... и когда приходилось ему так уж трудно, что хоть ложись да помирай, - духа он не терял... (Горький 3). [L ] He was a poor man and had a hard life. Sometimes things got so bad it looked as if there was nothing left for him to do but lie down and die. But he didn't give up (3d).

• МАЛО ЛИ

[AdvP; Invar; adv or premodif]

=====

1. мало ли кто, что, где, когда, как, какой и т.п. many different people, things, places, times, ways, kinds etc (and it may not be especially relevant what precisely they all are; in some contexts the speaker shifts the emphasis to this aspect of irrelevance, esp. when he is irritated by a question, sees no need to specify sth. etc): all kinds (sorts) of people (things, ways, places etc); in all kinds (sorts) of ways (places etc); at all different times (places etc); all different kinds (ways); plenty of (different) people etc; lots (any number) of people etc; you never know (who knows, (there's) no telling) who (what etc); [with the emphasis on the unimportance of specifics]

⇒ what difference does it make who etc?; it doesn't matter (as if it matters, as if it could matter, what does it matter) who etc; who cares what etc.

     ♦ Рассказывали, что таких лесов много за Красным Северным хребтом в стране варваров, но мало ли что рассказывают про страну варваров... (Стругацкие 4). There were rumors making the round that many such woods still existed beyond the Red Mountains, in the country of the barbarians-but there are all kinds of stories told about those barbarians, you know... (4a).

     ♦ Мало ли что с ней случалось в жизни: болезни, выздоровления, поездки, разные встречи, любовь... (Залыгин 1). All sorts of things had happened in her life: illnesses, recoveries, journeys, various meetings, love... (1a).

     ♦ "Ещё между собой придётся воевать. Ты как думаешь?"... - "С кем воевать-то?" - "Мало ли с кем... Хотя бы с большевиками" (Шолохов 3). "There's still some fighting to be done among ourselves, don't you think?"..."Who have we got to fight?" "Plenty of people....The Bolsheviks, for instance" (3a).

     ♦ "Что я разве друг его какой?., или родственник? Правда, мы жили долго под одною кровлей... Да мало ли с кем я не жил?.." (Лермонтов 1). "I'mnot a friend of his am I, or a relation? True, we lived a good while under the same roof - but then I've lived with plenty of different people in my time" (lc).

     ♦ "А что ж бы я стал делать, если б не служил?" - спросил Судьбинский. "Мало ли что! Читал бы, писал..." - сказал Обломов (Гончаров 1). "But what should I do if I were not in the service?" asked Sudbinsky. "Lots of things! You could read, write..." said Oblomov (1a).

     ♦ Она попросила домашних окликнуть его, узнать, куда это он заторопился, но никто не стал его окликать: мало ли куда человек идёт! (Искандер 4) She asked the others to hail him, find out where he was off to in such a hurry, but no one bothered: as if it could matter where the man was going! (4a).

     ♦ "Карамазов, скажите, я очень теперь смешон?" - "...Что такое смешон? Мало ли сколько раз бывает или кажется смешным человек?" (Достоевский 1). "Tell me, Karamazov, am I very ridiculous now?" "... What does it mean - ridiculous? What does it matter how many times a man is or seems to be ridiculous?" (1a).

     ♦ "Ну, а по пьяному делу, сама знаешь, мало ли чего можно сказать или сделать" (Войнович 5). [context transl] "You know yourself the things you can say or do when you've had too much to drink" (5a).

2. мало ли кого-чего [usu. in exclamations]

⇒ a great deal:

- many;

- lots of;

- plenty of;

- no end of;

- [in limited contexts] as if there weren't (one didn't have etc) enough...

     ♦ Да мало ли знает история вспышек простонародной безобразной ярости! (Солженицын 5). But history records many such obscene outbursts of mob fury! (5a).

     ♦ [Глагольев I:] Я тоже был другом вашего отца, Михаил Васильич! [Платонов:] Мало ли у него было друзей... (Чехов 1). [G. Sr.:] I, too, was your father's friend, Michael. [P:] He had lots of friends... (1a).

     ♦ Можно иметь диплом и быть дубиной. Мало ли примеров! (Трифонов 1). One could have a degree and still be a fool. There were plenty of examples of that around! (1a).

     ♦...[Студент] взял целую связку серпантина и открыл оживлённый огонь. Его мишенью была девушка... Первая лента, достигшая цели, упала девушке на плечо. Она неторопливо скинула серпантин на землю. Мало ли здесь было серпантина! (Федин 1)....[The student] took a whole bundle of streamers and opened brisk fire. His target was a girl....The first ribbon to reach its object fell on the girl's shoulder. Without haste she threw the ribbon on the ground. As if there weren't enough streamers here! (1a).

• БЕЗ ОСТАТКА

[PrepP; Invar; modif or adv; often after весь, целиком, полностью etc]

=====

⇒ entirely:

- fully;

- completely;

|| отдаваться чему без остатка ≈ hold nothing back;

- withhold nothing (not the slightest bit etc);

     ♦ Я был весь, без остатка, поглощен рассматриванием спелого красного цветка... (Катаев 3). I became entirely absorbed in examining the ripe red flower... (За).

     ♦ Ей покорялся один человек, всего лишь один, но зато целиком, без остатка, полностью. И этого для самоутверждения довольно (Чуковская 2). One person, just one person, had submitted to her unconditionally, completely and utterly. And this was enough for the assertion of her ego (2a).

     ♦ Он жил убеждённостью в нужности, необходимости своей работы, которой отдавался целиком, весь без остатка (Ерофеев 3). He lived by the conviction of the necessity of his work, to which he gave himself completely, withholding not the slightest bit (3a).

     ♦ С этой минуты исчез старый Евсеич, как будто его на свете не было, исчез без остатка... (Салтыков-Щедрин 1). And from that moment old Evseich vanished as though he had never been. He disappeared without a trace... (1b).

• ПЛЕТЬЮ ОБУХА НЕ ПЕРЕШИБЕШЬ

[saying]

=====

⇒ it is useless to oppose great force or fight a more powerful opponent (said when a person is forced to accept sth. that has been imposed by a stronger party, resign himself to circumstances):

- ≈ you can't chop wood with a penknife;

- you can't fight guns with sticks;

- you can't fight a howitzer with a peashooter;

- there's no arguing with a big fist.

     ♦... К донкихотам и донкихотству у него был особый личный счёт... Они опровергали мудрость, которой он жил все годы:...плетью обуха не перешибёшь... (Орлова I). He had his own particular and personal estimation of the Don Quixotes and their tilting at windmills....They were denying the wisdom whereby he had lived all those years:...you can't chop wood with a penknife (1a).

     ♦ "Надо в чем-то уступить советской власти!.. Плетью обуха не перешибёшь" (Солженицын 2). u... You must make some concessions to the Soviet regime.... You can't fight a howitzer with a peashooter" (2a).

• НА ПОРУКИ взять, отдать, выпустить кого

[PrepP; Invar; adv]

=====

⇒ responsibility (taken by a person, group, or organization) for s.o.'s, usu. an offender's, good behavior:

- X взял Y-a на поруки ≈ X stood surety for Y;

- X took (accepted) responsibility for Y;

- X took Y on probation;

     ♦ Дзержинский еще не отступился от старого стиля. Он принял О. М[андельштама] запросто и предложил взять брата на поруки (Мандельштам 1). Dzerzhinski had not yet given up the old ways He received Mlandelstam] in simple fashion and suggested he stand surety for his brother... (1a).

     ♦...Отголоском чьей-то тревоги за участь заключенных прозвучало письмо Каледина, адресованное генералу Духонину... в котором он настоятельно просил Корнилова и остальных арестованных на поруки (Шолохов 3).... An echo of someone's concern for the fate of the prisoners came in the shape of a letter from Kaledin to General Dukhonin.. in which Kaledin offered to accept responsibility for Kornilov and other arrested generals (3a)

     ♦ Обыск в квартире, где жил Константин Назаренко, 1935 года рождения, холостой, без определённых занятий, судимый в 1959 году за хулиганство и взятый на поруки коллективом производственных мастерских ГУМа, где он работал в то время экспедитором, ничего не дал (Семенов 1). A search of the flat inhabited by Konstantin Nazaryenko, born 1935, bachelor, of no fixed occupation, sentenced in 1959 for disorderly conduct and taken on probation by the production workers' collective of the State Universal Stores, where he worked as a filing clerk, gave no results (1a).

     ♦ Дядя был исключен из партии, снят с должности завгара [заведующего гаражом], осужден на год за злостное хулиганство, однако взят на поруки из уважения к фронтовым и трудовым заслугам... (Евтушенко 2). Uncle was expelled from the party, fired from his job as head of the garage, and sentenced to a year in jail for malicious hooliganism. However, he was granted probation in view of his wartime and labor record (2a)

• НА ЭТОТ СЧЕТ

[PrepP; Invar; prep obj; fixed WO]

=====

⇒ with respect to the matter in question:

- on this (that) score (point, matter);

- concerning this (that, it, this matter etc);

- about this (that, it, this matter etc);

- in that regard.

     ♦ "Отдел информации и библиографии - моё детище, и он должен быть самым красивым. Пока его возглавляет Мансурова - у меня нет на этот счёт никаких опасений" (Залыгин 1). "The data and bibliography department is my baby and it's got to be the most beautiful. As long as Mansurova's in charge of it I've no worries on that score" (1a).

     ♦ Он по-прежнему жил с родителями и пока женат не был. Мама гадала на этот счет безуспешно (Битов 2). He lived as before with his parents and was not yet married. Mama speculated on this point without success (2a).

     ♦ На цыган фашисты охотились, как на дичь. Я нигде ничего не встречал официального на этот счёт, но ведь на Украине цыгане подлежали такому же немедленному уничтожению, как и евреи (Кузнецов 1). The fascists hunted Gypsies as if they were game. I have never come across anything official concerning this, yet in the Ukraine the Gypsies were subject to the same immediate extermination as the Jews (1a).

     ♦ "Она ни в чём, ни в чём не виновата!.. Нельзя ли, не можете ли мне сказать: что вы с нею теперь сделаете?" - "Решительно успокойтесь на этот счёт, Дмитрий Фёдорович, - тотчас же и с видимою поспешностью ответил прокурор, - мы не имеем пока никаких значительных мотивов хоть в чем-нибудь обеспокоить особу, которою вы так интересуетесь" (Достоевский 1). "She is guilty of nothing, nothing!... Won't you, can't you tell me what you're going to do with her now?" "You can be decidedly reassured in that regard, Dmitri Fyodorovich," the prosecutor replied at once, and with obvious haste. "So far we have no significant motives for troubling in any way the person in whom you are so interested" (1a).

     ♦ "Знаете, вы довольно любопытную мысль сказали; я теперь приду домой и шевельну мозгами на этот счёт. Признаюсь, я так и ждал, что от вас можно кой-чему поучиться" (Достоевский 1). [context transl] "You know, you've said a very interesting thought; I'll set my mind to it when I get home. I admit, I did suspect it would be possible to learn something from you" (1a).

• ХОТЬ УБЕЙ( ТЕ) coll

[ хоть + VPimper; these forms only; subord clause]

=====

1. [used with a negated verb as intensif]

⇒ one absolutely cannot (understand, believe, carry out etc sth.):

- I <he etc> can't for the life of me <him etc> (do sth.);

- I <he etc> couldn't (do sth.) (even) if my <his etc> life depended on it;

- I <he etc> couldn't (do sth.) (even) if you put a gun to my <his etc> head;

- I <he etc> couldn't (do sth.) to save my <his etc> life;

- (I'm) hanged if I know (understand etc);

- (I'm) damned if I know.

     ♦ Это был день решающего боя за Киев, и сейчас, снова переживая его начало, я опять и опять, хоть убейте меня, не могу понять, почему на этой прекрасной, благословенной земле... возможно такое предельное идиотство, как агрессия, война, фашизм (Кузнецов 1). This was the day of the decisive battle for Kiev; and when I relive its beginning I find again and again that I cannot, for the life of me, understand how such a delightful, joyous world...could harbor such boundless idiocies as aggression, war and fascism (1a).

     ♦ "А я вот, к примеру, считаюсь будто как украинец и жил на Украине, а языка ихнего [ungrammat = их], хоть убей, не понимаю" (Войнович 5). "Now take me, for example; I consider myself a Ukrainian, I lived in the Ukraine, but I couldn't speak their language if you put a gun to my head" (5a).

     ♦ [Городничий:] Ну кто первый выпустил, что он ревизор? Отвечайте. [Артемий Филиппович:] Уж как это случилось, хоть убей, не могу объяснить (Гоголь 4). [Mayor:] Who was it that first spread the rumor that he was the Government Inspector? Answer!... [A.E:] Damned if I know how it happened (4c).

2. (used to express one's categorical refusal to do sth.) under no circumstances (will one do sth.): I <he etc> wouldn't (do sth.) (even) if my <his etc> life depended on it; I'll be damned if I'll (do sth.); [in limited contexts]

⇒ not on your life!

     ♦ Он НИ за что не уступит - хоть убей, не уступит. He won't give in for anything; even if his life depended on it he wouldn't give in.

3. used as an emphatic assurance of the truth or correctness of a statement:

- strike me dead (on the spot) if (I'm lying <it's not true etc>);

- I swear to God.

     ♦ "В тебе есть что-то несимпатичное, поверь мне! Уж ты мне поверь. Но я тебя люблю. Люблю, хоть тут меня убейте!" (Булгаков 12). "There's something nasty about you, you know. There is, believe me. But I like you. I like you, strike me dead on the spot if I'm lying" (12a).

• ХОТЬ УБЕЙ(ТЕ) coll

[ хоть + VPimper; these forms only; subord clause]

=====

1. [used with a negated verb as intensif]

⇒ one absolutely cannot (understand, believe, carry out etc sth.):

- I <he etc> can't for the life of me <him etc> (do sth.);

- I <he etc> couldn't (do sth.) (even) if my <his etc> life depended on it;

- I <he etc> couldn't (do sth.) (even) if you put a gun to my <his etc> head;

- I <he etc> couldn't (do sth.) to save my <his etc> life;

- (I'm) hanged if I know (understand etc);

- (I'm) damned if I know.

     ♦ Это был день решающего боя за Киев, и сейчас, снова переживая его начало, я опять и опять, хоть убейте меня, не могу понять, почему на этой прекрасной, благословенной земле... возможно такое предельное идиотство, как агрессия, война, фашизм (Кузнецов 1). This was the day of the decisive battle for Kiev; and when I relive its beginning I find again and again that I cannot, for the life of me, understand how such a delightful, joyous world...could harbor such boundless idiocies as aggression, war and fascism (1a).

     ♦ "А я вот, к примеру, считаюсь будто как украинец и жил на Украине, а языка ихнего [ungrammat = их], хоть убей, не понимаю" (Войнович 5). "Now take me, for example; I consider myself a Ukrainian, I lived in the Ukraine, but I couldn't speak their language if you put a gun to my head" (5a).

     ♦ [Городничий:] Ну кто первый выпустил, что он ревизор? Отвечайте. [Артемий Филиппович:] Уж как это случилось, хоть убей, не могу объяснить (Гоголь 4). [Mayor:] Who was it that first spread the rumor that he was the Government Inspector? Answer!... [A.E:] Damned if I know how it happened (4c).

2. (used to express one's categorical refusal to do sth.) under no circumstances (will one do sth.): I <he etc> wouldn't (do sth.) (even) if my <his etc> life depended on it; I'll be damned if I'll (do sth.); [in limited contexts]

⇒ not on your life!

     ♦ Он НИ за что не уступит - хоть убей, не уступит. He won't give in for anything; even if his life depended on it he wouldn't give in.

3. used as an emphatic assurance of the truth or correctness of a statement:

- strike me dead (on the spot) if (I'm lying <it's not true etc>);

- I swear to God.

     ♦ "В тебе есть что-то несимпатичное, поверь мне! Уж ты мне поверь. Но я тебя люблю. Люблю, хоть тут меня убейте!" (Булгаков 12). "There's something nasty about you, you know. There is, believe me. But I like you. I like you, strike me dead on the spot if I'm lying" (12a).

• В ЧАДУ

[PrepP; Invar]

=====

1. Also: КАК < КАК БУДТО> В ЧАДУ [adv or subj-compl with быть (subj: human)]

⇒ (to do sth., be) in a state of mental confusion or emotional turmoil:

- (as if) in a fog < a trance>;

- dazed;

- in a daze.

     ♦ Теперь-то мне понятны мои дружбы, это только две, наиболее запомнившиеся, были и другие, но много лет я жил как в чаду, и только моя трагедия вдруг открыла мне глаза, я смог посмотреть на свою жизнь с неожиданной точки зрения (Лимонов 1). My friendships are intelligible to me now. Those were but two, the most memorable; there were others, but for many years I lived as if in a fog, and only when my tragedy opened my eyes did I suddenly see my life from a new perspective (1a).

     ♦ " Говорю тебе, [Григорий] живой и здоровый, морду наел во какую!"... Аксинья слушала, как в чаду... Она опомнилась только у мелеховской калитки (Шолохов 5). "I tell you he's [Grigory is] safe and sound, and real fat in the face!"...Aksinya listened as if in a trance. She came to herself only at the Melekhovs' gate (5a).

     ♦ Я был в чаду... Я плохо соображал, что же будет дальше. Я рвался в Москву, но поезда ешё не ходили (Паустовский 1). I was dazed....I could not imagine what would happen next. I longed to be in Moscow. But no trains were running (1a).

2. будто в чаду чего, often увлечений, удовольствий, романов и т.п. [the resulting PrepP is adv]

⇒ being completely absorbed by sth. (often passions, pleasures, love affairs etc):

- in the whirl < swirl> of sth.;

- being caught up in sth.;

- [in limited contexts] amid the hurly-burly of sth.;

- in the hustle and bustle of sth.

     ♦ Жизнь его [Пьера] между тем шла по-прежнему, с теми же увлечениями и распущенностью... В чаду своих занятий Пьер, однако, по прошествии года начал чувствовать, как та почва масонства, на которой он стоял, тем более уходила из-под его ног, чем твёрже он старался стать на ней (Толстой 5). Meanwhile his [Pierre's] life continued as before, with the same passions and dissipations....Amid the hurly-burly of his activities, however, before the year was out Pierre began to feel as though the more firmly he tried to rest upon the ground of Freemasonry on which he had taken his stand, the more it was giving way under him (5a).

• В ЧАДУ

[PrepP; Invar]

=====

1. Also: КАК < КАК БУДТО> В ЧАДУ [adv or subj-compl with быть (subj: human)]

⇒ (to do sth., be) in a state of mental confusion or emotional turmoil:

- (as if) in a fog < a trance>;

- dazed;

- in a daze.

     ♦ Теперь-то мне понятны мои дружбы, это только две, наиболее запомнившиеся, были и другие, но много лет я жил как в чаду, и только моя трагедия вдруг открыла мне глаза, я смог посмотреть на свою жизнь с неожиданной точки зрения (Лимонов 1). My friendships are intelligible to me now. Those were but two, the most memorable; there were others, but for many years I lived as if in a fog, and only when my tragedy opened my eyes did I suddenly see my life from a new perspective (1a).

     ♦ " Говорю тебе, [Григорий] живой и здоровый, морду наел во какую!"... Аксинья слушала, как в чаду... Она опомнилась только у мелеховской калитки (Шолохов 5). "I tell you he's [Grigory is] safe and sound, and real fat in the face!"...Aksinya listened as if in a trance. She came to herself only at the Melekhovs' gate (5a).

     ♦ Я был в чаду... Я плохо соображал, что же будет дальше. Я рвался в Москву, но поезда ешё не ходили (Паустовский 1). I was dazed....I could not imagine what would happen next. I longed to be in Moscow. But no trains were running (1a).

2. в чаду чего, often увлечений, удовольствий, романов и т.п. [the resulting PrepP is adv]

⇒ being completely absorbed by sth. (often passions, pleasures, love affairs etc):

- in the whirl < swirl> of sth.;

- being caught up in sth.;

- [in limited contexts] amid the hurly-burly of sth.;

- in the hustle and bustle of sth.

     ♦ Жизнь его [Пьера] между тем шла по-прежнему, с теми же увлечениями и распущенностью... В чаду своих занятий Пьер, однако, по прошествии года начал чувствовать, как та почва масонства, на которой он стоял, тем более уходила из-под его ног, чем твёрже он старался стать на ней (Толстой 5). Meanwhile his [Pierre's] life continued as before, with the same passions and dissipations....Amid the hurly-burly of his activities, however, before the year was out Pierre began to feel as though the more firmly he tried to rest upon the ground of Freemasonry on which he had taken his stand, the more it was giving way under him (5a).

• В ЧАДУ

[PrepP; Invar]

=====

1. Also: КАК < КАК БУДТО> В ЧАДУ [adv or subj-compl with быть (subj: human)]

⇒ (to do sth., be) in a state of mental confusion or emotional turmoil:

- (as if) in a fog < a trance>;

- dazed;

- in a daze.

     ♦ Теперь-то мне понятны мои дружбы, это только две, наиболее запомнившиеся, были и другие, но много лет я жил как в чаду, и только моя трагедия вдруг открыла мне глаза, я смог посмотреть на свою жизнь с неожиданной точки зрения (Лимонов 1). My friendships are intelligible to me now. Those were but two, the most memorable; there were others, but for many years I lived as if in a fog, and only when my tragedy opened my eyes did I suddenly see my life from a new perspective (1a).

     ♦ " Говорю тебе, [Григорий] живой и здоровый, морду наел во какую!"... Аксинья слушала, как в чаду... Она опомнилась только у мелеховской калитки (Шолохов 5). "I tell you he's [Grigory is] safe and sound, and real fat in the face!"...Aksinya listened as if in a trance. She came to herself only at the Melekhovs' gate (5a).

     ♦ Я был в чаду... Я плохо соображал, что же будет дальше. Я рвался в Москву, но поезда ешё не ходили (Паустовский 1). I was dazed....I could not imagine what would happen next. I longed to be in Moscow. But no trains were running (1a).

2. как будто в чаду чего, often увлечений, удовольствий, романов и т.п. [the resulting PrepP is adv]

⇒ being completely absorbed by sth. (often passions, pleasures, love affairs etc):

- in the whirl < swirl> of sth.;

- being caught up in sth.;

- [in limited contexts] amid the hurly-burly of sth.;

- in the hustle and bustle of sth.

     ♦ Жизнь его [Пьера] между тем шла по-прежнему, с теми же увлечениями и распущенностью... В чаду своих занятий Пьер, однако, по прошествии года начал чувствовать, как та почва масонства, на которой он стоял, тем более уходила из-под его ног, чем твёрже он старался стать на ней (Толстой 5). Meanwhile his [Pierre's] life continued as before, with the same passions and dissipations....Amid the hurly-burly of his activities, however, before the year was out Pierre began to feel as though the more firmly he tried to rest upon the ground of Freemasonry on which he had taken his stand, the more it was giving way under him (5a).

• В ЧАДУ

[PrepP; Invar]

=====

1. Also: КАК < КАК БУДТО> В ЧАДУ [adv or subj-compl with быть (subj: human)]

⇒ (to do sth., be) in a state of mental confusion or emotional turmoil:

- (as if) in a fog < a trance>;

- dazed;

- in a daze.

     ♦ Теперь-то мне понятны мои дружбы, это только две, наиболее запомнившиеся, были и другие, но много лет я жил как в чаду, и только моя трагедия вдруг открыла мне глаза, я смог посмотреть на свою жизнь с неожиданной точки зрения (Лимонов 1). My friendships are intelligible to me now. Those were but two, the most memorable; there were others, but for many years I lived as if in a fog, and only when my tragedy opened my eyes did I suddenly see my life from a new perspective (1a).

     ♦ " Говорю тебе, [Григорий] живой и здоровый, морду наел во какую!"... Аксинья слушала, как в чаду... Она опомнилась только у мелеховской калитки (Шолохов 5). "I tell you he's [Grigory is] safe and sound, and real fat in the face!"...Aksinya listened as if in a trance. She came to herself only at the Melekhovs' gate (5a).

     ♦ Я был в чаду... Я плохо соображал, что же будет дальше. Я рвался в Москву, но поезда ешё не ходили (Паустовский 1). I was dazed....I could not imagine what would happen next. I longed to be in Moscow. But no trains were running (1a).

2. как в чаду чего, often увлечений, удовольствий, романов и т.п. [the resulting PrepP is adv]

⇒ being completely absorbed by sth. (often passions, pleasures, love affairs etc):

- in the whirl < swirl> of sth.;

- being caught up in sth.;

- [in limited contexts] amid the hurly-burly of sth.;

- in the hustle and bustle of sth.

     ♦ Жизнь его [Пьера] между тем шла по-прежнему, с теми же увлечениями и распущенностью... В чаду своих занятий Пьер, однако, по прошествии года начал чувствовать, как та почва масонства, на которой он стоял, тем более уходила из-под его ног, чем твёрже он старался стать на ней (Толстой 5). Meanwhile his [Pierre's] life continued as before, with the same passions and dissipations....Amid the hurly-burly of his activities, however, before the year was out Pierre began to feel as though the more firmly he tried to rest upon the ground of Freemasonry on which he had taken his stand, the more it was giving way under him (5a).

yok etmek,

imha etmek,

ortadan kaldırmak; tahrip etmek

* * *

несов.; сов. - уничто́жить

1. ( отсутствие сведений) uncertainty

2. ( отсутствие известности) obscurity

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

(один) раз; noch einmal soviel ещё столько же; einmal zwei ist zwei оди ножды два - два; ( einst) однажды; ( zukünftig) когда-нибудь; auf einmal вдруг; alle auf einmal все сразу; nicht einmal даже... не; es war/lebte einmal жил(а)-был(а); es ist ( nun) einmal so! так уж дело обстоит!; mehr