Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

животных

  • 121 прикармливать

    прикормить
    1) принаджувати, принадити, знаджувати, знадити (їжею, годівлею) кого. [Злодії собак принаджують (їжею)];
    2) (грудного ребёнка чем-либо, кроме молока матери) підгодовувати, підгодувати;
    3) (потчевать, угощать нужных людей) частувати, почастувати, (могорычем) підмог(о)ричувати, підмог(о)ричити кого. Прикормленный - принаджений (годівлею, їжею); підгодований; почастований, підмогоричений. -ться -
    1) принаджуватися (годівлею), бути принадженим;
    2) підгодовуватися, бути підгодованим;
    3) частуватися, бути почастованим, підмог(о)ричуватися, бути підмог(о)риченим.
    * * *
    несов.; сов. - прикорм`ить
    1) підгодо́вувати, підгодува́ти и попідгодо́вувати, пригодо́вувати, пригодува́ти; (рыб, животных) прико́рмлювати, прикорми́ти
    2) (перен.: приманивать) прина́джувати, прина́дити; ( подкупать) підкупо́вувати и підкупа́ти и підкупля́ти, підкупи́ти; ( угощением) частува́ти, почастува́ти, підмогори́чувати, підмогори́чити

    Русско-украинский словарь > прикармливать

  • 122 прикармливаться

    несов.; сов. - прикорм`иться
    1) (о животных, птицах - приручаться) підгодо́вуватися, підгодува́тися, пригодо́вуватися, пригодува́тися
    2) (несов.: подкармливаться) підгодо́вуватися
    3) страд. (несов.) підгодо́вуватися, пригодо́вуватися; прина́джуватися

    Русско-украинский словарь > прикармливаться

  • 123 прикол

    1) см. Прикалывание;
    2) (кол для укрепы) пакіл (-кола), прикіл (-кола), прикілок (- лка), приколень (-льня), (для привязки животных) припін (-пону), прикорень (-рня). [Кінь ходить на приколі. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі (Чуб.). На припоні коні отаву скубуть (Шевч.)].
    * * *
    1) зарі́з, -у
    2) (свая, вбитая в землю) при́кіл, -кола, ( кол) кіл, род. п. кола́; ( колышек) кіло́к, -лка́ и уменьш. кіло́чок, -чка, при́кілок, -лка и прикі́лок; диал. при́колень, -льня, па́кіл, -кола

    стоя́ть на \прикол ле — мор. стоя́ти на прича́лі (на при́колі)

    3) хо́хма; жарт

    Русско-украинский словарь > прикол

  • 124 приласкивать

    приласкать приголублювати, приголубити, милувати, примилувати, пригортати, пригорнути, жалувати, пожалувати, пестити и пестувати, попестити и попестувати, припещувати, припестити и припестувати кого, (только животных) лащити, полащити, ластити, поластити, прилащувати, приластити кого, що. См. ещё Ласкать. [До кого я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить (Котл.). Не поцілую, до свого серденька не примилую (Гр.). Пожалуй кошенятко (Борз.). Розповила, нагодувала, попестила і ніби сном, над сином сидя, задрімала (Шевч.)]. Приласканный - приголублений, примилований, пригорнений, пожалуваний, попещений, попестуваний и т. д.
    * * *
    приголу́блювати, пригорта́ти; ( животное) прила́щувати

    Русско-украинский словарь > приласкивать

  • 125 приманивать

    приманить
    1) (знаками, кивая) приманювати, приманити, (во множ.) поприманювати кого. [Прийшов під манастирську браму - виглядаю, викликаю - приманив до себе худенького, бліденького старенького служку (М. Вовч.)];
    2) (привлекать) приманювати, приманити, приваблювати, привабити, (во мн.) поприманювати, поприваблювати кого, що куди. [Поки були в його (князя) скарби, скарбами до себе людей приманював (Куліш). Там соловейко гніздо вив, собі галочку приманив (Чуб.). Запах молока привабив і вужа з його кута (Франко)];
    3) (манить обещаниями; о животных: приваживать) приманювати, приманити, принаджувати, принадити, (гал.) лудити, залудити, (обыкновенно с отрицанием) доманювати, доманити, (во множ.) поприманювати, попринаджувати и т. д. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала (Пісня). Ніяк теляти, до рук не доманиш (Черк. п.). Принаджує моїх голубів (Гр.). Залудив як курку до зерна (Франко. Пр.). З усього хутора собак сюди поприманював (Харк.). Нащо ти моїх голубів до себе попринаджував (Богодух.)]. Приманенный - приманений, приваблений, принаджений, залуджений. -ться - приманюватися, бути приманеним, приваблюватися, бути привабленим, принаджуватися, бути принадженим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - приман`ить
    прима́нювати, примани́ти и поприма́нювати, ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити

    Русско-украинский словарь > приманивать

  • 126 приносить

    принести и принесть
    1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;
    2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];
    3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];
    4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;
    5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - принест`и
    1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити
    2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)
    3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́

    Русско-украинский словарь > приносить

  • 127 природа

    1) природа, натура. [Пташки заспівали, комашня заметушилася, ліс загомонів, природа знов віджила (Коцюб.). Усміхалась весняним привітом натури краса (Л. Укр.)]. Законы -ды - закони природи (натури). Тропическая -да - тропічна природа. Мёртвая (тихая) -да, живоп. - мертва природа. Живая -да - жива природа, животвір (-твору);
    2) (врождённые свойства, наклонности) натура, природа, єство; (сущность) істота (реже стота); (характер) вдача. [Природу тяжко одмінити (Номис). Вовча натура тягне до лісу (Чуб.). Панської стоти не переробиш (Приказка). Вірив у матеріялістичну своїх теорій натуру (Корол.). Природа морали]. -да растений, животных - природа рослин, тварів. -да человека - природа (натура, єство, вдача) людини. Женская -да скажется - жіноча натура (істота, вдача) себе виявить. Отдать долг -де - см. Отдавать. -да вещей - природа или єство (істота) речей. [Ми не можемо знати саму істоту речей (Основа 1915)]. Это в -де вещей - це світова річ. Привычка вторая -да - звичка - друга натура. Гони -ду в дверь, она влетит в окно - крий, ховай погане, а воно таки гляне. По -де (по своим врождённым качествам) - з природи, з натури, природою, натурою (срв. п. 3). [Вона з природи чесна (Куліш). Епікуреєць з натури (Грінч.)]. Долгие по -де слоги - довгі з природи (з натури и т. д.) склади;
    3) (рождение, род) рід (р. роду), зрода (-ди). От -ды - зроду, від зроди. [Він від зроди такий (Левч.)]. Он от -ды глух - він зроду глухий. От -ды способный к чему - уродливий до чого (що робити). [Як феаки сами над усіх людей уродливі по морю гнати швидкий корабель (Потеб. Одис.)]. Он по -де (по происхождению) француз - він родом (з роду) француз, він природній француз.
    * * *
    природа; нату́ра

    в приро́де веще́й — приро́дна (звича́йна, зрозумі́ла) річ

    мёртвая \природа — нежива́ приро́да

    на ло́не приро́ды — на ло́ні приро́ди

    от приро́ды, с приро́ды — з приро́ди; зро́ду, зро́ду-ві́ку, зро́ду-зві́ку

    по приро́де — за приро́дою, з приро́ди, приро́дою

    Русско-украинский словарь > природа

  • 128 приурочивать

    -ся, приурочить, -ся
    1) кого к чему (закреплять) - прив'язувати, -ся, прив'язати, -ся, прикріпляти, -ся, прикріпити, -ся до чого; см. Закреплять. Крестьяне -ны к земле - селяни прив'язані до землі;
    2) что к чему - приточувати, -ся, приточити, -ся, нав'язувати, -ся, нав'язати, -ся, пристосовувати, -ся, пристосувати, -ся, приганяти, -ся, пригнати, -ся, (относить) приділяти, -ся, приділити, -ся до чого. [Тих людей не було зовсім, а тільки до їх іменнів приточені, діла зовсім инших людей (Л. Укр.)]. -чить древний памятник к известному веку - приділити стару пам'ятку до певного століття (віку). Торжества -ны к открытию съезда - свята пристосовано до відкриття з'їзду;
    3) (о животных, растениях) принатурювати, -ся, принатурити, -ся; см. Акклиматизировать. Приуроченный -
    1) прив'язаний, прикріплений;
    2) приточений, нав'язаний, пристосований, приділений;
    3) принатурений.
    * * *
    несов.; сов. - приур`очить
    1) пристосо́вувати, пристосува́ти (до чого); ( посвящать) присвя́чувати, присвяти́ти (чому); (относить к какому-л. времени) відно́сити, віднести́ (до чого)
    2) ( связывать) пов'я́зувати, пов'яза́ти (з чим); ( приобщать) прилуча́ти, прилучи́ти (до чого)

    Русско-украинский словарь > приурочивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЖИВОТНЫХ МИГРИРУЮЩИХ МЕЖДУНАРОДНАЯ ОХРАНА — МЕЖДУНАРОДНАЯ ОХРАНА МИГРИРУЮЩИХ ЖИВОТНЫХ …   Юридическая энциклопедия

  • ЖИВОТНЫХ МОРСКИХ МЕЖДУНАРОДНАЯ ОХРАНА — МЕЖДУНАРОДНАЯ ОХРАНА МОРСКИХ ЖИВОТНЫХ …   Юридическая энциклопедия

  • ЖИВОТНЫХ МИГРИРУЮЩИХ МЕЖДУНАРОДНАЯ ОХРАНА — (см. МЕЖДУНАРОДНАЯ ОХРАНА МИГРИРУЮЩИХ ЖИВОТНЫХ) …   Энциклопедический словарь экономики и права

  • ЖИВОТНЫХ МОРСКИХ МЕЖДУНАРОДНАЯ ОХРАНА — (см. МЕЖДУНАРОДНАЯ ОХРАНА МОРСКИХ ЖИВОТНЫХ) …   Энциклопедический словарь экономики и права

  • ЖИВОТНЫХ КУЛЬТ —         один из древнейших культов в Индии; сохраняется до наших дней в виде почитания свящ. животных, к разряду к рых относятся корова, обезьяна, тигр, змея (см. ЗМЕЙ КУЛЬТ), крокодил, черепаха и др. Нек рые из них исторически являлись тотемами… …   Словарь индуизма

  • Фиксирование животных и тканей — животных и тканей, или, иначе, уплотнение их по возможности с сохранением нормального вида и формы достигается действием весьма разнообразных реактивов (см.), влияние которых сводится, главным образом, к свертыванию белкового содержимого клеток.… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ЖИВОТНЫХ КУЛЬТ — см. Анимализм …   Атеистический словарь

  • ЖИВОТНЫХ-МАШИНТЕОРИЯ — Теория Декарта, считавшего, что животные не обладают психикой и что их движения сводятся к комплексу сугубо материальных процессов (механических и химических). «Животные не просто менее разумны, чем люди, они вообще не обладают разумом»… …   Философский словарь

  • Животных ласкать — Сомнительные прибыли; диких иметь собственныйдом; выгнанных грозит опасность; пасушихся иметь верных друзей …   Сонник

  • Права животных — Защитники прав животных утверждают, что животные это личности, а не частная собственность …   Википедия

  • Защита животных — Защита животных  вид деятельности, направленной на улучшение содержания и обращения с животными, предотвращение жестокого обращения с животными. Среди современных концепций защиты животных различают  благополучие животных (Animal… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»