-
1 ґлею
техн. клей -
2 выклеить
-лею, -леешь, προστκ. выклей, κ. выклей ρ.σ.μ.1. κολλώ, φτιάχνω κολλώντας,2. κατακολλώ, κολλώ ολοκληρωτικά.ξεκολλώ, ξεκολλιέμαι. -
3 обомлеть
-лею, -лешьρ.σ.1. παλ. λιποθυμώ, λιγοθυμώ, λιποψυχώ.2. απολιθώνομαι, μαρμαρώνω, μένω κόκκαλο, ξερός.3. μουδιάζω, μυρμηγκιάζω. -
4 отяжелеть
-лею, -лешьρ.σ.1. βαρύνω, γίνομαι πιο βαρύς. || γίνομαι πολύ δυσκίνητος.2. γίνομαι πλαδαρός, εκχαυνώνομαι. -
5 переклеить
-лею, -лешьρ.σ.μ.1. μετα-κολλώ, κολλώ από ένα μέρος σε άλλο.2. κολλώ (όλο, πολύ). -
6 неволя
1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).* * *нево́лякака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля
-
7 воля
во́л||я1. volo;си́ла \воляи volforto;2. (желание) deziro, aspiro;по до́брой \воляе laŭvole, propravole, bonvole;3. (свобода) liber(ec)o;отпуска́ть на \воляю liberigi: ♦ дать \воляю слеза́м abunde larmi, ekploregi;дать себе́ \воляю tropermesi al si.* * *ж.1) voluntad fсвобо́дная во́ля — libre albedrío, arbitrio m
непоколеби́мая (желе́зная) во́ля — voluntad inflexible (de hierro)
си́ла во́ли — fuerza de voluntad (de carácter)
2) ( желание) voluntad fво́ля к побе́де — voluntad de vencer
после́дняя во́ля ( умирающего) — última voluntad
лю́ди до́брой во́ли — hombres de buena voluntad
по до́брой во́ле — de buena voluntad, de buen grado
не по свое́й во́ле — obligado, a pesar (en contra) de su voluntad
поми́мо (про́тив) во́ли ( кого-либо) — contra la voluntad (el deseo) (de)
навяза́ть свою́ во́лю — imponer su voluntad, imponer un trágala a alguien
3) ( свобода) libertad fотпусти́ть на во́лю — poner en libertad, dar libertad, liberar vt
на во́ле — en libertad
••э́то в ва́шей во́ле — esto depende de usted
во́ля ва́ша, ва́ша до́брая во́ля разг. — como usted quiera, es usted el dueño
во́лею су́деб — por las veleidades de la suerte, así lo ha querido la suerte
дать во́лю воображе́нию — dar rienda suelta a la imaginación
дать во́лю слеза́м — dar curso libre (rienda suelta) a las lágrimas
на во́лю ( на свежий воздух) — al aire libre
* * *ж.1) voluntad fсвобо́дная во́ля — libre albedrío, arbitrio m
непоколеби́мая (желе́зная) во́ля — voluntad inflexible (de hierro)
си́ла во́ли — fuerza de voluntad (de carácter)
2) ( желание) voluntad fво́ля к побе́де — voluntad de vencer
после́дняя во́ля ( умирающего) — última voluntad
лю́ди до́брой во́ли — hombres de buena voluntad
по до́брой во́ле — de buena voluntad, de buen grado
не по свое́й во́ле — obligado, a pesar (en contra) de su voluntad
поми́мо (про́тив) во́ли ( кого-либо) — contra la voluntad (el deseo) (de)
навяза́ть свою́ во́лю — imponer su voluntad, imponer un trágala a alguien
3) ( свобода) libertad fотпусти́ть на во́лю — poner en libertad, dar libertad, liberar vt
на во́ле — en libertad
••э́то в ва́шей во́ле — esto depende de usted
во́ля ва́ша, ва́ша до́брая во́ля разг. — como usted quiera, es usted el dueño
во́лею су́деб — por las veleidades de la suerte, así lo ha querido la suerte
дать во́лю воображе́нию — dar rienda suelta a la imaginación
дать во́лю слеза́м — dar curso libre (rienda suelta) a las lágrimas
на во́лю ( на свежий воздух) — al aire libre
* * *ngener. libertad, volición, entraña, voluntad, grado -
8 судьба
судьба́sorto, destino;fat(al)o (рок).* * *ж.су́дьбы наро́дов — destinos de los pueblos
избра́нник судьбы́ — potroso m, el que tiene potra, suertudo m
игра́ судьбы́ — golpe de fortuna
иро́ния судьбы́ — veleidades de la fortuna
перст судьбы́ — el signo de la suerte, el dedo de Dios
превра́тности судьбы́ — reveses (peripecias) de la fortuna
оста́вить (бро́сить) на произво́л судьбы́ — abandonar a su propia suerte
реша́ть чью́-либо судьбу́ — decidir el destino de alguien
благодари́ть свою́ судьбу́ — estar agradecido a su estrella
искуша́ть судьбу́ — tentar la suerte
быть хозя́ином свое́й судьбы́ — regir sus propios destinos
••каки́ми судьба́ми? — ¿qué viento te ha traído?
во́лею суде́б — por las veleidades de la suerte; así lo ha querido la suerte
не судьба́ (+ дат. п.) — no tiene suerte (en)
кни́ги име́ют свою́ судьбу́ — tienen los libros su destino, "habent sua fata libelli"
* * *ж.су́дьбы наро́дов — destinos de los pueblos
избра́нник судьбы́ — potroso m, el que tiene potra, suertudo m
игра́ судьбы́ — golpe de fortuna
иро́ния судьбы́ — veleidades de la fortuna
перст судьбы́ — el signo de la suerte, el dedo de Dios
превра́тности судьбы́ — reveses (peripecias) de la fortuna
оста́вить (бро́сить) на произво́л судьбы́ — abandonar a su propia suerte
реша́ть чью́-либо судьбу́ — decidir el destino de alguien
благодари́ть свою́ судьбу́ — estar agradecido a su estrella
искуша́ть судьбу́ — tentar la suerte
быть хозя́ином свое́й судьбы́ — regir sus propios destinos
••каки́ми судьба́ми? — ¿qué viento te ha traído?
во́лею суде́б — por las veleidades de la suerte; así lo ha querido la suerte
не судьба́ (+ дат. п.) — no tiene suerte (en)
кни́ги име́ют свою́ судьбу́ — tienen los libros su destino, "habent sua fata libelli"
* * *ngener. fatalidad, hado, porvenir, destino, fortuna, suerte, sino -
9 волей-неволей
нареч.во́лею-нево́лею, хо́чеш не хо́чеш; хоч-не-хоч, хіть-не-хі́ть; ( невольно) мимово́лі, мимохі́ть -
10 воля
1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.* * *во́ляво́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею
-
11 воскресение
1) (из мертвых) воскресення, воскресіння. [Наше національне воскресення];2) (день недели) неділя, (уменьш.) неділо[е]нька, неділо[е]чка. Светлое воскресенье - Великдень (р. Великодня), свята неділя. Вербное воскресенье - Вербна неділя. Фомино воскресение - Провідна неділя, Дарна неділя. В воскресенье - в неділю, неділею. [Неділею до церкви піде (М. Вовч.)]. В одно воскресенье - котроїсь (одної) неділі. Каждое воскресенье - що-неділі. Каждое воскресение бывающий - щонедільний. [Щонедільний базар на Сухарівці (Крим.)].* * *рел., перен.воскресі́ння, воскресе́ння -
12 колея
колія, ум. колійка; путь (-ті) (ж. р.). [Віз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (Коцюб.)]. Поезд идёт по одной -лее - поїзд іде по одній колії (одною колією). Поезд стоит на 2-ой -лее - поїзд стоїть по другій путі (Звин.). Войти в -лею - увійти в колію. Войти в новую -лею - стати на нову колію (на нову путь). [Життя стане на нову колію (Касян.)].* * *ко́ліявы́бить из колеи́ — перен. ви́бити з ко́лії
-
13 воля
f Wille m; Freiheit (на В/П in A/D); на воле P im Freien; воля ваша wie Sie wollen; это в вашей воле es steht Ihnen frei; по своей воле freiwillig; волею судеб durch Zufall; брать волю sich (viel) herausnehmen; дать волю freien Lauf lassen; дать волю рукам F handgreiflich werden* * *во́ля f Wille m; Freiheit (на В/П in A/D);на во́ле pop im Freien;во́ля ва́ша wie Sie wollen;э́то в ва́шей во́ле es steht Ihnen frei;по свое́й во́ле freiwillig;во́лею суде́б durch Zufall;брать во́лю sich (viel) herausnehmen;дать во́лю freien Lauf lassen;дать во́лю рука́м fam handgreiflich werden* * *во́л|я1<-и>ж Wille mиме́ть си́лу во́ли Willenskraft besitzenво́ля2<-и>ж (свобо́да) Freiheit fдать во́лю свои́м чу́вствам seinen Gefühlen freien Lauf lassen* * *n1) gener. Freiheit, Wille -
14 веркблей
техн.ве́ркблей, -лею -
15 веркблей
техн.ве́ркблей, -лею -
16 воля
ж.1) volonté fво́ля к побе́де — la volonté de vaincre
челове́к большо́й во́ли — un grand caractère
свобо́дная во́ля — libre ( или franc) arbitre
име́ть си́лу во́ли — avoir du caractère
2) (желание, требование) volonté fво́ля наро́да — la volonté du peuple
лю́ди до́брой во́ли — les hommes de bonne volonté
после́дняя во́ля ( завещание) — dernières volontés
по до́брой во́ле — de bon gré
не по свое́й во́ле — malgré soi, contre son gré
про́тив во́ли кого́-либо — contre le gré de qn
3) ( свобода) liberté fотпусти́ть на во́лю кого́-либо — affranchir qn
на во́ле — en liberté
••э́то в ва́шей во́ле — cela dépend de vous
во́ля ва́ша, ва́ша до́брая во́ля разг. — comme vous voudrez, c'est votre affaire
во́ля ва́ша, но я с ва́ми не согла́сен — excusez-moi, mais je ne suis pas d'accord avec vous
во́лею су́де́б книжн. — par les caprices du sort
на во́лю ( на свежий воздух) разг. — au grand air
дать во́лю чему́-либо — donner libre cours à qch, donner carrière à qch
дать во́лю слеза́м — donner libre cours à ses larmes
дава́ть во́лю рука́м — avoir la main leste
* * *n1) gener. liberté, gré, vouloir, plaisir, volonté, vœu2) obs. arbitre -
17 судьба
ж.1) ( стечение обстоятельств) destin mпревра́тности судьбы́ — vicissitudes f pl du destin
избра́нник судьбы́ — élu m du destin
2) (доля, участь) sort mсчастли́вая судьба́ — sort heureux
••каки́ми судьба́ми? разг. — quel bon vent vous amène?
во́лею суде́б — par les caprices du destin
иро́ния судьбы́ — ironie f du destin ( или du sort)
бро́сить на произво́л судьбы́ — abandonner à son sort
не судьба́ ему́... — le sort n'a pas voulu qu'il...
* * *n1) gener. destinée, fatalité, fatum, hasard, destin, fortune, sort2) liter. lot, Parque -
18 гартблей
мет.гартбле́й, -лею -
19 ил
зеол. мул, (нанос) намул (-лу), (диал. гал.) намула, немола, шлям (-му), (глинистый) г[ґ]лей (-лею), (болотный) твань (-ни), тванюка, (на дне солён. озер) кал, калюка, пукал (- лу). Место реки, пруда, занесенное илом - замула, мулавина. Заносить, занести илом - замулювати и замуляти, замулити, (о мн. или местами) позамулювати и позамуляти що, (немного) примулити. [Багато тих перлів піски замулили (Черн.). І була-б трава, та позамулювало (Кан. п.)]. Заноситься, занестись илом - замулюватися и замулятися, мулитися, замулитися, (о мн.) позамулюватися; бути замуленим. [Над річкою городи позамулювались (Сл. Гр.)]. Наносить, нанести илу - намулювати и намуляти, намулити.* * *мул, -у, наму́л, -у; ( глинистый) глей, род. п. гле́ю -
20 камедь
клей (р. клею), гума. -медь аравийская - см. Гуммиарабик. -медь вишнёвая - клей (ґлей) (р. к[ґ]лею).* * *каме́дь, -ді; (вишнёвого, черешневого, сливового дерева) ґлей, род. п. ґле́ю
См. также в других словарях:
Лею — Местоположение города Лайу Лайу город, расположенный на острове Сент Винсент. Является крупнейшим городом и административным центром округа Сент Эндрю (государство Сент Винсент и Гренадины). Близ Лайу находится один … Википедия
освячення хліба, пшениці, вина та єлею — Те саме, що благословіння хлібів … Словник церковно-обрядової термінології
посудина для освячення хліба, пшениці, вина та єлею — Те саме, що лілійник … Словник церковно-обрядової термінології
жеңілею — (Жамб., Шу; Сем.: Абай, Көкп., Ақс.) жеңілдену, жеңіл болып қалу. Қылча көп жатса, чайыры кетіп солып ж е ң і л е й і п қалады (Жамб., Шу). Мынау жүк бастапқысына қарағанда, ж е ң і л е й і п қалған (Сем., Көкп.). Абайдың ой иесі боп, көзін ашып… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
заклеїти — лею, леїш, Св. Див. заклеювати … Словник лемківскої говірки
сожалеть — лею, леешь, несов., неперех. Испытывать жалость, сострадание, сочувствие к кому либо. ► Меня лечат, называют сумасшедшим, сожалеют! // Чехов. Припадок // … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
Лея Органа — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
Лейя Органа Соло — Персонаж «Звёздных войн» Лея Органа Деятельность Принцесса Альдераана (приёмная), Имперский сенатор Альдераана, дипломат Новой республики, глава Новой Республики, Джедай рыцарь Родная планета Полис Масса Раса … Википедия
Принцесса Лейя — Персонаж «Звёздных войн» Лея Органа Деятельность Принцесса Альдераана (приёмная), Имперский сенатор Альдераана, дипломат Новой республики, глава Новой Республики, Джедай рыцарь Родная планета Полис Масса Раса … Википедия
Принцесса Лея — Персонаж «Звёздных войн» Лея Органа Деятельность Принцесса Альдераана (приёмная), Имперский сенатор Альдераана, дипломат Новой республики, глава Новой Республики, Джедай рыцарь Родная планета Полис Масса Раса … Википедия
Энакин Скайуокер — Персонаж «Звёздных войн» Энакин Скайуокер Деятельность Рыцарь Джедай, член Совета Джедаев, Командор Республиканской а … Википедия
