жебрати

 жебрати

жебрати Г, К; зек'ат тиленпросити милостиню, жебрати Г.

1. n

жебрацтво; дармоїдство

2. v

1) жебрачити; жити чужим коштом

2) випрошувати, вимолювати

3) діал. натовкти черево, нажертися

* * *

1. n

1) штовханина; товкотнеча, давка

2) амер., розм. енергійна діяльність; наполегливість, напористість

2. v

1) штовхати (ся); тіснити (ся)

2) протискатися, протовплюватися (into, through, out of)

3) наштовхуватися (against)

4) примушувати, підганяти; квапити (to, into)

5) амер. діяти енергійно, швидко

* * *

1) штовханина, тиснява

2) енергійна діяльність; енергія, напір, напористість

3) шахрайство; афера; махінації, спекуляція ( наркотиками); нав'язування ( товару); заманювання ( в гральний дім або дім розпусти)

1) штовхати, пхати, тіснити; штовхатися, тіснитися; (through, into, out of) пробиратися, протовплюватися; ( against) натрапляти

2) (часто to, into) примушувати, підганяти, квапити

3) aмep. діяти швидко, енергійно

4) aмep.; cл. жебрати; клянчити; красти, бути кишеньковим злодієм; займатися проституцією ( вуличною); заманювати чоловіків; шахраювати; займатися махінаціями; торгувати з-під поли ( наркотиками); нав'язувати, збувати ( товар); зазивати, заманювати ( в гральний дім або дім розпусти)

1) бути не в настрої; дутися

2) прикидатися нещасним; лицемірити

3) жебрувати, старцювати; канючити; циганити

4) обманювати, дурити

* * *

1) = mumble II

2) дутися, бути не в гуморі; прикидатися нещасним; лицемірити

1) злидарювати; жебрати; канючити

2) icт., обманювати

1. n

1) ручка каструлі

2) (тж р.) амер. довгий, вузький виступ території між двома іншими територіями

3) амер. жебрацтво

2. v амер., розм.

1) просити милостиню, жебракувати

2) перен. випрошувати

3) старцювати, бідувати

* * *

1) ручка каструлі або сковорідки

2) cл. ( Panhandle) довгий вузький виступ території між двома іншими територіями

3) cл. жебрацтво; випрошування

1) просити милостиню, жебрати; випрошувати

2) злидарювати, бідувати

1. n

1) розм. провізія (харчі) на дорогу

2) їжа

3) перен. пожива (для розуму)

4) (скор. від proctor) проктор, наглядач (в університеті)

5) гострокінцевий інструмент; стилет

2. v

1) старцювати, жебрачити

2) виконувати обов'язки прокгора (тж proctorize)

3) протикати, простромлювати; заколювати

* * *

1) провізія на дорогу

2) прост. їжа; пожива ( для розуму)

1) гострий інструмент або знаряддя; стилет

2) поштовх; стусан

v розм.

1) поцупити, свиснути; добути

2) виканючувати, випрошувати; жебрачити

3) амер. жити за чийсь рахунок

* * *

v; сл.

1) вкрасти, поцупити; добути

2) клянчити, випрошувати, жебрати

1) штовханина, тиснява

2) енергійна діяльність; енергія, напір, напористість

3) шахрайство; афера; махінації, спекуляція ( наркотиками); нав'язування ( товару); заманювання ( в гральний дім або дім розпусти)

1) штовхати, пхати, тіснити; штовхатися, тіснитися; (through, into, out of) пробиратися, протовплюватися; ( against) натрапляти

2) (часто to, into) примушувати, підганяти, квапити

3) aмep. діяти швидко, енергійно

4) aмep.; cл. жебрати; клянчити; красти, бути кишеньковим злодієм; займатися проституцією ( вуличною); заманювати чоловіків; шахраювати; займатися махінаціями; торгувати з-під поли ( наркотиками); нав'язувати, збувати ( товар); зазивати, заманювати ( в гральний дім або дім розпусти)

1) = mumble II

2) дутися, бути не в гуморі; прикидатися нещасним; лицемірити

1) злидарювати; жебрати; канючити

2) icт., обманювати

1) ручка каструлі або сковорідки

2) cл. ( Panhandle) довгий вузький виступ території між двома іншими територіями

3) cл. жебрацтво; випрошування

1) просити милостиню, жебрати; випрошувати

2) злидарювати, бідувати

1) провізія на дорогу

2) прост. їжа; пожива ( для розуму)

1) гострий інструмент або знаряддя; стилет

2) поштовх; стусан

v; сл.

1) вкрасти, поцупити; добути

2) клянчити, випрошувати, жебрати

выклянчить канючити, виканючувати, виканючити, жебрати, вижебрувати, вижебрати, дайкати, видайкати. [Побачили вони в мене ті гроші. Зараз: «дай! дай!» - доки видайкали].

* * *

несов.; сов. - в`ыклянчить

выпросить випрохувати, випрохати, випросити; (униженно) шапкувати; (божьим именем) розбогарадити що, збогарадитися чого. [Чи не збогараджуся у вас пшінця?]; (милостыню) жебрати, вижебрати, злидарити; (настойчиво) домогтися. [Поки було доможемось молока у пані]. Выпрошенный - проханий, випроханий, вижебраний.

* * *

несов.; сов. - выпросить

канючити чого в кого, циганити, (попрошайничать) лабзюкати де, лабзюкувати, жебрати що в кого, миркати; срвн. Канючить 1 и Попрошайничать. [Пригадую колись ходив я по хаті за матір'ю і канючив хліба (Васильч.). Жебрала, неначе стара циганка (Н.- Лев.)].

* * *

I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);

2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;

3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].

II. Мир -

1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];

2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];

3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];

4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;

5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);

6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;

7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;

8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;

9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.

* * *

1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у

2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю

2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення