Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

жару

  • 1 жар

    1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];
    2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;
    3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;
    4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;
    5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];
    6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -
    1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);
    2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.
    * * *
    1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у
    2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску
    4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -у

    с \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом

    Русско-украинский словарь > жар

  • 2 коробить

    -ся жолобити, -ся, корчити, -ся, дубити, -ся, корючити, -ся, коцюр(у)бити, -ся, кожушити, -ся, шкарубити, -ся; (гнуть, -ся) гнути, -ся; срвн. Покоробить, -ся. [Клепки роблять із матеріялу колотого, такий матеріял і жолобиться менше (Бондарне вироб.). Дошка на сонці дубиться (Сл. Ум.). Листя сохне й коцюрбиться (Липов.)]. Обечайки -бят на огне - оби[е]чайки гнуть на вогні. От жару доски -бит - від (з) жару (від (із) спеки) дошки жолобляться (дубляться). Меня от стужи так и -бит - мене з (від) холоду аж корчить (корючить). Его -бит от таких слов - його аж кидає (корчить, кривить) від таких слів. Коробленный - жолоблений, корчений.
    * * *
    1) жоло́бити
    2) ( сводить судорогами) ко́рчити, судо́мити, скру́чувати
    3) ( возмущать) обу́рювати

    Русско-украинский словарь > коробить

  • 3 добела

    до білого, біло, (о белье) дочиста. [Розпечений, до білого жару = раскалённый добела. Рушники біло повибілювалися. Виперу сорочку дочиста].
    * * *
    тж. добел`а; нареч.
    1) ( до белизны) до бі́лого; ( до чистоты) до́чиста и дочи́ста
    2) ( до белого каления) до бі́лого [жа́ру]

    Русско-украинский словарь > добела

  • 4 докрасна

    до червоности, доки (поки) почервоніє. [Відморожене треба терти, доки почервоніє]. Раскалить докрасна - розпекти до жару, до червоности, аж доки почервоніє.
    * * *
    тж. докрасн`а; нареч.
    до черво́ності, по́ки не почервоні́є; ( до красного каления) до черво́ного [жа́ру]

    Русско-украинский словарь > докрасна

  • 5 задавать

    задать
    1) давати, дати (завдаток);
    2) за(в)давати, за(в)дати, загадувати, загадати. -дать вопрос, загадку, задачу, урок, работу - завдавати (завдати) питання, завдавати (завдати, загадувати, загадати) загадку, за(в)дачу, завдання, роботу. [Загадав роботу на цілий тиждень. Загадала прясти]. -вать тон - перед вести, надавати тону. -вать тон (в хоре) - давати (дати) тон. -дать лошадям корм (овёс, сено) - закладати (позакладати) коням їсти (вівса, сіна). -вать (-дать) трёпку (жару, перцу) - завдавати (завдати) гарту, бобу, чосу, прочухана, сипати (всипати) бобу, давати (дати) затірки, перцю з маком кому. Задаваемый - загадуваний. Заданный - за(в)даний, загаданий.
    * * *
    несов.; сов. - зад`ать
    1) задава́ти, -даю́, -дає́ш, зада́ти, -да́м, -даси́; ( назначать работу) зага́дувати, загада́ти

    \задаватьть вопро́с кому́ — ста́вити, поста́вити пита́ння (запита́ння) кому́, пита́ти, спита́ти (запи́тувати, запита́ти) кого́

    \задаватьть тон — задава́ти, зада́ти тон; ( в хоре) дава́ти, да́ти тон

    2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; (свадьбу, обед) справля́ти, спра́вити
    3) (причинять, делать что-л. неприятное) завдава́ти, завда́ти

    \задаватьть пе́рцу (жа́ру) — дава́ти, дати (сов. зада́ти, уси́пати) пе́рцю, дава́ти, да́ти кла́ду (шква́рки, ку́чму), сов. уте́рти ма́ку

    \задаватьть стра́ху — завдава́ти, завда́ти страху́ (жаху́)

    4) ( давать корм скоту) диал. дава́ти, да́ти, заклада́ти, закла́сти; ( сыпучие корма) засипа́ти, заси́пати

    \задаватьть ло́шади овса́ — дава́ти, да́ти (заси́пати, заси́пати, заклада́ти, закла́сти) коне́ві вівса́

    Русско-украинский словарь > задавать

  • 6 игла

    Иголка, Иголочка
    1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;
    2) (у животных) голка, колька, колючка;
    3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];
    4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);
    5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.
    * * *
    1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця
    2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка
    3) ( у животных) го́лка, колю́чка
    4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -а

    адмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль

    морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка

    Русско-украинский словарь > игла

  • 7 иголка

    Иголочка см. Игла.
    * * *
    см. игла 1), 3)

    до \иголкаки — ( всё) до ни́тки; до цу́рки, до [ма́кового] зе́рнятка

    \иголкаки не подпусти́ть (не подточи́ть) — ( не придраться) не приде́ртися, не придра́тися

    как \иголка ка в стогу́ се́на [исче́знуть, затеря́ться] — як го́лка в сі́ні (в ски́рті сі́на) [зни́кнути, загуби́тися]; як Сірко́ в база́рі [пропа́сти]

    как на \иголка ках [сиде́ть, быть] — як на го́лках (на шпи́чках, на шпи́льках, на жару́) [сиді́ти, бу́ти]

    не \иголка ка, найдётся — не го́лка, зна́йдеться

    Русско-украинский словарь > иголка

  • 8 курильница

    1) (сосуд) курильниця, (диал.) курушка. [І поробиш курильниці до жертівника (Біблія). Набрала в курушку жару, насипала ладану і заходилася курити в хаті (Богодухів)];
    2) см. Коптильня.
    * * *
    кури́льниця

    Русско-украинский словарь > курильница

  • 9 невидимый

    1) (скрытый от глаз) невидимий, (не только незримый) незримий, (невидный) невидний, (никем не замеченный) небачений. [Замовкли музики, співці невидимі співають (Л. Укр.). Немов вела розмову з якимись невидимими сусідами (Франко). Ми несли кайдани невидимі (Л. Укр.). Я побачив, що стою нишком, незримий, у його кімнаті (Крим.). Ти здержуєш усю будову нашу, хоч сам невидний (Л. Укр.). Прощалися ми без сльозини, а небачені сльози давили (Грінч.)]. -мый спектр - невидимий спектр. -мые чернила - невидиме чорнило. -мый глазом - невидний на око; недоступний окові (зорові). [Захисток, недоступний людському окові (Грінч.)]. Отдалённые звёзды -мы простым глазом - далеких (віддалених) зір не видно голим (простим) оком (на голе око);
    2) (недоступный зрению) невидимий, незримий. [З речей видимих люди почали переносити ознаки на речі невидимі (Рада). Вітер бив по полях своїми невидимими крилами (Грінч.). Немов міцна, невидима рука вхопила його за груди (Франко). Спішить до незримої ціли (Франко)]. -мый мир - невидимий (незримий) світ. -мая сила - невидима (незрима) сила;
    3) (незамечаемый) непомітний, непримітний; срв. Незаметный. [Огненне коло сонця сипле непримітними іскорками жару (Мирний)]. -ные миру слезы - непомітні (невидимі, невидні) для світу сльози.
    * * *
    невиди́мий и неви́димий, незри́мий; ( невидный) неви́дний; ( незаметный) непомі́тний

    \невидимыйая си́ла (рука́) — неви́дима си́ла (рука́)

    Русско-украинский словарь > невидимый

  • 10 обжаривать

    обжарить
    1) (пожарить хоророшо снаружи) обсмажувати, обсмажити що (курча, рибу);
    2) (изжарить) засмажувати, засмажити, пекти, спекти; (на жару) пряжити, упряжити, пекти, спекти (напр., картоплю, горох). Срв. Изжарить;
    3) (о солнце) пекти, обпікати, об[по]пекти, смалити, об[по]смалити, жарити, об[на]жарити кого, що. Обжаренный - обсмажений, засмажений, с[об]печений, обсмалений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - обж`арить
    обжа́рювати, обжа́рити, обсма́жувати, обсма́жити

    Русско-украинский словарь > обжаривать

  • 11 обжигать

    обжечь
    1) о(б)пікати, о(б)пекти кого, що [Обпік руку праскою], упікати, упекти [Не впечи руки коло жару], обпалювати, обпаляти, обпалити що; (волосы, шерсть, свинью и т. д.) обсмалювати, обсмалити; (кипятком и т. п.) о(б)шпарювати, о(б)шпарити. [Геть обшпарив руку];
    2) (кирпич, горшки, угли, руду и т. п.) випалювати, випалити. Обожжённый -
    1) обпечений, обпалений, обсмалений, о(б)шпарений;
    2) випалений.
    * * *
    несов.; сов. - обж`ечь
    1) обпа́лювати, обпали́ти и пообпа́лювати, опа́лювати и опаля́ти, опали́ти; (сжигать поверхность чего-л.) спа́лювати, спали́ти и попали́ти; (преим. волосы, шерсть, щетину) обсма́лювати, обсмали́ти и пообсма́лювати
    2) ( причинять ожог) обпіка́ти, обпекти́ и пообпіка́ти, опіка́ти, опекти́ и поопіка́ти и попекти́, несов. упекти́; (несов.: перен.) ужа́лити; ( кипятком) обпа́рювати, обпа́рити и пообпа́рювати, обшпа́рювати, обшпа́рити, опа́рювати, опа́рити, ошпа́рювати, ошпа́рити и пошпа́рити
    3) техн. випа́лювати, ви́палити и повипа́лювати

    Русско-украинский словарь > обжигать

  • 12 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 13 перелопаться

    полопати(ся), потріскати(ся). [Полопали(сь) усі струни. Потріскали(сь) горшки з (від) жару]. Срв. Перетрескаться.
    * * *
    потрі́скатися; потрі́скати

    Русско-украинский словарь > перелопаться

  • 14 подгребать

    подгрести (граблями) - см. Подграбливать. -баться к чему вёслами - веслувати, гребтися до чого. -бать горящие угли к чему - підгортати, підгорнути жар до чого. [Підгорни ще жару до горщика].
    * * *
    несов.; сов. - подгрест`и
    підгріба́ти, підгребти́ и попідгріба́ти; ( лопатой) підгорта́ти и підго́ртувати, підгорну́ти и попідгорта́ти; ( вёслами) веслува́ти, підвеслува́ти

    Русско-украинский словарь > подгребать

  • 15 посещать

    посетить
    1) відвідувати, відвідати, провідувати, провідати, навідувати, навіда[и]ти, завідувати, завідати кого, навідуватися, навідатися, завітати, дозвідуватися, дозвідатися до кого, навіджати кого, візитувати кого, входжати до кого, ходити до кого, (часто) учащати, внаджуватися, внадитися, (не надолго) навертатися, навернутися. [Сердечно радію, коли ти відвідаєш мене (Мова). Провідачі натовпом почали мене провідувати (Кониськ.). Професор пішов навідати художницю Петрову (Крим.). Двір, гумно і сад, шпіхлір і коршму й тік - все чисто навідить (Франко). Одного ранку, ще до сонця, по білій росі завідав він мене у пасіці (М. Вовч.). Кого бог любить, того й навіджає (Ном.). Кому держать господу та земляків своїх візитувати (Куліш). Де люблять, не вчащай, де не люблять, не бувай]. -тить на короткое время - прийти на короткий час, (образно) прибігти, мов огню (жару) вхопити. -щать слишком часто (надоедливо) - хати холодити, рипатися;
    2) (почтить) навідувати, навідати, обдаровувати, обдарувати кого чим. [Навідай нас, боже, ласкою своєю]. -тили нас бедствия - зуспило нас лихо. Бог -тил его несчастиями - обминув його бог ласкою; бог покарав його. Посещаемый - відвідуваний, провідуваний, навідуваний. Посещённый - відвіданий, провіданий, навіданий.
    * * *
    несов.; сов. - посет`ить
    (кого-что) відві́дувати, відві́дати (кого-що), несов. завіта́ти (до кого-чого)

    Русско-украинский словарь > посещать

  • 16 потрескаться

    порепатися, потріскати, -ся, поколотися, (о камне, штукат., стене и т. п. ещё) полупатися, (об оболочке орехов, семян т. п.) полускати(ся). [Аж шкура на їх порепалась. Хліб порепався з одного боку (Гр. Григ.). Ворота кам'яні з великого жару потріскалися (Стор.). Жовта глина покололась (на стінах) та пообсипалась (Коц.)]. Потрескавшийся - порепаний, потрісканий, поколений, полупаний. [Порепані чорні руки (Грінч.). Поколені жовті стіни (Коц.). Полупана стіна Мирн.)].
    * * *
    потрі́скатися; потрі́скати; (о коже, земле, плодах) поре́патися; ( покрыться трещинами) поколо́тися, полу́патися, поколупа́тися; ( полопаться) полу́скатися, полу́скати

    Русско-украинский словарь > потрескаться

  • 17 приставлять

    приставить
    1) (поставить вплоть, близко что к чему) приста(но)вляти, приставити, пристановити. [Приста(но)вила драбину до стіни. Приставила горщик до жару];
    2) притуляти, притулити. [Притулив пістоль до лоба]; (пришить, прикрепить) приста(но)вляти, приста(но)вити. [Бережи голову, бо другої не приставиш (Ном.)];
    3) (прибавлять, расширять) пристановляти, пристановити, примощувати, примостити. [Пристановила ще пілку, щоб ширша спідниця була. Примостив дошку до ослону та й ліг];
    4) (кого к какой-либо работе) становити, поставити, приста(но)вляти, приста(но)вити, (о мн.) поприста(но)вляти до чого за кого. [Хто-ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять (Мил.). Сьогодні уперше нас поставлено до роботи (М. Вовч.). Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини (Г. Барв.)]. Приставленный - приста(но)влений; притулений; примощений; поста(но)влений. -ться - приста(но)влятися, приста(но)витися, притулятися, притулитися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прист`авить
    1) приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти; ( прислонять) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти
    2) спец. дото́чувати, доточи́ти

    Русско-украинский словарь > приставлять

  • 18 сгорать

    несов.; сов. - сгор`еть
    згоряти и згора́ти, згорі́ти; (в огне, на жару) спа́люватися, -лююся, -люєшся, спали́тися, -лю́ся, -лишся; (сов.: в огне) огне́м піти́ (пі́де)

    \сгорать ра́ть любо́вью — пала́ти коха́нням

    \сгорать ра́ть от любопы́тства — аж пала́ти (аж тремті́ти, пропада́ти) з ціка́вості

    \сгоратьра́ть со (от) стыда́ — горі́ти (згоря́ти, згора́ти) від со́рому

    \сгорать ре́ть дотла́ — згорі́ти (о погорельцах: погорі́ти) до ре́шти (доще́нту, до пня, до оста́нку, дотла́); вогне́м піти́

    Русско-украинский словарь > сгорать

  • 19 Жарёха

    1) см. Жаркое;
    2) (сечение розгой) хлоста. Жарёху дать (высечь) - всипати жару, хлости[у] дати кому. См. Высечь.

    Русско-украинский словарь > Жарёха

  • 20 Истаевать

    и Истаивать истаять
    1) танути, станути, розтавати, розта(ну)ти, топитися, розтопитися, (о мн.) потанути; срвн. Таять, Раставать. [Віск од жару тане (Куліш). Свічка топиться (Сл. Шейк.)];
    2) (перен.: о человеке) танути, станути, марніти, змарніти, (о мн.) помарніти, (о деньгах, имуществе) переводитися, перевестися. [Станула, як віск (М. Вовч.)]. Деньги -яли - гроші перевелися, грошей стало тонко. Истаенный - станутий, розтанутий и розталий, розтоплений.

    Русско-украинский словарь > Истаевать

См. также в других словарях:

  • Жару — Муниципалитет Жару Jaru Флаг Герб …   Википедия

  • жару тәсілдері — (Способы взрывания) жару ісіндегі жарудың отты және электрлік деп аталатын негізгі екі тәсілі. Отты тәсілде тұтандырғыш капсюльдің жарылысы от тасымалдаушы баудың жануы арқылы іске асады. Бұл тәсіл жарылғыш заттың жеке зарядтарын жару үшін… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • жару жұмыстары — (Взрывные работы) жарылғыш заттармен өткізілген жару жұмыстары. Ж.ж н инженерлік әскер бөлімшелері немесе әскер түрінің арнайы дайындалған командалары орындайды. Олар мина жарылғыш бөгеттер мен жарылмайтын инженерлік бөгеттер орнатуда, сонымен… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • жару — 1 (Гур., Маңғ.) жыру. Асау тайдың басын тарта тарта сулық аузын ж а р ы п қанатып тастапты (Гур., Маңғ.) 2 (Ауғ.; Ир.) қабу, тістеу. Әминахунның оғлын ит ж а р д ы (Ир.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • Жару тебе (вам) в печь! — Яросл. Приветственное пожелание хозяйке. ЯОС 4, 40 …   Большой словарь русских поговорок

  • Давать жару — ДАВАТЬ ЖАРУ. ДАТЬ ЖАРУ. Разг. Экспрес. Проявлять себя в полную силу. Хозяева, войдя в азарт, громкими возгласами подбадривали нас: Давай, жми!.. Вот молодчина! Ай да девка! Вот даёт жару! Молодец! Эх вы, бедолаги! Обскакала вас девчонка! (Н.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Дать жару — ДАВАТЬ ЖАРУ. ДАТЬ ЖАРУ. Разг. Экспрес. Проявлять себя в полную силу. Хозяева, войдя в азарт, громкими возгласами подбадривали нас: Давай, жми!.. Вот молодчина! Ай да девка! Вот даёт жару! Молодец! Эх вы, бедолаги! Обскакала вас девчонка! (Н.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Задавать жару — кому. ЗАДАТЬ ЖАРУ кому. Прост. Экспрес. Жестоко расправляться с кем либо. Перестрелка стала стихать, и из боковой улицы высыпали оживлённые говором солдаты. Цел, Петров? спрашивал один. Задали, брат, жару. Теперь не сунутся, говорил другой (Л. Н …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Задать жару — ЗАДАВАТЬ ЖАРУ кому. ЗАДАТЬ ЖАРУ кому. Прост. Экспрес. Жестоко расправляться с кем либо. Перестрелка стала стихать, и из боковой улицы высыпали оживлённые говором солдаты. Цел, Петров? спрашивал один. Задали, брат, жару. Теперь не сунутся, говорил …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Поддавать жару — кому. ПОДДАТЬ ЖАРУ кому. Разг. Экспрес. Активно воодушевлять, подстёгивать, побуждать к какому либо действию, решению. Посылаю письмо Вяземского, чтобы пристыдить вас и поддать вам, если можно, жару. Он же беспечен, когда надобно действовать… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Поддать жару — ПОДДАВАТЬ ЖАРУ кому. ПОДДАТЬ ЖАРУ кому. Разг. Экспрес. Активно воодушевлять, подстёгивать, побуждать к какому либо действию, решению. Посылаю письмо Вяземского, чтобы пристыдить вас и поддать вам, если можно, жару. Он же беспечен, когда надобно… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»