Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

жалю

  • 1 жалость

    сострадание сожаление к кому, чему) жаль (р. -лю, м. р.) до кого, до чого, для кого, для чого, про кого (о ком), жалощі (р. -щів), (редко) жалість (р. -лости). [Жаль сповняв її серце = ж. наполняла её сердце. І відчув він невимовний жаль до бідолашної дівчини (Крим.). Для мене в твоєму серці нема жалю! Глянь на мене привітніше, ну з жалощів одних (Тоб.)]. Без -сти - без жалю, без жалощів. Жалость охватывает кого - жаль бере (пориває) кого. Ж. охватила кого - жаль узяв (обняв) кого. Возбудить -лость в ком - викликати жаль у кому. Какая жалость - який жаль, як жаль (жалко), яка шкода! Из -лости к кому - з жалю, з жалощів до кого; жаліючи, шкодуючи кого.
    * * *
    жаль, -лю и -лю́, жа́лість, -лості, жа́лощі, -щів

    какая \жалость ть! — яки́й жаль!, яка́ шко́да!

    Русско-украинский словарь > жалость

  • 2 сожаление

    1) жаль, род. п. жа́лю и жалю́

    без \сожаление ния — без жалю́

    из \сожаление ния к кому́ — з жалю́ до ко́го, жалі́ючи кого́

    к [вели́кому, глубо́кому] \сожаление нию — на превели́кий жаль

    2) ( сочувствие) співчуття́; (жалость, сострадание) жалкува́ння, жа́лощі, -щів, жа́лування, жалі́ння

    Русско-украинский словарь > сожаление

  • 3 горе

    I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);
    2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!
    II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.
    * * *
    I сущ.
    го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; и

    го́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто

    помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)

    II нареч.
    догори́, уго́ру

    Русско-украинский словарь > горе

  • 4 жалкий

    1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];
    2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];
    3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].
    * * *
    1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний
    2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний
    3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний

    Русско-украинский словарь > жалкий

  • 5 огорчать

    огорчить кого завгорювати, завгорити кому, загорчати, загорчити кому, смутити, засмучувати, засмутити кого, жалю, туги кому завдавати, завдати, прикрості чинити кому. Чем он её -чил? - чим він їй завгорив (загорчив)? Меня очень -чают эти ссоры - мене дуже болять оці сварки, великого жалю завдають мені оці сварки. Огорчённый - засмучений, зажурений, вражений.
    * * *
    несов.; сов. - огорч`ить
    засму́чувати и смути́ти, засмути́ти и позасму́чувати и посмути́ти, завдава́ти бо́лю (жа́лю́, при́крості), завда́ти бо́лю (жа́лю́, при́крості), при́кро вража́ти, при́кро вра́зити

    Русско-украинский словарь > огорчать

  • 6 Кручинить

    (кого) журити кого, завдавати жалю кому, крушити кого; срвн. Печалить. [Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю (Пісня). Журба сушить, журба крушить козаченька молодого (Пісня)].

    Русско-украинский словарь > Кручинить

  • 7 Наделывать

    наделать
    1) что - см. Надделывать;
    2) чего - а) (изделий) нароблювати и наробляти, наробити, (о мног.) понароблювати, понаробляти чого, (неумело, без толку, сов.) напартачити, набазграти, напорати, (пров.) награмузляти чого. [Ляльок наробили (Богодух.). Понароблював вил та грабель і повіз продавати (Канівщ.). Чого оце ти тут награмузляв? (Липовеч.)]; б) чего, что (о поступках) - нароблювати и наробляти, наробити, начинити, (натворять) натворювати, натворити чого, що, накоювати, накоїти, наброїти чого, нашкодити, (о мног.) понароблювати, понаробляти, понатворювати, понакоювати чого. [Доню моя, що ти наробила? (Шевч.). Дурниць чимало наробила (Київ). Не малого колоту ся новина по всіх селах і городах начинила (Куліш). Багацько погани накоїв (Крим.). Тепер- же на мене звертає, сама наброївши біди (Котл.). Багато за свій вік нашкодив (Канівщ.)]. -лать себе беды - напитати (наробити) собі лиха (біди). -лать зла кому - наробити зла (лиха) кому, (пров.) зазлостити кому. [Почне каламутити в громаді, може лиха наробити (Грінч.). Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого-б він хотів (Черкащ.)]. -лать печали кому - жалю (суму) завдати (наробити) кому. [Та жалю наробила, та серце засмутила (Грінч. III)]. -лать хлопот - завдати клопоту (турбот(и)). [Я вашій щирості турботи завдала (Самійл.)]. -дать шуму (крику), тревоги - наробити галасу (ґвалту), нагаласувати, наґвалтувати, збити бучу, (образно) шелесту великого наробити.

    Русско-украинский словарь > Наделывать

  • 8 бездушный

    1) бездушний, мертводушний, нечулий;
    2) неживий, мертвий, бездушний [Бездушне тіло];
    3) немилосердний, лютий, нежалісливий. Бездушно - бездушно, немилосердно, без жалю.
    * * *
    1) безду́шний; ( мёртвый) ме́ртвий, неживи́й
    2) ( лишённый чуткости) безду́шний, нечу́лий; ( бессердечный) безсерде́чний; ( безжалостный) безжа́лісний, безжа́льний, немилосе́рдний, немилосе́рдий, лю́тий
    3) ( холодный) безду́шний, холодний

    Русско-украинский словарь > бездушный

  • 9 безжалостно

    нареч.
    безжа́лісно, безжа́льно, без жалю́ и без жа́лю, немилосердно, немилосе́рдо; ( жестоко) лю́то

    Русско-украинский словарь > безжалостно

  • 10 безжалостный

    нежалісливий, немилосердний, безжальний, немилостивий, живоїд. -но - немилосердно, немилостиво, без жалю.
    * * *
    безжа́лісний, безжа́льний, немилосе́рдний, немилосе́рдий; ( жестокий) лю́тий

    Русско-украинский словарь > безжалостный

  • 11 выпивать

    выпить
    1) випивати, випити; (с жадностью) видудлювати, видудлити, вижлу[о]ктати, спивати, спити (іспити). [Запале насіння, коріння пускає і силу чужую без жалю спиває]; (часть) надпивати, надпити;
    2) (о хмельном) випивати, випити, чаркати, чаркуватися, чарчину вкинути, хилити, вихиляти, хильнути, вихилити, кубрячити, торкати, торкнути, клюкати, смикати, смикнути, хлебеснути, укутати; (сразу, очень быстро) черкнути, дмухнути, видмухнути, хильцем ковтнути. Выпивать много (шутливо) - палю забивати. Выпить следует - по чарці треба. Выпить по случаю чего - покропити що, запити могоричі. Выпить в заключение - на потуху; (на дорогу) випити на коні, гладити дорогу; (за чьё здоровье, счастье) пити до кого, перепивати кого. Выпить лишнее - перебрати через край, добре перехилити. Есть постоянные случаи выпить - (шутл.) нашим усе чарчина ворочається. Любить выпить - (шутл.) не проливати, частенько до скляного бога прикладатися;
    3) выпивать (иметь привычку) - запиватися, у горілку вкидатися, заживати чарку, не розминатися з чаркою, закидати, хилити чарку, куликати. Быть выпивши - бути на підпитку, на підпитках, бути підпилим, підпитим, під чаркою, підчарченим, підп'яним; у голові було, у голові джмелі гули.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпить
    1) випива́ти, ви́пити и мног. повипива́ти
    2) (несов.: иметь склонность к спиртным напиткам) випива́ти; чаркува́ти

    Русско-украинский словарь > выпивать

  • 12 выплакивать

    выплакать
    1) виплакувати, виплакати, проплакати, сплакати, виливати (вилити) сльозами. [Виплакала карі очі. Висохну од жалю і проплачу очі. Сплакала очі];
    2) (добыть плачем) виплакати. [Виплакала в матери, щоб не віддавала за нелюба]. Выплаканный - виплаканий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыплакать
    випла́кувати, ви́плакати

    Русско-украинский словарь > выплакивать

  • 13 доставлять

    доставить
    1) привозити, привезти, довозити, довезти, приставляти, приставити, пристановити; спроваджувати (провадити), спровадити (гал.). [Законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Франко). Вони дрова продають дешево, та не приставляють. Ми вас у город пристановимо поцінно. Аж з Рейну і з Угорщини бочками провадили рейнське і всякі налитки (Стор.)];
    2) (поставлять) постачати, постачити, достачати, достачити, вистачати, вистачити, достарчати, достарчити; (угощение) поставлятися, поставитися. -ть вдоволь - настачати, -ся, настачити, -ся. [Галичина постачала культурних робітників на всю Україну (Н.-Лев.). На всіх і страви не настачиш. За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Хоч застався, а постався! (Ном.). Прядива на верівки не настачилися];
    3) (причинить) завдавати, завдати, спричиняти, спричинити чого кому. [Великого клопоту завдав мені син. Слаба дитина багато ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. Доставить неприятность, огорчение - завдати прикрости, завдати жалю. Доставлять утешение, радость кому - тішити, потішити кого, завдати втіхи кому. [Потішила ти мене, донечко, онуком].
    * * *
    несов.; сов. - дост`авить
    1) ( препровождать к месту назначения) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти (кого-що); достача́ти, доста́чити; диал. достарча́ти, доста́рчити (що, чого); доправля́ти, допра́вити (кого-що)
    2) (давать, предоставлять) дава́ти, да́ти (що), надава́ти, нада́ти (що, чого)
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти (чого́)

    Русско-украинский словарь > доставлять

  • 14 жалеть

    1) (сожалеть кого-чего и о ком-чём) жалувати кого-чого, за ким, за чим, жаліти кого-чого, жалкувати, шкодувати кого-чого, за ким, за чим [Тато нас не жалує. Жалує за мною. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Не вовка, а овець тут треба жалкувати. Усі його шкодують. Тепер шкодувала, що так зробила (Грінч.)], бідувати за ким. [Всі люди за їм бідують, що хороший був чоловік (Переясл. п.)];
    2) (беречь, щадить, скупиться) жалувати и проч. що, чого, кого, шанувати. [Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Грошей не жалувала. Хоче купити, а гроші (грошей) шкодує. За роботою не шанував Грінченко свого здоров'я (Єфр.)]. Не жалея - не жалкуючи, не жаліючи, без жалю, без ощадку. [Проливали вони свою гарячу кров без ощадку (Кул.)].
    * * *
    1) ( испытывать жалость) жалі́ти, жа́лувати, -лую, -луєш
    2) (о ком-чём, чего - печалиться, сокрушаться) жалкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (за ким-чим, про що), шкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш (за ким-чим), жа́лувати (за ким-чим, про що, чого́)
    3) ( скупиться) шкодува́ти, жалкува́ти, жалі́ти, жалува́ти; (щадить, беречь) шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш, берегти́, -режу́, -ш
    4) ( любить) диал. жа́лувати

    Русско-украинский словарь > жалеть

  • 15 жалеющий

    прич.
    яки́й (що) жалі́є; сповнений жалю́; прил. жа́лісливий, жа́лісний, співчутли́вий

    Русско-украинский словарь > жалеющий

  • 16 замолчать

    1) см. Замалчивать (что), Умалчивать (о чём);
    2) (умолкнуть) замовкнути и замовкти, змовкнути, умовкнути, заніміти, замкнути уста (рота), (утихнуть) з(а)нишкнути, затихнути, ущухнути, (шутл.) укуситися за язик, (грубо) стулити губу (писок), заткнути каглу (писок). -лчи - цить! (грубо) замкни (стули) губу и т. д. -чишь ли ты? - чи ти замовкнеш? (грубо) чи тобі заціпить? Заставлять заставить -чать кого - замикати, замкнути кому уста, (грубо) губу, (окриками) зацитькувати, зацитькати кого. [Якби вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > замолчать

  • 17 из

    и Изо предл. с род. пад.
    1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;
    2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.
    * * *
    предл. с род. п.; тж. изо
    з, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)

    ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру

    Русско-украинский словарь > из

  • 18 изнывать

    изныть занивати, занити, понивати, (томиться) нудитися, знудитися з (від) чого, за ким, за чим; см. ещё Томиться, Истомиться, Изгруститься. [Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе (Метл.). З-за тебе з жалю заниваю (Пачов.). Болять карі очі, серденько понило (Чуб. V)]. -вать от жары, от любви - мліти з спеки, з кохання. [Нехай душа болить і мліє з мук страшних (Самійл.). Росли і мліли на сонці розкішні сади (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - изн`ыть
    знемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш, ни́ти (ни́є) и занива́ти, зани́ти, понива́ти, пони́ти, перенива́ти, перени́ти, (от зноя, жажды) млі́ти, перемлі́ти, розімліва́ти, розімлі́ти, ( мучиться) му́читися, -чуся, -чишся, зму́читися, ( томиться) ни́діти, зни́діти и пони́діти, несов. томи́тися, -млю́ся, -мишся, мару́дитися, ( тосковать) нуди́тися, -джу́ся, дишся и ну́дитися, зану́ди́тися и зну́ди́тися

    \изныватьть от жа́жды — знемага́ти, знемогти́ (му́читися, зму́читися, млі́ти, перемлі́ти, несов. томи́тися) від спра́ги

    \изныватьть от тоски́ (от ску́ки) — знемага́ти, знемогти́ (несов. томитися) від ту́ги (від нудьги́), ну́ди́тися, зану́ди́тися, несов. скні́ти, ни́діти, ну́ди́ти сві́том (ну́дом)

    Русско-украинский словарь > изнывать

  • 19 крошка

    Крошечка, Крохотка
    I. 1) (хлеба и т. п.) кришка, кришечка, крихта, крихтина, крихточка, крихтиночка, дробинка, одробинка, окрушечка, окрушинка, ріска, рісочка. [Кришки (ріски) хліба ще не мала сьогодні в устах (М. Грінч.). Посип окрушечки курчатам (Харк.). По дробинці, а є в кожній судинці (Франко. Прик.)]. До -ки - до крихти (до кришечки, до останньої крихтини, до ріски). [Усе до останньої крихтини поїли (М. Грінч.)]. Ни -ки - ні крихти и т. д. [І у місті ані крихти скоро хліба вже не буде (Грінч.)];
    2) (переносно: малая часть) крихта, кришка, кришечка, крихіточка, дрібка; см. Чуточка. [І кришки жалю до мене не маєш (Харківщ.)];
    3) (ласкат. к ребёнку) крихітка, кришка, кришеня (-няти), кришенятко, кришеняточко, манушка, манушечка, мацюпка, мацьопик. [Кришко моя дорогесенька, мацьопику мій! (Київщ.). Діти кришеняточка,- і ті в неї не гуляли (М. Вовч.)].
    II. Крошка, Крошение - (действие) кришіння, трощіння, локшіння, кавальцювання, шаткування; см. Крошить.
    * * *
    I
    1) кри́шка, кри́хта; окру́шина, окру́шка; (кусочек; малость) дрі́бка, дрібо́к, -бка́

    кро́шку — в знач. нареч. кри́хту, дрі́бку; ( чуть-чуть) тро́хи, тро́шки

    2) ( малютка) кри́хітка, кри́хіточка, кри́хта
    II
    ( действие) криші́ння

    Русско-украинский словарь > крошка

  • 20 любовный

    1) (относящ. к любви) любовний, любосний, коханий, закоханий, ласк. любенький, любесенький. [Любовні закляття (Франко). Пісні любовні грала (Грінч.). Любосний напиток (Куліш). Від жалю коханого (М. Вовч.)]. -ные ласки, радости, утехи - любовні ласки (втіхи), любощі, милощі, милування, любування, ласк. милуваннячко. [Все проминуло: милощі, любощі, ласки ясні (Черн.). Минулося милуваннячко (М. Грінч.)]. -ные взгляды - закохані погляди. -ные сети - любовні сіті, любовні тенета. -ное письмо, послание - любовний лист, любовна цидулка. -ное свидание - любовне побачення, любовні сходини (Крим.), любовна зустріч. -ные похождения, приключения - любовні авантури, пригоди. -ные отношения, -ная связь - любовні стосунки, звязок кохання. Вступить в -ную связь - зав'язати любовні стосунки з ким, злюбитися, полюбитися, покохатися з ким; срв. Слюбиться 2. Осыпать -ными ласками - любувати, милувати, голубити кого; срв. Ласкать. [Він її цілує, він її любує (Чуб. V). Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб. V)]. -ные песни - любовні пісні, пісні кохання. -ное зелье - дання, давання, любощі, кохан-зілля. [Дання гірше під трутизни (Номис). Чи ти мені любощів дала? (Чуб. V). Дала дівчина козакові кохан-зілля спити (Пісня)];
    2) (ласковый, дружеский) любовний, прихильний, ласкавий, люб'язний, приятельський. Встретить -ное отношение - зустріти ласкаве (прихильне, приятельське) ставлення.
    * * *
    любовний; (заботливый, бережный) дбайли́вий, бережли́вий

    Русско-украинский словарь > любовный

Страницы

См. также в других словарях:

  • Жалю — Эдмон (Edmond Jaloux, 1878 ) современный французский писатель, известен гл. обр. как лит ый критик и постоянный сотрудник «Nouvelles Litteraires», где помещает еженедельно обзоры текущей лит ры («L’Esprit des Livres»). Начал свою деятельность как …   Литературная энциклопедия

  • без жалю — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • жалити — жалю/, жа/лиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом …   Український тлумачний словник

  • зажалити — жалю/, жа/лиш, док., перех. Жалячи, довести до тяжкого стану або загибелі …   Український тлумачний словник

  • жалючий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • жля — олицетворение скорби (1): О! далече заиде соколъ, птиць бья, къ морю. А Игорева храбраго плъку не крѣсити. За нимъ кликну Карна, и Жля поскочи по Рускои земли, смагу людемъ мычючи въ пламянѣ розѣ. Жены Рускія въсплакашась, аркучи: „Уже намъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Коверзнев, Константин Леонидович — Константин Леонидович Коверзнев укр. Коверзнєв Костянтин Леонідович Дата рождения: 10 января 1975(1975 01 10) (37 лет) Место рождения: Киев …   Википедия

  • каяття — я/, с. 1) Почуття жалю з приводу зробленого вчинку. 2) Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу своєї провини. 3) церк. Зізнання у своїх гріхах; сповідь …   Український тлумачний словник

  • жалібний — (про слова, голос, погляд тощо який виражає почуття жалю, сповнений жалю), жалісний, жалісливий, журливий, тужливий, тужний, слізний, плачний …   Словник синонімів української мови

  • кут — род. п. а угол, тупик , укр., блр. кут, цслав. кѫтъ, болг. кът, сербохорв. ку̑т, род. кута, словен. kǫt, чеш. kout, слвц. kut, польск. kąt, род. п. kąta, в. луж., н. луж. kut. Отсюда кутень, род. п. тня клык , укр. кутний зуб. Родственно греч …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ЖАЛИТЬ — ЖАЛИТЬ, жалю, жалишь, несовер. (к ужалить), кого что. 1. Ранить жалом. Пчелы больно жалят. || Кусать (неточно о змее, слепне, оводе; см. жало). 2. перен. Колоть, обжигать (обл.). Крапива больно жалит. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»