Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

жалаң+аяқ

  • 1 набегать

    I. 1) набігати, натюпати що. -гать дорожку - набігати, (утоптати) доріжку (стежечку). Лиса -гала много следов - лисиця наслідила дуже. -гать себе кашель - набігати собі кашель (кашлю);
    2) см. Набегивать.
    II. набежать
    1) (наскакивать) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, наїжджати, наїхати на кого, на що. [Ненароком набіг конем на його і збив з ніг (Сл. Ум.). Човен наскочив на корчі і трохи не перекинувсь (Сл. Ум.)]. Колесо -жало на камень - колесо наскочило (наїхало, набігло) на камінь;
    2) (сбегаться, сходиться, собираться) набігати, набігти, понабігати, поназбігатися, наринати, наринути куди. [Вовки сіроманці набігали (Метл.). Набігло багато людей (Сл. Ум.). Понабігають з слободи дітвора до діда (Драг. Пр.). А народу наринуло - тьма тем (Мова)]. Толпа -жала на площадь - натовп поназбігався (наринув) на майдан. На лбу у него -гали морщины - на лобі у нього (йому) набігали зморш[щ]ки. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.)]. Верх -гает (против подкладки) - верх набігає (брижиться) (проти підбивки). На глазах у него -гали, -жали слёзы - на очах у його (йому) набігали (наринали), набігли (наринули) сльози. [У бідного хлопця аж сльози наринали на очах, але він державсь плакати (Яворн.)]. -гает, -жала туча - набігає, набігла хмара. [Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати (Метл.)]. Вода -жала с гор - води набігло (понабігало) з гір. Надо жить, как -жит - треба жить, як набіжить;
    3) см. Набег 2 (Делать -бег).
    * * *
    I
    1) (что - бегая, получить, приобрести) набіга́ти (що, чого)

    \набегатьть просту́ду — набі́гати просту́ду (просту́ди, засту́ду, засту́ди)

    2) охотн. набі́гати, насліди́ти, -джу́, -ди́ш

    лиса́ \набегать гала мно́го следо́в — лиси́ця ду́же насліди́ла

    3) ( лошадь) спец. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш
    II несов.; сов. - набеж`ать
    1) набіга́ти, набі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. понабіга́ти, ( наталкиваться с разбега - еще) наска́кувати наско́чити
    2) (безл.: морщить, собираться складками) набі́гати, набі́гти и мног. понабіга́ти; мо́рщитися, змо́рщитися, брижитися, збри́житися

    Русско-украинский словарь > набегать

  • 2 защемить

    1) (заныть) защеміти, засксміти, занити, (диал.) залоп[к]тати. [Від солодкого жала защеміло бідне серце (Ворон.). Заболить тебе голова, защемлять руки. (Рудан.). Сіль зайшла у виразку - так залоптало (Харк.)]. -мило сердце - защеміло, зайшлося серце;
    2) см. Защемлять.
    * * *
    I см. защемлять II
    ( начать щемить) защемі́ти, -ми́ть; (о чувстве боли, тоски) заскі́млити, диал. замло́їти; ( заныть) зани́ти, -ни́є, заскні́ти

    Русско-украинский словарь > защемить

  • 3 игла

    Иголка, Иголочка
    1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;
    2) (у животных) голка, колька, колючка;
    3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];
    4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);
    5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.
    * * *
    1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця
    2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка
    3) ( у животных) го́лка, колю́чка
    4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -а

    адмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль

    морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка

    Русско-украинский словарь > игла

  • 4 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 5 пережимать

    пережать
    1) (поперёк и снова) передавлювати, передавити, перечавлювати, перечавити, перетискувати, перетиснути (перетянуть) перетягати, перетягти кого, що. Тугая подвязка -жала мне ногу - тісна зав'язка передавила (перетисла) мені ногу. -жать жилу - перетягти жилу;
    2) (всё) передавити, перечавити, подавити, почавити; повидавлювати, повичавлювати (все). Пережатый - передавлений, перечавлений, перетиснутий, перетягнений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - переж`ать
    1) ( ягоды) переда́влювати, передави́ти, переча́влювати, перечави́ти, несов. повида́влювати, повича́влювати, почави́ти, ви́чавити; ( бельё) віджима́ти, повіджима́ти
    2) (чрезмерно нажимать, воздействовать) перети́скувати, и перетиска́ти, перети́снути

    Русско-украинский словарь > пережимать

  • 6 пробегать

    I. пробежать
    1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;
    2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].
    II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];
    2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].
    * * *
    I проб`егать
    пробі́гати; проганя́ти
    II пробег`ать
    несов.; сов. - пробеж`ать
    1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти
    2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти

    Русско-украинский словарь > пробегать

  • 7 Ужала

    У́жала

    Русско-украинский словарь > Ужала

  • 8 Едальцы

    хватки и роговые челюсти насекомых жала) кліщі (тв. п. кліщима), їдальця (р. -лець).

    Русско-украинский словарь > Едальцы

См. также в других словарях:

  • жалаңаш — тұқымды өсімдіктер. бот. Тұқымы көзге көрініп тұратын өсімдіктер тобы. Барлық ж а л а ң а ш т ұ қ ы м д ы ө с і м д і к т е р г е – ағаштар мен бұталар жатады (Биология, 211) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • жала қою — (Тау., Қош.) жала жабу. Ол Асқарға ж а л а қ о й ы п т ы (Тау., Қош.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • жалаң — 1 (Ақт., Ырғ.) арқалық, шығырдың үстіне салған салдау. Суоқтың (қ.) бір жағын ж а л а ң ағашқа бекітеді (Ақт., Ырғ.). Ж а л а ң д ы жуан ағаштан жасайды (Ақт., Ырғ.) 2 (Сем., Абай) жалаңдаған, жалмаңдаған. Ол бір ж а л а ң бай болатын (Сем.,… …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • жалаңқат — 1 (Жамб.: Жуа., Жам.) жартымсыз. Ташкентке түнде тұңғыш рет ж ал а ң қ а т жұқалаң қар жауып, арты қалың тұманға айналған (Ш. Мұрт., Жұлд. көп.) 2 (Гур., Маңғ.) жалаң қабат. Киген тоның ж а л а ң қ а т, Ысқатта бар саламат (Ақтан., Құнанторыс) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • жалаңқия — 1 (Түрікм.: Ашх., Таш., Тедж., Мары) сұрқия, сұм. Бұлардың көбі ж а л а ң қ и я келеді (Түрікм., Таш.). [Қарақалпақша жалаңкая (Карак. рус. сл., 1958); өсекшіл, жалдап (М. Қашқ., III, 382)] 2 (ҚХР) тақыр тау. Ж а л а ңқ и я жартаста тартты көкпар …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • жалаңашталу — жалаңаштал етістігінің қимыл атауы …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • жалаңаштандыр — жалаңаштан етістігінен жасалған өзгелік етіс (Ә. Нұршайықов, Ақиқат., 65) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • жалаңаштандыру — жалаңаштандыр етістігінің қимыл атауы …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • жалаңаяқтану — жалаңаяқтан етістігінің қимыл атауы …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • жалаңтөстену — жалаңтөстен етістігінің қимыл атауы …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • жалаңаяқтан — ет. Аяқкиімін шешіп тастау, жалаңаяқ жүру. Иесіз ескі тамнан ж а л а ң а я қ т а н ы п, жалаңбастанып қаштым (Ж. Қорғасбек, Жынды қайың, 52) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»