-
1 жак
техн. -
2 жак
техн. -
3 жак
техн. жак -
4 Жак Деррида
див. Деррида, Жак -
5 Жак Лакан
див. Лакан, Жак -
6 Жак Маритен
див. Маритен, Жак -
7 Деррида, Жак
Деррида, Жак (1930) - франц. філософ, лідер деконструктивістського напряму в сучасній філософії постструктуралізму. Закінчив Вищу нормальну школу, викладав у Сорбонні, був асистентом Рикера. Нині викладає у Вищій школі досліджень в галузі соціальних наук (Париж). Філософська система Д. дуже синтетична. Синтезові були піддані - філософська традиція Нового часу (Модерн), франц. структуралізм (Варт, Фуко, Леві-Стросс), нім. традиція (Ніцше, Гуссерль, Гайдеггер), психоаналіз (Фройд, Лакан). Переосмислюючи тексти західноєвропейської метафізики з Характерним для неї, за термінологією Д., "онто-тео-телео-фало-фоно-логоцентризмом", він критикує філософський Модерн за його монологічність, зосередженість на окремих понятттях, розуміння буття як наявності. Ця критика оформилася у такий спосіб філософування, як деконструкція, який, долаючи метафізику в тексті, показує обмеженість і вичерпаність тих форм філософування, які наразі використовувалися провідними напрямами класичної і сучасної західної філософії. Деконструкція полягає у знаходженні в текстах опорних понять і метафор, які вказують на несамототожність тексту та познаки його перегуків з іншими текстами. Метафізичне мислення схильне до затирання цих познак, у той час як "живе теперішнє", за Д., не існує у чистому вигляді (як таке), а є полем співіснування як відбитків минулого, так і контурів майбутнього. У тексті завжди від початку присутні повтори, копії, сліди і т.п., тому він є витвором, на тілі якого знаходимо познаки "включення" текстів, що їх неможливо звести ні до якого синтезу Н. айважливішим неологізмом філософії Д. є логоцентризм.[br]Осн. тв.: "Про граматологію", "Письмо і відмінність", "Голос і феномен" (1967); "Поля філософії", "Розсіяння" (1972); "Шпори. Стилі Ніцше" (1978); "Поштова листівка: від Сократа до Фройда і далі" (1980); "Психея: Винахід іншого" (1987). -
8 Жан-Жак Руссо
див. Руссо, Жан-Жак -
9 Лакан, Жак
Лакан, Жак (1901, Париж - 1981) - представник франц. структурного психоаналізу. Денатуралізуючи позасвідоме Фройда і обґрунтовуючи його культурну опосередкованість, надавав особливого значення його вираженню у мові як символічній системі. На місце запропонованої Фройдом психічної структури ("Воно" - "Я" - "Над-Я") Л. ставить тричленну схему "реальне - уявлюване - символічне", головним компонентом якої є взаємодія уявлюваного і символічного. Л. відокремлює форму мовних знаків (позначення) від їхнього змісту (позначене) і абсолютизує роль символів-позначень як сили, що зумовлює не тільки поведінку, а й долю людини. Таке розуміння позасвідомого і мови зумовило твердження Л. про те, що "позасвідоме структуроване як мова". Вагомість цього твердження полягає у тому, що мова тут тлумачиться не як засіб спілкування, а як певний онтологічний вимір, середовище, яке зумовлює і взаємини, і саме існування суб'єктів. Л. протиставляє свідомість і позасвідоме, трактуючи "Я" як "центрувальну" метафору, зосередження оман та ілюзій, на противагу справжньому децентрованому суб'єктові, що виконує роль своєрідної ланки між "реальним", "уявлюваним" і "символічним". Л. відокремлює рефлексивне і дорефлексивне, суб'єкт мислення і суб'єкт існування, демонструючи, зрештою, неоднорідність психічного, його об'ємність, структурність та багатоступеневість.[br]Осн. тв.: "Функція і царина мовлення й мови у психоаналізі" (1953); "Тексти" (1966); "Мова особистості" (1968). -
10 Маритен, Жак
Маритен, Жак (1882, Париж - 1973) - франц. філософ, чільний представник неотомізму XX ст. Навчався у Сорбонні, відвідував лекції Бергсона у Колеж де Франс. Викладав у Паризькому католицькому ін-ті (од 1914 р.); проф. філософії у Принстоні(1948 - 1956). У віці 24 років прийняв католицизм і наступні 60 років присвятив розробці всеосяжної філософської системи, спираючись на твори Томи Аквінського та його послідовників В. обґрунтуванні онтології і гносеології обстоював плюралізм. Онтологічні рівні - фізичний, біологічний, психологічний, соціальний, духовний - не зводяться один до одного; пізнання також охоплює різні способи осягнення реальності - від застосування логічного розуму до творчої інтуїції та містичного досвіду. У розумінні людини М. вирізняв два рівні - рівень індивідуального та особистісного (персонального). Людина як індивід підпорядковується суспільству, у якому вона живе, у той час як особистість, що має безсмертну душу, наділена здатністю трансцендувати суспільні стосунки З. гідно з М., суспільство повинно усвідомлювати високе призначення людини на персональному рівні й створювати для цього належні умови. Концепція людини М. становить різновид християнського персоналізму. У висвітленні соціальнофілософської та політико-філософської проблематики обстоював демократичний лад, протиставляючи його як крайнощам лібералістського атомізму в облаштуванні суспільства, так і нівелюванню індивідуальності в умовах тоталітаризму. "Метафізична інтуїція буття", за М., становить підвалину метафізики, поєднуючи окремий персональний інтелект із його довічним (Божественним) джерелом.[br]Осн. тв.: "Філософія Бергсона" (1914); "Мистецтво і схоластика" (1920); "Релігія і культура" (1930); "Рівні знання" (1932); "Вступ до метафізики. Сім лекцій про буття" (1934); "Інтегральний гуманізм" (1936); "Християнство і демократія" (1943); "Людина і держава" (1951); "Моральнафілософія" (I960). -
11 Руссо, Жан-Жак
Руссо, Жан-Жак (1712, Женева - 1778) - франц. філософ, представник Просвітництва, письменник. Р. піддавав гострій критиці тогочасну цивілізацію, що тримається на нерівності і жорстокій експлуатації народу і протиставляв їй "природний стан", за якого люди були "рівними і вільними" і не зазнавали тиску влади та "примусових законів". Р. також наголошував на згубній дії наук і мистецтва, які "глушать " природний голос свободи і стають причиною падіння моралі. Р. вважав, що нерівність між людьми не споконвічна, головною причиною її виникнення є приватна власність. Майнова нерівність була закріплена утворенням держави. Розвиток цивілізації, за Р., поглиблює нерівність, найвищим ступенем якої є деспотизм. Філософ обґрунтував право народу на повстання: державу, яка тримається силою, можна зруйнувати лише силою. В трактаті "Про суспільний договір" описана ідеальна держава, що утворилася на засадах добровільної згоди й договору, в якій люди користуються свободою як її повноправні члени. Умовою свободи є рівність, як політична, так і майнова. Дрібну власність, створену своєю працею, філософ вважає непохитною основою суспільства і такою ж священною, як і свобода. Р. критикував систему англ. парламентаризму, відстоював ідею народного суверенітету, народовладдя та прямої демократії, за якої закони приймаються зборами всіх громадян (як в античному полісі чи у швейцарських кантонах). Основні тези договірної теорії Р. знайшли подальший розвиток у багатьох соціологічних і політичних теоріях. КнигаР. "Бміль, або Про виховання" займає проміжну ланку між педагогічним трактатом і художнім твором. Р. стверджував, що для розвитку природних задатків та індивідуальних нахилів дитини важлива не стільки освіта, скільки моральне виховання. Заперечуючи культові форми, церковність і релігійну догматику, спирався на позиції деїзму. Особливого значення надавав трудовому вихованню. Педагогічні погляди Р., засновані на гуманізмі і демократизмі, відіграли важливу роль у розвитку поглядів на завдання і методи виховання в кін. XVIII - на поч. XIX ст.[br]Осн. тв.: "Про вплив науки на звичаї" (1750); "Міркування про походження та причини нерівності між людьми" (1750); "Про суспільний договір" (1762); "Нова Елоїза" (1761); "Бміль, або Про виховання" (1762); "Сповідь" (1766 - 1769). -
12 żak
[жак]m -
13 żakiecik
[жакєчік]m -
14 żakiet
[жакєт]mпіджак, жакет -
15 ზღარბი
їжак, їжачок -
16 pindsvin
їжак, їжачок -
17 т'ирпи
їжак; т'ирпи ана СМ; т'ирпи бала їжаченя П, О, К; бир т'ирпи ана баласын сыйпап"вай меним памух балачығым",— айтый їжачиха, гладячи своє їжаченятко, приказує"ой ти моя пухнаста дитинко"СМ. -
18 urchin
n1) вуличний хлопчисько2) пустун3) розм. горбань4) домовик5) їжак6) морський їжак* * *n2) шибеник3) icт. домовик4) їжак; зooл. морський їжак -
19 hedgehog
n1) зоол. їжак2) амер., розм. дикобраз3) розм. нелагідна (сварлива) людина; людина з колючою вдачею4) бот. колюча насінна коробочка5) військ. переносне дротяне загородження6) землечерпалка* * *n1) зooл. їжак; aмep. дикобраз2) бoт. колюча насінна коробочка3) незлагідна, важка "колюча" людина4) вiйcьк. їжак, переносне дротове загородження; укріплена оборонна позиція; укріплений пункт -
20 калач
калач (-ча); ум. калачик; ув. калачище. Тёртый -лач (перен.) - бита голова, битий жак, людина бувала, бувалець (-льця). [Ну, та й він бита голова, - його не одурите (Звиног.). О, то битий жак! (Номис)]. Дать на -чи кому - дати на ковбаси кому. Досталось на -чи кому - набрався товчеників хто. Ни за белые -чи, И -чом не заманишь - і калачем не принадиш. Его -чом не корми, а сделай то и то - що не кажи (или йому й меду не давай), а (йому) таки зроби. Из одной печи, да не одни -чи - не того тіста книш.* * *кала́ч, -атёртый \калач — би́тий жак, би́та голова́, те́рта люди́на, бува́лець, -льця
См. также в других словарях:
Жак — Жак французское мужское имя (соответствует рус. Яков/Иаков), выступает также как фамилия. Фамилия Генрих Жак (1831 1894) австрийский юрист и политик. Шарль Эмиль Жак (1813 1894) французский живописец. Эмиль Жак Далькроз (1865… … Википедия
Жак де Бо — титулярный император Латинской империи 1373 1383 … Википедия
ЖАК — муж., ниж. сем. рыболовный снаряд, длинный вязеный кошель, мешок на обручах, вентер. II. ЖАК муж., орл. расхват, нарасхват, шерап, ура. На базаре жак! кинулись все и расхватали что с лотка. Взять что на жак, разграбить, расхватать жаком. Если кто … Толковый словарь Даля
ЖАК — муж., ниж. сем. рыболовный снаряд, длинный вязеный кошель, мешок на обручах, вентер. II. ЖАК муж., орл. расхват, нарасхват, шерап, ура. На базаре жак! кинулись все и расхватали что с лотка. Взять что на жак, разграбить, расхватать жаком. Если кто … Толковый словарь Даля
Жак Ш. — Жак, Шарль Эмиль Работы на Викискладе Шарль Эмиль Жак (фр. Charles Emile Jacque; 23 мая 1813 … Википедия
Жак Ш. Э. — Жак, Шарль Эмиль Работы на Викискладе Шарль Эмиль Жак (фр. Charles Emile Jacque; 23 мая 1813 … Википедия
Жак Г. — Жак, Генрих Дата рождения: 24 февраля 1831 Генрих Жак (нем. Heinrich Jaques; 24 февраля 1831, Вена 25 января 1894) австрийский юрист и политик, адвокат по профессии. С 1879 представитель Вены в рейхсрате, где примкнул к конституционной партии.… … Википедия
Жак Ту — Жак Огюст де Ту Jacques Auguste de Thou историк и государственный деятель Дата рождения: 1553 … Википедия
жак ру — Открывается дверь, и на пороге зала приемов Жак Ру российской демократии, Глеб Павлович Якунин. // Молоствов 2000 81 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
жак — 1 іменник чоловічого роду сітка жак 2 іменник чоловічого роду муха … Орфографічний словник української мови
жак — сущ., кол во синонимов: 2 • невод (21) • снасть (100) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов