-
1 жадібний
= жажди́вий1) жа́дный; (ненасытный, корыстолюбивый) а́лчный; (желающий пить; стремящийся) жа́ждущийжа́дібний до чо́го (на що) — жа́дный к чему́ (до чего́), па́дкий до чего́ (на что); жа́ждущий (чего́)
2) (напряжённый, страстный) жа́дный; а́лчный -
2 жадібний
greedy, avid, covetous; eager -
3 жадібний
żadibnyjприкм. -
4 жадібний
ხარბი -
5 жадібний
прагны -
6 жадібний
qızğanç, açköz, saran -
7 łapczywy
жадібний -
8 żądny
жадібний -
9 гӧрмемиш
жадібний СК. -
10 харабоғаз
жадібний, жаднюга, жадоба Г; харабоғаз хайалардан атай жадоба скидає зі скелі — жадібність губить людину Г. -
11 прагны
жадібнийненаситнийхижий -
12 ხარბი
жадібний, пожадливий -
13 прагны
жадібнийненаситнийхижий -
14 chciwy
жадібний; пожадливий; прагнучий -
15 zachłanny
жадібний, зажерливий -
16 ачгӧз
-
17 ачкӧз
жадібний, зажерливий, ненаситний, заздрісний СБ, У, Г, К; пор. ачгӧз. -
18 хызған
-
19 хызғанч
-
20 жадный
1) (жаждущий, хотящ. пить) жадний, жажденний, спраглий, жадібний; (страстный) жадібний, пожадливий, жагучий. [Жадна земля випила за літо сонце (Коц.). Спраглі губи. Жадібними грудима впивав у себе вільне повітря (Крим.). І швидко жадібному люду воду холодну, солодку з важкої баклажки вділяє (Л.-Укр.). Жадібна втіха];2) (обжорливый) ненажерливий, пажерливий, ненажерний, ненаїдний, ненаситний. [Коні, сказано, худобина пажерлива];3) (алчный, желающий всё присвоить) жаднючий, зажерливий, ненажерливий, жаденний, неситий, ненаситний, невситимий на що, загребущий, жадобен (-бна, -бне) на що. [Жаднючий пан. І в кого він такий ненажерливий вдався? все йому мало (Тоб.). От іще ненаситні люди, все їм мало. Неситі очі. Наші люди невситимі на землю (Кон.). Руки загребущі]. Жадный (скупой) человек - см. Жадёха.* * *1) жа́дібний и жаді́бний, жа́дний и жадни́й, пожа́дливий, жадли́вий, жажди́вий; диал. запопа́дливий, запопа́дний; ( ненасытный) заже́рливий, ненаже́рливий, ненаже́рний, хти́вий, диал. захла́нний, нена́тлий, ненатле́нний2) поэз. см. жаждущий 3)
См. также в других словарях:
жадібний — [жа/д ібнией і жад’і/бнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
жадібний — 1) (чого, до чого який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого н.), пожадливий, запопадливий, ненаситний, невситимий, ласий, захланний 2) (який еґоїстично прагне збагачення, наживи тощо), пожадливий, запопадливий, ненаситний,… … Словник синонімів української мови
жадібний — прикметник … Орфографічний словник української мови
жадібний — а, е. 1) чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого небудь; охочий до чогось. || Який виражає ці бажання і прагнення. || Який не наїдається; ненаситний. 2) Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. 3) рідко. Який дуже… … Український тлумачний словник
жадібність — ності, ж. Властивість за знач. жадібний … Український тлумачний словник
жадібно — Присл. до жадібний … Український тлумачний словник
скупий — I (який надміру, до жадібности обмежується у витратах), скнаристий, скнарий, жадібний Пор. жадібний 2), ощадливий II ▶ див. бідний 3), обмежений I, 1), скнара … Словник синонімів української мови
зажерливий — а, е. 1) Який без міри, багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. || Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість. 2) перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб. || Який виражає… … Український тлумачний словник
загребущий — а, е, розм. 1) Який прагне багато загребти, привласнити; дуже жадібний, ненаситний. || Власт. жадібній людині. 2) рідко. Те саме, що загребистий 1) … Український тлумачний словник
неситий — а, е. 1) Який має потребу в їжі, який хоче їсти; голодний. || Те саме, що ненажерливий 1). 2) перен. Якого не можна наситити, задовольнити чим небудь; жадібний, ненажерливий. || у знач. ім. неси/тий, того, ч. Той, хто не може нічим насититися,… … Український тлумачний словник
грошолюбний — а, е. Який прагне до наживи, жадібний на гроші; користолюбний … Український тлумачний словник