ерудиція

См. также в других словарях:

• ерудиція — ї, ж. Глибокі різнобічні знання в певній галузі науки чи в багатьох галузях науки й життя; ученість, обізнаність, начитаність …   Український тлумачний словник

• ерудиція — [еируди/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови

• ерудиція — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• високоерудований — а, е. Який володіє високою ерудицією, глибокими знаннями …   Український тлумачний словник

• ерудит — а, ч. Той, хто має велику ерудицію …   Український тлумачний словник

• ерудований — а, е. Який має ерудицію …   Український тлумачний словник

• емфаза — Емфаза: виразність, в поетиці і риториці напруження мови, посилення її емоціональної виразності [35] гордість [20] пишномовність [VII] тут: пишномовність, гордість [27] тут в значенні пишномовність [XIX] Чи ж диво, що така тактика мусила здобути… …   Толковый украинский словарь

• знавець — (людина, яка має глибокі знання в якійсь галузі, має тонкий смак тощо), дока, дойда, знайко, у[в]сезнайко, багатознайко; ерудит (той, хто має велику ерудицію) …   Словник синонімів української мови

• ерудуванй — на, не, Ол. Який має ерудицію; мовно розвинута людина …   Словник лемківскої говірки