-
1 экспроприация
експропріа́ція -
2 expropriate the expropriators
English-Ukrainian law dictionary > expropriate the expropriators
-
3 ekspropriować
[експропріовачь]v -
4 expropriate property
-
5 expropriation of land
-
6 expropriation of property
English-Ukrainian law dictionary > expropriation of property
-
7 expropriator
-
8 property expropriation
-
9 expropriation
експропріація; вилучення -
10 экспроприатор
експропріа́тор -
11 экспроприаторский
експропріа́торський -
12 экспроприированный
експропрійо́ваний -
13 экспроприировать
експропріюва́ти -
14 экспроприироваться
експропріюва́тися -
15 expropriate
v1) експропріювати2) конфіскувати, відбирати, відчужувати3) юр. позбавляти права власності на майно* * *v2) конфіскувати; відчужувати ( на громадські потреби)3) юp. позбавляти ( кого-небудь) права власності на майно -
16 expropriation
n1) експропріація2) конфіскація; відчуження; відбирання3) юр. позбавлення права власності на майно* * *n2) конфіскація; відчуження ( на громадські потреби)3) юp. позбавлення ( кого-небудь) права власності на майно -
17 expropriator
-
18 Маркс, Карл
Маркс, Карл (1818, Трир - 1883) - нім. мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. Навчався у Трирській гімназії (1830 - 1835), на юридичному ф-ті Боннського (1835 - 1836) і Берлінського (1836 - 1841) ун-тів. У 1839 - 1841 рр. працював над дис. "Відмінність між натурфілософією Демокрита і натурфілософією Епікура", отримав ступінь докт. філософії. Вчення М. складається з трьох частин: філософії, політекономії, теорії соціалізму. Загальний зв'язок їх наступний. На противагу Гегелю, М. розробив власний метод - матеріалістичну діалектику і застосував її до аналізу суспільних явищ. На цьому шляху він розвинув нове їх тлумачення - матеріалістичне розуміння історії. Головний його принцип - вирішальна роль матеріального виробництва в житті суспільств, тому анатомію їх слід шукати в політичній економії, у відносинах власності і боротьбі класів як носіїв цих відносин. На відміну від попередніх епох, коли домінували сільське господарство, ремісництво, торгівля їх продуктами, за часів М. на перший план вийшла промисловість, а головними діячами історії стали капіталісти і робітничий клас. їх взаємини М. розкрив у теорії відчуження, згідно з якою капітал складається з праці, котра не оплачується, відчужується завдяки тому, що капіталісти володіють засобами виробництва, а пролетаріат їх позбавлений. На цій підставі між ними точиться класова боротьба, кінцева мета якої, за М., - знищення приватної власності, встановлення диктатури пролетаріату і створення нового, соціалістичного ладу В. цій боротьбі М. став на бік робітничого класу і заснував т. зв. науковий соціалізм. Попередні його варіанти мали утопічний характер, але упродовж всієї історії підлеглі - раби, кріпосні селяни, ремісники - боролися за більш справедливий лад. Тому тут існувала дійсна проблема, котру М. намагався розв'язати за допомогою "експропріації експропріаторів", а його опоненти - за допомогою реформ. В еволюції поглядів М. на різних стадіях домінуючими були різні частини його вчення. Спочатку такою стала філософія. Можна виділити три етапи розвитку його поглядів на неї: 1) власне антропологічний - сюди відносяться "Економічно-філософські рукописи 1844 року". Саме з приводу них "ранньому М." з боку ортодоксів робився закид в т. зв. антропологізмі, коли він знаходився під впливом Фоєрбаха і аналізував людину абстрактно. 2) Етап "філософії життя", наявний в "Німецькій ідеології" (1845 - 1846), особливо в першому її розділі, де основне поняття - "життя" та цілий спектр похідних, добре структурованих термінів: живі людські тіла як передумова історії; дійсні індивіди, їх діяльність і матеріальні умови життя; виробництво матеріального життя як перший історичний акт; виробництво життєвих засобів і самого життя людей; життєдіяльність як вираз єдності праці та існування індивідів; спосіб життя як синтез усіх зазначених моментів; критика ідеалізму за зведення живих реальних індивідів до самосвідомості. Це один з перших варіантів "філософії життя", а М. - один із засновників даної філософської течії. 3) Автентичним вченням М. стало матеріалістичне розуміння історії, перший виклад якого подано в "Німецькій ідеології", а класичне формулювання - в передмові до кн. "До критики політичної економії" (1859). Завдяки прагненням подати М. у "чистому" вигляді і максимальній незалежності від будь-яких впливів попередні форми його філософування було відсунуто в тінь і проголошено "недоліками". В загальній духовній еволюції М. антропологія і філософія життя стали нетривалими епізодами. Але їх цінність неминуща, бо людина - істота не тільки духовна, а й матеріальна, немислима без матеріального життя, і ніхто його так не відчув і не висунув на перший план, як М. Йому була притаманна особлива інтуїція, загострене бачення реального життя. Далі М. перейшов до спеціально-політекономічних досліджень, у яких живі люди перетворилися на соціальні маски чи ролі - капіталіст, робітник тощо. В "Капіталі" про особу йдеться лише остільки, оскільки вона є уособленням економічних категорій, носієм певних класових інтересів. Апогеєм економічних пошуків М. стала публікація першого тому "Капітала" (1867), а підсумком його - розкриття "історичної тенденції капіталістичного накопичення"; суть її в революційному переході від буржуазних до соціалістичних відносин. Соціалізм був висновком з економічного аналізу. Розробивши його в загальних рисах, М. доклав чимало зусиль до практичної реалізації свого соціального ідеалу: був засновником і керівником І Інтернаціоналу, підтримував Паризьку Комуну (1872) і т. ін. Особистою його метою була очікувана ним пролетарська революція, в якій він мріяв стати "Диктатором" (так називали його в колі друзів). Ця мрія не здійснилася. Натомість протягом XIX ст. в Зх Є. вропі позначилася інша тенденція - перехід від революцій до реформ як головних засобів суспільних перетворень. Теоретично вона була розроблена т. зв. реформістами - Бернштейном, Каутським та ін. Значною мірою до неї в 90-ті рр. наблизився Енгельс. Цим окреслюються історичні межі Марксового соціалізму Ф. ілософські його погляди виходять за ці межі, мають самостійне значення.[br]Осн. тв.: "Святе сімейство", у співавт. (1845); "Німецька ідеологія" (1845 - 1846); "Злиденність філософії"; "Комуністичний маніфест", у співавт. (1848); "Капітал". У 3 т. (1867, 1885, 1895).М. Булатов -
19 expropriate
позбавляти; (примусово) відчужувати, позбавляти права власності ( на майно), експропріювати; відмовлятися ( від прав)- expropriate property
- expropriate the expropriators -
20 expropriation
позбавлення; примусове відчуження, позбавлення права власності на майно, експропріація; відмова ( від права)- expropriation of property
- expropriation order
- 1
- 2
См. также в других словарях:
експропріація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
експропріатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
експропрійований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
експропріювати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
експропріюватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
експропрійований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до експропріювати. || експропрійо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
експропріатор — а, ч. Той, хто здійснює експропріацію … Український тлумачний словник
експропріаторський — а, е. Стос. до експропріатора … Український тлумачний словник
експропріювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. Піддавати експропріації … Український тлумачний словник
експропріюватися — ю/ється, недок. Пас. до експропріювати … Український тлумачний словник
експропріація — ї, ж. Примусове відбирання майна в кого небудь … Український тлумачний словник