Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

дію+або+процес/en

  • 1 back-grinding

    процес первинного потоншення задньої сторони підкладки до поліроування для скрайбування або процес розрізання напівпровідникової пластини для от-римання реального пристрою

    English-Ukrainian dictionary of microelectronics > back-grinding

  • 2 -ade

    suff
    виділяється в ряді іменників, які запозичені з французької або іспанської мови е позначають

    English-Ukrainian dictionary > -ade

  • 3 -ade

    suff
    виділяється в ряді іменників, які запозичені з французької або іспанської мови е позначають

    English-Ukrainian dictionary > -ade

  • 4 at

    prep
    1) у, в, біля, при, на, за (позначення місця)
    2) у, в, при, біля, о (позначення часу)

    at dusk — присмерком, на смерканні

    at dawn — на світанку, коли сходить сонце

    3) на, за, у, в (позначення стану, становища)

    at peace — у мирі, у спокої

    at play — під час гри, за грою

    4) на, у, в, за, до, з (позначення напряму, мети)
    5) на, при, по, з (позначення ціни, кількості)

    ◊ at all — взагалі, цілком

    ◊ at all events — у всякому разі

    ◊ at best — у кращому разі

    ◊ at ease! — спокійно!, військ. вільно!

    ◊ at first — спочатку, спершу

    ◊ at last — нарешті

    ◊ at least — принаймні, щонайменше

    ◊ at (the) most — щонайбільше

    ◊ at once — відразу, раптом

    ◊ at one with — у згоді з

    ◊ at that — до того ж, при тому

    ◊ at times — іноді

    ◊ at no time — ніколи, жодного разу

    ◊ at worst — у найгіршому разі

    ◊ what are you at? — чим ви займаєтесь?, що ви робите?

    * * *
    prep
    1) у просторовому знaч. вказує на знаходження біля якого-небудь предмета біля; знаходження в якому-небудь місці на, в; знаходження в якому-небудь географічному пункті, невеликому в, на; досягнення місця призначення до, на, в; проникнення через двері, хвіртку через, крізь
    2) при позначенні тимчасових відносин указує на який-небудь момент або період часу в, у, на, при, о, по; передається прислівниками; вік в, у
    3) указує на діяльність або процес, часто пов'язані зі знаходженням у певному місці в, у, на, за
    4) указує на стан у, за, на; передається прислівниками
    6) указує на спосіб дії в, з, на; передається орудн. вiдм., прислівниками
    7) указує на причину при, по, на; передається орудн. вiдм.
    8) указує на кількість, міру, ціну при, на, по, з, в

    what are you at — є розм. чим ви займаєтесяє; сферу прояву здібностей до

    at that — до того ж; на тім; навіть так ( за таких умов); інші сполучення див. під відповідними словами

    English-Ukrainian dictionary > at

  • 5 at

    prep
    1) у просторовому знaч. вказує на знаходження біля якого-небудь предмета біля; знаходження в якому-небудь місці на, в; знаходження в якому-небудь географічному пункті, невеликому в, на; досягнення місця призначення до, на, в; проникнення через двері, хвіртку через, крізь
    2) при позначенні тимчасових відносин указує на який-небудь момент або період часу в, у, на, при, о, по; передається прислівниками; вік в, у
    3) указує на діяльність або процес, часто пов'язані зі знаходженням у певному місці в, у, на, за
    4) указує на стан у, за, на; передається прислівниками
    6) указує на спосіб дії в, з, на; передається орудн. вiдм., прислівниками
    7) указує на причину при, по, на; передається орудн. вiдм.
    8) указує на кількість, міру, ціну при, на, по, з, в

    what are you at — є розм. чим ви займаєтесяє; сферу прояву здібностей до

    at that — до того ж; на тім; навіть так ( за таких умов); інші сполучення див. під відповідними словами

    English-Ukrainian dictionary > at

  • 6 доведення

    demonstration, ( до певного стану) driving, evidence, probacy, probation, proof, ( як дія або процес) proving, ( факту тощо) showing, substantiating

    Українсько-англійський юридичний словник > доведення

  • 7 proving

    2) доказовий; позитивний ( про доказ тощо)
    •
    - proving instrument
    - proving intent
    - proving party
    - proving power
    - proving statement

    English-Ukrainian law dictionary > proving

  • 8 revolving door

    обертові двері; шалена активність; біганина назад-уперед; ( автоматично) повторюваний цикл або процес

    English-Ukrainian dictionary > revolving door

  • 9 trigger mechanism

    фізіологічний трігер (стимул, що викликає певний фізіологічний стан або процес)

    English-Ukrainian dictionary > trigger mechanism

  • 10 revolving door

    обертові двері; шалена активність; біганина назад-уперед; ( автоматично) повторюваний цикл або процес

    English-Ukrainian dictionary > revolving door

  • 11 trigger mechanism

    фізіологічний трігер (стимул, що викликає певний фізіологічний стан або процес)

    English-Ukrainian dictionary > trigger mechanism

  • 12 перебування під розглядом

    ( або у процесі розгляду) ( про справу) pendency

    Українсько-англійський юридичний словник > перебування під розглядом

  • 13 tail

    1. n
    1) хвіст, хвостик
    2) те, що нагадує хвіст
    3) іст. кінський хвіст (емблема влади в Туреччині)
    4) коса, кіска (волосся) (тж tail of hair)
    5) нижній кінець (чогось); кінчик; край
    6) задній кінець, край (чогось)
    7) кінцева фаза
    8) заключна частина
    9) спідниця; нижня частина сукні
    10) пола, фалда
    11) шлейф
    12) pl фрак
    13) амер. сищик, філер, «хвіст»
    14) черга, «хвіст»
    15) зворотний бік монети, решка
    16) pl покидьки; рештки
    17) менш впливова частина (політичної партії)
    18) спорт. слабша частина команди
    19) спорт. п'ята (лижі)
    20) тех. хвостовик (інструмента)
    21) ав. хвостове оперення; хвіст
    22) військ. тил
    23) друк. нижній обріз (сторінки)
    24) розм. зад, сідниці
    25) юр. спадкоємне майно

    tail assembly (unit) — ав. хвостове оперення

    tail gun — ав. хвостова гармата

    6) обтяжений тилами

    tail skid — ав. хвостовий костиль

    tail slide — ав. ковзання на хвіст

    tail turret — ав. хвостова вогнева установка; хвостова турель

    tail wheel — ав. хвостове колесо

    at smb.'s tail, in the tail of smb., close on smb.'s tail — назирці (слідом) за кимсь

    to follow at smb.'s tail — іти назирці (по п'ятах) за кимсь

    to have the tail between the legs — піджати хвоста, злякатися

    to turn tail — піджати хвіст; дременути, накивати п'ятами

    to twist smb.'s tail — роздратовувати когось, наступати комусь на хвіст

    2. adj
    1) задній; хвостовий
    2) юр. обмежений умовою
    3. v
    1) припасовувати (приробляти) хвіст
    2) тягти за хвіст
    3) відтяти (відрубати, відрізати) хвіст
    4) відстригати (відрізати) кінчики (плодів тощо)
    5) іти слідом, вистежувати, переслідувати
    6) утворити хвіст (процесії); іти позаду
    7) розтягтися ланцюжком
    8) приєднувати до кінця (до хвоста); прив'язувати (закріпляти) біля хвоста
    9) приставати (до компанії — on)
    10) буд. закріпляти у стіні (балку)
    11) буд. бути закріпленим у стіні (про цеглину тощо)
    12) мор. обплітати татарським обплетенням (кінець троса)
    13) мор. повертатися кормою
    14) юр. обмежувати права; обтяжувати зобов'язаннями (про нерухоме майно)

    tail after, tail along — а) іти назирці (по п'ятах), переслідувати; б) плентатися у хвості, пасти задніх

    tail away, tail off, tail out — а) розтягуватися (про процесію); б) замовкати, завмирати; в) вщухати (про вітер); г) піджати хвіст; кинутися навтіки; д) залишати позаду (суперників)

    * * *
    I [teil] n

    to wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)

    2) що-н., що нагадує хвіст

    tail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)

    3) нижній кінець (чого-н.); кінчик

    tail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край

    tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці

    4) краєчок, куточок (ок)

    to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком

    5) кінцева фаза, кінець

    tail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець

    the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)

    6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фрак

    to wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих

    7) свита, кортеж
    8) сищик, філер, "хвіст"

    we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості

    9) черга, "хвіст"
    10) pl зворотна сторона ( монети)
    11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)
    12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди
    13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса
    14) cпopт. п'ята ( лижі)
    15) тex. хвостовик ( інструмент)
    16) aв. хвостове оперення; хвіст

    tail assembly /unit/ — хвостове оперення

    17) мop. штерт
    18) вiйcьк. тил
    19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)
    ••

    at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.

    to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.

    with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх

    to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити

    to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої

    to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль

    the sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця

    II [teil] v
    1) прилаштовувати, прикріпляти хвіст

    to tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)

    2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"

    to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору

    3) ( after) утворити хвіст ( процесії); замикати

    to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)

    4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста
    6) стр. ( tail in) закріплювати в стіні (балку, цеглу); бути закріпленим у стіні (про балку, цеглу)
    7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)
    8) мop. повертатися або навалюватися кормою
    III [teil] n; юр.
    заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)

    tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії

    IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.
    обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість)

    English-Ukrainian dictionary > tail

  • 14 tail

    I [teil] n

    to wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)

    2) що-н., що нагадує хвіст

    tail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)

    3) нижній кінець (чого-н.); кінчик

    tail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край

    tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці

    4) краєчок, куточок (ок)

    to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком

    5) кінцева фаза, кінець

    tail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець

    the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)

    6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фрак

    to wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих

    7) свита, кортеж
    8) сищик, філер, "хвіст"

    we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості

    9) черга, "хвіст"
    10) pl зворотна сторона ( монети)
    11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)
    12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди
    13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса
    14) cпopт. п'ята ( лижі)
    15) тex. хвостовик ( інструмент)
    16) aв. хвостове оперення; хвіст

    tail assembly /unit/ — хвостове оперення

    17) мop. штерт
    18) вiйcьк. тил
    19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)
    ••

    at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.

    to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.

    with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх

    to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити

    to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої

    to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль

    the sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця

    II [teil] v
    1) прилаштовувати, прикріпляти хвіст

    to tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)

    2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"

    to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору

    3) ( after) утворити хвіст ( процесії); замикати

    to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)

    4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста
    6) стр. ( tail in) закріплювати в стіні (балку, цеглу); бути закріпленим у стіні (про балку, цеглу)
    7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)
    8) мop. повертатися або навалюватися кормою
    III [teil] n; юр.
    заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)

    tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії

    IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.
    обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість)

    English-Ukrainian dictionary > tail

  • 15 матерія

    МАТЕРІЯ (лат. materia - речовина) - категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття; в історії філософії ця категорія мала різний зміст. Початкові неоднозначні уявлення про М. як речовину (вода, повітря, вогонь і т.п.), що є підвалиною різноманіття плинного світу сущого, привели до питання - чи існує М. взагалі і якщо існує, то як самостійна сутність поза одиничними речами чи лише як можливість останніх. Платон вводить уявлення про безформне середовище, яке пізніше назвали "М." (hyle). Сам Платон використовував для його позначення різні терміни: "сприймаючий першопочаток", "годувальниця", "мати" В. ін розрізняв незриму, позбавлену форми, ірраціональну первинну М., як чисте становлення, і вторинну - чуттєво оформлену, рухому і плинну. Чиста ідея - первинна (чиста) М.; вторинна (чуттєво-плинна) М. - така структура платонівського світонородження, де ідея є дещо раціональне і вільне, а М. - випадкове і тому необхідне й неминуче ("Тимей"). Пізніше Плотин зазначав, що потреба у понятті М. з'являється лише там, де відбувається процес виникнення одного явища з іншого. Значну увагу проблемі М. приділяв Августин. М. у нього є суцільною невизначеністю: вона одночасно і "ніщо" і "дещо", "є" й "не є", повна відсутність форми і спроможність приймати різні форми. Антиномічний характер М., за Августином, обумовлює й антиномічність уявлень про неї: треба погодитися з тим, що її впізнаєш, не розуміючи, що де таке. Зрештою, Августин вважав М. створеною Богом. У новий час М. ототожнювалася з механічним субстратом (Гольбах, Гельвецій та ін.), саморухомою сутністю (Толанд, Спіноза). Берклі виступав з критикою поняття М. на тій підставі, що людське сприйняття здатне дати уявлення про окремі речі, але не про загальний їх речовинний субстрат. Якісно новий аспект у розуміння М. вніс марксизм, який, виходячи з матеріалістичного розуміння історії, звернув увагу на нередукованістьМ. до природних, зокрема фізичних явищ і речей. Енгельс заперечував існування "М. як такої" поза конкретними її проявами, розглядав М. як суперечливу, рухому єдність усього сущого. Ленін піддав критиці спроби інтерпретувати відкриття у фізиці на межі XIX - XX ст. як доказ можливості "зникнення М." Він визначав М. як категорію для позначення об'єктивної реальності, котра "дана у відчуттях", відбивається ними, але існує незалежно від них. З'ясування сутності М. відбувалося в історії філософії та науки при розгляді окремих питань: М. і субстанція; М. і свідомість (дух); М. і рух; М., простір і час; види і форми руху М. та ін. Матеріалісти ототожнювали М. з об'єктивною і самодостатньою дійсністю, субстанцією, універсумом, буттям, ідеалісти розглядали її переважно як субстрат, неістинну, минущу буттєвість, яка не має самостійного значення поза певним ідеальним чинником або відіграє негативну роль пасивного опору позитивним духовним інтенціям. XX ст. пов'язане, з одного боку, з намаганням редуктивного матеріалізму звести психічні процеси до фізичних і функціональнокібернетичних, з другого - з критикою редукціонізму, зокрема фізикалізму, і розробкою уявлень про структурно-емерджентну природу М. (критичний реалізм Селларса та ін.). Пробудження в останні десятиліття XX ст. інтересу до нестійких і нерівноважних процесів у природничих науках (синергетика, теорія катастроф та ін.), яке спостерігається і в сфері суспільного життя (проблеми геополітичних ризиків і загальноцивілізаційної динаміки, бурхливий розвиток конфліктології, стратегії перехідних процесів і кризових станів і т.д.) висуває на чільне місце питання трансформацій, межовості матеріальних процесів і, одночасно, проблему збереження їх самоідентичності. У цьому вимірі М. постає як "повнота", у якій відсутні абсолютно стійкі і незмінні утворення (речі, структури, рівні, відношення), актуальне перебуває у єдності з потенційним, а їх взаємоперетворення постає як перманентний процес оновлення дійсності; отож М. виступає як тотальність, або єдність, яка, розгортаючись у собі, залишається собі тотожною. Зазначений підхід набув розвитку в постнекласичній методології. У той же час для філософії XX ст. характерним є розчинення категорії М. в категорії буття або інших поняттях, призначення яких - зняти опозиції психологічного і фізичного, духу і М., суб'єкта й об'єкта, ідеї і речі ("нейтральні елементи досвіду" Шаха, "ціле" Сметса, "царина сутності" Сантаяни, "Бог" Тилліха, "думка про-" Гуссерля, "дике Буття" Мерло-Понті тощо).
    В. Кизима

    Філософський енциклопедичний словник > матерія

  • 16 walk

    1. n
    1) ходьба
    2) прогулянка пішки

    to go for a walk — піти погуляти; вийти на прогулянку

    3) крок

    at a walk! — військ. кроком!

    4) хода

    to know smb. by his walk — упізнавати когось за ходою

    5) місце для прогулянок
    6) стежка, доріжка, алея
    7) тротуар
    8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)
    9) обхід дільниці (листоношею)
    10) об'їзд (лісника); звичайний маршрут
    11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія
    12) плантація (дерев)
    13) міжряддя
    14) процесія
    15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини
    16) парк; громадський сад
    17) спорт. спортивна ходьба
    2. v
    1) ходити; іти (пішки)
    2) гуляти, прогулюватися; походжати
    3) іти (їхати) кроком; пускати кроком (коня)
    4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)

    to walk one's dog — вигулювати собаку, гуляти з собакою

    5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки
    6) доходитися
    7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором
    8) патрулювати вулиці
    9) блукати
    10) з'являтися (про привид)
    11) розм. змагатися в ходьбі
    12) марширувати; проходити урочистим маршем
    13) військ. здійснювати марш пішки
    14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати
    15) поет. поводитися, жити
    16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки
    17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів
    18) мор. ходити по шпилю
    19) валяти (вовну)
    20) декатирувати (тканину)

    walk about — прогулюватися, походжати

    walk around — блукати, бродити; ходити околясом

    walk away — піти геть; відходити, відводити; обігнати; залишити позаду; поцупити, украсти

    walk back — прийти назад; розм. відмовлятися (від своїх слів тощо); задкувати

    walk backward(s) — відступати; задкувати

    walk down — спускатися, сходити

    walk in — входити, заходити

    please walk in — будь ласка, заходьте

    walk into — розм. накидатися з жадобою (на їжу); розм. лаяти

    walk off — іти геть; відходити; відводити; поцупити, украсти

    walk on — іти вперед; продовжувати йти (ходити)

    walk out — виходити; розм. страйкувати; вийти на знак протесту (з організації тощо); демонстративно залишити (збори тощо); ушитися

    walk over — перейти, переступити; обійти; пройти наскрізь; здобути легку перемогу; зневажати, третирувати; зношувати з одного боку (взуття); амер. ошукати

    walk round — розм. легко перемогти, перевершити, побити (когось)

    walk up — підійти (впритул); ходити (гуляти) по; іти вгору, підніматися; сходити, видиратися

    to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

    to walk the ties — розм. іти по шпалах

    * * *
    I [woːk] n

    to go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку

    at the walk! — вiйcьк. кроком!

    elastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода

    shambling walk — човгання, човгаюча хода

    to know smb by his walk — впізнавати когось по ході

    5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)

    a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея

    a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)

    6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)
    7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)

    people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві

    people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/

    8) випас, вигін, для овець
    9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя
    10) = ropewalk
    11) дiaл. процесія
    12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади
    13) низький, сповільнений темп ( виробництв)
    15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла
    16) спорт, спортивна ходьба

    "fast-slow" walk — ходьба змінним темпом

    17) вiйcьк. рух пішим порядком
    18) фiз. блукання
    II [wxːk] v
    1) ходити, йти пішки

    shall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися

    don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)

    3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки
    4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)

    to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)

    6) з'являтися, бродити ( про привид)
    8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати
    9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш
    10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинно

    to walk in love — бібл. поступати по любові

    to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом

    walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті

    to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям

    to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити

    walk while you have the light — ходіть, поки є світло

    to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом

    11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів
    12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі
    14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щось

    to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

    to walk the floor — ходити назад, вперед

    to walk the ties — eл. йти по шпалах

    to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд

    to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось

    to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті

    don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій

    to walk the plank — див. Plank II

    III [wxːk] v; діал.

    English-Ukrainian dictionary > walk

  • 17 ентропія

    ЕНТРОПІЯ ( від грецьк. έν - в і τροπή - поворот, зміна, перетворення) - загальнонаукове поняття, яке відіграє центральну роль у науково-теоретичному описі еволюційних процесів фізики, біології та ін. наук. Поняття "Е." вперше було введене Клаузіусом (1865) для визначення міри незворотного розсіяння енергії в термодинамічній системі, де термін "Е." означає особливу функцію стану системи. Т. зв. нерівність Клаузіуса дозволяє визначити характер процесів, що відбуваються в адіабатично ізольованій системі, тобто процесів, які відбуваються без теплообміну з навколишнім середовищем. Можливими є тільки процеси, за яких Е. або залишається незмінною (зворотні процеси), або зростає (незворотні процеси). Поняття "Е.", застосоване до термодинамічно нерівноважних або незворотних станів, виражає міру "старіння" системи. Воно набуло широкого застосування в інших областях науки. В статистичній фізиці Е. характеризує міру ймовірності здійснення будь-якого макроскопічного стану. В теорії інформації Е. - міра невизначеності будь-якого досліду, який може мати різні наслідки. Поняття "Е." може відігравати велику роль у розумінні процесів, що відбуваються в живих організмах, оскільки останні можна розглядати як складну відкриту систему, що знаходиться у нерівноважному, але стаціонарному стані.

    Філософський енциклопедичний словник > ентропія

  • 18 істина

    I ІСТИНА - 1) Філософська категорія, разом з категоріями добра, краси і свободи відбиває глибинний смисл людського світовідношення та осягнення буття, шукань людського духу та творення гуманістичних ідеалів; виражає сутнісний зміст та безпосередню мету пізнавального процесу і характеризує його результат - знання як адекватне відображення суб'єктивної та об'єктивної реальності в свідомості людини. І. встановлюється через визначення відповідності пізнавального образу, знання реального стану речей в дійсності, що надає І. за своїм змістом незалежності від суб'єкта (див. об'єктивна істина). Однак ця відповідність не розглядається як повний збіг пізнавального образу і об'єкта, оскільки останньому притаманна пізнавальна невичерпність, а процес пізнання завжди обумовлений історично, обмежений у своїх пізнавальних можливостях, залежить від рівня розвитку пізнавального інструментарію. На кожному конкретному етапі пізнавальний образ відносно вірно відтворює об'єкт, але з розвитком пізнання поповнюється новими якісними визначеннями предмета, все точніше його відтворює. Тому І. не є щось статичне і незмінне, а розглядається як безперервний процес послідовного наближення до повноти відтворення (див. абсолютна істина, відносна істина). В процесі пізнання І. реалізується через дотримання принципів об'єктивності, що вимагає розглядати об'єкт таким, який він є сам по собі, в об'єктивній реальності; всебічності, коли об'єкт повинен розглядатися в усій його багатостатності, якісній різноманітності, у взаємозв'язках і опосередкуваннях; доказовості, коли за достовірне приймається лише знання, яке має достатнє теоретичне і емпіричне, логічне і практичне обґрунтування. Тим самим категорія І. відсікає від справжнього пізнання різного роду його суррогати. Будучи продуктом пізнання, І. в сфері культури набуває ціннісного значення. Визначення сенсу пізнавальної діяльності як служіння І. надає категорії І. морального звучання. У вченні про І. серед основних є питання про критерій І. 2) Логічне поняття, виражає одне з двох або багатьох істиннісних значень, які надаються будь-якому судженню або системі суджень, окремій теорії або системі теорій. Часто ототожнюється з поняттями істинності (напр., істинність твердження, істинність теорії) або істинного (напр., істинне твердження, істинна теорія). Встановлюється за допомогою застосування визначених правил побудови та процедур доведення логічних виразів. Залежно від умов і правил визначення істинності логічних побудов розрізняють синтаксичне і семантичне поняття І. (див. істина в формалізованих мовах). Протилежними до категорії І. виступають поняття "омана", "хиба", "оманливість", "хибність". Проблему І. вивчають переважно теорія пізнання, логіка.
    П. Йолон
    [br]
    II ІСТИНА в формалізованих мовах - властивість висловлювання (пропозиційної формули), що висловлює істинне судження. Тоді як гносеологічне поняття істини фіксує відповідність між змістом суджень і реальністю, І.в ф.м. пов'язана з моделюванням цієї відповідності засобами формалізованої мови С. емантичне визначення поняття істини було запропоноване Тарським ("Поняття істини в формалізованих мовах", 1933, 1935). Основні вимоги до дефініції поняття стосуються блокування парадоксальності (що притаманна буденній мові внаслідок її універсальності) шляхом розрізнення у формалізованій мові складників мови-об'єкта (висловлювання) і метамови (структурно-дескриптивного імені висловлювання, трансляції цього висловлювання у метамову, предикату істини). Однак вимоги до дефініції істини не містять засобів визначення істинності конкретного висловлювання, оскільки не всі складні висловлювання - скінченне з'єднання простих висловлювань. Використовується поняття пропозиційної функції (для якої є справедливим те, що складні функції - скінченне поєднання простих) і аналог поняття істини для функції - поняття доконаності. В залежності від правил утворення мови, визаначаються умови істинності кожного конкретного висловлювання О. скільки правила утворення задають скінченний список типів формул мови, виходячи з якого визначається клас істинних висловлювань, це дозволяє визначити для нескінченної ієрархії метамов нескінченне число предикатів істини скінченними засобами.
    Н. Філіпенко

    Філософський енциклопедичний словник > істина

  • 19 методологія

    МЕТОДОЛОГІЯ ( від грецьк. μέυοδοζ - шлях дослідження чи пізнання; λόγοζ - вчення) - 1) Сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети. Такою метою в науковому пізнанні є отримання об'єктивного істинного наукового знання або побудова наукової теорії та її логічне обґрунтування, досягнення певного ефекту в експерименті чи спостереженні тощо. Так говорять про М. фізики, про М. біології, про М. пізнання космосу, про М. соціології, М. економічної науки і т.д. Практична діяльність може скеровуватися на створення бажаного матеріального чи ідеального предмета, певної реальності, на потрібну спрямованість об'єктивного процесу, функціювання матеріальної системи або її цілеспрямоване трансформування тощо. В цьому розумінні говорять про М. управління економічними процесами, М. поєднання центральних та регіональних інтересів, М. бюджетного планування, М. ціноутворення тощо. 2) Галузь теоретичних знань і уявлень про сутність і форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів та процедур в процесі наукового пізнання та практичної діяльності. Осмислюючи теоретичний та соціокультурний досвід, М. розробляє загальні принципи створення нових пізнавальних засобів. Основним об'єктом вивчення для М. є продуктивний творчий та дійовий метод, його сутність та сфера функціювання, структура та взаємодія з іншими методами й елементами пізнавального інструментарію, його відповідність характеру досліджуваного об'єкта та зв'язок з пізнавальною метою або цілями практичної діяльності. М. ставить перед собою завдання з'ясувати умови перетворення позитивних наукових знань про дійсність в метод подальшого пізнання цієї діяльності, виявити ефективність та границі продуктивного застосування методу. Особливо важливим принципом М. є обґрунтування положення про метод як систему, про складність і багатостанність змісту методу, який включає в себе знання різних якісних характеристик та багатоманітність рівнів - від принципів філософського значення до безпосередніх наукових знань про конкретний об'єкт. Це зумовлює закономірність розгортання методу в систему в процесі його теоретичного і практичного функціювання. М. розробляє типологію методів В. ідповідно до цього структурується саме методологічне знання. Однією з найбільш розвинених методологічних теорій в наш час є М. науки. Вченням про метод взагалі та філософський метод зокрема виступає філософська М. Філософський метод, розгортаючись в систему, вбирає в себе основний зміст філософського знання. Тому філософська М. в знарядійному відношенні збігається з філософією. Оскільки сфера філософії містить в собі різноманітні філософські системи і течії, то відповідно філософська М. являє собою множинність методологій, де вирізняються якісно своєрідні методологічні системи. Жодна з існуючих філософських М. не може набувати ролі абсолютного пізнавального інструментарію. Кожна з них має сенс і стає продуктивною лише в межах предметної області, окресленої її основоположними принципами. Намагання надати тій або тій М. універсального пізнавального засобу завдає шкоди і науці, і самій методологічній теорії, як це мало місце з діалектико-матеріалістичною М. Тому дослідники в своїх методологічних орієнтаціях дотримуються принципу методологічного плюралізму. М. як систематичне вчення про метод виникла в філософії Нового часу, зокрема в філософії Ф. Бекона та Декарта, для критичного осмислення методів дослідження та пошуків надійних підстав істинності знання. Великий внесок у розвиток філософської М. зробили Спіноза, Ляйбніц, Кант, Гегель, Маркс, Мах, Пуанкаре, Гуссерль, Поппер, Копнін та ін.
    П. Йолон

    Філософський енциклопедичний словник > методологія

  • 20 walk

    I [woːk] n

    to go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку

    at the walk! — вiйcьк. кроком!

    elastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода

    shambling walk — човгання, човгаюча хода

    to know smb by his walk — впізнавати когось по ході

    5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)

    a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея

    a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)

    6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)
    7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)

    people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві

    people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/

    8) випас, вигін, для овець
    9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя
    10) = ropewalk
    11) дiaл. процесія
    12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади
    13) низький, сповільнений темп ( виробництв)
    15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла
    16) спорт, спортивна ходьба

    "fast-slow" walk — ходьба змінним темпом

    17) вiйcьк. рух пішим порядком
    18) фiз. блукання
    II [wxːk] v
    1) ходити, йти пішки

    shall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися

    don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)

    3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки
    4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)

    to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)

    6) з'являтися, бродити ( про привид)
    8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати
    9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш
    10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинно

    to walk in love — бібл. поступати по любові

    to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом

    walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті

    to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям

    to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити

    walk while you have the light — ходіть, поки є світло

    to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом

    11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів
    12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі
    14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щось

    to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

    to walk the floor — ходити назад, вперед

    to walk the ties — eл. йти по шпалах

    to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд

    to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось

    to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті

    don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій

    to walk the plank — див. Plank II

    III [wxːk] v; діал.

    English-Ukrainian dictionary > walk

Страницы

См. также в других словарях:

  • процес — у, ч. 1) Послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається закономірним порядком; хід розвитку чого небудь. || Сукупність послідовних дій, засобів, спрямованих на досягнення певного наслідку. •• Виробни/чий проце/с систематична та цілеспрямована …   Український тлумачний словник

  • Реінжиніринг бізнес-процесів — (BPR Business Process Reengineering) метод кардинальної перебудови бізнес процесів з метою досягнення якісно іншого, більш високого рівня показників виробничо господарської діяльності підприємства; використовується як комплексний засіб… …   Управління якістю

  • дуплекс-процес — у, ч. У металургії – виробництво сталі або чавуну послідовно в двох агрегатах …   Український тлумачний словник

  • інвестиційний процес — розгорнута в часі реалізація інвестиційного проекту. Початком інвестиційного процесу є прийняття рішення щодо інвестицій, а завершенням – досягнення всіх поставлених цілей або вимушена зупинка в реалізації проекту …   Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"

  • Методологія ABC/ABM — (Activity Based Costing/Activity Based Management) сукупність методів вартісного аналізу бізнес процесів, ланцюгів створення вартості, окремих організаційно структурних одиниць, а також методів підвищення економічної ефективності процесів… …   Управління якістю

  • легітимація — ї, ж., юр. 1) Визнання чи підтвердження законності якого небудь права або повноваження. || Документ, який підтверджує це право або повноваження. 2) Узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей. 3)… …   Український тлумачний словник

  • артефакт — у, ч. 1) Будь який об єкт, створений або модифікований людьми. 2) Явище, що не властиве якому небудь досліджуваному об єкту і перекручує результати дослідження. || Штучний продукт, штучне утворення; виникає при тому чи іншому дослідженні, як… …   Український тлумачний словник

  • проактивний — а, е. Про будь яку подію, стимул або процес, які впливають на події, стимули або процеси, що відбуваються пізніше. Проактивна інтерференція …   Український тлумачний словник

  • керування процесом — управление процессом process control *Ablaufsteuerung, Prozesssteuerung – регулювання неперервних дій або процесів з використанням системи оброблення даних. ДСТУ 2940 94. Син. управління процесом …   Гірничий енциклопедичний словник

  • емісія — процес розміщення цінних паперів (акцій, облігацій) акціонерних товариств або державних установ, який здійснюється за посередництва гаранта розміщення або за часткового публічного розміщення …   Глосарій термінів фондового ринку

  • дисконтування — процес додавання ставки процента до капітальної суми для визначення теперішнього еквівалента величини сум, які будуть отримані або витрачені в майбутньому …   Словник бюджетної термінології

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»