діалектичний

См. также в других словарях:

• антидіалектичний — а, е. Такий, що суперечить принципам діалектики. Антидіалектичні принципи …   Український тлумачний словник

• діалектичний — а, е. 1) Заснований на законах діалектики. •• Діалекти/чний матеріалі/зм наука про найбільш загальні закони буття, розвитку явищ об єктивної дійсності і процесу пізнання. Діалекти/чна ло/гіка наука про закони та форми руху мислення, про… …   Український тлумачний словник

• недіалектичний — а, е. Який заснований чи базується не на законах діалектики …   Український тлумачний словник

• діалектичний — [д іалеикти/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• діалектичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• недіалектичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• діалектично — Присл. до діалектичний 2) …   Український тлумачний словник

• діамат — у, ч. Скорочення: діалектичний матеріалізм …   Український тлумачний словник

• історизм — у, ч. 1) Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. 2) Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим …   Український тлумачний словник

• матеріалізм — у, ч. 1) Науковий напрям у філософії, що визнає об єктивність існування зовнішнього світу, незалежність його від людської свідомості, первісність матерії та вторинність мислення, пізнаваність світу і його закономірностей; прот. ідеалізм.… …   Український тлумачний словник

• механіцизм — у, ч. Антидіалектичний напрям у філософії, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку – до найпростіших законів механіки …   Український тлумачний словник