діалектика

См. также в других словарях:

• діалектика — и, ж. 1) Вчення про рух і розвиток, теорія і метод пізнання та перетворення світу. 2) Процес розвитку, руху чого небудь. 3) заст. Уміння вести суперечку, полеміку, застосовуючи логічні докази …   Український тлумачний словник

• дијалектика — (грч. dialektike) 1. наука за општите закони на движењето и развитокот на природата, на општеството и на човековото мислење што ги разгледува природните појави во вечното движење и менување, а развојот на природата го гледа како резултат на… …   Macedonian dictionary

• діалектика — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• Диалектика — Діалектика (иноск.) искусство ловко спорить, убѣждать доводами, иногда на взглядъ только правильными. Діалектикъ (сильный по части діалектики). Ср. Знаю, братъ, остановилъ его не сдававшійся семинаристъ ты на діалектику мастакъ и сейчасъ все это… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

• ЕНЕВИЧ — Федор Федорович [р. 13(26) апр. 1905] сов. философ. Д р филос. наук (с 1952), профессор (с 1952). Член КПСС с 1928. Окончил историч. фак т Моск. пед. ин та им. В. И. Ленина (1931), филос. отдел Укр. (Киевского) ин та красной профессуры (1937).… …   Философская энциклопедия

• тривіум — а, ч. Три гуманітарні науки – граматика, риторика й діалектика, які в середні віки становили головні предмети в університетах …   Український тлумачний словник

• антитеза — (грч antithesis) 1. спротивност противречност, 2. спротивно тврдење 3. фил во идеалистичката дијалектика на Хегел, вториот од трите степени (теза, антитеза, синтеза), што значи негирање на појдовната состојба во процесот на развитокот, 4. стил… …   Macedonian dictionary

• тривиум — (лат. trivium) 1. крстопат од три патишта 2. во средниот век: назив за нижи степен на настава (граматика, дијалектика и реторика) …   Macedonian dictionary