-
1 душевне потрясіння
-
2 хвилювання
с2) (збентеження, збудження) agitation, disturbance, excitement; tumult; flurry; heartbeat; fluster; ( душевне) commotion, emotion -
3 ерос
ЕРОС - 1) Взаємини між чоловіком та жінкою на духовному, душевному та сексуальному рівнях, які у вищих своїх проявах стають еротичною любов'ю. 2) Бог любові в давньогрецькій та римській міфології (синоніми: лат. Амур, Купідон). Архетиповим для античного світу є міф про пошуки Е. Психеєю, яка поєднується із ним після драматичних випробувань. Емпедокл розглядає Е. як єдність чоловічого з жіночим; Афродита є силою, яка з'єднує елементи буття у цілісність. Платон називає Е. "найдавнішим із богів", який не має батьків. Сутність Е., за Платоном, це потяг до краси й Абсолюту, тому практика анамнезису, яка повертає людину у світ гармонії, є еротичною за природою. У філософській та психологічній культурі XX ст. поняття "Е." використовується досить широко. Фройд на ранньому етапі творчості ототожнює Е. з енергією лібідо, а пізніше вияскравлює його природу, протиставляючи Танатосу. Бердяєв розглядає Е. як творче злиття чоловічого та жіночого, що дарує їм боголюдські риси. З друг, пол. XX ст. поняття "Е.", як правило, протиставляється поняттю "секс". Е. розглядається як духовно-душевне злиття чоловіка та жінки, секс - як тілесно-інстинктивне злиття, з іншого боку, підкреслюється необхідність єдності еротичного і сексуального. Мей наголошує суперечність сексу та Е. в екзистенційному просторі сучасної людини і необхідність їх гармонізації, відсутність якої деформує волю і здатність любити. Лоуен показує, як слабкість духовно-еротичної єдності руйнує сексуальну гармонію (див. любов).Н. Хамітов -
4 любов
ЛЮБОВ - екзистенціал людського буття, який окреслює найглибше відчуття повноти особистісного буття і переживання цілісності у з'єднанні з іншою особистістю та світом. Саме в Л. найбільшою мірою проявляється принципова відкритість буття людини, що знаменує вихід за межі буденних та граничних ситуацій у метаграничне буття. В укр. мові є декілька слів, які означають Л.: кохання, любощі, милість, власне Л. Цікавим є той факт, що при їх вживанні виникає певна ієрархія. Напр., часовий прояв Л. називають закоханістю, коханням, милістю, а Л. як вічне почуття-цілісність виражається саме словом "Л.". В багатьох культурах Л. пов'язується з безсмертям. Так, напр., в романських мовах у слові "Л." (франц. amur, ісп. amar, італ. amor) безпосередньо проголошується безсмертя. Виходячи з того, що еротична Л. найчастіше пов'язується у більшості мов та культур з Л. як такою, прояви Л. можна класифікувати наступним чином Ц. е: 1) Л. до себе; 2) еротична Л.; 3) надеротична Л. Л. до себе дає можливість кожній людині пережити та усвідомити, що, окрім тілесності, вона має ще духовне та душевне начала. Справжня Л. до себе - це велика праця, зростання та накопичення знань і почуттів, самотворення, яке дає змогу не тільки брати, а й віддавати. Зустріч двох особистостей, що вже вийшли за межі лише Л. до себе та прагнуть більшого, означає еротичну Л. Головним в еротичній Л. є те, що дві особистості з'єднуються в нову цілісність, яка не заперечує, а навпаки, підсилює неповторність та унікальність кожного з них Е. ротична Л. є щось більш відкрите та універсальне, ніж Л. до себе, однак вона може виникнути лише на основі Л. до себе. Людина, що не полюбила себе, нездатна до такого особистісного напруження, як Л. до іншого. У вищих своїх проявах еротична Л. виступає як Л.-цілісність. Така цілісність стає дійсністю не просто як статеве тілесне поєднання, а як співтворчість чоловіка та жінки. Третім - і найбільш універсальним - проявом Л. є надеротична Л., яка виходить за межі егоїзму люблячої пари і відкриває цілісності двох безодню навколишнього світу. Така Л. вбирає у себе всі попередні вияви Л. і, поєднуючись із вірою та надією, може трансцендентувати людину у нову якість. У давньогрецьк. культурі даний вимір Л. отримав назву "агапе". Надеротична Л. складає екзистенційний фундамент Л. до ближнього, позбавляючи останню невротичних та інфантильних деформацій.С. Кризова
См. также в других словарях:
Делу время и потехе час — В 1656 г. по приказу царя Алексея Михайловича (1629 1676) была составлена Книга, глаголемая урядник: новое уложение и устроение чина сокольничья пути , то есть сборник правил соколиной охоты, излюбленной потехи того времени. В конце предисловия к … Словарь крылатых слов и выражений
піднесений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до піднести. || підне/сено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Якого піднято догори. 3) у знач. прикм. Який перебуває у збудженому, бадьорому стані, відчуває захоплення, натхнення, душевне піднесення і т. ін. || … Український тлумачний словник
надихати — надихувати, натхнути, надихнути (на що, чим і без додатка викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до шляхетних, високих дій), наснажувати, наснажити (чим і без додатка), запалювати, запалити, окриляти, окрилювати, окрилити (без… … Словник синонімів української мови
РУССКАЯ ФИЛОСОФИЯ — уже на ее начальном этапе характеризуется включенностью в мировые цивилизационные процессы. Философская традиция в Древней Руси формировалась по мере того, как развивалась традиция общекультурная. Облик древнерусской культуры в решающей степени… … Энциклопедия Кольера
Делу время, потехе час — Слова из сборника правил соколиной охоты под названием «Книга, глаголемая урядник: новое уложение и устроение чина сокольничья пути», который был составлен в 1656т. по приказу царя Алексея Михайловича (1629 1676). Впервые издан (1865) П.… … Словарь крылатых слов и выражений
Делу время и потехе час — крыл. сл. В 1656 г. по приказу царя Алексея Михайловича (1629 1676) была составлена «Книга, глаголемая урядник: новое уложение и устроение чина сокольничья пути», то есть сборник правил соколиной охоты, излюбленной потехи того времени. В конце… … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
вогонь — (розм. ого/нь), гню/, ч. 1) тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум я. •• Мандрі/вни/й (блука/ючий) вого/нь блідо синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу – метану. Анто/нів… … Український тлумачний словник
драма — и, ж. 1) Літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови і признач. для сценічного виконання. 2) Літературно театральний твір серйозного, але не героїчного змісту (на відміну від трагедії й комедії). 3) розм. Театр, у якому… … Український тлумачний словник
емоція — ї, ж. Суб єктивний стан людини та тварин у формі безпосередніх переживань. || Переживання людиною свого ставлення до дійсності, до особистого й навколишнього життя; душевне переживання, почуття людини … Український тлумачний словник
ентузіазм — у, ч. Сильний запал, захоплення, душевне піднесення … Український тлумачний словник
надихати — I над ихати див. надихувати I. II надих ати а/ю, а/єш і нади/хувати, ую, уєш, недок., натхну/ти і надихну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Збуджувати, викликати душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили. || Викликати що небудь у когось … Український тлумачний словник
