думіти

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

a person who has much influence on his contemporaries, an intellectual and spiritual leader

molder of opinion

1. хъуыды, сагъæс, катай

2. ист. думæ (рагон Уæрæсейы афтæ хуыдтой иуæй-иу учрежденитæ)

анат. думғозагӣ, …и думғоза; копчиковая кость устухони думғоза

м

1. дум; конский хвост думи асп; махать хвостом дум ҷунбондан (ликқондан);

2. (у растений) нӯг, реша; хвост моркови нӯги сабзӣ

3. (задняя часть) дум: хвост кометы думи ситораи думдор; хвост поезда думи поезд

4. прост, (одежд) доман

5. тж. собир. перен. издиҳом, тўда; хвост зевак издиҳоми хангоматалабон

6. разг. навбат; хвост за билетами в кино навбат барои билети кино

7. перен. разг. (задол­женность) боқимонда, карз; сдавать хвосты имтихонҳои бокимондаро супурдан

8. горн, па ртов, бакия <> вертеть (крутить) хвостом думликконӣ кардан 2) аз ҷавоби рӯйрост саркашн кар­дан; вилять хвостом прост. 1) хушомадгӯӣ (лаганбардорӣ, чоплусӣ) кардан 2) ҳилагарӣ (маккорӣ) кардан; задрать хвост прост, магрур шудан; накру­тить хвост кому-л. адаби касеро додан; насыпать соли на хвост кому-л. прост. ба оши касе хок пошидан; поджать (опустить) хвост прост, хомӯш (сокит) шудан, нафас ях шудан, дам фуру бурдан; схватить за хвост (идею, мысль и т. п.) маҳкам часпида гирифтан; в хвостё (быть, плестись) дар қафо бу­лан, аз ҳама ақиб омадан; на хвостё (быть, висеть) у кого прост, таъқиб кардан; дунболагирӣ кардан; аз пап самолёта дигар парвоз кардан; [и] в хвост - и в гриву (гнать, погонять) прост. бо тамоми кувва, то ҷон доштан; как псу (собаке) под хвост груб, прост, ба об партофтагӣ барин; вожжа под хвост попала кому прост, кадом чин зад; не пришей кобыле хвост груб, прост. 1) нодаркор, зиёдатй 2) беҷо, беҳуда; сорока на \хвосте ринесла гӯшам бод бурд

см. властелин

* * *

см. властелин

* * *

obs. curaca, dueño, potentado, potestad, soberano

ду́ма

(мысль) penso, medito.

* * *

1) pensamiento m; reflexión f ( раздумье); meditación f ( размышление)

2) лит. duma f (género de canciones épicas populares ucranianas y también de poesías rusas sobre temas cívicos y políticos)

3) duma f

* * *

1) pensamiento m; reflexión f ( раздумье); meditación f ( размышление)

2) лит. duma f (género de canciones épicas populares ucranianas y también de poesías rusas sobre temas cívicos y políticos)

3) duma f

* * *

1) gener. meditación (размышление), pensamiento, reflexión (раздумье)

2) liter. duma (género de canciones épicas populares ucranianas y también de poesìas rusas sobre temas cìvicos y polìticos)

пу́л||я

kuglo;

град \пуляь hajlo de kugloj.

* * *

••

* * *

••

* * *

1) gener. bala, plomo

2) obs. pelota

3) law. plomo del tiro

(завещанный) заповітний; (задушевный, свято хранимый) заповітний, щиросердий, таємний, святотаємний. [Тобі оддав я заповітний скарб душі моєї. Всі наші заповітні думи й мрії. Поет висловив свої щиросердні мрії про вселюдську згоду (Єфр.)]. Моих -ных дум я никому не открою - моїх святотаємних дум я нікому не сповірю.

* * *

* * *

уст. уладар, -ра муж., валадар, -ра муж.