друку

* * *

1) (штамп, печатка) пячатка, -кі жен.

пячаць, -ці жен.

2) перен. мн. нет пячатка, -кі жен.

пячаць, -ці жен.

(отпечаток) адбітак, -тка муж.

1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;

2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;

3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);

4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.

* * *

1) печа́тка, печа́ть, -ті

2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у

3) ( печатание) дру́к, -у

4) ( о шрифте) дру́к

5) ( пресса) пре́са

такий, що не до друку; нецензурний; непристойний; соромітський, соромітний. -ная брань, -ное выражение, -ное словцо - непристойна (соромітська) лайка, непристойний вираз, вираз не до друку, соромітне (не до друку) слівце.

* * *

1) недруко́ваний

2) ( неприличный) непристо́йний; ( нецензурный) нецензу́рний

1) комітет (-ту). Бедняцкий -тет - незаможницький комітет. Временный -тет по делам печати - тимчасовий комітет у справах (для справ) друку. -тет о печати - комітет у справах друку. Исполнительный -тет - виконавчий комітет. Главный -тет общества - головний комітет, (управление, гал.) виділ (-лу) товариства. -тет грамотности - комітет письменности. Городской, районный, окружной -тет - міський, районовий, округовий комітет;

2) (переносно) рада, комітет. Семейный -тет решил - семейна рада поклала, вирішила. Он в -тете по утаптыванию мостовой (иронич.) - він у комітеті торування стежок, він директор свіжого повітря.

* * *

приготовить готувати, приготувати, готовити, приготовити, виготовляти, виготовити, виготовувати, виготувати, зготовляти, зготовити, зготувати, наготовляти, наготовити, наготувати (о мног. понаготовляти, понаготовлювати), лагодити, налагоджувати, налагодити (о мног. поналагоджувати), прилагоджувати, прилагодити, злагоджувати, злагодити, ладити, наладити, ладнувати, наладнувати, ладнати, наладнати, виладнати, зладнати, ладувати, обладувати, лаштувати, налаштувати (о мног. поналаштовувати), рихтувати, нарихтувати, пририхтовувати, пририхтувати, риштувати, нариштувати, споряджати, спорядити, наряджати, нарядити, строїти, настроїти що до чого; см. Готовить. [Виготовив ріллю (Київськ. п.). Усе, що треба, на обід виготовлю (Кониськ.). Зготувати вечерю (Коцюб.). Ладнає до чаю (Мова). Нарих[ш]тувати вози в дорогу, гармати до бою. Спорядити воза, обід. Матроси налаштували човен, щоб забрати з пароходу поштову кореспонденцію (Крим.)]. -вить уроки - приготовити лекції. -влять кого к экзамену - готувати кого до іспиту. -вить кого-н. к дурной вести - підготувати кого до лихої звістки. -вить больного к смерти - обрядити хворого на смерть. -вить к печати - виготовити до друку що. -вить (как приданое) - придбати що, чого. [Кажи що-сь придбала, чого напряла? (Свид.)]. Приготовленный - приготований и приготовлений, наготовлений, наготований, виготовлений, виготуваний, налагоджений, налаштований, споряджений. -нный к печати - виготовлений до друку.

* * *

несов.; сов. - пригот`овить

предл. с вин. и с твор. пп.

1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];

2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;

3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!

* * *

1) с вин. п.

2) с твор. п.

3) в знач. нареч. за

1) (действие) друкування, друк (-ку). Свобода -ния - воля друку (друкування);

2) друкарство, (стар.) книгопечатання, книгопечать (-ти). [Друкарство почалось на світі з половини XV віку (Єфр.)].

* * *

комісар (-сара). -сар народного просвещения, народный -сар просвещения - комісар народньої освіти, народній комісар освіти. -сар по надзору за… - комісар у справах догляду за… -сар печати - комісар друку. Приказ -ра - комісарів наказ. Заместитель -ра - заступник комісара. Жена -ра - комісарова дружина, (гал.) комісарова (-вої). Женщина -сар - комісарка.

* * *

1) незалежно від кого, від чого; (неподвластно) непідлегло, непідвладно кому, чому; (свободно) вільно; (самостоятельно) самостійно. [Зараз знати, що живе чоловік незалежно (Кониськ.). Приязнь приходить незалежно од нас (Крим.). Незалежно від його волі (Виннич.)];

2) (помимо) незалежно від чого, поза чим, (по)минаючи, поминувши що; (кроме) крім, окрім, опріч чого. [Все, що друкується в межах України, засилається в одному примірникові до Академії, незалежно від тих примірників, що надходять до Національної Бібліотеки (Стат. Ак. Н.)]. -мо от наказания виновный подвергается лишению прав - окрім (опріч) кари винуватий підпадає позбавленню прав. -мо от этого - крім (окрім) того (цього), поза тим (цим). [Повинен заплатити рату (плату) за цілий рік і окрім цього ще й штраф (Сл. Ум.)].

* * *

1) (свойство) нечистість (-тости), нечистота. -та печати - нечистість друку;

2) (грязь) нечисть (-ти), бруд (-ду), брудота. [В хаті повно нечисти (Кониськ.). Скрізь така нечисть у хаті, що гидко й дивитися (Грінч.). Любов моя без бруду (Вороний). З душі брудоту й погань вимітає (Франко). Визволив (їх) з гріховної брудоти (Крим.)]. Душевная -та - душевна брудота, бруд (брудота) душі. -тоты - нечистоти (-тот), нечисть, бруд. [Лопатою нечисть відкидають (Номис)]. Городские -тоты - міські нечистоти, міський бруд.

* * *

1) (свойство, состояние) нечистота́, нечи́стість, -тості

2) ( грязь) нечистота́, бруд, -у

3)

объявить оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити, оголошувати и оголошати, оголосити, оглашати, огласити, ознаймувати, ознаймити, ясувати, з'ясувати, освідчати, освідчити, об'являти, об'явити що, про що. [Про це оповіщено в газеті. Ознаймуємо цим нашим універсалом. Ми ясуємо ім'ям народу й нашого уряду, що Марцій заслужив карання смертю (Куліш)]. -лять устно - викликати. -лять, -вить себя сторонником кого, чего - признаватися до кого, до чого. -вить себя чем - об'явитися чим. [Чи не хтів він в той вечір неофітом об'явитись? (Л. Укр.)]. -вить о себе - оповіститися. [Піду оповіщуся у волость]. -вить о выходе книги - оповістити, що книга вийшла з друку. -вить кому свои намерения, цель, мнение, волю - з'ясувати кому свої заміри, мету, думку, волю. -вить амнистию - ознаймити амнестію. -вить приказ - оповістити наказ(а). Об'являемый - оповіщуваний, оголошуваний. Об'явленный - оповіщений, оголошений, обвіщений, ознаймлений, освідчений.

* * *

несов.; сов. - объяв`ить

1) оголо́шувати, оголоси́ти; об'явля́ти, об'яви́ти; ( оповещать) оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти

2) ( сообщать) повідомля́ти, повідо́мити, сповіща́ти, сповісти́ти, оповіща́ти, оповісти́ти; ( заявлять) заявля́ти, заяви́ти; ознаймля́ти, ознайми́ти, осві́дчувати и освідча́ти, осві́дчити

отдать

1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];

2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;

3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!

4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;

5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!

6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отд`ать

1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти

2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти

3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти

4) ( снасти) мор. віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти

5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати

1) печататися, бути припечатуваним, запечатуваним;

2) друкуватися. [Книга вже друкується і незабаром вийде в світ].

* * *

1) друкува́тися

2) страд. (несов.) друкува́тися; печа́татися; вибива́тися

* * *

1) (выдаться вперёд) выступіць, вытыркнуцца

2) в др. знач. выступіць

- день поминания умерших

- провести день

- Юрьев день

* * *

в разн. знач. дзень, род. дня муж.

* * *

агляд, -ду муж.

жен. памылка друку

* * *

1) (отголосок) водгук, -ку муж., водгалас, -су муж., водгулле, -лля ср.

2) перен. водгук, -ку муж.

3) водгук, -ку муж., водгукі, -каў мн.