друг+в+друга

I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.

II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.

* * *

1. n

1) візаві

2) зустріч без свідків, зустріч віч-на-віч

3) двоколісна коляска з місцями навпроти

4) козетка

2. adv

навпроти, один проти одного, віч-на-віч, візаві

3. prep

1) навпроти, лицем в лице (з кимсь); візаві

2) порівняно з

3) перед, щодо

* * *

(pl. без змін.) 1)

іст. легка двомісна коляска, місця в який розташовані одне навпроти іншого; козетка ( невелика кушетка)

1) навпроти, віч-на-віч (з ким-н.); візаві; he found hіmself vis-â-vis hіs frіend він опинився напроти свого друга

2) у порівнянні з; plane geometry vis-â-vis solіd geometry планіметрія на відміну від стереометрії

3) у відношенні, стосовно ; oblіgatіons vis-â-vis smb., smth. зобов’язання стосовно кого-н., у відношенні чого-н.; he іs responsіble vis-â-vis the government for іt він відповідає за це перед урядом

(pl. без змін.) 1)

іст. легка двомісна коляска, місця в який розташовані одне навпроти іншого; козетка ( невелика кушетка)

1) навпроти, віч-на-віч (з ким-н.); візаві; he found hіmself vis-â-vis hіs frіend він опинився напроти свого друга

2) у порівнянні з; plane geometry vis-â-vis solіd geometry планіметрія на відміну від стереометрії

3) у відношенні, стосовно ; oblіgatіons vis-â-vis smb., smth. зобов’язання стосовно кого-н., у відношенні чого-н.; he іs responsіble vis-â-vis the government for іt він відповідає за це перед урядом

несов.; сов. - швырн`уться

1) шпурля́ти, шпурну́ти, швирга́ти, швиргну́ти и усилит. швиргону́ти (друг в друга: один в одного); несов. шпурля́тися, швирга́тися; ( бросаться) ки́дати, ки́нути (друг в друга: оди́н в о́дного)

2) см. швырять 2)

3) страд. несов. шпурля́тися, швирга́тися; ве́ргатися; ки́датися

пи[о]рскатися, бризкатися.

* * *

1) бри́зкатися, бри́зкати; при́скати, пи́рскати, по́рскати, чви́ркати; ляпати; хлю́патися, хлю́пати

2) ( брызгать друг на друга) бри́зкатися; ( плескаться) хлю́патися

взглянуть поглядати, поглянути, глянути, споглядати, споглянути, (с)позирати, (с)позирнути. В. быстро - зиркати, зиркнути, зводити (звести) очі, скидати (скинути) очі (очима) на кого, скидати, скинути, закидати, закинути погляд, поглядом на кого, (сов.) вергнути, метнути, стрельнути, бликнути, глипнути очима. В. искоса, недовольно - поглядати, глянути скрива, зизом. В. исподлобья - поглядати, (сов.) (по)глянути и т. д. з- під лоба, сторч. В. друг на друга - скидатися, скинутися очима, поглядати, (поглянути) між собою, ззиратися, ззирнутися.

* * *

несов.; сов. - взглян`уть

1) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, погляда́ти, погля́нути, сов. згля́нути; ( посматривать) зи́ркати и позира́ти, зи́ркнути и зирну́ти, спогляда́ти, спогля́нути

2) (перен.: обращать внимание) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, сов. погля́нути

взъесться уїдатися, уїстися на кого, в кого, завзятися, напомогтися, напосістися на кого. В. друг на друга - заїдатися (між собою), заїстися. [Уже він на кого в'їсться, тому добра не буде (Крим.). Як напомоглися - тричі вигонили на тижні. Заїлися один на одного, як пси на перелазі].

* * *

несов.; сов. - взъ`есться

1) шукатися, пошукуватися, глядітися, (гал.) глядатися, бути шуканим и т. д.;

2) (в голове, друг у друга, у себя) ськатися, глядітися. [Такий мені пан: у соломі спить, а зубами ськається (Номис)]. -ться у кого (в голове, в шерсти) - ськати в кого и кому (в голові). [Син твій, мати, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел, в головоньці ськає (Пісня). Сучка ськає у своїх цуценят (Звин.)].

* * *

1) шука́тися

2) пра́витися

и Недалеко нрч.

1) недалеко, (ум. недалечко), неподалеку, (ум. неподалечку), (пров.) неподалеці, неподалець, (вблизи) поблизу, (близко) близько. [Він живе недалеко (Київ). Довбишів двір був недалеко (Н.-Лев.). Махніть навпрошки, - це недалечко (А. Любч.). Тут поблизу лежить людина (Крим.). Побачивши так близько берег той (Грінч.)]. -ко от кого, от чего - недалеко (ум. недалечко) від кого (редко кого), чого (редко від чого), неподалеку (ум. неподалечку) кого, чого, (пров.) неподалеці від кого, від чого, (друг от друга ещё) неподалець з ким, (вблизи) близько, поблизу кого, чого. [Недалеко Стародуба стали відпочити (Рудан.). Став возик недалечко од мене (М. Вовч.). Недалечко села пасеться свиня (Рудч.). Неподалечку нас майнула постать (Корол.). Той другий дуб, - од першого неподалеці, - і той обтрушено (Борз.). Ми неподалець з ними живемо (Новомоск.). Близько ліжка неньки спали в колисці (діти) (Л. Укр.)]. -ко уйти (уехать) (перен.) - недалеко заїхати;

2) сказ. безл. предл. - недалеко. [Недалеко до кінця (П. Тичина). До Жилянської вулиці було недалеко (В. Підмог.)]. До берега -ко - до берега недалеко. -ко от счастья, от тюрьмы - недалеко від (до) щастя, від (до) в'язниці. -ко и праздник - скоро (незабаром) і свято. -ко ходить за примером - недалеко йти (ходити) по приклад; недалеко шукати прикладу.

* * *

тж. недалек`о; нареч.

на кого на что несхожий, непохожий на кого, на що, неподібний до кого, до чого, (отличный) відмінний, відмітний, (особый, отдельный) опрічний, осібний від кого, від чого. [Зараз постережеш, що пішла перед тобою відмінна від нашої сторона (Куліш). Мій батько був чоловік дуже відмінний від инших наших селян (Грінч.). Нас вразив його світогляд, осібний від класного (Крим.)]. Становиться, стать -жим на кого, на что - ставати (робитися), стати (зробитися) несхожим (непохожим) на кого, на що (неподібним до кого, до чого, відмінним від кого, від чого), відмінюватися, відмінитися від кого, (между собою, друг на друга) різнитися, порізнитися (між собою). [Розбилися люди на різні породи, або раси, і мовою порізнилися (Крим.)].

* * *

оспорить кого, что змагатися, сперечатися з ким, з чим и проти кого, проти чого, заперечувати, заперечити що, збивати, збити що, перепирати кого. -ать у кого что - змагатися, сперечатися з ким за що. Его -вает другой учёный, говоря… - з ним (проти нього) змагається другий учений, кажучи… -ать какое-л. мнение, взгляд - змагатися, сперечатися з якоюсь думкою, з поглядом, заперечувати, заперечити якусь думку, погляд. -ать законность акта - заперечувати правність (законність) акту. -ать правдивость данных сведений - заперечувати справедливість поданих відомостей. -ать чьё-либо право (не в свою пользу) - заперечувати, заперечити чиє (и кому) право. -ать у кого-л. право (для себя) - сперечатися (змагатися) з ким за право. Он -вает у меня это право - він змагається (сперечається) зо мною за це право. Он -вает (отрицает) это моё право - він заперечує мені це право. Сосед -вает у меня эту землю - сусід змагається (сперечається) зо мною за цю, землю. Они -вают друг у друга что-л. - вони змагаються один з одним за що. Оспоренный - заперечений.

* * *

несов.; сов. - осп`орить

1) (выражать несогласие, отрицать) запере́чувати, запере́чити, оспо́рювати, оспо́рити

2) ( спорить) спереча́тися; ( состязаться) змага́тися

отличиться

1) (различаться) відрізнятися, відрізнитися від кого, від чого чим, різнитися, порізнитися від кого, від чого чим, у чому. -чать(ся) чем от чего - різнити(ся) чим, у чому, з чим порізнити(ся). -чаться друг от друга - різнитися (сов. порізнитися) між собою чим, відрізнятися один від одного (одна від одної) чим. Умом и словом -чается человек от прочих существ (тварей) - розумом та мовою відрізняється (різниться) людина від инших істот (тварин)

2) (выделяться) відзначатися и відзначуватися, відзначитися чим від чого, визначатися и визначуватися, визначитися чим, у чому, вирізнятися, вирізнитися чим, між ким, між кого, виказуватися, виказатися чим. Он -чился храбростью - він відзначився хоробрістю. Она -чается чрезвычайной красотой - вона визначається (вирізняється) надзвичайною красою. -чаться в искусствах, науках - визначатися в мистецтвах, у науках чим.

* * *

несов.; сов. - отлич`иться

1) ( выделяться из среды других) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, ви́значитися; несов. познача́тися

2) (несов.: различаться) відрізня́тися; ( разниться) різни́тися

3) строит. (несов.) відрізня́тися, розпізнава́тися; вирізня́тися, визнача́тися, визна́чуватися; відзнача́тися

перестріляний, постріляний; повистрелюваний. Перестреляться (обо всех) - позастрелюватися, пострілятися; бути постріляним, перестріляним. [Ліпше всім позастрелюватися, ніж зрадниками стати]. -реливаться (стрелять друг в друга) - перестрілюватися, стрілятися чим. [Замість рушниць стрілялись тільки луками (Куліш)].

* * *

1) поглядати (редко поглядатися), позирати на кого, на що и (переводя взгляд) по кому, по чому, (быстрым взглядом) зиркати, поглипувати, накидати, закидати оком, скидати оком, очима на кого, на що; срв. Поглядывать. [Сидиш, позираєш на сонце, ждеш ночи (Тесл.). Та на свого джуру поглядається (Дума). Он Кассій зирка голодно з-під лоба (Куліш). Кулинка не йде, а пливе, та скидає очима на свою плахту то з сього, то з того боку (Кониськ.). А Онисько давно вже на твою Софію оком накидає (Грінч.)]. -вать исподлобья - поглядати (позирати, зиркати) на кого, на що з-під лоба, сторч. -вать искоса - скрива, скоса, зизим оком поглядати, позирати на кого, на що. -вать с интересом, с любопытством - цікавим оком поглядати (позирати) на кого, на що. -вать недоверчиво, подозрительно - сторожким оком (поглядом) поглядати (позирати) на кого, на що. -вать на часы - поглядати, позирати на годинника. -вать по сторонам, вокруг - розглядатися роздивлятися, роззиратися (на всі боки, навкруги). [Стояла та розглядалась (Коцюб.)]. -вать друг на друга - поглядати один на одного, ззиратися між собою;

2) (посматривать) наглядати, назирати кого, що и чого, поглядати, позирати, подивлятися на кого, на що и чого. [Виглядала з-за угла на город та подивлялась на слуг (Н.-Лев.). Подивляйтесь на слабого, чи не треба буде йому чого (Звин.)]. -вайте за моим домом - наглядайте моєї хати, поглядайте, подивляйтесь моєї хати и на мою хату.

* * *

1) погляда́ти, позира́ти, подивля́тися, погляда́тися; спогляда́ти, спозира́ти, ( бросать взгляды) зи́ркати, пози́ркувати, закида́ти [ка́рим] о́ком

2) ( за кем - присматривать) нагляда́ти (за ким, кого), назира́ти, пантрува́ти, па́нтрити (за ким, кого, над ким)

1) подивитися (диал. подивити), погля[е]діти, (гал.) піз(д)ріти, (взглянуть) глянути, (с)поглянути, позирнути, кинути оком, звести очима на кого, на що и (переводя взор с одного предмета на другой) по кому, по чому; срв. Поглядеть. [Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку (Чуб.). Та подивила на бистру воду (Гол.). Пізрю-же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький оре (Гол.)]. -трите, который час - подивіться, гляньте, котра година. -трите, как он танцует - подивіться, (по)гляньте, як він танцює. -треть во все сторон, вокруг - подивитися, роздивитися, розглянутися на всі боки, навкруги (навколо). Куда ни -тришь - куди (не) глянеш, куди оком закинеш. [Десь гарно жонатому, що усі-ж то, усі куди оком закинеш, усі женяться (Квітка)]. -треть на людей, на деревья и т. п. - глянути по людях, по деревах и т. п. Как только -трел ему в глаза, сейчас заметил - скоро (тільки) споглянув йому в вічі, зараз побачив. -три(-ка), -трите(-ка) - глянь(-но), гляньте(-но) и глянься(-но), гляньтеся(-но), (с)поглянь(-но), (с)погляньте-но, побач(-но), побачте(-но), диви(-но), дивіть(-но). [А побачте, діду, що то воно горить (Звяг.). Гляньтеся, яка швидка! (Кониськ.). Спогляньте-бо на неї, спогляньте на її уста… Дивітесь (Куліш)]. -трим, что из этого выйдет - побачимо, що з цього (з того) вийде (буде). -трим, согласится ли он на это - побачимо, чи згодиться (чи пристане) він на це (на те). -треть правым глазом, левым глазом - подивитися на праве око, на ліве око. [Подивися на праве гоко і побачиш поле. А ну подивися ще на друге гоко (Вінниц.)]. -трели друг на друга - подивилися, глянули один на одного; срв. Переглянуться (Переглядываться). -треть за кем, за чем - подивитися, погля[е]діти, попильнувати кого, чого. [Подивіться, поглядіть моїх дітей, поки я прийду].

* * *

1) подиви́тися; ( взглянуть) гля́нути, погля́нути, огля́нути, спогля́нути

2) ( за кем-чем - последить) посте́жити (за ким-чим), нагля́нути (кого-що)

на кого на что схожий, похожий на кого, на що, підхожий, поді[о]бний до кого, до чого. [Він був схожий з виду на матір (Н.-Лев.). Сама на себе не схожа стала, така журба її бере (Рудч.). Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти (Г. Барв.). Оттакі й підхожі думки плутались у кожного в голові (Грінч.). Все здавалось чужим, чудним, не подібним до того, що було вчора (Коцюб.)]. Портрет не -хож на оригинал - портрет не схожий на оригінал. Они -жи друг на друга - вони схожі один на одного (поміж собою), вони підхожі, подібні один до одного. -жий как вылитый, как две капли воды - схожий, як викапаний, достоту схожий, достотній, чистий, чистісінький. [Син - викапаний (чистий, достотній) батько. Достоту на брата схожий]. Бывать, быть -жим на кого, на что - підходити до кого, до чого, скидатися, подобати, походити на кого, на що; см. II. Походить. [Чоловік до чоловіка бува підходить. День на день і ніч на ніч не скидається (Васильч.). Походить на те, ніби-то акція - гроші? (Кониськ.)]. Родиться, оказаться -жим на кого - уродитися, удатися, вийти в кого, викинутися в кого и на кого, скинутися, здатися на кого. [Чорт її знає, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). Удався я, мабіть, у того пращура свого, у Савлука козака (М. Вовч.). Ні один син не викинувсь на батька (Херс.). Така і повненька, і біла і рум'яна, чорноока, чорнобрива, як мати, і на норов трохи скинулась на неї (Мирн.). Ні, гарний був Мазепа мій, а ти так здавсь на чорта злого (Греб.)]. Стать на человека (на людей) -жим - вилюдніти. [Між товариством став він скоро відживати, став виявляти здібності до вчення, осмілів, вилюднів, як кажуть (Васильч.)]. Похоже на это, на то - підхоже до цього, до того; скидається на це, на те. [Це тільки трошки на правду скидається, а більш до брехні підхоже]. Это ни на что не -же - це вже не знати що.

* * *

1) прич. розки́даний; розки́нутий; розме́таний

2) (в знач. прил.: расположенный без плана) розки́даний; (на большом расстоянии друг от друга) розсі́яний

3) (в знач. прил.: беспорядочный) безла́дний; ( путаный) плу́таний, сплу́таний

друг, товариш К, СК; достан від друга К, СК; дос ол- дружити, товаришувати К; пор. дост.