-
21 колоть
I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].II. кольнуть1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.* * *несов.; сов. - кольн`утьколо́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти -
22 лететь
1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.* * *леті́ти; поэз. ли́нути -
23 мышь
зоол. Mus миша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва. [Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис). Мишва притихла (Гліб.)]. Был бы хлеб, а -ши будут - аби болото, а жаби будуть. Кошка спит, а всё -шей видит - голодній курці просо на думці. И мышь в свою норку тащит корку - курка що гребе, то все на себе; ніхто собі не ворог. Гора мышь родила - з великої хмари та малий дощ; зайшла гора в тяж, а привела мишу. Мышь домовая (Mus musculus L.) - миша хатня, миша сільська. Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) - миша жовтошийка, миша жовтогорла. Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) - миша лісова. Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) - миша мала, миша-маля (-ляти), миша мізинна, миша бадилярка. Мышь полевая - а) (Apodemus agrarius Pall.) миша польова; б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) нориця звичайна, житник, повх (-ха) звичайний. Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) - миша садова (степова). Мыши, зоол. - Muridae - мишуваті. Мыши летучие, зоол. а) (Chiroptera) летючі миші, кажани, лиликуваті (-тих), лилики (-ків); б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажануваті (-тих). [Через базар кажан костокрилий перелетить (Шевч.). Лилик вилітає (Рудан.)]. Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) - нічвид довговухий. Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) - кажан (-на) бульдоговий. Мышь лет. водяная - а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічвид вусатий; б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічвид коловодний. Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) - лилик двобарв(н)ий, лилик мишастий, лилик звичайний. Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) - довгокрилиць (-льця), довгокрилий кажан. Мышь лет. прудовая - (Capaccinus dasycneme Boie) - нічвид ставковий. Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) - нічвид рясокрилий.* * *ми́ша -
24 fly
I = green-bottle II [flai] n1) муха2) eнт. двокрила або літаюча комаха3) pиб. наживка; штучна мушкаIII [flai] n1) політ; переліт2) стрибок3) icт. візницька прольотка4) відкидне полотнище ( намету)7) pl театр. колосники8) = flyleaf9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило10) гульфик, ширінка ( у штанів)11) тex. маятник, балансир12) = flywheel13) мop. картушка ( компаса)14) cпopт. передача м'яча гравцевіIV [flai] v1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)2) нестися, мчати, летіти; поспішати3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)5) щезнути, зникнути6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися8) aмep. мати успіх або визнання9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)10) миcл. полювати з соколами11) пoлiгp. знімати з друкованого преса12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літакомV [flai] a; сл.1) обачний, хитрий2) рухливий, спритний ( про пальці)3) який справляє враження, приємний, елегантний -
25 note
1. n1) звич. pl нотатки; замітка; запис2) примітка; виноска; посилання3) записка; короткий лист4) (дипломатична) нота5) накладна; розписка; вексель6) муз. нота, тон; нотка7) звук, спів; крик8) поет. музика, мелодія9) увагаnothing of note — нічого особливого, нічого гідного уваги
10) репутація, популярність11) характерна ознака (властивість)12) (кредитний) білет, банкнот13) авізо14) знак, ознака15) сигнал, знак; звістка, повідомлення, сповіщенняnote of rebellion — сигнал до повстання, революційний клич
16) умовний знак; печатка; клеймо, тавро2. v1) помічати, звертати увагу на; підмічатиnote that the child is only ten years old — зверніть увагу, що дитині всього десять років
2) брати до уваги3) робити помітки; записувати, занотовувати4) складати примітки (пояснення, коментарі); анотувати5) згадувати; відзначати, зазначатиI must just note that... — повинен лише зауважити, що...
6) означати, вказувати, значити7) таврувати (ганьбою)* * *I = sixty-fourth II n1) pl замітка, запис2) примітка; виноска, посилання3) записка; короткий особистий листa note of invitation — письмове запрошення; письмове повідомлення
— ( дипломатична) нота4) кoм. накладна5) розписка; eк.,; юp. боргова розписка, простий вексель ( note of hand)notes payable — aмep. дебіторська заборгованість
6) мyз. нота; тон; тон, нотка; звук; спів; крик ( птаха)7) пoeт., icт. музика, мелодія8) увага; що-небудь, що заслуговує на увагу9) репутація, популярність10) відмітна ознака; характерна властивість11) eк. білет; кредитний білет; банкнота, банківський білет12) eк. авізо13) пoлiгp. ( шрифтовий) знак, що не містить букви14) сигнал, знак; повідомлення15) умовний знак, печатка, клеймо, тавро16) cкop. вiд note-paperIII v1) зауважувати, звертати увагу; примічати, помічати, підмічати; брати до відома; констатувати2) робити замітки, записи; записувати ( note down)3) складати примітки, пояснення, коментарі; анотувати4) згадувати; відмічати; вказувати5) eк. опротестувати ( вексель)6) позначати, значити; указувати7) icт. ганьбити -
26 около
предл. с род. п. и нар.1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).* * *1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі -
27 wing
1. n1) крилоwing of a rabbit — кул. кроляча передня ніжка
on the wing — у польоті; перен. у дорозі
to take wing — злетіти, полетіти, перен. утекти
2) жарт. рука3) військ., спорт. фланг, край4) флігель, крило (будинку)5) угруповання, крило (політичне)6) амер. філіал, місцеве відділення (організації тощо)7) стулка (дверей)8) pl театр. лаштунки, кулісиin the wings — за лаштунками, за кулісами
9) pl підкладні плечики (на одязі)11) анат. крилоподібний придаток12) спорт. нападаючий гравець13) авіакрило (тактична одиниця); ескадрилья; амер. авіабригада14) pl гірн. кулаки, підхвати15) мор. бортовий коридорher wings are sprouting — жарт. вона справжній ангел
to wait in the wings — чекати за кулісами виходу на сцену; очікувати зручного моменту
wing flap — ав. закрилок
wing nut — тех. гайка-баранчик; бот. крилатий горішок
wing peeler — військ., розм. військовий льотчик
wing span — ав. розмах крила
wing spar — ав. лонжерон крила
2. v1) прилаштовувати крила2) окрилювати; підганяти, прискорювати3) летіти, здійснювати політ4) поранити в крило (в руку)5) пускати (стрілу)* * *I [wiç] n1) крилоwings of birds [of insects, of airplanes, of windmills] — крила птахів [комах, літаків, вітряків]
a chicken wing — кyл. крильце курки
a wing of a rabbit — кроляча передня лапка; крило (кузов автомобіля; оперення стріли; парус; рука)
2) вiйcьк., cпopт. флангleft [right] wing — лівий [правий]фланг
king's [əueen's] wing — шахм. королівський [ферзевий]фланг
3) флігель, крило (дом;)4) групування, крилоthe right [the left] wing of a political party — праве [ліве]крило політичної партії
5) cл. філіал; місцеве відділення ( організації)6) стулка (двері, ширми)7) миcт.; pl лаштунки8) pl плечики ( на одязі)9) бoт. крило ( квітки метеликових); крилатка ( насіння)10) aнaт. крило, крилоподібний придаток11) cпopт. нападаючий, форвардleft / right wing — лівий/правий нападаючий
12) pl "крилишки" ( нагрудний знак льотчиків)to hang up one's wings — йти у відставку (про льотчик;)
13) pl гірськ. кулаки, підхвати14) мop. бортовий коридор15) вiйcьк. авіакрило; ракетне крило ( організаційна одиниця)to wait in the wings — очікувати за лаштунками виходу на сцену; очікувати своєї години, чекати нагоду
to shoot a bird on the wing — підстрелити птицю на льоту; в дорозі; в переїздах з місця на місце
on the wing s of the wind — на крилах вітра, зі швидкістю вітра
under the wing (of) — під чиїм-н. крильцем
to take (to itself) wings — полетіти, взлетіти; втікти, зникнути, щезнути
money takes to itself wings — гроші так, тануть
to add /to lend/ wings (to) — прискорювати
II [wiç] vfear lent him wings — страх надав йому крила; окриляти
1) давати крила; окриляти; підганятиfear winged his steps — його підганяв страх /змушував його бігти/; ambition winged his spirit його підганяло честолюбство
2) летіти, розсікати повітря (to wing one's flight, to wing the air, to wing a way through the air)the planes winged (their way) over the Alps — літаки пролітали над Альпами
birds are winging towards the south — птахи тягнуться на південь; летіти літаком
to wing it (to) — добратися літаком (до)
3) поранити в крило, в руку; поранити, підстрелитиthe shot missed him and winged the looking glass — пуля влучила не в нього, а в дзеркало
to wing an arrow with eagle's feathers — оперяти стрілу орлиним пір'ям; пускати ( стрілу)
5) прилаштовувати крило, флігель ( до будівлі)6) миcт. виступати під суфлера••to wing it — cл.; cл. імпровізувати, діяти по обставинам; зникнути; щезнути; приступити до справи, розпочати
-
28 Letitia
n ж. ім'яЛетішія, Летіша, Летіція -
29 note
I = sixty-fourth II n1) pl замітка, запис2) примітка; виноска, посилання3) записка; короткий особистий листa note of invitation — письмове запрошення; письмове повідомлення
— ( дипломатична) нота4) кoм. накладна5) розписка; eк.,; юp. боргова розписка, простий вексель ( note of hand)notes payable — aмep. дебіторська заборгованість
6) мyз. нота; тон; тон, нотка; звук; спів; крик ( птаха)7) пoeт., icт. музика, мелодія8) увага; що-небудь, що заслуговує на увагу9) репутація, популярність10) відмітна ознака; характерна властивість11) eк. білет; кредитний білет; банкнота, банківський білет12) eк. авізо13) пoлiгp. ( шрифтовий) знак, що не містить букви14) сигнал, знак; повідомлення15) умовний знак, печатка, клеймо, тавро16) cкop. вiд note-paperIII v1) зауважувати, звертати увагу; примічати, помічати, підмічати; брати до відома; констатувати2) робити замітки, записи; записувати ( note down)3) складати примітки, пояснення, коментарі; анотувати4) згадувати; відмічати; вказувати5) eк. опротестувати ( вексель)6) позначати, значити; указувати7) icт. ганьбити -
30 мчаться
мчати(ся), гнати(ся), нестися; (лететь) летіти (лечу, летиш), линути, (бежать) бігти (біжу, біжиш), курити, (катить) котити, катати, (вульг.) чкурити, махати, драти, мести, стригти, садити, (о животн. ещё) улягати. [Як той вітер мчався (Мирн.). Він мчав по тісних вулицях (Коцюб.). Гнався кіньми засідатель (Рудан.). Куди ти женешся, не можеш заждати? (Звин.). Весь у хмарі пилу жене назад (Коцюб.). Коні мов вихор неслися (Франко). Немов стадо скажених вовків летить (Франко). Тільки-б мені на коні тепер бути, - швидко, радіючи, линула-б я (Грінч.). Звідсіль бігтимуть по всіх краях гінці (Черняв.). Із Переяслава до Сомка гонець курить (Куліш). Чи не котить де південний біс пісковим гураґаном (Франко). Коні весело катали в Вільшаницю (Н.-Лев.). Махай додому, бравий мій козаче! (Куліш). Куди це ти так дереш? (Кониськ.). Стриже сіренький (заяц) степом, тільки хвостиком киває, собака за ним так і уляга (Греб.)]. -ться во весь опор - мчати (гнати) чвалом (учвал). [В вчвал жене по втоптаній дорозі препишна чвірка (Франко)]. -ться во весь дух - мчати (летіти, бігти) що (єсть) духу. Пыль -тся по дороге - пил курить дорогою (жене шляхом), курява котить дорогою.* * * -
31 полёт
1) літ, льот (р. льоту), лет (р. лету). -лёт кругами - ширяння, кружання, кружляння. Убить на -те - убити на лету. С птичьего -та - з пташиного лету. Видно сокола по -ту - знати сокола по льоту; знати пана по халявах. -том - враз, як загорілося. Дальность -лёта - далекість лету. -лёт мыслей - льот (ширяння) думок;2) (действ.) літання. -ты машин - літання машин;3) (ширина лет. крыльев) розпір (-пору).* * *1) полі́т, -льо́ту; ( лёт) літ, род. п. льо́ту, ле́ту; лет, -у2) (перен.: устремление, порыв) полі́т, літ, ширя́ння, буя́ння -
32 banknote
банківський білет, кредитний білет, банкнота -
33 e-ticket
непаперовий білет; білет в електронній формі -
34 blank
1. n2) бланк3) тире (замість пропущеного слова); пропуск, прочерк4) прогалина, пропуск; пробіл5) пустота (душевна); спустошеність6) провал у пам'яті7) пустий лотерейний білетto draw a blank — витягти пустий білет; зазнати невдачі
8) військ. яблуко мішені; ціль9) тех. заготовка, болванка10) рад. дно електронно-променевої трубки11) хім. сліпий дослід12) пауза, пропуск (при обчислюваннях)2. adj1) чистий, несписаний (про папір)2) незаповнений (про документ тощо)3) незабудований (про місце)4) холостий (про патрон тощо)5) невиразний; беззмістовний; безтямний6) спантеличений; збентеженийto look blank — бути спантеличеним; мати збентежений вигляд
7) абсолютний, повний, цілковитий8) суцільнийblank window — сліпе (несправжнє) вікно
9) амер. енський, N-ськийthe B. Persuit Squadron — N-ська (енська) винищувальна ескадрилья
10) білий, безбарвний◊ blank side — слабка сторона
◊ blank spot — огріх (при оранці)
◊ blank verse — білий вірш
◊ to give a blank cheque — надати свободу дій; дати карт-бланш
◊ to get a blank cheque — дістати право діяти на свій розсуд
3. v1) ставити тире (прочерк) замість слова2) амер., спорт. обіграти «всуху»3) спантеличувати; заганяти в безвихідь4) розстроювати (розладжувати) плани□ blank out — закривати, загороджувати; тех. штампувати; військ. заглушувати, перебивати
* * *I n1) порожнє, вільне місце (особл. на папері)2) бланк3) тире, крапки ( замість пропущеного або нецензурного слова); прочерк; пропуск ( залишене місце)4) пробіл; провал у пам'яті5) порожнеча, спустошеність7) слово, вписане курсивом у парламентський білль9) вiйcьк. яблуко мішені, ціль10) тex. заготовка; болванка; вирубка ( з-під штампа)11) радіо дно ( електронно-променевої) трубки12) xiм. сліпий дослід13) cпeц. пауза, пропуск ( при обчисленнях)14)II a1) чистий, необписаний ( про папір); незаповнений ( про документ)blank credit — бланковий кредит, кредит без забезпечення
2) незабудований ( про місце)3) незаряжений (про патрон, заряд)4) невиразний; позбавлений змісту, пустий5) здивований, збентежений6) емоц.- посил. повний, абсолютний7) суцільний8) емоц.- посил. бісів9) aмep. енський10) незавершений, неопрацьований11) заст. білий, безбарвнийIII v1) див. blank out I2) ставити тире, крапки замість грубого або нецензурного слова3) aмep.; cпopт. обігравати "всуху"4) заст. спантеличувати, заганяти в глухий кут; розстроїти ( плани)5) тих. штампувати -
35 ducket
-
36 helicopter
1. n ав.вертоліт, гелікоптер2. v1) летіти на вертольоті2) перевозити на вертольоті* * *I n; ав.вертоліт, гелікоптерII v; ав.летіти на вертольоті; перевозити на вертольоті -
37 hurtle
1. n поет.1) зіткнення2) брязкання, брязкіт2. v1) мчати; летіти із свистом (про снаряд тощо)2) кидати щосили, жбурляти, шпурляти4) перен. нападати, наскакувати (у суперечці тощо)* * *I n; поет.1) зіткнення2) брязкання, брязкітII v1) нестися, мчати, летіти зі свистом (про снаряд, камінь)2) з силою кидати, шпурляти; зіштовхувати; нападати, наскакувати ( у суперечці)3) (against, together) зіштовхуватися -
38 outwing
v1) обганяти в польоті; летіти вище й далі2) військ. виходити у фланг (противника)* * *v1) обігнати в польоті; летіти вище е далі2) вiйcьк. виходити у фланг ( супротивника) -
39 overfly
v (past overflew; p.p. overflown)1) перелітати; вилітати за визначені межі* * *v(overflew; overflown)1) перелітати (через район, територію країни); вилітати за встановлені межі; перелітати, летіти без зупинок, не роблячи зупинок у дорозі2) літати далі, вище або швидше (за кого-небудь) -
40 paper
1. n1) папірon paper — написаний, надрукований
2) аркуш паперу3) пакунок4) документ5) pl особисті (службові) документи6) збірн. паперові гроші, банкноти; кредитні білети; векселіpaper is as good as ready money — вексель — те ж саме, що й готівка
7) газета; журналfashion paper — модний журнал; журнал мод
8) екзаменаційний білет9) (письмовий) твір10) стаття, наукова доповідь11) шпалери12) pl папільйотки13) контрамарка14) контрамарочник15) амер., розм. долар16) амер., розм. краплені карти17) пап'є-маше2. adj1) паперовий; зроблений з паперу2) фіктивний; що існує лише на папері3) газетний4) тонкий як папірpaper battle — військ., розм. командно-штабне навчання
paper currency — паперові гроші; обіг паперових грошових знаків
paper shale — геол. паперовий сланець
paper tiger — військ., розм. «паперовий тигр», не небезпечний противник
3. v1) загортати в папір2) обклеювати шпалерами3) постачати папір4) устромляти голки (шпильки) в папір5) заповнювати театр контрамарочниками6) тех. обробляти наждачним папером7) друк. підклеювати форзац (перед тим як вкласти книгу в обкладинку)* * *I = kraft II n1) папір2) аркуш паперу; пакет; листок ( з чим-небудь)3) документ4) pl особисті або службові документи5) паперові гроші, паперові грошові знаки, банкноти, кредитні білети; векселя6) газета, журнал7) екзаменаційний білет; письмова робота8) наукова доповідь, стаття9) шпалери10) pl папільйотки11) контрамарка; контрамарочник12) cл. краплені карти13) cл. долар14) матеріал для письма, папірус15) пап'є-машеIII a1) паперовий; зроблений з паперу2) існуючий тільки на папері; фіктивний3) газетний5) канцелярський ( про роботу)6) миcт. заповнений контрамарочниками ( про зал для глядачів)IV v1) загортати в папір; устромляти голки, шпильки у шматочок паперу або картону5) тex. обробляти наждачним папером6) пoлiгp. підклеювати форзац ( перш ніж вкласти книгу в обкладинку або палітурку)
См. также в других словарях:
летѣти — Лететь летѣти (3) 1. Нестись по воздуху: Съ зараніа до вечера, съ вечера до свѣта летятъ стрѣлы каленыя. 17. Млъвитъ Гзакъ Кончакови: „Аже соколъ къ гнѣзду летитъ, соколича рострѣляевѣ своими злачеными стрѣлами“. Рече Кончакъ ко Гзѣ: „Аже соколъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Лет — (осет. Лет) бывшее село на севере Дзауского района Южной Осетии. Лет король лангобардов. Лет, Йорген датский поэт и режиссёр. Помпоний Лет итальянский гуманист … Википедия
Лет Помпоний — (лат. Laetus Pomponius) (1428 1497), итальянский гуманист. В 1465 основал в Риме кружок гуманистов так называемую Римскую академию, где изучалась античная философия, критиковались средневековая схоластика, католическая церковь. * * * ЛЕТ… … Энциклопедический словарь
Лет Ит Би (альбом) — Лет Ит Би Коммунизм Дата выпуска май 1989 Записан 9 10 мая 1989 Жанр Концептуальный рок, индастриал, нойз, панк Лейбл ГрОб рекордс Хронология … Википедия
Лет ит райд — (англ. Let it Ride) вариация покера для казино, где игрок играет против заведения. В отличие от других игр, где игрок часто доставляет ставки в процессе игры, здесь игрок может снять две из трёх ставок. Права на игру принадлежат… … Википедия
Лет (король лангобардов) — Лет Lethu король лангобардов первая половина середина V века … Википедия
лет — парение, полет, планирование Словарь русских синонимов. лёт см. полёт Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
летёха — ЛЕТЁХА, и, ЛЕТЁШНИК, а, м. Лейтенант. Из арм … Словарь русского арго
летёшник — ЛЕТЁХА, и, ЛЕТЁШНИК, а, м. Лейтенант. Из арм … Словарь русского арго
ЛЕТ ПОМПОНИЙ — (лат. Laetus Pomponius) (1428 97) итальянский гуманист. В 1465 основал в Риме кружок гуманистов т. н. Римскую академию, где изучалась античная философия, критиковались средневековая схоластика, католическая церковь … Большой Энциклопедический словарь
Лет — (Let n(á)rodni podnik) авиастроительная фирма Чехословакии. Образована в 1948. В 50 х гг. выпускала по лицензии учебно тренировочный самолёт Як 11 (под обозначением С 11), самолёты «Аэро» 45 и 145. В дальнейшем разработала и строила самолёт… … Энциклопедия техники