до+какого+места

1) Общая лексика: на чём мы остановились?

2) Макаров: до какого места мы дошли (в чтении и т.п.)?

1) Общая лексика: в каких краях, где, куда, местонахождение, местопребывание, около какого места, приблизительное местонахождение (can you tell me his whereabouts? - можете вы сказать мне, где его найти?)

2) Морской термин: род шлюпки

3) Военный термин: положение

4) Макаров: местонахождение (приблизительное)

[`wɛərəbaʊtsˏ `wɛərə`baʊts]

местонахождение, местопребывание, месторасположение

где?; около какого места?

где, куда

общ. до каких пор?, до какого места?

общ. до каких пор?, до какого места?

общ. до каких пор вы нас проводите?, до какого места вы нас проводите?

* * *

прост. до какого места, докуда

1) приноси́ть/принести́, вноси́ть/внести́ (ребёнка на верхний этаж, чемодан в вагон); доноси́ть/донести́ ( докуда); вноси́ть/внести́ || прино́с, внесе́ние, внос, вно́ска

2) взвози́ть/взвезти́, ввози́ть/везти́ (воз в гору, тачку по трапу); доводи́ть/довезти́ (до чего, до какого места); подвози́ть/подвезти́ (по пути́); провози́ть/провезти́ (сколько, какое-л.) (расстоя́ние)

3) пригоня́ть/пригна́ть ( лодку против течения)

4) (за собой, под руку) вводи́ть/ввести́, приводи́ть/привести́ (кого-л.) (учеников на курганный холм, на верхнюю палубу парохода)

5) прям.; перен. вести́, повести́, приводи́ть/привести́ (о тропе, дороге и т. п.); доводи́ть/довести́ ( до чего)

6) прям.; перен. поднима́ть/подня́ть (о самолёте, лифте, лестнице и т. п.); возноси́ть/вознести́ высок. (тж. о мыслях, мечтах и т. п.)

1) выноси́ть/вы́нести (ребёнка на руках из трамвая, словарь из библиотеки, раненых с поля боя); уноси́ть/унести́, носи́ть/нести́; понести́ ( куда); проноси́ть, пронести́ ( сколько); доноси́ть/донести́ ( до какого места); проноси́ть/пронести́ ( через заводскую проходную); переноси́ть/перенести́ ( ребёнка через ручей) || вы́нос, вы́носка; проно́с, перено́с, перено́ска, перенесе́ние

2) выта́скивать/вы́тащить ( тяжёлые чемоданы из автобуса); тащи́ть, потащи́ть (скамью на улицу, утопающего из воды); прота́скивать/протащи́ть ( громоздкую вещь через узкий проход); перета́скивать, перетаска́ть ( велосипед через глубокую канаву) || выта́скивание; перета́скивание

3) вывози́ть/вы́везти (дрова из леса, продукцию из цеха, камни из карьера); увози́ть/увезти́ ( откуда); вози́ть, везти́, повезти́ ( куда) (детей за город на машине); перевози́ть/перевезти́ (что, кого через реку на пароме, на лодке; на машине через опасную зону); перегоня́ть/перегна́ть (паром во время сильной волны); провози́ть/провезти́ (что-л. в поезде через границу); свози́ть/свезти́ (контейнеры из вагонов, груз с теплохода) || вы́воз, вы́возка; уво́з; прово́з; перево́з, перево́зка; перего́н, перего́нка; прово́з, своз, сво́зка

4) выноси́ть/вы́нести; уноси́ть/унести́; мчать/умча́ть (о конях, о машине или на них)

5) выводи́ть/вы́вести (учащихся на зарядку, коня из конюшни, машину из гаража); вести́/повести́ ( куда); уводи́ть/увести́ ( откуда); своди́ть/свести́ (коня, машину); переводи́ть/перевести́ (через границу, отряд через болото) || вы́вод, выведе́ние; уво́д; проведе́ние, про́вод, прово́дка; перево́д

6) перен. выводи́ть/вы́вести ( завод из прорыва); выта́скивать/вы́тащить, вытя́гивать/вы́тянуть, вывози́ть/вы́везти

7) уноси́ть/унести́, забира́ть/забра́ть ( свою вещь обратно), уводи́ть/увести́ ( коня) || уно́с, забира́ние; уво́д

1) до (какого места, времени)

2) с указ. мест. до (чего, кого)

1) с направит. п. да́же

2) с основн.; п. в оборотах с повтором да́же, аж

мест. 1) вопр. имеет неполное скл. где; куда; билигин кини ханна баарый? где он теперь находится?; быһах ханнаный? где нож?; аргыстаргыт ханналарый? где ваши спутники?; ханна бардыҥ? куда идёшь?; ханы какой, который (напр. предмет); какую, которую (напр. вещь); какое, которое; ханыаха ( диэри) до какого места, докуда; ханыаха диэри бардыгыт? куда вы идёте?; ханан куда, каким путём, в какбм направлении; табаларбыт ханан барбыттар? в каком направлении ушли наши олени?; хантан откуда; маны хантан буллуҥ? откуда это у тебя? (букв. откуда ты это нашёл?); 2) неопр. обычно употр. с частицами эмэ, эрэ: ханна эмэ а) где-нибудь, где-то; б) куда-нибудь, куда-то; ханна эрэ барбыт быһыылаах кажется, он куда-то ушёл; 3) отриц. употр. с частицами да, даҕаны: ханна да а) нигде; б) никуда.

1) докуда прост.; до какого места, предела;

2) пока;

3) до каких пор;

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

abs

1) the old man fell down on the ice and couldn't get up старик упал на льду и никак не мог встать на ноги; he got up and left the room он встал и вышел из комнаты

2) it is time to get up пора вставать

3) the wind is getting up поднимается /усиливается/ ветер; the storm is getting up начинается гроза или буря

get ил at some time

1) get up early (late, at once, immediately, at sunrise, in time, etc.) вставать рано и т. д.; what time do you get up? когда вы встаете?

2) the sea got up at dawn на рассвете море разбушевалось

1) get up smb. /smb. up/ get the baby up поднимать /будить/ ребенка

2) get up smth. /smth. up/ get up one's courage собираться с мужеством; get up one's appetite возбуждать аппетит; get up speed развивать скорость

3) get up smth. /smth. up/ get up a dance (a party, a concert, an exhibition, etc.) устроить /организовать/ бал и т. д., get up an appeal организовать сбор подписей под воззванием или демонстрацию в поддержку чего-л. и т. д.; the students got up a country-wide campaign in support of nuclear disarmament студенты провели по всей стране широкую кампанию за ядерное разоружение; get up a lecture устраивать лекцию; get up a play ставить пьесу

1) get up at some time get up early in the morning вставать рано утром

2) get up with smth. the wind got up with the sun с восходом солнца ветер усилился

3) get up into (on) smth. get up into a tree (on the roof, etc.) залезать /влезать/ на дерево и т. д.; get up behind smb. she got up behind him она села /влезла/ [на лошадь, на мотоцикл и т. д.] позади него; get up from smth. get up from one's knees (from a chair, from the table, from the ground, etc.) подняться /встать/ с колен и т. д. || get up by oneself а) подняться на ноги самостоятельно /без посторонней помощи/; б) взобраться (на лошадь, велосипед)

4) get up to smth., smb. get up to chapter V (to page 20, to the end of the book, etc.) дойти /дочитать/ до пятой главы и т. д., where have you got up to? до какого места вы дошли?, где вы остановились?; we soon got up to the others мы скоро догнали остальных; get up to the high standard ( to the managerial status, to the required level, etc.) достигнуть высокого уровня и т. д.

1) get up smth. for smth. get up a performance (a concert, a party, etc.) for his birthday (for charity, etc.) организовать представление и т. д., чтобы отпраздновать /отметить день его рождения и т. д.; get up an article for a newspaper подготовить / написать/ статьи в газету

2) get up smb. /smb. up/ in smth. get him up in a fancy dress нарядить его в маскарадный костюм; get oneself up in silk нарядиться в шелк