-
61 rather
1. adv1) краще, швидше; охочіше; переважноwould you rather take tea or coffee? — що для вас краще — чай чи кава?
he would rather die than comply — він швидше умре, ніж погодиться
I had rather not, I would rather not, I'd rather not — розм. мені не хочеться; ні, дякую; мабуть, не варто (формула відмови від пропозиції тощо)
I'd rather people didn't know about it — я хотів би, щоб про це не знали
I'd rather you came tomorrow — мене більше влаштувало б, коли б ви прийшли завтра
2) вірніше, скоріше, правильніше3) до деякої міри, злегка, дещо, досить4) амер. навпаки, зовсім ніrather, we have won — навпаки, ми перемогли
5) швидше, раніше (за часом); до цього6) у минулому, колись2. int(у відповідь на запитання) звичайно, так; ще б пак; аякжеDo you know him? — Rather! — Ви його знаєте? — Так, звичайно!
rather than — скоріше, більше; правильніше
late last night, or rather, early this morning — учора пізно вночі, або точніше (сказати), сьогодні рано-вранці
the rather that... — тим більше, що...
* * *adv1) ( rather than) краще, скоріше; охочіше, радше, переважнішеanything rather than... — що завгодно, аби тільки не...
I had rather, I would rather, I'd rather — краще б я...; я б охочіше; скоріше, більш; правильніше
it is rather good than bad — це скоріше добре, ніж погано
2) певною мірою, досить, почасти; дещо; мабуть, можливоrather a lot — мабуть, занадто багато /забагато/
3) навпаки; аж ніяк не; а не, замість; вірніше, правильніше, точніше; по правді кажучи4) у гpaм.; знaч. вигуку ще е як!; звичайно!, зрозуміло! -
62 specific
1. n1) специфічний (спеціальний) засіб; спеціальні ліки від певної хвороби2) спеціальне повідомлення2. adj1) особливий, спеціальний2) мед. специфічнийspecific medicine (remedy) — специфічний засіб (специфічні ліки) від певної хвороби
3) точний, певний; обмежений, конкретний4) біол. видовий5) фіз. питомийspecific legacy — юр. легат, спадкоємна відмова
specific legatee — юр. одержувач спадкоємної відмови
* * *I [spi'sifik] nспеціальний, специфічний засіб, ліки від певної хвороби; спеціальне повідомлення; pl деталі, подробиціII [spi'sifik] a1) особливий, спеціальний2) конкретний3) характерний, специфічний4) точний, певний, обмежений5) мeд. специфічний6) бioл. видовий7) фiз. питомий -
63 specific legatee
юр.легатарій, одержувач спадкоємної відмови -
64 splendid isolation
іст."блискуча ізоляція" ( англійська доктрина відмови від тривалих союзів з іншими державами) -
65 ademption
n; юр.позбавлення ( особи- чого-небудь); скасування дарування, заповіту, особл. заповідальної відмови -
66 afraid
a; predic1) переляканий, наляканий; який боїться2) який жалкує, шкодує; на жаль ( ввічлива форма відмови)3) який не бажає, який соромиться ( робити що-небудь); несхильний; який побоюється -
67 assimilationism
n -
68 escape clause
амер.; ек."клаузула можливої відмови" (яка обумовлює право на звільнення від відповідальності або від договірних зобов'язань) -
69 fail-safety
n; спец.3) надійність; безперебійність -
70 fail-sate
a1) тex. надійний; міцний; який працює без збоїв, без помилок; безперебійний; безпечний; безаварійний2) який зберігає працездатність за відмови окремих елементів; cпeц. який самовідключається ( при аварії) -
71 fault-tolerance
n; спец.амортизація відмов, можливість роботи системи за відмови окремих її елементів -
72 hand tight
завернутий до відмови рукою (про гайку, шуруп) -
73 hard
I n1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото3) cл. каторга5) = hard-onII a1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом3) міцний, загартований, сильний4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків6) суворий, холодний7) різкий; грубий; неприємний8) завзятий; старанний; який не знає впину9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду10) жадібний, скупий11) дзвінкий ( про монету)12) реальний; практичний, позбавлений романтики13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)15) cпeц. контрастний16) густий, тягучий ( про рідину)17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)18) гpaм. твердий ( про приголосний)19) який створює звикання (про ліки, наркотики)20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)III adv1) сильно, інтенсивно2) наполегливо, завзято; ретельно3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)4) важко, з трудом5) непомірно, надмірно6) близько, на невеликій відстані; біля7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма) -
74 specific legatee
юр.легатарій, одержувач спадкоємної відмови -
75 splendid isolation
іст."блискуча ізоляція" ( англійська доктрина відмови від тривалих союзів з іншими державами) -
76 substitute
I ['sebstitjuːt] n1) заступник; cпopт. замінюючий ( гравець); pl; cпopт. запасні гравці2) заміна3) замінник; сурогат4) юp. субститут, підпризначений спадкоємець [див. substitute 3]II ['sebstitjuːt] v1) ( for) заміняти; підміняти; використовувати замість3) юp. ( під) призначати спадкоємця (на випадок смерті або відмови від спадщини призначеного за заповітом спадкоємця) -
77 наипаче
и Наипуще нрч. найпаче, найбільше; срв. Наиболее 1 и Особенно 2. [Не пожалуй золота, ні срібла, а найпаче хитрої підмови (Франко)].* * *нареч.найпа́че, найпак; найбі́льше, найбі́льш -
78 наущение
1) (действие) наущання, намовляння, підмовляння, призводження, направляння, оконч. наущення, намовлення, підмовлення, призведення, направлення; срв. Наущать;2) (подговор) науст (-ту), наушання, (обычно) намова, намовка, (ум. намовонька), підмова, при(з)від (-воду), направа, (тайное) нашепт (-ту). [То намова була, бо він сам не годен те зробити (Кам'янеч.). Не здавайся на підмову (Чуб. V). Думають, що то з мене вся направа, щоб не оддавав бомаги (Козелеч.). Од Романа вся направа (Гнід.)]. По -нию - з намови, з підмови, (реже) з наусту, (реже) за намовою и т. д., за при(з)водом (Кониськ.). [Усе оце я чинила з намови і підговору злих людей (Ор. Левиц.). Зневажали князі громаду, за наустом духовенства (Куліш)].* * *1) ( действие) намовля́ння, намо́влення, підмовля́ння, підмо́влення; наущання, нау́щення и нау́щення2) ( подговор) намо́ва, підмо́ва; науще́нняпо \наущение нию кого́ (чьему́) — з намо́ви чиє́ї (кого́), за намо́вою чиє́ю (кого), по намо́ві чиї́й (кого́)
-
79 поддаваться
поддаться піддаватися, піддатися, здаватися, здатися, коритися, скорятися, скоритися, підлягати, підлягти, улягти, підхилятися, підхилитися кому, чому (реже під кого, під що). [А я тій журбі та й не піддаюся. Іван і на те здався: така вже в його воскова вдача була (Конис.). Уряд скорявся натискові громадянства (Грінч.). Він підлягає поганому впливові. Улягла чарам подружнього милування (В. Корол.). Їх недуга не підхиляється нам під науку (Куліш)]. -ся искушению - піддаватися (даватися) на спокусу. -ся наущению, подговору - датися на підмову, до підмови. Не -ваться - не подаватися. Не -дался искушению - не подався спокусі. Плохо поддающийся резанию, разрубанию - затинчливий.* * *несов.; сов. - подд`атьсяпіддава́тися, підда́тися; ( под воздействием) подава́тися, пода́тися; (уступая, соглашаться на что-л.) здава́тися, зда́тися -
80 позволять
позволить дозволяти, дозволити, позволяти, по(до)зволити, зволяти, зволити, призволяти, призволити (допускать) попускати, попустити кому що, и на що, (велеть) веліти кому що. [Пан не дозволяв і на годинку кидати ліса (М. Вовч.). Позволь мені усім це розказати (Л. Укр.). Хоч позволив хан на пісках новим кошем стати, та не зволив запорожцям церкву будувати (Шевч.). На це я собі не попустив (Єфр.). Та чи не призволите чайку? (Кониськ.). Подозвольте мені слово до вас сказати (Яворн.). Не велю милому журитися (Метл.)]. -лять себе что - до[по]зволяти собі що и на що, допускатися (сов. допуститися) чого [Він допустився шахрайства]. -лит себе ошибку - дозволити собі помилку или допуститися помилки. -лить себе такую роскошь - дозволити собі таку розкіш и на таку розкіш (Єфр.). -лить себе смелость - дозволити собі сміливість. -лить кому делать, говорить что - до[по]зволити кому робити, говорити що. Здоровье -ет кому - здоров'я дозволяє (змагає) кому. [Як (если) здоров'я змагає, то добре й робити (Н.-Вол. п.)]. Если -лит мне время - як дозволить мені час, якщо (коли) матиму час. -лить себя подговорись - до підмови, на підмову датися. -льте слово молвить - дозвольте слово мовити, дайте (дозвольте) до слова прийти. -льте! - дозвольте, (по)чекайте, погуляйте! [Чекайте! Як, се Андрій Гавриленко? (Коцюб.)]. Не могу этого -лить - не можу цього (и на це) дозволити кому. Я не -лю ему никакой дерзости - я не дозволю йому жадного (ніякого) грубіянства. Не -лю вмешиваться в мои дела - не дозволю втручатися в мої справи, (иносказ.) не дам у кашу собі дмухати. Позволенный - до[по]зволений.* * *несов.; сов. - позв`олитьдозволя́ти, дозво́лити; ( попускать) попуска́ти, попусти́ти; позволя́ти, позво́лити; призволя́ти, призво́лити, зволя́ти, зво́лити
См. также в других словарях:
Скандал вокруг баскетбольного клуба «Черкасские Мавпы» — В этой статье отсутствует вступление. Пожалуйста, допишите вводную секцию, кратко раскрывающую тему статьи. Баскетбольный клуб «Черкасские Мавпы» (укр … Википедия
акцепт — у, ч. 1) фін. Форма розрахунків, за якої платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника. || Напис на векселі, що потверджує згоду того, хто має сплатити вексель. 2) юр. Згода вступити в договір на… … Український тлумачний словник
аякже — част., розм. 1) Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно. 2) Уживається для вираження незгоди з чим небудь, заперечення, відмови … Український тлумачний словник
відмовобезпечний — а, е. Якому не властиві відмови … Український тлумачний словник
вторинний — а, е, книжн. 1) Який становить другий етап у розвитку чого небудь або другий ступінь за складом, складністю. || Який є доповненням, додатком до першого. Вторинне обмотування. || Який залежить від чогось, є наслідком чого небудь. •• Втори/нна… … Український тлумачний словник
дастьбі — присудк. сл., розм., заст. Бог дасть. 1) Уживається у знач. відмови у чому небудь. 2) Уживається у знач. заперечення, відсутності чого небудь … Український тлумачний словник
дискаунт — а, ч., ек. 1) Підприємство роздрібної торгівлі, що знижує ціни на товари шляхом обмеження їх асортименту, відмови від дорогих способів зберігання і т. ін. 2) Торгова знижка в ціні … Український тлумачний словник
дуля — і, ж., розм. 1) Літній сорт груш із великими солодкими плодами. 2) Плід цієї груші. 3) кул. Весільна шишка. 4) вульг. Стулена в кулак рука так, що великий палець просувається між вказівним і середнім, як знак зневажливого ставлення до кого небудь … Український тлумачний словник
елемент — ч. 1) род. а, хім. Сукупність атомів, ядра яких мають однакове протонне число (однаковий заряд їхніх ядер). •• Біоге/нні елеме/нти елементи, необхідні для успішного протікання реакцій біохімічного окиснення. Гальвані/чний елеме/нт хімічне джерело … Український тлумачний словник
зась — виг. 1) Виражає заперечення чого небудь, відмови від чогось. || у знач. ім., рідко. 2) Уживається як присудок у знач. не можна … Український тлумачний словник
кумулятивний — а, е. Прикм. до кумуляція. || Накопичений, сукупний. •• Кумуляти/вна а/кція акція, по якій здійснюється накопичення неотриманих дивідендів. Кумуляти/вне голосува/ння а) голосування на зборах акціонерів, яке дозволяє акціонеру голосувати кількома… … Український тлумачний словник