Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

до+(кого-чого)

  • 81 подобный

    кому чему подібний до кого, до чого, подібний, такий, як хто, як що, підхожий до кого до чого, схожий на кого, на що. Срв. С[По]хожий. [Оттака й підхожі думки плуталися в голові (Грінч.). Люди подібні до богів (Л. Укр.)]. -бный ему - подібний до його, такий як і він. [Убив такого як і він (як і сам) (-бного себе)]. Ничего -бного - ані подобини (Куліш), нічого схожого (підхожого). Ничего -бного не говорил - не казав нічого такого (Грінч.), подібного, підхожого. Кража и тому -бные преступления - крадіжка й такі инші злочинства (Куліш). И тому -бное - то-що. Или что-либо -бное - або-що, або-що таке. [Був- би я десь за писаря, або-що (Крим.)]. Нечто -бное тому - щось підхоже, подібне до того. В -бном случае - в такому разі, в такій пригоді. Нет -бного ему - нема до його подібного. -бный, мат. - подібний. -бные треугольники - подібні трикутники.
    * * *
    1) (кому-чему) поді́бний (до кого-чого, на кого-що); (похожий, схожий) схо́жий (на кого-що, з ким-чим, до кого-чого); ( такой) таки́й, отаки́й; ( этот) цей
    2) мат. поді́бний

    подо́бные треуго́льники — поді́бні трику́тники

    Русско-украинский словарь > подобный

  • 82 кругом

    I. нрч. и предл. навкруг, округ, округи, круг, кругом, навколо, довкола, надоколо (кого, чого); (только нрч.) навкруги; срвн. Вокруг. [Стоять круг (навкруг) столу (Харківщ.). Слухачі навколо нього (Л. Укр.). Надоколо вода, а всередині біда (Приказка). Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали (Шевч.)]. Розглянувся навкруги (навколо) (Київщ.)]. Идти -гом города - іти круг міста. Обойти город -гом - обійти місто навкруги (округи, навколо). Ходить, обходить -гом чего - ходити круг, навкруг и т. д. чого, ходити кружка коло чого. Земля моя идёт на пять вёрст -гом - землі моєї на п'ять верстов навкруги. Его -гом обобрали - його геть чисто (до нитки) обібрано. -гом хорош - кругом (навкруг) гарний, хороший. [Золотоноша кругом хороша (Приказка)].
    II. см. Круг 1.
    * * *
    1) нареч. круго́м; ( вокруг) навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г, окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г, диал. довкруги́; ( целиком) цілко́м; ( совершенно) геть-чи́сто
    2) предл. с род. п. круго́м, круг, навкру́г, навко́ло, довко́ла, навкіл, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокруги́ (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > кругом

  • 83 неведение

    незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).
    * * *
    неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ності

    в блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)

    по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність

    Русско-украинский словарь > неведение

  • 84 отделываться

    отделаться
    1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);
    2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;
    3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.
    * * *
    несов.; сов. - отд`елаться
    1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися
    2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися
    3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти
    4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися
    5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися

    Русско-украинский словарь > отделываться

  • 85 отступаться

    отступиться от кого, от чего відступатися, відступитися, відкидатися, відкинутися, (отрекаться) відрікатися, відректися від кого, від чого и кого, чого, зрікатися, зректися чого, (покинуть) відкаснутися, відсахнутися від кого, від чого, відцуратися кого, чого и від кого, від чого. [Відступилася від мене вся моя родина]. -ться от веры - відступитися, відкинутися від віри; срв. Отрекаться. -ться от наследства в чью пользу - зректися спадщини (спадку) на чию користь. -ться от своего намерения - відступитися від свого наміру (думки), зректися свого наміру, покинути свій намір. С ним пиво варить - от солоду -ться - як з ним пиво варити, то й солоду відцуратись.
    * * *
    несов.; сов. - отступ`иться
    відступа́тися, відступи́тися и повідступа́тися, оступа́тися, оступи́тися; ( отказываться) відмовля́тися, відмо́витися; ( уступать добровольно) попуска́тися, попусти́тися; (несов.: отречься) відкасну́тися

    Русско-украинский словарь > отступаться

  • 86 подле

    біля, коло, побіля, близько, край, поруч, побіч кого, чого, при чому, по-при що. [Ліг біля моря одпочить (Шевч.). Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). Проходячи побіля церкви, почув, що служба почалася (Франко). Росла калина близько озера. Напомацки почав шукати місця на ліжку побіч себе (Франко)]. См. Близ, Возле, Около, Рядом.
    * * *
    1) нареч. по́ряд, по́руч; ( рядом) о́біч, о́бік, по́біч
    2) предл. с род. п. ко́ло, бі́ля, побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (з ким-чим, кого-чого), о́біч, о́бік, по́біч (кого-чого); ( близ) бли́зько (кого-чого); ( возле) край, о́край (кого-чого), при (чому); по́при (чому)

    Русско-украинский словарь > подле

  • 87 прибегать

    I. прибегнуть к кому к чему удаватися, удатися до кого, до чого, ударятися, ударитися до кого; срв. Обращаться 2. [Вікарий був немощний, то мало не за кожною требою мусіли вдаватись до сусідських попів (Свидн.). Вона вдарилась до знахарки (ЗОЮР II)]. Не к кому в беде -нуть - нема до кого (ні до кого) вдатися в пригоді, при лихій годині. -гать к помощи кого-л., чего-л. - удаватися, ударятися до кого, удаватися до чого. -нуть к силе, к хитрости - вдатися до сили, до хитрощів, взятися на хитрощі (на способи, на штуки). Он -нул к такому приёму - він удався, обернувся до такого способу, узявся на такий спосіб, він ужив такого способу. [До яких способів обернутися, щоб зрушити народ (Єфр.)].
    II. прибежать прибігати, прибігти (диал. прибігнути), (подоспевать) надбігати, надбігти, (о многих) поприбігати, понадбігати. [Прибігає вовчик до ополонки (Рудч.). З буком надбіга господар (Франко). Нас, дівчат, усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз- по-раз надбіга, чи шиємо (М. Вовч.). Діти поприбігали, кричать: їсти (Черн.)].
    * * *
    I несов.; сов. - прибеж`ать
    (бегом достигать какого-л. места) прибіга́ти, прибі́гти и поприбіга́ти
    II несов.; сов. - приб`егнуть
    (к кому-чему) удава́тися, уда́тися (до кого-чого); ( обращаться) зверта́тися, зверну́тися (до кого-чого); ( применять) ужива́ти, ужи́ти (чого); ( производить) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти (що)

    Русско-украинский словарь > прибегать

  • 88 Надсматривание

    доглядання кого, чого и за ким, за чим, приглядання за ким, за чим и кого, чого, наглядання за (над) ким, за (над) чим и кого, чого, дозирання кого, чого и за ким, за чим, на(д)зирання кого, чого и за (над) ким, за (над) чим, пильнування кого, чого; см. ещё Надсмотр.

    Русско-украинский словарь > Надсматривание

  • 89 изумляться

    изумиться дивуватися, здивуватися, чудуватися, з(а)чудуватися на що, з чого, зумітися, здуміти(ся) на кого, на що, подивляти що; (сильно) (великим) дивом здивуватися. [Зумівся, аж рота роззявив (М. Вовч.). Дівчина зумілася, де доля поділася (Пісня). Здуміли учені люди ще більше (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - изум`иться
    (кому-чему) дивува́тися, -ву́юся, -ву́єшся, здивува́тися (кому. чому, з кого-чого, на кого-що, ким, чим), сов. задивува́тися (на кого-що); ( поражаться) вража́тися, вра́зитися (вра́жуся, вра́зишся) и врази́тися (вражу́ся, врази́шся), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, зачудува́тися и зчудува́тися (з кого-чого, ким-чим), ди́вом дивува́тися (дивува́ти), ди́вом здивува́тися; диал. зуміва́тися, зумі́тися и зуми́тися, -млю́ся, мишся (з кого чого, від кого чого, ким чим)

    Русско-украинский словарь > изумляться

  • 90 надсматривать

    надсмотреть над, за кем, чем доглядати, догля[е]діти и доглянути кого, чого и за ким, за чим, приглядати, пригля[е]діти и приглянути за ким, за чим или кого, що, наглядати, наглянути за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), дозирати кого, чого (що) и за ким, за чим, на(д)зирати кого, що и за (над) ким, за (над) чим, пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого; срв. Присматривать 2. [Я цілу ніч не спала та його доглядала (Рудч.). Господи моєї доглядає Єлизар із Дамаска (Куліш). Ти наглядаєш над землею (Мирний). Не будеш діток моїх дозирати (Метл.). Не буду я над містом назирати (Крим.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > надсматривать

  • 91 насчёт

    нрч. (относительно) що-до кого, що-до чого, (канцел.) відносно кого, відносно чого, (о, об) про (за) кого, про (за) що.
    * * *
    предл. с род. п.
    щодо (кого-чого); (о) про, за (кого-що); ( относительно) відно́сно (кого-чого); ( по поводу) з при́воду (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > насчёт

  • 92 нуждаться

    1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);
    2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].
    * * *
    1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
    2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > нуждаться

  • 93 сторониться

    1) ( отходить в сторону) відхо́дити (-джу, -диш) на́бік (вбік), відступи́тися [з доро́ги], уступа́тися [з доро́ги, вбік], відстороня́тися; бокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (кого-чего - избегать, чуждаться) цура́тися (кого-чого), трима́тися (держа́тися) о́сторонь (кого-чого, від кого-чого), сторони́тися, -роню́ся, -ро́нишся (кого-чого, від кого-чого), відчу́жуватися, -жуюся, -жуєшся (від кого)

    Русско-украинский словарь > сторониться

  • 94 трогать

    несов.; сов. - тр`онуть
    1) (кого-что) торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), доторка́тися и дото́ркуватися, доторкну́тися, доторка́ти, доторкну́ти (до кого-чого, кого-чого); руша́ти, ру́шити (кого-що); ( щупать) ма́цати, ма́цнути и пома́цати (кого-що); ( сдвигать с места) зру́шувати, зру́шити, пору́шувати, пору́шити (кого-що)

    тро́нуть за плечо́ кого́ — доторкну́тися до плеча́ чийо́го

    2) (задевать, затрагивать) чіпа́ти и зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш; (кого) займа́ти, зайня́ти

    не тронь! — не займа́й!, не чіпа́й!, не руш!

    3) ( волновать) звору́шувати, звору́шити, сов. зру́шити; ( умилять) розчу́лювати, розчу́лити; диал. пору́шувати, пору́шити
    4) (сдвигаться с места, отправляться в путь) руша́ти, ру́шити

    \трогатьгай! — руша́й!; ( при езде на лошади) торка́й!

    5) (сов., слегка попортить) [тро́хи] попсува́ти, [тро́хи] зіпсува́ти; ( о морозе) приби́ти, мног. поприбива́ти

    Русско-украинский словарь > трогать

  • 95 дивиться

    удивиться, надивиться
    1) (приходить в удивление, изумляться) кому, чему - дивуватися, здивуватися з кого, з чого, кому, чому [З його всі дивуються. Дивувала зима, дивувалася, де то сила її подівалася (Крим.)], чудуватися, зчудуватися з кого, з чого, кому, чому. [Ціле місто чудує з нас (Н.-Лев.)], (сильно) дивом дивуватися (сов. дивом здивуватися);
    2) дивиться на кого, на что (смотреть на кого-л., на что-л. с удивлением) - дивуватися, здивуватися на кого, на що, чудувати на кого, на що. [Довго, довго дивувались на її уроду (Шевч.). А на мене люди дивували (Кониськ.). Всі на його чудують (Мнж.)].
    * * *
    (кому-чему, на кого-что) дивува́тися (з кого-чого, кому-чому, на кого-що), чудува́тися (кому-чому, з кого-чого)

    Русско-украинский словарь > дивиться

  • 96 измываться

    над кем глузувати з кого, збиткуватися над ким и з кого, кепкувати з кого, (издеваться) знущатися з кого; см. Насмехаться, Издеваться.
    * * *
    (над кем-чем) знуща́тися (з кого-чого, над ким-чим); потура́ти (ким); диал. збиткува́тися, -ку́юся, -ку́єшся (над ким-чим, з кого-чого), збиткува́ти (кого), пошту́ркувати (кого), поневіря́ти (ким); ( насмехаясь) глузува́ти (з кого-чого, над ким-чим), кепкува́ти, кпи́ти (кплю, кпиш) (з кого-чого, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > измываться

  • 97 недоглядывать

    недоглядеть
    1) (не замечать при просмотре) недоглядати, недоглянути и недогля[е]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, (фам.) проґавлювати, проґавити що. [Багато помилок він недоглядів (Київ)];
    2) (невнимательно наблюдать) не доглядати, не доглянути кого, чого и за ким, за чим, не достежити чого, (не стеречь) не пильнувати кого и за ким, чого, не допильнувати кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - недогляд`еть
    (за кем-чем) недогляда́ти, недогля́нути и недогляді́ти, -джу, -диш (кого-що, чого, за ким-чим); ( проявлять оплошность) недопильнува́ти, -ную, -нуєш (кого-що)

    Русско-украинский словарь > недоглядывать

  • 98 пожалеть

    пожалувати, пожалкувати кого, що и чого, про кого, про що, за ким, за чим, пожаліти, зажаліти, ужалувати кого, чого, (преимущественно в значении поскупиться) пошкодувати (диал. пошкодіти) чого, (реже) кого, (поберечь) пошанувати що; (сжалиться) пожалитися, зжалитися над ким и кого, ужалітися, зжалітися, зглянутися на кого, на що. [Рідна мати і полає і пожалує (Звин.). Мале пожалуєш, велике втеряєш. Він пожалів мене вбить (Рудч.). Не зажалієш (не вжалуєш) батька в наймах. Пожалкував-би моїх слізочок (Квітка). Ой, пожалься, милий боже, дівчиноньки молодої (Метл.)]. Не -лей денег - не пошкодуй (не пожалуй) грошей. Пожалеешь лычка - отдашь ремешок - не жалій ухналя, бо підкову згубиш. Срв. Жалеть, Сжалиться.
    * * *
    1) ( кого-что - почувствовать жалость) пожалі́ти, пожа́лувати (кого-що); (несов.: сжалиться) згля́нутися (на кого-що)
    2) (о ком-чём, чего - почувствовать сожаление, опечалиться) пожалкува́ти (за ким-чим, про що), пошкодува́ти (за ким-чим), пожа́лувати (за ким-чим, кого-чого, про що)
    3) ( поскупиться) пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пожалі́ти
    4) (пощадить, поберечь) пожалі́ти, пошанува́ти, поберегти́

    Русско-украинский словарь > пожалеть

  • 99 заботиться

    позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.
    * * *
    1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)
    2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

    Русско-украинский словарь > заботиться

  • 100 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

Страницы

См. также в других словарях:

  • стосуватися — (кого чого мати відношення до кого / чого н., бути пов язаним з кимсь / чимсь), торкатися (кого чого), обходити (кого), чіпати (кого), прикладатися (до кого чого) …   Словник синонімів української мови

  • брак — (кого чого відсутність достатньої кількости / повна відсутність кого / чого н.), нестача (чого, у чому), нестаток (чого, у чому), дефіцит (чого, у чому, з чим), скрута (з чим, яка), голод (на що, який), криза (яка); недостатність мед. (чого, яка… …   Словник синонімів української мови

  • незнання — (кого чого й без додатка відсутність знань, відомостей про кого / що н.), невідання (про кого що, чого й без додатка); необізнаність (з чим і без додатка), незнайомство (з чим і без додатка), некомпетентність (у чому й без додатка),… …   Словник синонімів української мови

  • ненавидіти — (кого що відчувати ненависть до кого / чого н.); не зносити, не переносити, не терпіти (кого чого дуже не любити когось / чогось) Пор. недолюблювати …   Словник синонімів української мови

  • недолюблювати — (кого що відчувати неприязнь до кого / чого н.), неполюбляти; коситися (на кого що виражати свою неприязнь очима, поглядом) Пор. ненавидіти …   Словник синонімів української мови

  • об'єднання — (кого чого, яке організація людей на основі спільности мети, завдань), союз; співдружність, співтовариство (засноване на дружбі, єдності поглядів, інтересів); федерація (державне об єднання, що складається з кількох держав; спілка товариств,… …   Словник синонімів української мови

  • серед — (кого чого, прийм. означуючи особи, предмети тощо, в оточенні яких перебуває хто / що н. / відбувається якась дія), посеред, (по)між (ким чим), меж(и) (ким чим) …   Словник синонімів української мови

  • трагізм — (кого чого, у чому надто важкий стан когось / чогось), трагедія …   Словник синонімів української мови

  • перед — I п ер ед пе/ре/ду, ч. 1) Передня частина чого небудь, лицьовий бік когось, чогось. 2) Передня частина тіла тварини. 3) Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого небудь. || пе/редом, на пе/реді, у знач. присл., діал.… …   Український тлумачний словник

  • ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

  • піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»