-
1 дошкуляти
= дошкулитиto bite, to sting, to taunt ( with); to pester, to worry, to annoy, to plague -
2 дошкуляти
= дошку́лити(кого́, що и кому́, чому́) донима́ть, доня́ть (кого́, что); пронима́ть, проня́ть (кого́, что); ( затрагивать) задева́ть (за живо́е), заде́ть (за живо́е) (кого́, что) -
3 дошкуляти
doszkuratyдієсл. -
4 дошкуляти
გულის გაწყალება -
5 дошкуляти
даймаць -
6 донимать
донять1) (о взимании долгов, податей) добирати, добрати;2) (причинять неприятность) діймати, доняти, дійняти, (реже няти) кого, шкулити, дошкуляти, дошкулити, допікати, допекти, припікати, припекти, надопекти кого и кому, дотинати, дотнути, доп'ясти, долягати кому, (редко) догаряти, узичати кому, надозолювати, надозолити кому. [Холод діймав до костей (Коцюб.). Доняв він мене до плачу. Нестатки ймуть (М. Вовч.). А що - ця лозина добре шкулить? Нас національне питання, сказав-би, щодня дошкуляє (Грінч.). Допікаєш мене гіркими словами (Неч.-Лев.). А ніхто мені так не допік, як та капісна баба Палажка! (Неч.-Лев.). Як мені життя дозолило (Мирн.). Ці осоружні справи теж хронічно долягали письменникові (Єфр.)]. Донимает (это) меня - дошкуляє мене (мені), шкульно мені. Донимать словами - дошкуляти словами, словом карати; додавати словами. [Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає]. Донимать, донять сильно, до последней степени - допікати до живих печінок (до серця), вразити до живого, заливати за шкуру сала, голову кому гризти, їсти. Он вас доймёт - він вас доїде. Донимающий - дошкульний, дошкулький, шкулкий, доле[і]гливий, гіркий. [Дошкульне слово. Шкулкий (дошкульний) вітер. Нужда доліглива. Лає гіркими словами]. Донятой - дошкулений.* * *несов.; сов. - дон`ять -
7 діймати
= дійняти -
8 допікати
-
9 дошкулити
док. див. дошкуляти -
10 пиляти
-
11 підштрикувати
= підштрикнути1) to pin up, to tuck up with pins2) ( дошкуляти) to taunt, to incite, to provoke, to set one on, to tease -
12 шпигати
-
13 щипати
= щипнути1) ( затискувати пальцями) to pinch, to nip, to tweak2) ( дошкуляти) to bite; to nip3) ( скубти)щипати — траву to nibble; to browse (on)
-
14 дошкулити
см. дошкуляти -
15 afflict
v1) засмучувати, журити, доводити до розпачу2) уражати (про хворобу); завдавати болю; турбувати, непокоїти* * *v1) засмучувати, турбувати; дошкуляти; доводити до відчаю2) уражати ( про хворобу) -
16 beleaguer
уробити облогу, облягати; оточувати* * *v1) облягати; оточувати2) дошкуляти, турбувати -
17 hammer away
phr v1) працювати довго, без перерв2) (at) затято повторювати, товкмачити; корпіти, длубатися ( над чим-небудь)3) (at) мучити, дошкуляти ( кому-небудь) -
18 afflict
-
19 beleaguer
v1) облягати; оточувати2) дошкуляти, турбувати -
20 hammer away
phr v1) працювати довго, без перерв2) (at) затято повторювати, товкмачити; корпіти, длубатися ( над чим-небудь)3) (at) мучити, дошкуляти ( кому-небудь)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
дошкуляти — я/ю, я/єш і дошку/лювати, люю, люєш, недок., дошку/лити, лю, лиш, док., неперех., кому, чому, рідше перех. і без додатка. 1) Виводити з терпіння, з рівноваги, досаждаючи словами, діями. 2) Порушувати нормальний стан, завдавати неприємностей. 3)… … Український тлумачний словник
дошкуляти — дошкулювати, дошкулити 1) (кому виводити з терпіння, з рівноваги словами / діями), досаждати, досадити (кому), завдавати прикрости, завдати прикрости (кому), ді[о]ймати, ді[о]йняти (кого), дозоляти, дозолити (кому), досолювати, досолити (кому),… … Словник синонімів української мови
дошкуляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
припікати — а/ю, а/єш, недок., припекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. припі/к, пекла/, пекло/; док. 1) перех. Вогнем або чимсь розжареним, гарячим викликати відчуття болю чи робити опіки на тілі. || Спрямовувати на тканину тіла промінь, струмінь газу, електричний… … Український тлумачний словник
лоточити — Лоточити: докучати [24;IX] «гризти голову», дошкуляти [III,IV] дошкуляти, «гризти голову» [XI] дошкуляти, гризти голову [3] картати [19] томити (Ів.Фр.) [I] діймати, гризти, поволі нищити [XII] лоточити: пилить кого, донимать [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
заїдати — а/ю, а/єш, недок., заї/сти, ї/м, їси/, док., перех. 1) Позбавляти життя, гризучи, кусаючи; загризати. || Дошкуляти, часто і дуже кусаючи, жалячи (про комах). 2) перен. Змучувати докорами, лайкою, поганим ставленням і т. ін. || Погано впливати,… … Український тлумачний словник
пропікати — а/ю, а/єш, недок., пропекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. пропі/к, пекла/, пекло/; наказ. сп. пропечи/; док., перех. 1) Гарно випікати, доводити до повної готовності. 2) Сильно, глибоко прогрівати. || Сильно прогріваючи, дошкуляти спекою. || безос. 3)… … Український тлумачний словник
гостроязикий — а, е. Який любить дошкуляти словами, говорити дотепно … Український тлумачний словник
дозоляти — я/ю, я/єш, недок., дозоли/ти, золю/, зо/лиш, док. 1) перех. Закінчувати золити. Дозоляти білизну. 2) неперех., кому, перен., розм. Те саме, що дошкуляти 1) … Український тлумачний словник
допікати — а/ю, а/єш, недок., допекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. допі/к, допекла/, допекло/; док. 1) перех. і без додатка. Закінчувати пекти; пекти до повної готовності. 2) перех. Пекти додатково. 3) неперех. Сильно діючи, створювати фізичну неприємність. 4)… … Український тлумачний словник
дотинати — а/ю, а/єш, недок., дотну/ти і дотя/ти, тну/, тне/ш, док., діал. Допікати, дошкуляти … Український тлумачний словник