-
1 доходить
дойти1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!* * *несов.; сов. - дойт`и1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти -
2 breast-high
adj1) що доходить до грудей2) занурений по груди* * *a -
3 knee-high
adjвисотою до коліна; по коліна; що доходить до колінknee-high to a duck (grasshopper, mosquito) — жарт. дуже маленький, манюсінький, крихітний
* * *aякий доходить до колін, по коліно -
4 waist-deep
1. adjщо доходить до пояса; по пояс2. advдо пояса, по пояс* * *I aщо доходить до поясу; глибиною до поясаII [`weist`diːp] advдо поясу; до пояса -
5 waist-high
1. adjщо доходить до пояса; по пояс2. advдо пояса, по пояс* * *I [weist`hai] aзаввишки до пояса; що доходить до поясуII [weist`hai] adv -
6 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
7 кончаться
кончиться1) (приходить к концу) кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчитися и докінчатися, доходити, дійти (кінця, краю), виходити, вийти, о мн. покінчатися; срвн. Оканчиваться. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). Кінчивсь рік (Рудч.). Рік виходить. Виходить і другий год (Рудч.). Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу (Пирят.)]. Время -чилось - час вийшов, минув. Запасы хлеба -чаются - хліб виходить. Уже и лето -лось - вже й літо минуло(ся). Вечерняя служба -чается - вечірня відходить. Ужин -чился - вечеря (с)кінчилася, відійшла. -ться чем, на ком, чём - кінчатися, (с)кінчитися чим, на кому, на чому. [Чим суд кінчивсь? (Мирний)]. Гора -ется острой верхушкой - гору вивершує гострий шпиль. Худое худым и -чится - лихе на лихе й вийде. Это чем-нибудь да -чится - це на щось таки вийде;2) (умирать) кінчатися, кінчитися, доходити, дійти, відходити, відійти, конати, сконати. [Живий ще?.. Дише, але доходить (Кон.). Якби були води не дали, то я-б дійшов уже (Сл. Гр.). Ще дихає, але вже одходить (Звин.). Сім рік будеш хорувати, а осьмий конати (Пісня)]. Он -чается - він кінчається, доходить, конає.* * *несов.; сов. - к`ончиться1) кінча́тися, кінчи́тися, сов. скі́нчитися и скінчи́тися; ( оканчиваться) закі́нчуватися, закінчи́тися2) ( умирать) умира́ти, уме́рти, помира́ти, поме́рти; кінчатися, кінчи́тися, дохо́дити, дійти́, кона́ти, скона́ти -
8 назначение
1) (обозначение, отмечание чего) визначання, визначування, зазначання, зазначування, на[по]значання, на[по]значування, відзначання, відзначування, оконч. визначення, зазначення и зазначіння, на[по]значе[і]ння, відзначе[і]ння чого;2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) призначання, призначування, визначання; визначування, приділяння чого кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що; (оконч. и результат действия) призначення и призначіння, визначення, приділення и придіління, приділ (-лу). [Кожна година в нього мала своє призначення (Коцюб.)]. -ние награды - призначання (призначення) нагороди. -ние наказания - визначання (визначення), призначання (призначення) кари. -ние срока - призначання (призначення), визначання (визначення) терміну (строку, речінця). -ние цены - визначання (визначення) ціни. Дать -ние чему - призначити (приділити) що куди, до чого, на що, дати призначення (приділ) чому. Дать совсем другое -ние чему - дати зовсім инше призначення чому, призначити що на зовсім инше. [Дав зовсім инше призначення тому закладові (Ор. Левиц.)]. Доставить письмо по -нию - приставити (віддати, принести, привезти) листа, кому (куди) призначено. Не доходит по -нию - не доходить, куди призначено (шутл. куди націлено). [Його увага, здається, не доходить, куди її націлено (Короленко)]. По месту -ния - до призначеного місця, куди призначено. Отправиться к месту своего -ния - поїхати (піти, вирядитися), куди призначено (до призначеного місця). Станция -ния - станція призначення;3) (на должность, для исполн. обязанности) призначання, настановляння, настановлювання, наставляння кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяння кого за кого, (гал.) іменування кого ким, на яку посаду; (оконч. и результат действия) призначе[і]ння, (только оконч.) настановлення, настанова, наставлення, приділе[і]ння; (только куда, кому, к кому) надавання, оконч. надання кого куди, кому, до кого. [Почув про призначення його на голову комісії (Київ). Читаєш здебільшого (по газетах) у відділі нових призначень «Трупов, Дьяков…» (Н. Рада)]. -ние на вакантное место - призначання (призначення), настановляння (настановлення, настанова) на вільну посаду. Получить -ние - дістати (одержати) призначення, бути призначеним (настановленим). Состоялось -ние его на службу - його призначено (настановлено) на посаду;4) (человека на земле) призначення. [Довідується про своє місце й призначення в житті (Грінч.). Задумався про те, яке призначення в людини (Крим.). Чоловіче, подумай про своє високе призначення (Наш)].* * *1) ( действие) призна́чення, (неоконч.) призна́чання; ви́значення, (неоконч.) визнача́ння; призна́чення, (неоконч.) признача́ння; наставляння2) (распоряжение, постановление; основная функция чего-л., цель) призна́ченняиспо́льзовать (переда́ть, посла́ть) по \назначение нию — ви́користати (переда́ти, посла́ти) за призна́ченням
ме́сто \назначение ния — місце призна́чення
-
9 приближаться
приблизиться наближатися и наближуватися, наблизитися, зближатися, зблизитися, надближатися, надблизитися, доближатися, доблизитися, (о мног.) понаближатися и -ближуватися, позближатися и -ближуватися и т. д. до кого, до чого; ближчати, поближчати до кого до чого; (наставать, наступать) над(і)ходити, надійти, настигати, настиг(ну)ти. [Стій, не наближуйсь (Куліш). От уже я наблизився до свого села (Франко). Наближався академічний рік (Крим.). Останні часи зближаються (Свидн.). Всі зблизились до його (Стор.). А пісня все ближчала (Кониськ.). Ось вони надходять (Куліш). Доближаюсь до клуні (Г. Барв.). Настигає весна (Г. Барв.)]. -жается ночь, осень - надходить (наближається, надближається, зближається) ніч, осінь. [Осінь надходить, літо минає (Л. Укр.). Надходить ніч (Франко)]. -жалась гроза - наближалася (надближалася, надходила) гроза (громовиця). -жался день свадьбы - надходив день весілля. -жается смерть, смертный (последний) час - наближається (зближається, надходить) смерть, наближається (надходить, находить) смертна (остатня и -ння) година). [Отсе вже находить на мене остатня година (Мирн.)]. Время -жается, -жалось к полночи - доходить, доходило до півночи, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночи. [Перехристилася і лягла вже, так до півночи доходило (Квітка). Бралося вже до півночи (Мирн.). Вже було пізно, добиралося до півночи (Мирн.)]. -жается полуденное время - береться під обіди. -жается срок платежа - надходить, наближається строк виплати, платіжний речінець. -жаться к концу - доходити краю, кінця. [Третя зима його життя доходила краю (Єфр.)]. Дело -жается к концу - справа доходить кінця.* * *несов.; сов. - прибл`изитьсянаближа́тися и набли́жуватися, набли́зитися; ( становиться ближе) бли́жчати, побли́жчати; підближа́тися, підбли́зитися и підблизи́тися; диал. зближа́тися и збли́жуватися, збли́зитися, прибли́жуватися, прибли́зитися; (наступать, надвигаться) надхо́дити, надійти́ -
10 ахыл
(ахлы, ахылы)1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимегенбиңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знаєпівтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ. -
11 упариваться
техн., несов. упа́риваться, сов. упа́риться1) упа́рюватися, упа́ритися2) (парясь, доходить до готовности) упріва́ти, упрі́ти -
12 упариваться
техн., несов. упа́риваться, сов. упа́риться1) упа́рюватися, упа́ритися2) (парясь, доходить до готовности) упріва́ти, упрі́ти -
13 упрівати
техн. упа́риваться (парясь, доходить до готовности) -
14 ankle-deep
I a II advдо щиколотки, по щиколотку -
15 floor-length
aякий доходить до підлоги (нaпp., про спідницю) -
16 French window
-
17 haybox
nконтейнер із сіном (у якому приготовлена їжа "доходить" після варіння) -
18 knee-deep
adj1) по коліна, до колін2) що заплутався (загруз)* * *aякий доходить до колін; який заплутався, який глибоко загруз, погруз; поглинутий ( чим-небудь); занурений, заглиблений ( у що-небудь) -
19 level
1. n1) рівень; однаковий рівень; ступіньto be on a level with smb. — а) бути на одному рівні з кимсь; б) бути гравцем одного класу з кимсь
2) плоска, рівна горизонтальна поверхня; рівнина; горизонтальна лініяdead level — а) монотонний ландшафт; б) одноманітність, монотонність
Bedford L. — Бедфордська рівнина
3) (the level) поверхня землі4) ватерпас; нівелір5) вимірювання рівня нівеліром6) прохід між рядами (в театрі тощо)7) гірн. горизонт; горизонтальна виробка; штольня8) дренажна труба (канава)9) ав. горизонтальний політ (тж level flight)10) рад. рівень (передачі)11) прицілюванняon the level — чесно; прямо, відверто, правдиво
to bring smb. to his level — збити пиху з когось, поставити когось на місце
to find one's (own) level — а) знайти (знати) своє місце (в науці тощо); б) знайти собі рівних
2. adj1) рівний, плоский, плаский; горизонтальний2) розташований на одному рівніa level cupful — повна (по самі вінця) чашка
4) рівномірний, однаковий5) урівноважений, спокійнийto have a level head — бути поміркованим (спокійним, розсудливим)
to do one's level best — зробити усе можливе; зробити усе, що від себе залежить
3. advрівно; нарівні, урівень4. v1) вирівнювати, робити рівним (гладким), згладжувати2) приводити в горизонтальне положення3) нівелювати, вирівнювати; згладжувати відмінності4) геод. визначати різницю висот5) зрівняти з землею; стерти з лиця земліto level to (with) the ground — стерти з лиця землі
6) збити з ніг; звалити на землю7) лінгв. зводити кілька звуків до одного8) говорити правду; висловлюватися відвертоlevel down — опустити, знизити (до певного рівня)
level off — а) зрівняти, звести до одного рівня; б) вирівнювати літак (перед посадкою)
* * *I n1) рівеньlevel indicator — тex. покажчик горизонтального положення, покажчик рівня; ступінь
2) площина, рівна горизонтальна поверхня; горизонтальна лінія; (Level) рівнина ( у географічних назвах); горизонтальне положення3) рівень ( інструмент); ватерпас; нівелір; вимірювання рівня нівеліром4) ряд (у цирку, на стадіоні)6) aв. горизонтальний політ ( flight)7) paд. рівень ( передачі)8) icт. прицілюванняII a1) рівний; плоский; горизонтальний; який знаходиться на одному рівні (перен.); кyл. ( повний) без верху2) рівний, однаковий; рівномірний; cпopт. рівний (по силі, підготовці)3) урівноважений; спокійний; рівний; розважливийIII advрівно; урівень; нарівніIV v1) вирівнювати, робити рівним, гладким ( level off)2) приводити в горизонтальне положення; наводити ( зброю), націлювати; направляти ( удар); спрямовувати, направляти, кидати (нaпp., погляди)3) зрівняти з землею, повністю знищити; збити з ніг; звалити на землю4) нівелювати, зрівнювати5) гeoд. визначати різниця висот6) лiнгв. зводити два або кілька звуків до одного7) cл. ( with) говорити правду; бути відвертим або чесним ( з ким-небудь)8) sound levelфiз. рівень ( сила) звуку -
20 overknee
См. также в других словарях:
доходить — донять, доехать, уходить или одолеть (Даль) См. губить; достигать, кончаться, узнавать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. доходить губить; достигать, приближаться,… … Словарь синонимов
ДОХОДИТЬ — ДОХОДИТЬ, дойти, дохажавать, ходить или идти до чего, достигать идучи или вообще подвигаясь, в прямом и переносном, ·знач. Не дойду домой, устал. Почта доходит сюда в три дня. Стрелка не дошла на пять минут. Брюки в шагу не доходят. Снасть дошла… … Толковый словарь Даля
ДОХОДИТЬ — ДОХОДИТЬ, хожу, доходишь, несовер. (к дойти). 1. до кого чего. Идя, направляясь куда нибудь, достигать какого нибудь места. Немногие доходили до северного полюса. Вследствие мелководья пароходы не доходят до Твери. || О почтовых отправлениях:… … Толковый словарь Ушакова
доходить — ДОХОДИТЬ, ожу, одишь; несов. (сов. ДОЙТИ, дойду, дойдёшь (или доходить до ручки)), до чего и без доп. Приходить в какое л. крайнее состояние (обычно усталости, отупения, недоумения и т. п.); вести себя странно, терять чувство меры. Ну ты уже… … Словарь русского арго
доходить — ДОХОДИТЬ, ожу, одишь; совер. (разг.). О беременной: доносить плод до срока родов. Не доходила двух недель. | несовер. дохаживать, аю, аешь. II. ДОХОДИТЬ см. дойти. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ДОХОДИТЬ 1 — ДОХОДИТЬ 1, ожу, одишь; сов. (разг.). О беременной: доносить плод до срока родов. Не доходила двух недель. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ДОХОДИТЬ 2 — см. дойти. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
доходить до ... — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN amount … Справочник технического переводчика
Доходить до ручки — ДОХОДИТЬ, ожу, одишь; несов. (сов. ДОЙТИ, дойду, дойдёшь (или доходить до ручки)), до чего и без доп. Приходить в какое л. крайнее состояние (обычно усталости, отупения, недоумения и т. п.); вести себя странно, терять чувство меры. Ну ты уже… … Словарь русского арго
Доходить (доводить) до точки — Доходить (доводить) ДО ТОЧКИ. Разг. Экспрес. 1. (Доходить, доводить) до безвыходного, отчаянного положения. А в позапрошлый вышел на площадь живой человек и закричал караул. Значит, до точки дошёл человек (Л. Леонов. Записки некоторых эпизодов,… … Фразеологический словарь русского литературного языка
доходить до сердца — брать за душу, приводить в волнение, находить путь к сердцу, хватать за душу, входить в душу, находить доступ к сердцу, умилять, входить в сердце, хватать за сердце, волновать, брать за сердце, забирать за живое, затрагивать, задевать за живое,… … Словарь синонимов